79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.04.12 Справа№ 5015/932/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат ЛВ", м. Львів
до відповідача: Львівського комунального підприємства №504, м. Львів
про стягнення 815,49 грн.
Суддя Н.Мороз
При секретарі Ю. Шиманській
Представники:
Від позивача: Кротов В.Є.
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ", м. Львів до Львівського комунального підприємства №504, м. Львів про стягнення 815,49 грн.
Ухвалою господарського суду від 07.03.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.03.2012 року.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 20.03.2012р. та 03.04.2012р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару від 01.04.2011р. №04/14.
Згідно умов вищевказаного договору, позивач (постачальник) зобов'язався за заявками покупця в терміни, обговорені договором, поставляти і передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно здійснювати його оплату згідно умов договору.
На виконання умов укладеного між сторонами договору постачання, ТзОВ «Дукат ЛВ»поставило Львівському комунальному підприємству №504 товар на загальну суму 708, 60 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДК0010130 від 19.04.2011р. та довіреністю на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.
В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.1 договору, покупець оплачує постачальнику кожну партію товару за ціною, зазначеною в накладних на наступних умовах: попередньої оплати, або за погодженням сторін з відтермінуванням 7 календарних днів від дати отримання товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого, в останнього виникла заборгованість в сумі 708, 60 грн. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п.6.1 укладеного договору, позивачем, за несвоєчасне виконання розрахунків правомірно нараховано пеню в розмірі 54, 92 грн., згідно поданого розрахунку.
Згідно п. 6.2 договору, за прострочення оплати понад 30 календарних днів покупець зобов'язаний сплатити постачальнику разовий штраф у розмірі 5% від неоплаченої у встановлений термін вартості товару. Згідно поданого розрахунку сума штрафу становить 35, 43 грн. та підлягає стягненню.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 16, 54 грн., що підлягають стягненню.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального підприємства №504, м. Львів, вул. Пасічна, 64 (код ЄДРПОУ 20822365, р/р 26005130052 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат ЛВ», м. Львів, вул. Л. Курбаса, 4/8 (код ЄДРПОУ 23268449, р/р 26000000002362 «Фольксбанк», м. Львів, МФО 325213) -815, 49 грн. заборгованості, 1 609, 50 грн. судового збору.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Рішення складено 25.04.2012р.