ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
06 квітня 2012 року м. Київ № 2а-1817/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до треті особиКабінету Міністрів України Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
прозобов'язання вчинити дії
Заявлено позовні вимоги про:
- визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо прийняття змін до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою КМ України №882 від 12.07.2004р., у частині визначення гарантованої виплати за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, шахтарям, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, дітям шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи,
- зобов'язання Кабінету Міністрів України прийняти зміни до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою КМ України №882 від 12.07.2004р., у частині визначення гарантованої виплати за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, шахтарям, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, дітям шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи.
В судове засідання представник відповідача прибув. Позивач та третя особа не прибули, належним чином повідомлені про судове засідання, у письмових заявах просили розглядати справу у їх відсутність.
З урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, частини шостої ст. 128 КАС України, в судовому засіданні 02.04.2012 р. суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1-2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позивач просить прийняти до уваги, що 6-ти місячний строк, передбачений ст. 99 КАС України, на звернення до адміністративного суду вона не пропустила. Оскільки лише з інформації третіх осіб 09.09.2011 та відповідної довідки про розмір стипендії від 16.09.11 №336 вона дізналася, що розмір її стипендії не відповідає нормам чинного законодавства України. Тому строк звернення до суду нею не пропущено.
Просить суд врахувати, що вона протягом тривалого часу (з жовтня 2010р.) намагається захистити свої порушені права, про що свідчать ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 та Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2012, які підлягають врахуванню при вирішенні цього клопотання.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зарахована до ВНЗ Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відповідно до Наказу № 02-04/952 від 13.08.2010 р., де навчається і зараз.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Пунктом 13.1. Умов прийому до вищих навчальних закладів України, які затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 18 вересня 2009 р. №873, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 р. за №930/16946, чинними на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що зараховуються поза конкурсом, крім іншого, особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»надане таке право.
До матеріалів справи долучено довідку Смоленської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»Міністерства палива та енергетики України від 31.05.2010 року №144, якою підтверджено стаж підземної роботи ОСОБА_3 (батько позивача) більше 15 років.
Суд зауважує, що із тексту звернення ОСОБА_3 (батька позивача) до Ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського від 28.07.2011 р. вбачається, що вищезазначену довідку отримано з метою реалізації права ОСОБА_1, передбаченого ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.09.2008 р. №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, при вступі у 2010 році до ВНЗ Позивач була віднесена до категорії осіб, які мають право на зарахування поза конкурсом та навчання за рахунок коштів державного бюджету, та була обізнана щодо пільг, встановлених ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці".
До матеріалів позову долучено довідку ВНЗ від 16.09.2011 року № 336 про розмір стипендії ОСОБА_1, яку вона отримує з вересня 2010 р. у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського з 2010 року на підставі Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою КМ України №882 від 12.07.2004р.
Таким чином, про розмір отримуваної стипендії та порядок її нарахування позивачу було відомо ще у 2010 році (з часу отримання стипендії). Однак ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою лише у грудні 2011 року (справа № 2а-18891/11/2670), лютому 2012 р. (справа № 2а-1817/12/2670) та до Кіровоградського окружного адміністративного суду у листопаді 2011 року (справа № 1170/2а-4716/11).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк на звернення до суду із зазначеним позовом, а причини пропуску строку не є поважними.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 106, 107, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність щодо прийняття змін до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою КМ України №882 від 12.07.2004р., у частині визначення гарантованої виплати за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, шахтарям, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, дітям шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи та зобов'язання прийняти ці зміни.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна