ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 квітня 2012 року 11:34 № 2а-3377/12/2670
За позовомДочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
доУправління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області
провизнання дії протиправними, скасування рішення № 27,
Суддя Смолій І.В.
Секретар Колесник І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 07 від 12.01.12
Від відповідача: не з'явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області про визнання дії протиправними, скасування рішення № 27.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що період нарахування штрафних санкцій припадає на період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскаржуване рішення суперечить ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимогам ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року про порушення провадження у справі № 44/258-б про банкрутство ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої доводи відповідач виклав у письмових запереченнях, поданих представником у судовому засіданні. Зокрема, відповідач у своїх запереченнях, зазначає про те, що Управління Пенсійного фонду України не є конкурсним кредитором, відтак введений ухвалою Господарського суду міста Києва мораторій на вимоги фонду не розповсюджуються.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 33096517) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п.10 ч.1 ст.1, ч.3 ст.4 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року у справі № 44/258-б порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з моменту порушення провадження у справі відповідно до вимог ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
06 лютого 2012 року УПФУ у Володарському районі Київської області винесено рішення № 27, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платника застосовано штраф у розмірі 3524,69 грн. та нарахована пеня у розмірі 1024,58 грн. за несплату єдиного внеску з періодом прострочення з 20.01.2012р. по 26.01.2012р.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі по тексту -Закон №2464-VI).
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, -календарний рік.
З наведеної вище норми вбачається, що платник внеску повинен виконати зобов'язання із сплати єдиного внеску не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим (звітним), тобто протягом (в період) 20 днів наступного місяця, який, відповідно, розпочинається з 1 числа місяця, тобто, в даному випадку з 01 січня 2012 року. Обов'язок по сплаті єдиного внеску має бути виконаний платником до 20.01.2012р. відповідно.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, штрафні санкції і пеня нараховані платнику у зв'язку з несплатою філією ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовом до УПФУ в Володарському районі Київської області єдиного внеску за грудень 2011 року.
Посилання позивача на неправомірність оскаржуваного рішення з огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спростовується наступним.
Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-XII (далі по тексту -Закон № 2343-XII) регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до абз.6 ст.1 Закону № 2343-XII, грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
За змістом абз. 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу пункту 4 статті 12 названого Закону № 2343-XII вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Положення статті 12 Закону № 2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію і застосовуються у контексті ст.1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.
При цьому, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
При цьому, як вбачається з визначення терміну "мораторій", його режим поширюється на ті зобов'язання, термін виконання яких (за визначенням ч.2 ст.251 ЦК України, термін -певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобов'язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Стосовно зобов'язань поточних кредиторів, які виникли під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються і по цих зобов'язаннях, згідно загальних правил, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, зобов'язання, які виникли після введення мораторію боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.
Визначені у спірному рішенні сума штрафних санкцій та пені за несплату (невчасну сплату) зобов'язань позивача зі сплати єдиного соціального внеску за грудень 2011 року, строк виконання яких (період сплати) розпочався в січні 2012 року відповідно, тобто після введення в дію мораторію (09.09.2011р.), а отже на ці зобов'язання, строк виконання яких розпочався після дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, його дія не поширюється.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги що строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску виник у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження на виконання цих зобов'язань і нарахування штрафних санкцій за їх невиконання (неналежне виконання) не поширюються.
Даний висновок кореспондується зі змісту частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Аналогічна позиція була викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2011 року у справі №К-39581/10, а також в постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі за позовом ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" до УПФУ в м. Тернополі про визнання недійсними рішень.
Згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності рішення УПФУ в Володарському районі Київської області №27 від 06.02.2012 року, відповідність якого вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовити повністю.
Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій