ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 квітня 2012 року № 2а-2986/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. в порядку письмового провадження розглянув і вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачаВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання зняти арешт з майна
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві, в якому просила:
- визнати неправомірними дії виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3, 1931 року народження, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_7, на належну йому АДРЕСА_8;
- зобов'язати державну виконавчу службу Подільського районного управління юстиції у м.Києві зняти помилкові арешти на майно померлого громадянина ОСОБА_3, 1931 року народження;
- відшкодувати позивачу судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
В установленому порядку судом замінено неналежного позивача ОСОБА_2 на належного ОСОБА_1.
При цьому дана справа розглядається в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що позивач не є учасником виконавчих проваджень, у яких державним виконавцем накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 03 квітня 2012 року залишено без розгляду вимогу позивача про визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3, 1931 року народження, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_7, на належну йому АДРЕСА_8
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є спадкоємцем свого померлого батька ОСОБА_3. При зверненні до БТІ під час оформлення спадщини на квартири, які належать померлому батькові, з'ясувалося накладення державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління у м.Києві арешту на спадкове майно, що унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом.
Представник позивача в судовому засіданні 09 квітня 2012 року позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Листом від 26 березня 2012 року повідомив, що згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень станом на 07 листопада 2011 року виконавчі документи, боржником за якими є ОСОБА_3, у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві на виконанні не перебувають.
Беручи до уваги неприбуття в судове засідання представника відповідача, суд у відповідності до частини 6 статті 128 КАС України продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази, що містяться у справі, суд
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим 08 вересня 1959 року Шевченківським районним відділом ЗАГС у м.Києві. З указаного свідоцтва також вбачається, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 28 березня 2011 року відділом реєстрації смерті у м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
На праві власності ОСОБА_3 належать:
- квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 04 квітня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 Право власності зареєстроване бюро технічної інвентаризації м.Києва 12 червня 1996 року;
- 1/3 квартири АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28 серпня 1996 року, виданим відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківського виконкому. Право власності зареєстроване бюро технічної інвентаризації м.Києва 30 серпня 1996 року.
З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 грудня 2011 року № 32722558 вбачається, що відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві від 15 травня 2000 року на належну ОСОБА_3 (1957 р.н.) квартиру АДРЕСА_3 накладено арешт.
Постановою державного виконавця від 15 травня 2000 року арешт накладено на все майно, що належить ОСОБА_3 (1957 року народження), а саме на АДРЕСА_4 на виконання виконавчого листа від 22 липня 1997 року№ 2-125, виданого Залізничним районним судом м.Києва.
З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 грудня 2011 року № 32722629 вбачається, що відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві від 30 серпня 2000 року на належну ОСОБА_3 (1957 р.н.) 1/3 квартири АДРЕСА_5 накладено арешт.
Постановою державного виконавця від 30 серпня 2000 року арешт накладено на все майно, що належить ОСОБА_3, 1957 року народження, а саме на АДРЕСА_6 на виконання виконавчого листа від 21 листопада 1997 року № 2-510, виданого Залізничним районним судом м.Києва.
Разом з тим, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04 січня 2012 року № 34527023, у названому Реєстрі відсутня інформація про накладення арешту на вищевказані квартири, що належать ОСОБА_3, в тому числі на виконання рішень Залізничного районного суду м.Києва.
Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до відповідача з листом від 01 листопада 2011 року стосовно зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_3, мотивуючи тим, що відповідно до вищевказаних постанов державного виконавця накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_3, 1957 року народження, тоді як арештоване майно належить ОСОБА_3, 1931 року народження.
Свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим 05 липня 1947 року ЗАГС Жовтневого району м.Києва, підтверджується, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що майно, на яке вищевказаними постановами державного виконавця накладено арешт, не належить боржнику у цих виконавчих провадженнях ОСОБА_3, 1957 року народження, оскільки належить ОСОБА_3, 1931 року народження. Отже, арешт накладено безпідставно.
Листом від 08 листопада 2011 року № В/20 відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві повідомив ОСОБА_2, що перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, книг обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, та алфавітних покажчиків до них встановлено, що у 2000 році в указаному відділі державної виконавчої служби перебували виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 320 грн. боргу та стягнення аліментів; на користь ОСОБА_6 5000 грн. боргу. Строк зберігання архівних проваджень становить 3 роки. Згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень станом на 07 листопада 2011 року виконавчі документи у відповідача, за якими боржником є ОСОБА_3, на виконанні відсутні. Додатково повідомлено, що про зняття арешту необхідно звертатись до суду.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна можливе, зокрема, якщо:
- особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
- у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В силу частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що безпідставно накладений на майно ОСОБА_3 арешт перешкоджає позивачу в установленому законом порядку прийняти спадщину та в подальшому оформити свідоцтво про право власності на спадщину, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, що належать на праві власності ОСОБА_3, накладений постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві відповідно від 15 травня та від 30 серпня 2000 року з метою виконання виконавчого листа від 21 листопада 1997 року № 2-510, виданого Залізничним районним судом м.Києва.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова