"25" жовтня 2006 р.
Справа № 27/287-06-8750
За позовом закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»
ддо відповідачів державного підприємства Одеська залізниця
державного підприємства «Донбасантрацит»
Про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 136,08 грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача:
Головко Д.В., довіреність № 01/06 від 01.06.2006 року
Від відповідачів:
1) Кірічек С.В., довіреність № 424 від 15.09.2005 року;
2) не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів -136,08 грн.
У судовому засіданні від 02.10.2006 року ДП Одеська залізниця надала до господарського суду відзив, в якому просить відмовити позивачу в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі та судових витрат з наступних підстав:
- відповідно до записів у залізничній накладній № 48212341 від 28.06.2006 року навантаження вантажу проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника, їм же була визначена і маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, п. 5,6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що зроблено відправником не було.
- вагон прибув на станцію призначення в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом № АЯ 586469*/52 від 02.07.2006 року.
- відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантажений засобами відправника, якщо немає ознак втрати залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.
Відповідач (ДП «Донбасантрацит»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ДП«Донбасантрацит» і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача та відповідача, суд, встановив.
Відповідно до Договору № 20 від 04.01.2006 року, укладеного між ЗАТ «Херсоноблпаливо»та ТОВ «Українська енергетична компанія», відправник вантажу -ДП «Донбасантрацит» відпустив зі станції відправлення «Красний Луч Дон.»в адресу позивача вугілля марки АС у вагоні № 65694382 ПВ за залізничною накладною № 48212341 в обсязі 69000 кг.
Ціна однієї тонни вугілля марки АС становить 324 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.
За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) ЗАТ «Херсоноблпаливо»здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ «Українська енергетична компанія»у розмірі 25147,20 грн. відповідно до платіжного доручення № 2520 від «19»серпня 2006 року.
При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 65694382 ПВ встановлена нестача вугілля в обсязі 0,420 т (з урахуванням природної втрати) на суму - 136,08 грн.
Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії АЯ № 586469*/52 від 02.07.2006 року, у якому зазначено, що «...навантаження в вагоні нижче бортів 15 см, крім поглиблення, сьомий люк з одного боку вагону поглиблення довжиною люка, глибиною 20 см, від рівня навантаження шириною 130 см, маркування пошкоджено, люка, двері щільно зачинені, слідів течі вантажу не було. Вагон згідно тех. акту справний... ».
Актом загальної форми № 1285 від 01.07.2006 року.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).
Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Посилання в комерційному акті серії АЯ № 586469*/52 від 02.07.2006 року на невжиття відправником заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення відсутнє.
Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - з метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, однак нанесення захисного маркування є правом а не обов'язком відправника.
Факт дотримання вантажовідправником Технічних умов підтверджується залізничною накладною, за якою «вантаж розміщено та закріплено згідно з розділом 1 глави 1 параграфів 3, 5 Технічних умов правильно».
Враховуючи те, що відправник вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а саме поверхня вантажу розрівнювалась та ущільнялась (в АЯ 586469*/52 від 02.07.2006 року посилання на те, що каток не застосовувався відсутнє), вантаж маркувався вапном, а залізниця не перевірила правильність даних, зазначених відправником у накладній та не забезпечила схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 65694382 ПВ, про що вже було сказано вище - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 65694382 ПВ, з врахуванням природних витрат, покладається на перевізника - Одеську залізницю.
У стягненні збитків з другого відповідача по справі (ДП «Донбасантрацит») позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.
Таку ж правову позицію висловив господарський суд Одеської області у справах № 15/367-03-10194 та 6/358-03-8927.
Відповідач (ДП «Донбасантрацит»), своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Повідомлення належним чином ДП «Донбасантрацит»про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 162916, 174501. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.
Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.
Станом на 25.10.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.
Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.
Позов задовольнити повністю.
2.
Стягнути з Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 -136,08 грн. основного боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
3.
У стягненні з ДП «Донбасантрацит»(94500, Луганська обл., м. Красний луч, вул. Косіора, 10), код ЄДРПОУ 32446546, р/р 2600730120636 в відділені АК ПІБ Красний Луч, МФО 304375 збитків закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 65694382 за залізничною накладною № 48212341 -відмовити.
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.