ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 квітня 2012 року № 2а-979/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000151710
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. № 0000151710.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішення про нарахування штрафу за затримку на 389 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 26 239,5 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2009р. № 0009401702/0, і зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 20 % від вказаної суми, безпідставне і необгрунтоване, оскільки податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009р. № 0009401702/0 було оскаржено позивачем спочатку в адміністративному, а згодом -і в судовому порядку.
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.
В судове засідання представники відповідача не з'явилися. З огляду на вищезазначене, в судовому засіданні було оголошено про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Справа, відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Як вбачається з доданих до заперечень матеріалів, ДПІ у Оболонському районі м. Києва (далі -відповідач) була проведена камеральна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 (далі -позивач) з питання додержання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.
За результатами перевірки складено відповідний Акт (далі - Акт перевірки) від 26.12.2011 року №43/17/1/НОМЕР_2, відповідно до якого встановлено, що позивач несвоєчасно сплатила узгоджену суму податкового зобов'язання у розмірі 26239,50 грн., визначену податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2009р. №0009401702/0. На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. № №0000151710, яким було визначено податкове зобов'язання в сумі 5 247,90 коп.
Судом встановлено, що 01.12.2009р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення №0009401702/0, яким ОСОБА_1 нараховано суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26239,50 грн.
Як вбачається з доданих до заперечень матеріалів, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, зазначене податкове повідомлення -рішення було вручене позивачу 9 січня 2010 року.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення в адміністративному порядку, за результатами якого первинна скарга залишена без задоволення і винесено податкове повідомлення №0009401702/1 від 12.02.2010р. на суму 26239,50 грн., яке було направлено відповідачу поштою і вручено 15.02.2010р., про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення про вручення.
При цьому, як вбачається з копії скарги позивача, її було подано до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва 28.01.2010р.
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним на момент узгодження податкових зобов'язань позивача, при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час, податковий борг -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.
Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закінчується:
останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Водночас, відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.
Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Однак, у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
При цьому, порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6 -15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.
Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання, не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків, оскільки позов позивачем до районного суду було подано поза межами строку апеляційного узгодження.
При розгляді вищезазначеного питання суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в інформаційному листі №1275/10/13-09 від 28.09.2009.
Сама по собі обставина розгляду органами Державної податкової служби України скарг позивача не змінює правової природи податкових зобов'язань позивача, які вважаються узгодженими після спливу десятиденного строку з моменту отримання податкового повідомлення -рішення 09.01.2010р. Оскільки скаргу позивачем було подано 28.01.2010р., тобто з пропуском такого строку, податкові зобов'язання вважаються узгодженими.
Позивачем було оскаржено вищезазначені податкові повідомлення до Окружного адміністративного суду м. Києва, яким постановою від 15.06.2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р., позовну заяву залишено без задоволення.
Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року N 2181-ПІ зі змінами та доповненнями, який був чинний до 01.01.2011 р. (далі Закон 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Аналогічну норму містить і Податковий кодекс України, що набув чинності з 01.01.2011 р.: відповідно до пункту 2 статті 57, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян