ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
11 квітня 2012 року № 2а-17902/11/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Лайн"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім Лайн»(далі -позивач, ТОВ «Дрім Лайн») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), у якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 № 0000682304 та № 0000672304.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дрім Лайн»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Тодель-17»за період з 01.04.2008 по 31.12.2010. За наслідком перевірки було складно акт від 29.06.2011 № 39/35-40/32247090 (далі -Акт перевірки) та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від від 12.07.2011 № 0000682304 щодо донарахування податку на додану вартість та № 0000672304 - податку на прибуток.
Актом перевірки встановлено порушення пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 183 157,67 грн., а також п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 228 947,00 грн.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На виконання вищезазначених норм КАС України та з огляду на покликання Акту перевірки на встановлену постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13.08.2010 фіктивність ПП «Тодель-17»судом перевірено питання товарності операцій за договорами, укладеними позивачем з ПП «Тодель-17».
Зокрема, витребувано вищезазначену постанову Ленінського районного суду м. Луганська.
Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13.08.2010 № 1-801/2010р., яка набрала законної сили, встановлено наступне.
«Згідно злочинного плану, розробленого невстановленої в ході досудового слідства особою, підсудний ОСОБА_1, повинен був офіційно придбати комерційні права на підприємство - ПП «Тодель», стати його формальним засновником, директором та бухгалтером, відкрити рахунки підприємства в банківських установах. В подальшому підсудний ОСОБА_1 повинен був змінити організаційно-правову форму та назву підприємства з ПП «Тодель»на ПП «Тодель-17»після чого передати уставні документи даного підприємства неустановленій в ході досудового слідства особі для самостійного управління фіктивним підприємством і повного контролю за фінансово-господарською діяльністю ПП «Тодель-17».
Крім цього, підсудний ОСОБА_1, ставши формальним директором придбаного ним підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності повинен був укладати від його імені фіктивні договори з фізичними та юридичними особами, коло яких буде визначено невстановленою в ході досудового слідства особою.
Підсудний ОСОБА_1, створивши суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Тодель-17» за грошову винагороду у розмірі 120 грн., яку отримував від невстановленої в ході досудового слідства особи кожний тиждень за час діяльності підприємства, в невстановлений в ході досудового слідства час та знаходячись в невстановленому в ході досудового слідства місці, передав всі установчі документи та печатку підприємства невстановленій в ході досудового слідства особі, яка використовувала дане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, що виразилася в переводі грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, а також у здійсненні діяльності від імені суб'єкта господарювання, зареєстрованого на підставну особу, а не з метою здійснення господарської діяльності самостійно, як це передбачено діючим законодавством.
Таким чином, постановою суду в кримінальній справі встановлено незаконну діяльність ПП «Тодель-17»та його фіктивність.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
При підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).
Зважаючи на те, що постановою суду в кримінальній справі встановлено незаконну діяльність ПП «Тодель-17», що вказує на фіктивність договорів, укладених позивачем з даним підприємством, та не здійснення його номінальним директором жодної діяльності в тому числі і виконанні робіт, наданні послуг Інтернет (хоча і були підписані ОСОБА_1 що зазначено в господарських документах, накладних), наслідком якої є «безтоварний»характер операцій за правочинами, суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні. Оскільки безтоварний характер операцій при наявності їх документального оформлення з випискою податкових накладних, не спричиняє будь-яких правових наслідків в сфері податкових відносин. А тому податкові зобов'язання (включаючи штрафні санкції), визначені оскаржуваними податковими рішеннями, є обґрунтованими і правомірними.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Кротюк