Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
Іменем України
07.10.2008
Справа №2-30/7510-2008
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «г».
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримстройторг», м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 10 А.
Про стягнення 240426,75 грн.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - Локшин, представник за дов. від 01.07.2008р. № 1374, у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримстройторг», м. Сімферополь про стягнення 240426,75 грн., у тому числі основну суму боргу у розмірі 194469,95 грн., пеню - 3782,34 грн., 3% річних - 483,33 грн., збитки, понесені в зв'язку із знищенням грошових коштів - 1242,43 грн., штраф - 40488,70 грн.
Заявою від 01.10.2008р. позивач зменшив розмір позовних вимог на сплачену відповідачем суму основного боргу в розмірі 194469,95грн., інші вимоги щодо сплати пені в сумі 3782,34грн, 3% річних в сумі 483,33грн., збитків в зв'язку з знеціненням грошових коштів в сумі 1242,43грн., штрафу в сумі 40448,70грн. за ненадання інформації згідно п.8.2.1 договору підтримав.
Заявою від 07.10.2008р. позивач знов зменшив розмір позовних вимог на сплачену відповідачем суму пені - 3782,34грн., 3% річних - 483,33грн., розмір збитків від знецінення грошових коштів - 1242,43 грн. Інші вимоги щодо сплати штрафу в сумі 40448,70грн. за ненадання інформації згідно п. 8.2.1 Договору підтримав.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо сплати періодичних платежів та обов'язку щоквартального звіту про стан та місцезнаходження майна, які відповідач виконує не в повному обсязі, в наслідок чого, утворилась заборгованість та нараховані штрафні санкції.
31.07.2008р. під час судового засідання представником відповідача було представлено відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує частково з підстав, що заборгованість в сумі 51215,67грн. була погашена 10.06.2008р. Під час розгляду справи решта суми боргу була відповідачем сплачена. В частині стягнення штрафних санкцій в сумі 40488,70 грн. на підставі п. 8.2.1 договорів лізингу відповідач заперечує, оскільки вважає їх необґрунтованими, оскільки пунктом 8.2.1 не передбачений особливий порядок направлення звітів. Звіт на адресу позивача був направлений своєчасно простою кореспонденцією. Підтвердженням отримання звітів є відсутність вимог про їх направлення на адресу позивача у претензії №353 від 28.02.2008р. та у листі №783 від 17.04.2008р.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.10.2008 р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, після перерви судове засідання продовжено 07.10.2008 р. у відсутність представника відповідача.
В день судового засідання 07 жовтня 2008 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю у справі, яка розглядається того ж дня у Севастопольському апеляційному господарському суді.
Згідно зі ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає позов по матеріалам які є в справі. Інших доказів сторонами не представлено.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивач та відповідача, суд -
Між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ та ТОВ «Кримстройторг», м. Сімферополь були укладені договори фінансового лізингу від 22.06.2007р. №070622-30/ФЛ-Ю-С, №070622-31/ФЛ-Ю-С, №070622-32/ФЛ-Ю-С, від 29.08.2007р. №070829-40/ФЛ-Ю-А, №070829-39/ФЛ-Ю-А, від 07.11.2007р. №071107-123/ФЛ-Ю-С (а.с. 14-20, 23-29, 32-38, 41-46, 50-55, 58-61).
Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 1.1 предметом договорів є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації - далі «Майно», з підприємницької мети у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
В п. 2.1 договорів встановлено строк користування Лізингоодержувачем Майном, який становить 37 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Майна за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування Майном.
Передача Майна здійснюється у строк та за адресою передбаченими у п 4.1 договорів. Передача Майна Лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання Майна у Продавця Майна, та лише після надання Лізингоодержувачем документів Лізингодавцю.
Порядок розрахунку та сплати лізингових платежів передбачений в розділі 3 договорів.
Так, на підставі п. 3.1. договору, лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та відповідних пунктів Договору. Лизінгові платежі включають: платежі по відшкодовуванню (компенсації) частини вартості Майна та винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1 - 3.4.5 Договорів.
Проте, всупереч прийнятих на себе обов'язків, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримстройторг» зобов'язання за договором щодо сплати періодичних платежів виконував не в повному обсязі, в наслідок чого за період з квітня по червень 2008 року за ним виникла заборгованість на день розгляду справи в сумі 194469,95грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Заборгованість відповідачем в повному обсязі була сплачені після звернення позивача до суду, у зв'язку з чим позивачем була зменшена сума позову на розмір сплаченого боргу, а тому, в цій частині в сумі 194469,95 грн. провадження у справі підлягає припиненню по п. 1 - 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно п. 11.2.1 договорів за порушення обов'язку своєчасно сплачувати лізингові платежі та інші платежі, передбачені пунктом 3.1 договорів та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених Договором - Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та повинен відшкодовувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцем, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Лізінгоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Лізінгоодержувач у термін п'яти банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Лізингодавця.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем була нарахована пеня в сумі 3782,34 грн. за період з 05.04.2008 р. по 06.06.2008 р., 3 % річних в сумі 483,33 грн. та 1242,43 грн. інфляції.
Під час розгляду справи, відповідач в повному обсязі сплатив пеню, річні та інфляцію, тому в цій частині провадження у справі також підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
В судовому засіданні позивач наполягав на стягненні з відповідача штрафу в розмірі 40448,70 грн. за ненадання інформації згідно п. 8.2.1 Договору щоквартального звіту про стан та місцезнаходження майна.
Такі вимоги підлягають задоволенню з наступного.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання визначені в ст. 611 ЦК України і встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
На підставі частини 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 8.2.1 Договору Лізінгоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавція про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами. (додаток № 3 до договору).
На підставі пункту 11.2.3. лізенгоодержувач несе відповідальність за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно з пунктом 8.2.1. договору - штраф в розмірі 1 % загальної вартості майна на момент укладення договорів.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 40448,7 грн. за невиконання п. 8.2.1. договору, який підтверджений матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.
Не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення штрафу з підстав, що пунктом 8.2.1 не передбачений особливий порядок направлення звітів. Звіт на адресу позивача був направлений своєчасно простою кореспонденцією, а підтвердженням отримання звітів є відсутність вимог про їх направлення на адресу позивача у претензії №353 від 28.02.2008р. та у листі №783 від 17.04.2008р.
Пунктом 8.2.1. зазначено, що форма звітів встановлена сторонами в додаток № 3 до договору.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів того, що відповідач скеровував на адресу позивача відповідні звіти представлено в матеріали справи не було, а відсутність заперечень про це з боку позивача в претензій не є доказом надсилання звітів своєчасно.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України від суми позову в повному обсязі, оскільки позивачем сплачено борг і штрафні санкції після звернення позивача з позовом до суду.
У судовому засіданні, яке відбулося 07 жовтня 2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14 жовтня 2008р.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримстройторг», м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 10 А (р/р 26008011058202 в АКИБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 24878233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «г» (р/р26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637) 40448,70грн. штрафу за ненадання інформації, 2404,27 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову провадження у справі припинити по п. 1-1 ст. 80 ХПК України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.