"25" жовтня 2006 р.
Справа № 27/288-06-8751
За позовом закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»
до відповідачів державного підприємства Одеська залізниця
державного підприємства «Донбасантрацит»
Про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 4251,36 грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача:
Головко Д.В., довіреність № 01/06 від 01.06.2006 року
Від відповідачів:
1) Кірічек С.В., довіреність № 424 від 15.09.2005 року;
2) не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів -4251,36 грн.
У судовому засіданні від 02.10.2006 року ДП Одеська залізниця надала до господарського суду відзив, в якому просить відмовити позивачу в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі та судових витрат з наступних підстав:
- відповідно до записів у залізничній накладній № 48599772 від 06.07.2006 року навантаження вантажу проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника, їм же була визначена і маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, п. 5,6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що зроблено відправником не було.
- вагон прибув на станцію призначення в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом № БК 015596*/22 від 10.07.2006 року.
- відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантажений засобами відправника, якщо немає ознак втрати залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.
Відповідач (ДП «Донбасантрацит»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ДП «Донбасантрацит»і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача та відповідача, суд, встановив.
Відповідно до Договору № 20 від 04.01.2006 року, укладеного між ЗАТ «Херсоноблпаливо»та ТОВ «Українська енергетична компанія», відправник вантажу -ДП «Донбасантрацит» відпустив зі станції відправлення «Красний Луч Дон.»в адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні № 61368114 ПВ за залізничною накладною № 48599772 в обсязі 69000 кг.
Ціна однієї тонни вугілля марки АМ становить 408 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.
За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) ЗАТ «Херсоноблпаливо»здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ «Українська енергетична компанія»у розмірі 31053,60 грн. відповідно до платіжного доручення № 2519 від «19»серпня 2006 року.
При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 61368114 ПВ встановлена нестача вугілля в обсязі 10,42 т (з урахуванням природної втрати) на суму - 4251,36 грн.
Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 015596*/22 від 10.07.2006 року, у якому зазначено, що «...вагон технічно справний, навантаження нижче бортів на 30 см, маркування вапном відсутнє, праворуч поглиблення над 1,2,3 люками -довжиною 450 см, шириною 160 см, глибиною 40 см, над 5,6,7 люками -довжиною 450 см, шириною 150 см, глибиною 40 см. Ліворуч по ходу з 1-го по 7-й люки поглиблення шириною 120-140 см глибиною 40 см від рівня навантаження довжиною люків. Течі вантажу немає. Двері та люка вагону щільно зачинені...».
Актами загальної форми № 771 від 08.07.2006 року та № 1330 від 09.07.2006 року.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).
Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Посилання в комерційному акті серії БК № 015596*/22 від 10.07.2006 року на невжиття відправником заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення відсутнє.
Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - з метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, однак нанесення захисного маркування є правом а не обов'язком відправника.
Факт дотримання вантажовідправником Технічних умов підтверджується залізничною накладною, за якою «вантаж розміщено та закріплено згідно з розділом 1 глави 1 параграфів 3, 5 Технічних умов правильно».
Враховуючи те, що відправник вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а саме поверхня вантажу розрівнювалась та ущільнялась (в БК № 015596*/22 від 10.07.2006 року посилання на те, що каток не застосовувався відсутнє), а залізниця не перевірила правильність даних, зазначених відправником у накладній та не забезпечила схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 61368114 ПВ, про що вже було сказано вище - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 61368114 ПВ, з врахуванням природних витрат, покладається на перевізника - Одеську залізницю.
У стягненні збитків з другого відповідача по справі (ДП «Донбасантрацит») позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.
Таку ж правову позицію висловив господарський суд Одеської області у справах № 15/367-03-10194 та 6/358-03-8927.
Відповідач (ДП «Донбасантрацит»), своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Повідомлення належним чином ДП «Донбасантрацит»про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 162916, 174501. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.
Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.
Станом на 25.10.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.
Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.
Позов задовольнити повністю.
2.
Стягнути з Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 -4251,36 грн. основного боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
3.
У стягненні з ДП «Донбасантрацит»(94500, Луганська обл., м. Красний луч, вул. Косіора, 10), код ЄДРПОУ 32446546, р/р 2600730120636 в відділені АК ПІБ Красний Луч, МФО 304375 збитків закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 61368114 за залізничною накладною № 48599772 - відмовити.
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.