Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
11.11.2008
Справа №2-29/7613-2008А
За позовом - Комунального підприємства "Бюро дорожнього нагляду", (95048, вул. Трубаченко 25, м.Сімферополь).
До відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополь в АРК, (95053, вул. М. Залки 1/9, м. Сімферополь).
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Суддя О.І. Башилашвілі
Секретар судового засідання В.В. Романів
Від позивача - Дараган В.М. - представник, довіреність від 03.01.2008р. №2
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Комунальне підприємство "Бюро дорожнього нагляду" звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - ДПІ у м.Сімферополі в АРК про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №000841501 від 06.05.2008р. та визнання недійсним повідомлення від 24.04.2008р. №101090106443148 вих. 26467/0/19-1.
Провадження по справі порушено ухвалою господарського суду АР Крим від 18.06.2008р. суддею Омельченко В. А.
Ухвалою Заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С. Я. від 13.10.2008р. справа №2-16/7613-2008А передана до провадження судді Башилашвілі О.І. в зв'язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді Омельченко В. А.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкове повідомлення - рішення та повідомлення необґрунтовані, оскільки позивач своєчасно та у повному обсязі сплатив суму податку на прибуток, однак відповідач самостійно без достатніх правових підстав змінив призначення платежу та зарахував з суми 17940,00 грн. податку на прибуток 2729,18 грн. в рахунок погашення штрафних санкцій, що призвело до виникнення недоїмки.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на необґрунтованість позовних вимог.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд -
06.05.2008р. ДПІ в м. Сімферополі була проведена не виїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток КП «Бюро дорожнього нагляду».
В результаті перевірки встановлено порушення п. п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. - невчасна сплата узгодженої суми податку на прибуток в сумі 2729 грн. за договором розстрочки № 12/24-3 від 27.08.07р.
За результатами перевірки складений акт №3504/15-1/25128089 від 06.05.2008р. на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення № 0008411501 від 06.05.2008р. на суму 1364,59 грн.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону для подання такої податкової декларації.
Суд встановив, що КП «Бюро дорожнього нагляду" та ДПІ в м. Сімферополі уклали договір про розстрочку податкового зобов'язання від 27.08.07р. № 12/24-3, згідно ч.1 п.3 якого, платник зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового зобов'язання.
На підставі заяви КП «Бюро дорожнього нагляду» від 20.12.07р. про дострокове погашення розстроченої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток за договором № 12/24-3 від 27.08.07р. з 25.12.07р. на 20.12.07р. (платіжне доручення № 1276/07 від 20.12.07р.).
ДПІ в м. Сімферополі було складено додаткову угоду № 12/24-3 від 27.08.07р. до договору про розстрочку, в якому терміни оплати зобов'язання по податку на прибуток в сумі 17940,00 грн. переносяться з 25.12.2007р. на 20.12.2007р.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам і державними цільовими фондами» - податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідач посилається на те, що згідно акту перевірки № 350.4/15-1/25128089 від 06.05.08р., про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток, позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання в сумі 2729,18 грн. за договором розстрочки № 35/24-3 від 20.12.07р. По терміну сплати 20.12.2007р. фактично сплачено 23.04.08р. платіжним дорученням №209 від 23.04.08р. Кількість прострочених днів - 125.
Згідно п.п. 17.1.7 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам і державними цільовими фондами» - у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Однак суд не може погодитися з позицією відповідача у зв'язку з наступним, та вважає, що позов підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд встановив, що позивач фактично перерахував грошові кошти в сумі 17940,00 грн. платіжним дорученням № 1276/07 від 20.12.2007р. за призначенням платежу - розстрочка податку на прибуток згідно договору від 27.08.07р. №. 12/24-3, тобто позивач виконав договірні зобов'язання в повному об'ємі і з дотриманням кінцевого терміну оплати.
Однак відповідач самостійно, без згоди власника грошових коштів - КП "Бюро дорожнього нагляду" змінив призначення платежу - зарахувавши з суми 17940,00 грн., перераховану за платіжним дорученням від 20.12.2007р. №1276\07, 2729,18 грн. в рахунок погашення штрафних санкцій.
Саме вказані дії відповідача призвели до утворення недоїмки за договором розстрочки і застосуванням до позивача штрафних санкцій, в т.ч.: винесеним рішенням від 06.05.2008р. №0008411501 про зобов'язання сплати штраф у розмірі 50% на суму 1364,69 грн., внаслідок чого необґрунтовано, в завищеному розмірі, в повідомленні від 24.04.2008р. №101090106443148 вих. 26467/0/19-1 внесена сума податкового боргу у розмірі 4526,78 грн. і в завищеному розмірі нарахована пеня.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах, в межах повноважень та методами, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користатися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 316-318 ЦК України, позивач є власником свого майна, в тому числі власних грошових коштів.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, використовує, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власника права власності.
Згідно ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952р., ратифікованого Законом № 475/97-ВР вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема коштів, можливе лише за згодою такого платника податків, або за рішенням суду.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету (далі - Інструкція), проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, операції на особових рахунках платників податків проводяться в хронологічному порядку на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.
Тобто, органи податкової служби ведуть облік на підставі наданих платниками податків декларацій та сплачених ними сум до бюджету на підставі вказаного ними в первинних документах призначень платежів.
Пунктом 11.4 Інструкції визначено, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом. Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.
Відповідно до ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірними податковими повідомленням - рішенням та повідомленням, здійснено вірно та правомірно, на підставі первинних документів позивача, відповідач суду не представив.
За викладених обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вступна та резолютивна чистини постанови оголошені - 11.11.2008р.
Повний текст постанови оформлений та підписаний - 17.11.2008р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №000841501 від 06.05.2008р.
3. Визнати недійсним повідомлення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 24.04.2008р. №101090106443148 вих. 26467/0/19-1.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.