ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 квітня 2012 року 12:04 № 2а-2092/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1(довіреність від 22.02.2012 р. № 32)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група»
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003122301 від 22.11.11 р.,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова в якому, з урахуванням заяви від 28.02.2012 р., позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003122301 від 22.11.2011 р., відповідно до якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2258 грн. за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке прийнято за порушення п/п. 267.1.1 ПК України (щодо збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності).
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що є зареєстрованою Держфінпослуг фінансовою установою, яка має Генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, зокрема, на право здійснення діяльності з обміну валют та переказу грошей. Податковим органом проведено фактичну перевірку господарюючого об'єкту позивача, що є, як зазначає позивач, операційною касою його Харківської філії (у м. Харкові).
При цьому, у зв'язку з проведенням перевірки цьому податковим органом була ініційована контрольна операція з продажу через операційну касу 50 доларів США. Оформлення операції здійснено за квитанцією форми № 377-К в операційній касі, яка не є, як стверджує позивач, пунктом обміну валют. Проте, як зазначає позивач, ДПІ помилково ототожнює проведення обміну валют фінансовою установою в її операційній касі, яка крім того здійснює ще інші операції, зокрема -переказ коштів, з операціями з проведенням обміну валют через пункти обміну валют, приходячи таким чином до помилкового, на думку позивача, висновку, що операційна каса позивача є пунктом обліку валют, та про необхідність у зв'язку з цим отримання позивачем торгового патенту та сплати збору в порядку п/п. 267.1.1. ПК України.
Позивач зазначає, що в силу свого спеціального фінансового статусу та в силу того, що об'єкт перевірки не є пунктом обміну валют, а є операційною касою фінансової установи, на нього не покладено обов'язку з отримання торгового патенту, сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а отже, як вважає позивач, у ДПІ не було правових підстав для накладання на позивача штрафу в контексті положень п/п. 267.1.1. ПК України.
Ухвалою суду від 03.03.2012 р. відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 03.04.2012 р. Відповідачем ухвала отримана 19.03.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто завчасно, відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 КАС України. Проте, відповідач в судове засідання не з'явився, в порушення вимог ч. 2 ст. 40 КАС України завчасно про поважність причин своєї неявки не повідомив. З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність доказів поважності причин неприбуття відповідача в судове засідання, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справу розглянуто за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»(код з ЄДР 14285934; адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) зареєстровано у статусі фінансової установи Державною комісією з регулювання фінансових послуг України відповідно до розпорядження цієї комісії від 10.02.2001 р. № 46 про що останній видано наявне у матеріалах справи свідоцтво (копія).
Позивачу видано Ліцензію Держфінпослуг на «Здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами»із строком дії з 27.10.2009 р. по 27.10.2012 р.
Окрім того, Національним банком України позивачу видано Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 02.06.2011 р. № 75 (із строком дії до 27.10.2012 р.), відповідно до якої позивачу надано право здійснення операцій, зазначених у п. 3 (діяльність з обміну валют) та 8 (переказ коштів) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями.
04.11.2011 р. ДПА у Харківській області проведено фактичну перевірку, як зазначено в акті перевірки (зареєстрований 08.11.2011 р.), «пункту обміну валют»за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 23/25, який належить ПАТ «Українська фінансова група»(Харківська філія).
У зв'язку з проведенням перевірки, як вбачається з Акту перевірки, позивачем здійснено операцію з продажу через об'єкт перевірки іноземної валюти, а саме 50 доларів США за курсом 8,08 грн. за 1 долар США.
В Акті перевірки зазначено, що перевірка проведена в присутності ОСОБА_2 -контролера-касира на посвідчення особи якої надано посвідчення касира.
У п.2.2.14. Акту перевірки, серед іншого, в контексті спірних відносин зазначено про здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту. У п. 3 Акту перевірки зазначено про встановлення у зв'язку з цим порушення п/п. 267.1.1 ПК України (відносно збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності).
При цьому, як вбачається з акту перевірки, операція з купівлі валюти оформлена квитанцією ф-377к.
До акту перевірки додано пояснення контролера-касира, яка пояснила, що працює в операційній касі № 0024 Харківської філії ПрАТ «УФГ»по вул. Полтавський шлях 23/25.
На підставі зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке прийнято на підставі п/п. 54.3.3. та згідно з абз. 3 п. 125.1. ПК України («Порушення порядку отримання та використання торгового патенту») у зв'язку із встановленням порушення п/п.267.1.1. ПК України.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 267 ПК України («Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності») визначено (п/п. 267.1.1.), що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Згідно з п/п. 14.1.208. ПК України пункт обміну іноземної валюти для цілей розділу XII цього Кодексу, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 1.1 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р. № 502 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 р. за № 21/7342 (із змінами (далі -Інструкція № 502), пункт обміну іноземної валюти, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 4.1. Інструкції № 502 передбачено, що валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.
На відміну від вимог, що пред'являються до пунктів обміну валют (щодо наявності обов'язкового переліку документів -п. 4.10. Інструкції № 502), а саме стосовно наявності торгового патенту, вимоги щодо операційних кас не містять такої вимоги.
Згідно з п. 5.1. Інструкції № 502 довідки за формою N 377, квитанції за формами N 377-А, 377-і, 377-І, 377-К та чек банкомата є касовими і розрахунковими документами.
Згідно з п. 6.2. інструкції № 502 операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють, зокрема: каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанцій за формою № 377-К (що мало місце в даному випадку) із зазначенням у них часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою N 377. У свою чергу, пункти обміну валюти здійснюють купівлю валют з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою № 377-А для фізичних осіб - резидентів, а для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377.
Відповідно до п. 5.5. Інструкції № 502 квитанція за формою № 377-К, видача якої мала місце в даному випадку, видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.
Аналізуючи в сукупності наведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в контексті спірних відносин) поширюються лише на пункти обміну валют. На операційні каси фінансових установ зазначені вимоги не поширюються. Виходячи з наведених вище норм законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку, що у разі здійснення обміну валют через операційні каси фінансових установ, обов'язку щодо отримання торгового патенту (сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності) не виникає.
У взаємозв'язку з вищенаведеним та відносно визначення статусу об'єкта перевірки слід додати, що згідно з повідомлення Управління НБУ в Харківській області від 29.08.2011 р. № 06-23/7095, управлінням повідомлено позивача про реєстрацію його операційної каси № 064.0024 Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 23/25, яка має право виконувати наступні операції: переказ грошей та діяльність з обміну валют.
Окрім того, відносно статусу об'єкта перевірки слід додати, що інформація про відокремлений підрозділ фінансової компанії, у тому числі структурні одиниці (відділення, власні операційні каси, пункти обміну валют тощо, у яких безпосередньо може здійснюватися діяльність щодо надання певних видів фінансових послуг) підлягає внесенню до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Держфінпослуг.
Порядок внесення відомостей регламентується Положенням про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 5 грудня 2003 р. № 152, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 р. за № 1252/8573 (далі -Положення № 152).
Згідно з 3.5. Положення № 152 фінансова компанія має право надавати певні види фінансових послуг через її відокремлені підрозділи (в тому числі структурні одиниці) за умови внесення інформації про них до Реєстру. Фінансова компанія кожному відокремленому підрозділу та його структурній одиниці присвоює внутрішній реєстраційний код згідно з внутрішньою системою реєстраційної кодифікації, при цьому код повинен мати 16 знаків, перші вісім знаків мають відповідати ідентифікаційному коду фінансової компанії за ЄДРПОУ, 9-й знак - крапка, 10 - 12-й знаки - порядковий номер відокремленого підрозділу компанії, 13-й знак - крапка, 14 - 16-ий знаки - порядковий номер структурної одиниці відокремленого підрозділу.
Згідно з цим Положенням № 152 та п. 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ (затв. Розпорядженням Держфінпослуг 28.08.2003 р. № 43, яке зареєстроване у МЮ України 11 вересня 2003 р. за N 797/8118 (із змінами) під відокремленим підрозділом фінансової установи розуміється - філія, інший відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.
У свою чергу, згідно із Положенням № 152 під структурною одиницею відокремленого підрозділу розуміються - відділення, власні операційні каси, пункти обміну валют тощо, у яких безпосередньо може здійснюватися діяльність щодо надання певних видів фінансових послуг.
Відтак, операційні каси фінансових установ належать до категорії структурних одиниць відокремленого підрозділу.
Пунктом 4.6. цього Положення № 152 передбачено що у разі прийняття позитивного рішення Держфінпослуг протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати подання документів для включення інформації про відокремлений підрозділ фінансової компанії до Реєстру направляє заявнику Довідку згідно з додатком 7, з чого випливає те, що зазначена довідка про внесення інформації до реєстру видається при внесенні інформації відносно відокремлених підрозділів та її видача не передбачена у разі реєстрації в Держфінпослуг інформації відносно структурних одиниць відокремлених підрозділів (операційних кас).
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до Реєстраційної картки структурних одиниць станом на 11.08.2011 р. об'єкт перевірки, як структурна одиниця за внутрішнім кодом 14285934.064.0024 за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях 23/25, за своїм статусом є операційною касою фінансової установи, не є пунктом обміну валюти у розумінні наведених вище правових актів. Зазначена інформація, як вбачається з матеріалів справи, за № 2650-8 направлена 11.08.2011 р. до Держфінпослуг та зареєстрована комісією 11.08.2011 р.
На підставі вищезгаданого Положення № 152 надано дозвіл на здійснення фінансових послуг операційною касою № 14285934.064.0024 Харківської філії ПрАТ «УФГ»(адреса: м. Київ, вул. Полтавський шлях, 23/25 за № 14285934.064.0024 від 11.08.2011 р. Дозвіл виданий Головою правління ПрАТ «УФГ»із зазначенням інформації щодо реєстрації відомостей в Держфінпослуг.
Відтак, оцінюючи наведені обставини відносно статусу об'єкту перевірки у їх сукупності, суд приходить до висновку, що об'єкт перевірки, де ДПІ проводилась перевірка, має статус операційної каси фінансової установи та не має статусу пункту обміну валют для цілей застосування ст. 267 ПК України.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що викладені в Акті перевірки висновки ДПІ щодо статусу об'єкту перевірки як пункту обміну валют не відповідають фактичним обставинам, а висновки щодо покладання на позивача обов'язку із сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти) не ґрунтуються на наведених вище нормам законодавства у зв'язку з чим застосування до позивача санкцій, передбачених п. 125.1. ПК України не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази в обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення, не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушень податкового законодавства. У зв'язку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору позивач не наполягав.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група»(код з ЄДР 14285934; адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0003122301 від 22.11.2011 р.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А.Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2012 р.