06 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/444/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Луцький міський центр зайнятості (надалі - Луцький МЦЗ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач з 18.08.2010 року перебував на обліку в Луцькому міському центрі зайнятості як безробітний. 08.12.2011 року спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що відповідач перебуваючи на обліку як безробітний приховав факт перебування у цивільно-правових відносинах з ВАТ «Волиньобленерго». Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення» не повернув кошти виплачені йому як безробітному, в сумі 830, 81 грн.
Позивач представника в судове засідання не направив, натомість подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом виклику через засоби масової інформації, оголошення про виклик якого було опубліковано 17.03.2012 року в газеті «Волинь-нова» №30 від 17.03.2012 року, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив. Оскільки, відповідно до статей 39, 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) повторне неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши і оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований в Луцькому МЦЗ 18.08.2010 року, як такий, що шукає роботу.
У дослідженій судом заяві відповідача від 25.08.2010 року про надання статусу безробітного, останній зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не укладав договори цивільно-правового характеру.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон України № 803 -ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Відповідно до п. «є» ч.1 ст. 4 вказаного закону держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Статтею 11 Закону України № 803 -ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Таким чином, право на одержання допомоги по безробіттю мають лише ті особи, які визнані у встановленому порядку є безробітними.
Відповідно до п. «б» ч.3 ст. 1 Закону України № 803 -ХІІ від 01.03.1991 року в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011 року Луцьким МЦЗ було встановлено, що відповідач перебував в цивільно-правових відносинах з ВАТ «Волиньобленерго» в період з 01.12.2011 року по 30.06.2011 року. Вказаний факт підтверджується наданими позивачем договорами про надання послуг № 23-28/241 від 04.01.2011 року та № 40/2683 від 01.12.2010 року.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).
За період з 07.01.2011 року. по 10.02.2011 року Луцьким МЦЗ призначено та виплачено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 830, 81 грн. В добровільному порядку відповідач зазначені кошти не повернув.
Згідно з частиною 1 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357 у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 4 пункту 7 вказаного Порядку передбачено, що у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Отже, ОСОБА_2 перебуваючи в цивільно-правових відносинах, не мав права на отримання допомоги по безробіттю, а тому дана допомога в сумі 830, 81 грн. отримана незаконно і підлягає поверненню.
Враховуючи наведене та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.128, ст.ст. 160, 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луцького міського центру зайнятості кошти в сумі 830 (вісімсот тридцять) гривень 81 копійку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф.А. Волдінер