01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" квітня 2012 р. Справа № 24/010-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»
про стягнення 24 717, 11 грн.
за участю представників:
позивача:Пустовіт Т.П.
відповідача:не з'явились
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача 24 717, 11 грн. за договором фінансового лізингу № 10-07-368фл від 18.06.2007 р., з яких: 20 353, 46 грн. сума основного боргу, 1 741, 62 грн. -пеня, 1 673, 43 грн. -інфляційні втрати, 948, 60 грн. -3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2012 р. у зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог суду та нез'явленням у судове засідання представника відповідача.
Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 06.03.2012 р. та від 05.04.2012 р. в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 06.03.2012 р. місцезнаходження відповідача: 08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Дружби, будинок 6, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 19.04.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
18.06.2007 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 10-07-368фл, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.
Відповідно до п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.
Згідно з п. 3.1.2 договору позивач має право вимагати повернення предмета лізингу переданого в лізинг, якщо відповідач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.
Пунктом 3.5.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 3.5.4 договору відповідач зобов'язаний за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу позивача (його структурного підрозділу, повноважної особи) повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.
Згідно п. 3.6 договору відповідач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримки сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу відповідач за користування останнім сплачує позивачу чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7 % річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
Відповідно до п. 4.2 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».
Згідно з п. 4.3 договору відповідач після укладення договору перераховує на рахунки позивача попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що предмет лізингу передається відповідачу по тристоронньому акту за умови укладення останнім на користь позивача договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 цього договору.
Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.
Згідно з п. 8.8 договору за несплату протягом 30 днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень договору відповідачем останній за власний рахунок, в термін не більше тижня, повертає позивачу предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмета лізингу, а в разі невідповідності нормального ступеню спрацювання його або некомплектності, позивач проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок відповідача.
Відповідно до п. 9.3 договору строк позовної давності 10 років, а для пені, штрафу, інших видів неустойки -три роки.
Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу визначено у додатку № до договору фінансового лізингу № 10-07-368фл від 18.06.2007 р., відповідно до якого у лізинг передається зернокидач самопересувний ЗМ-110, кількістю - 1, вартістю - 47 160, 00 грн. разом з ПДВ. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15 % його вартості складає 7 074, 00 грн. разом з ПДВ, винагорода позивача в розмірі 7 % невідшкодованої вартості предмета лізингу складає 2 806, 02 грн. разом з ПДВ. Всього попередньої оплати - 9 880, 02 грн. Предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 04 липня 2008 року.
Додатком 10 до договору фінансового лізингу № 10-07-368фл від 18.06.2007 р. сторони погодили графік сплати лізингових платежів.
На виконання умов договору фінансового лізингу № 10-07-368фл від 18.06.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв, згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням позивача, предмет лізингу (сільськогосподарську техніку): зернокидач самопересувний ЗМ-110, зав. № 3, про що сторони склали акт № 3 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.10.2007 р., який підписаний повноважними представниками сторін та постачальника, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.
06.09.2011 р. відповідач повернув, а позивач прийняв предмет лізингу, про що сторони також склали акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.
Проте, відповідачем не було повністю виконано свого зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 353, 46 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати лізингових платежів за кожний календарний день прострочення від несплачених сум лізингових платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, яка за розрахунком позивача складає -1 741, 62 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 948, 60 грн. та 1 673, 43 грн. -інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3 % річних за період з 03.07.2009 р. до 07.02.2012 р. складають 948, 60 грн., інфляційні втрати за період з серпня 2009 року до січня 2012 року (включно) складають 1 673, 43 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 717, 11 грн. за договором фінансового лізингу № 10-07-368фл від 18.06.2007 р., з яких: 20 353, 46 грн. сума основного боргу, 1 741, 62 грн. -пеня, 1 673, 43 грн. -інфляційні втрати, 948, 60 грн. -3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»(08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Дружби, будинок 6, ідентифікаційний код - 33646624) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16 А, ідентифікаційний код - 30401456) 20 353 (двадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 46 коп. основного боргу, 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 62 коп. -пені, 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 43 коп. - інфляційних втрат, 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 60 коп. -3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Т.В. Лутак
Дата підписання рішення: 23.04.2012 р.