Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" листопада 2008 р. Справа № 08/260-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. , Плужник О.В.
при секретарі Черкашиній І.В.
за участю:
прокурора - Ніколаєва В.О.
представника позивача - Токарєва С.В.
представника відповідача - Козуб В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків (вх. № 1365 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.08 по справі № 08/260-07
за позовом Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків
до Олексіївської виправної колонії № 25, м. Харків
про стягнення 57047,13 грн., -
та за зустрічною позовною заявою Олексіївської виправної колонії № 25, м. Харків
до Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків
про визнання платіжних вимог-доручень такими, що не підлягають виконанню, -
встановила:
У серпні 2007 року Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Олексіївської виправної колонії № 25 (м. Харків) про стягнення заборгованості за послуги водовідведення в розмірі 57047,13 грн., у тому числі: 53180,85 грн. основного боргу, пені в сумі 2369,39 грн., інфляційних в сумі 947,62 грн., боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП в сумі 549,27 грн., а також суми судових витрат по справі.
В процесі розгляду справи позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із заявою від 19.02.08р., в якій доповнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача виконувати п.2.1.5. договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., а саме щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця представити ДКП КГ "Харківкомуночиствод" відомості про обсяги фактичного водопостачання та водовідведення, підтверджені документально довідкою Комунального підприємства "Вода", згідно показань водолічильника. Свої вимоги позивач мотивує тим, що протягом періоду з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. у відповідності до умов договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р приймав від відповідача стічні води, а відповідач в порушення умов договору не сплатив виставлені за цей період позивачем платіжні вимоги-доручення. Крім того, відповідачу нарахована підвищена плата за скид стічних вод з перевищенням ДВП, яка відповідачем залишилась несплаченою.
02.10.2007р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про зменшення суми позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 48115,48 грн., пені в розмірі 2369,39 грн., суми індексації в розмірі 947,62 грн. та 549,27 грн. боргу з перевищенням ДВП.
У відповідності зі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просив визнати платіжні вимоги-доручення, укладені позивачем з грудня 2006 року по серпень 2007р. такими, що не підлягають виконанню та відновити становище, яке снувало до грудня 2006 року шляхом зобов'язання позивача проводити нарахування вартості послуг з приймання стічних вод за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р. від житлової зони позивача з використанням тарифу, встановленому і затвердженому відповідно до діючого законодавства, для категорії споживачів "населення". Свої вимоги Олексіївська виправна колонія № 25 обґрунтовує відсутністю у неї заборгованості за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., наявністю переплати в сумі 9907,00грн. станом на 01.07.2007р., а також посиланням на умови договору, вимоги закону, наявністю такого, що набрало законної сили рішення адміністративного суду, роз'ясненнями, наданими уповноваженими органами державної влади стосовно порядку використання двох тарифів на водовідведення до установ виконання покарань.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2008р. по справі № 08/260-07 (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково, стягнуто з Олексіївської виправної колонії № 25 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" 549,27 грн. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП, а в іншій частині первісного позову відмовлено. Крім того, судом задоволені частково позовні вимоги за зустрічним позовом, визнано платіжні вимоги-доручення №331095 від 11.12.2006р., №336901 від 10.01.2007р., №346770 від 08.02.2007р., №354506 від 07.03.2007р., №362469 від О6.04.2007р., №370240 від 08.05.2007р., №378198 від 07.06.2007р. №386202 від 06.07.2007р., №394420 від 07.08.2007р. такими, що не підлягають виконанню та зобов'язано Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод" проводити нарахування вартості послуг з приймання стічних вод за Договором №9438/00-5-2 від 26.12.2002р. від житлової зони Олексіївської виправної колонії №25, що використовуються на господарсько-побутові потреби засуджених, з використанням тарифу, встановленому і затвердженому відповідно до діючого законодавства, для категорії споживачів "населення".
Позивач за первісним позовом - Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.05.08 р. по справі № 08/260-07 скасувати в частині відмови в стягненні основної суми боргу у розмірі 53180,55 грн., пені у розмірі 2369,39 грн., індексації у розмірі 947,62 грн., а також в частині відмови в зобов'язанні відповідача виконувати п. 2.1.5 договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002 р. щодо щомісячного не пізніше 5 числа наступного місяця надання позивачу відомостей про обсяги фактичного водопостачання і водовідведення, підтверджених документально довідкою Комунального підприємства "Вода", згідно показань водолічильників, та задовольнити ці позовні вимоги. Крім того, позивач за первісним позовом просить скасувати рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання платіжних вимог-доручень № 331095 від 11.12.2006 р., № 336901 від 10.01.2007 р., № 346770 від 08.02.2007 р., № 354506 від 07.03.2007 р., 362469 від 06.04.2007 р., 370240 від 08.05.2007 р., № 378198 від 07.06.2007 р., № 386202 від 06.07.2007 р., № 394420 від 07.08.2007 р. такими, що не підлягають виконанню, а також просить скасувати рішення в частині зобов'язання ДКП КГ "Харківкомуночиствод" проводити нарахування вартості послуг з приймання стічних вод за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р. від житлової зони Олексіївської виправної колонії № 25, що використовуються на господарсько-побутові потреби засуджених, з використанням тарифу, встановленому і затвердженому відповідно до діючого законодавства, для категорії споживачів "населення", та залишити зустрічний позов в цій частині без задоволення.
Відповідач за первісним позовом - Олексіївська виправна колонія № 25 у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржене рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийнято при дослідженні всіх матеріалів справи та наданні їм судом належної правової оцінки, а тому просить рішення господарського суду Харківської області від 21.05.08 р. по справі № 08/260-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені в ній доводи вважає необґрунтованими та безпідставними.
22 липня 2008 року Харківська прокуратура з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернулась до Харківського апеляційного господарського суду в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України із заявою про вступ прокурора до даної справи для участі в ній в інтересах відповідача - Олексіївської виправної колонії № 25, м. Харків.
Заслухавши прокурора та уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем у справі укладено Договір на приймання стічних вод за № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., предметом якого є прийняття позивачем від відповідача стічних вод згідно з договором, та обов'язок відповідача сплачувати вартість послуг позивача згідно з договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору сторони зобов'язалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких «Тимчасові правила прийняття стічних вод у каналізаційні мережі м. Харкова», затвердж. рішенням 26 сесії Харківської міської ради 23 скликання, Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р. (з додатками «Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», «Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид стічних промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690, введених в дію 06.05.2002р., «Правила використання системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затвердж. наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.1994р. № 65.
Згідно п.2.1.1. позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води в обсязі лімітів на водокористування та водовідведення : від ТВО «Харківкомунпромвод»- в об'ємі 5945,0 мЗ/міс., від житлової зони - в об'ємі 5297,0 мЗ/міс. Загальним обсягом 11242,0 мЗ/міс.
Відповідно до п. 2.1.2. Кількість скинутих стічних вод приймається рівною кількістю використаної води. У разі коли вода входить до складу продукції або губиться в процесі виробництва, кількість скинутих стічних вод визначається відповідним розрахунком та оплата послуг каналізації проводиться з розрахунком беззворотніх втрат…
Згідно п. 2.1.4. Договору позивач здійснює перерахунок послуг на підставі фактичних обсягів водовідведення згідно з показниками водовимірювальних приладів, не менш, ніж 1 раз в квартал по наданим відповідачем підтверджуючим документам. У разі відсутності цієї інформації -по обсягам водовідведення згідно з п. 2.1.1. У разі перебільшення обсягів використаної води понад діючих лімітв, сплата послуг за водовідведення здійснюється згідно з п. 6.6. «Тимчасових правил…».
Згідно п. 2.1.5. Договору, відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця представляти позивачу відомості про обсяги фактичного водопостачання і водовідведення, підтверджені документально (оправкою ТПО «Харківкомунпромвод" про обсяг водопостачання), з обов'язковим оформленням Акту виконаних робіт з послуг водовідведення.
Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за послуги водовідведення проводяться в порядку передплати із розрахунку 80% об'єму водопостачання попереднього місяця не пізніше 5 числа цього місяця, з використанням бланків вимог-доручень, які направляються в банк, обслуговуючий позивача. Повний розрахунок вартості послуг водовідведення проводиться до 5 числа наступного місяця по фактичному обсягу водопостачання і водовідведення і оформляється актом звірок на підставі показань вимірювальних приладів.
В обґрунтування вимог по стягненню заборгованості позивач посилається на те, що на виконання своїх зобов'язань за Договором ДКП КГ «Харківкомуночиствод»прийняв від відповідача стічні води, які складаються з обсягу водоспоживання та додаткової кількості стічних вод, що проникають до каналізаційної мережі міста Харкова відповідно до п. 15.9 б «Правил користування мережами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України», затвердж. наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. за № 65. При цьому, відповідно до обсягу скинутих вод та з урахуванням діючих тарифів за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. включно була нарахована сума в розмірі 55580,85 грн. та виставлені платіжні вимоги на цю суму. Проте, вказана сума заборгованості була погашена відповідачем лише частково в сумі 2400,00 грн.
Разом цим, звертаючись до господарського суду з даним позовом позивач згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 4.4. Договору за прострочення відповідачем платежів здійснив нарахування пені в розмірі 2369,39 грн., а також згідно ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу інфляційні витрати за весь час прострочення платежу в сумі 947,62 грн.
02.06.2005р. представниками ДКП КГ «Харківкомуночиствод»в присутності представника відповідача здійснено відбір проб стічних вод відповідача, про що складено відповідний акт. Протоколом № 356 від 02.06.2005р. зафіксовано перевищення ДВП, в зв'язку з чим у відповідності з розділом 6 «Правил прийняття…»відповідачу була нарахована підвищена плата за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з червня 2005 року в розмірі 549,27 грн., суму якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Приймаючи оскаржене рішення щодо вимог по первісному позову господарським судом встановлено, що в порушення пунктів 2.1.5. та 4.2. Договору Акти виконаних робіт та щомісячні Акти звірок сторонами не укладались, а позивач не надав жодних документів, які б свідчили про фактичні об'єми водовідведення, здійснені ним за період з січня 2007 року по червень 2007 року за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р. Повний розрахунок вартості послуг водовідведення, на підставі якого позивачем визначалась їх вартість за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., ним не представлений.
Господарським судом визначено, що відповідач 1 раз в квартал надавав позивачу довідки про обсяги щомісячного водоспоживання з супроводжувальними листами від 05.03.07р. та від 13.07.2007р. Позивачем ці довідки були прийняті, що підтверджується відміткою позивача із зазначенням вхідної дати та його відповідь від 03.08.2007, направлена відповідачеві за вих. № 3222/Дс.
Надані позивачем в підтвердження позовних вимог платіжні вимоги-доручення не прийняті господарським судом до уваги, оскільки не містять показників водолічильника, не містять підписів відповідача поряд з даними обсягів поставленої (відведеної) води, як того вимагають умови Договору та положення Правил користування системами комунального водопостачання, а тому визнані судом такими, що не можуть бути належними доказами фактичного об'єму наданих позивачем послуг. Крім того, господарський суд зазначив, що у спірних платіжних вимогах-дорученнях міститься вимога про оплату послуг водовідведення минулих періодів, а не передплати поточного місяця, як того вимагають умови Договору. Розрахунку вартості фактично наданих послуг ці документи не містять.
Господарським судом також встановлено, що в порушення пункту 4.2. Договору позивач направляв платіжні вимоги-доручення не в банк відповідача, а безпосередньо відповідачу з порушенням строків їх надання.
Також, аналізуючи положення пункту 2.1.1. Договору господарський суд визначився, що для правильного обліку наданих послуг, складання Актів звірки та платіжних документів позивач зобов'язаний був відкрити особові рахунки на кожний об'єкт водовідведення, визначений в договорі. При цьому, суд вказав, що із платіжних вимог-доручень, наданих позивачем в обґрунтування його вимог, не вбачається, як позивач відокремлює об'єми водовідведення стосовно визначених в договорі об'єктів, а також те, чи проводив позивач облік кількості скинутих житловою зоною вод з урахуванням 0,34% безповоротних втрат, чи ні, оскільки проведення такого розрахунку передбачено п.2.1.2. Договору і безпосередньо впливає на загальну вартість здійснених ним послуг.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 48115,48 грн., пені в розмірі 2369,39 грн. та індексу інфляції в розмірі 947,62 грн. задоволенню не підлягають.
Окрім цього, відмовлено господарським судом і в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця представляти ДКП КГ «Харківкомуночиствод" підтверджені документально довідкою Комунального підприємства «Вода" відомості про обсяги фактичного водопостачання та водовідведення, в зв'язку з тим, що позивач у встановлений законом спосіб не надсилав відповідачу пропозицію змінити п. 2.1.5. Договору та доказів відмови відповідача від внесення змін до цього Договору не надав.
Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на те, що відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржене рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки суд при його прийнятті не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
При цьому, колегія суддів враховує, що вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
За загальним правилом, господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображується в судовому рішенні.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому, вказаною статтею передбачено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проте, місцевий господарський суд всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на невиконання позивачем умов спірного Договору в частині складання актів виконаних робіт, не взяв до уваги, що пунктом 2.1.5. Договору цей обов'язок покладений на відповідача, а саме щомісячно надавати позивачу відомості про обсяги фактичного водопостачання і водовідведення з обов'язковим оформленням акту виконаних робіт.
Господарським судом встановлено, що протягом періоду з січня по липень 2007 р. відповідач щоквартально надавав позивачу довідки та розрахунки про обсяги фактичного водопостачання та водовідведення, однак на думку колегії суддів даний висновок суперечить наявним у справі матеріалам та положенням пункту 2.1.4. Договору, оскільки фактичні обсяги водопостачання та водовідведення визначаються лише показниками водолічильників по наданим відповідачем підтверджуючим документам.
Надання відповідачем розрахунків, що не підтверджені водопостачальною організацією, є порушенням пункту 2.1.5. Договору, відповідно до вимог якого відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно (не пізніше 5 числа наступного місяця) представляти позивачу відомості про обсяги фактичного водопостачання і водовідведення, підтверджені документально (справкою ТПО «Харківкомунпромвод" про обсяг водопостачання)…
При цьому, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що саме відсутністю окремого обліку наданих послуг по житловій зоні відповідача і відсутністю окремого водопровідного вводу на житлову зону відповідача і обґрунтовані первісні позовні вимоги.
На думку колегії суддів місцевий господарський суд помилково послався на те, що позивач за первісним позовом порушив порядок розрахунку обсягів та нарахування платежів за послуги водовідведення, оскільки згідно вимог п.п. 11.1 і 10.1 Правил користування… кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Знімання показників водолічильників представником Водоканалу здійснюється не рідше як один раз на місяць у присутності представника абонента, який повинен сприяти представникові Водоканалу у цьому, а також в забезпеченні безпечного проведення робіт.
Отже, облік спожитої води і знімання показників водолічильників здійснюється представником КП "Вода", яке надає відповідачу - Олексіївській ВК № 25 послуги водопостачання.
Відповідно до вимог п. 21.1 Правил користування… кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників.
Пунктом п. 4.7. Правил користування… визначено, що на водопровідному вводі встановлюється один водолічильник. У разі відсутності водолічильника або неможливості виконати ремонт існуючого абонент зобов'язаний придбати новий водолічильник у строк, визначений Водоканалом... Отже, ненадання юридичною особою фактичних обсягів водоспоживання та водовідведення Правила користування… передбачають в одному виключному випадку: тимчасова відсутність водолічильника на водопровідному вводі абонента, підтверджена водопостачальною організацією, якою в даному випадку є КП «Вода». Наявні у справі матеріали свідчать про відсутність підтвердження необхідності тимчасового нарахування обсягу водоспоживання та водовідведення за нормами. Між тим, відповідно до листа Міністерства житлово-комунального господарства України від 06.03.08р. за №12/02-442 такий механізм розрахунків можливий у разі окремого обліку споживання наданих послуг. Одночасно з метою врегулювання розрахунку з централізованого водопостачання міністерство рекомендує встановлювати засоби обліку. Ці умови Міністерства житлово-комунального господарства України пов'язані із питанням ведення окремого обліку по житловій зоні виправних колоній, що спростовує позицію відповідача у справі.
Більш того, листом КП «Вода», що наданий на вимогу господарського суду, підтверджується наявність лише одного водопровідного вводу у Олексіївської виправної колонії № 25, на якому встановлено один прилад обліку (т. 3 а.с. 53-55). Разом з цим, додатками до цього листа, підтверджуються фактичні обсяги стічних вод, які викладено в розрахунках позивача, за виключенням беззворотніх втрат води відповідачем.
Як свідчать матеріали справи, позивач по первісному позову разом із позовною заявою надав додаток № 27 схему зовнішніх мереж відповідача або "Ситуаційну схему", яка завірена підписами керівників сторін та печаткою відповідача. Даною схемою підтверджується наявність лише одного водопровідного вводу на територію Олексіївської виправної колонії № 25.
Таким чином позиція позивача стосовно відсутності правових підстав ведення окремого обліку по житловій зоні відповідача у відповідності із вимогами діючого законодавства підтверджена належними та допустимими доказами.
Також, не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів обґрунтування наданих відповідачем обсягів та розрахунків за водоспоживання та водовідведення, які визначені для групи споживачів - населення, у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх застосування. В даному випадку, відповідач не надав жодних доказів в підтвердження наявності договірних стосунків між фізичними особами і ДКП КГ "Харківкомуночиствод"; про тимчасову відсутність водолічильника на водопровідному вводі абонента, підтверджену водопостачальною організацією та належність житла до житлового фонду м. Харкова, призначеного для постійного проживання громадян.
Відповідно до п. 1.3 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", затверджених наказом Держбуду України № 65 від 01.07.1994 р., абонентами ДКП КГ "Харківкомуночиствод" можуть бути громадяни, у яких на праві приватної власності є будинки чи їх частини, на яких відкритий особистий рахунок та які знаходяться у договірних стосунках з ДКП КГ "Харківкомуночиствод". Однак, з особами, які знаходяться в Олексіївській ВК 25, ДКП КГ "Харківкомуночиствод" у договірних стосунках не знаходиться та на них не відкриті особисті рахунки.
Не відповідають обставинам справи і висновки господарського суду щодо обов'язку позивача вносити зміни до п. 2.1.5. Договору, оскільки обов'язок надавати документальне підтвердження ТВО "Харківкомунпромвод" стосовно обсягу спожитої води покладений саме на відповідача.
Не погоджується колегія суддів і з висновками господарського суду про те, що позивач в порушення умов Договору направив платіжні вимоги-доручення не в банк, а безпосередньо відповідачеві.
Так, господарський суд не взяв до уваги, що порядок відправлення платіжних вимог-доручень через банківські установи регулюється "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердж. постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 і зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, згідно з положеннями якої верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів... згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів... і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Отже, факт недотримання позивачем умов спірного Договору та вимог чинного законодавства залишився відповідачем не доведеним.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що зміст платіжних вимог-доручень повністю відповідає умовам Договору (пункту 4.2.) та вимогам чинного законодавства. Дані документи містять показники водолічильників в графі «Кількість по лічильнику або ліміту, м. куб., а тому будь-яких порушень з боку позивача щодо порядку їх складання та відправлення колегія суддів не вбачає. Водночас слід зауважити, що стягнувши з Олексіївської ВК № 25 борг за скид стічних вод з перевищенням ДВП в сумі 549,27 грн. господарський суд не врахував, що цей платіж був оформлений на тих же самих бланках вимог-доручень і порядок їх відправлення був ідентичним основним платежам.
Колегія суддів також вважає помилковими посилання господарського суду при прийнятті оскарженого рішення на те, що відповідно до п. 2.1.1. Договору передбачено надання послуг з водовідведення для двох об'єктів: ТВО "Харківкомунпромвод" та житлової зони, оскільки даний Договір був укладений саме між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" та Олексіївською виправною колонією № 25 у Харківській області, яка і є "Абонентом". Між тим, зазначений пункт Договору зобов'язує приймати від "Абонента" (Олексіївської ВК № 25) стічні води в обсязі встановлених лімітів на водокористування та водовідведення, а ТВО "Харківкомунпромвод" (на цей час рішенням Харківської обласної ради майно ТВО "Харківкомунпромвод" передано знов створеному КП "Вода") виступає підприємством-постачальником води до виправної колонії і не є стороною по договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002 р.
Рішенням суду першої інстанції визначено, що для правильного обліку наданих послуг позивач зобов'язаний був відкрити особові рахунки на кожний об'єкт водовідведення, визначений в Договорі, однак колегія суддів визначає відсутність правових підстав, згідно з якими у ДКП КГ "Харківкомуночиствод" настає таке зобов'язання. Даний Договір передбачає лише один об'єкт, якому надаються послуги водовідведення, а тому таке твердження суду першої інстанції є безпідставним і не відповідає обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач відповідно до обсягу скинутих вод, з урахуванням діючих тарифів та приписів п. 15.9.б) "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.94р. за № 65, цілком правомірно здійснив відповідні нарахування та направив відповідачу платіжні вимоги-доручення, але відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в результаті чого позивач за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. включно відповідно до обсягу скинутих вод та з урахуванням діючих тарифів нарахував відповідачеві суму до сплати в розмірі 55580,85 грн., яка з урахуванням уточнень до позову підлягає стягненню на користь позивача в сумі 48115,48 грн., а позовні вимоги в цій частині -задоволенню.
Крім того, підлягаю задоволенню первісні позовні вимог і в частині зобов'язання відповідача виконувати п.2.1.5. договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., оскільки саме цим пунктом Договору на відповідача покладено обов'язок щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця представляти ДКП КГ "Харківкомуночиствод" відомості про обсяги фактичного водопостачання та водовідведення, підтверджені документально довідкою Комунального підприємства "Вода", згідно показань водолічильника.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у п. 4.4. Договору передбачили відповідальність за прострочення виконання платежу, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати пені, що повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2369,39 грн. пені також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення…
З урахуванням зазначеної норми колегія суддів вважає, що первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 947,62 грн. індексу інфляції правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Стосовно вимог позивача по первісному позову про стягнення з відповідача підвищеної плати за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з червня 2005 року в розмірі 549,27 грн., колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно визначився, що вони підлягають задоволенню з огляду на їх доведеність матеріалами справи та відповідність вимогам закону.
Із матеріалів справи вбачається, що Олексіївська виправна колонія № 25 звернулась до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, предметом якої є зобов'язання ДКП КГ "Харківкомуночиствод" проводити нарахування вартості послуг з приймання стічних вод за договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002 р. від житлової зони колонії з використанням тарифу, встановленого і затвердженого відповідно до чинного законодавства, для категорії споживачів "населення", а також визнання платіжних вимог-доручень такими, що не підлягають виконанню.
При винесенні рішення господарський суд визначився, що при укладенні спірного Договору сторони узгодили наявність двох відокремлених за порядком обліку об'єкта водовідведення, однак зі змісту Договору не вбачається наявність передбачених сторонами двох об'єктів водовідведення, відокремлених одне від одного за порядком обліку.
Посилання відповідача -Олексіївської виправної колонії № 25 на рішення суду адміністративної юрисдикції (Постанову Харківського адміністративного суду України від 21.12.2007р. за справою № 2а-3495/07), що набула законної чинності, як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, котрою суд зобов'язав проводити утримання вартості спожитої засудженими води за тарифом, встановленим для категорії споживачів «населення", колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на таке.
Даним рішенням адміністративного суду дійсно встановлено, що засуджені, які мешкають в гуртожитках, розташованих в житлових зонах виправних колоній, є самостійними споживачами води та споживають її для забезпечення власних комунально-побутових потреб і сплачують за неї із власних доходів (зарплат та пенсій). Крім того, адміністративним судом визначено, що засуджені, відносяться до категорії споживачів води «населення", а виправна колонія є бюджетною установою, яка здійснює збір коштів засуджених в оплату спожитої ними води з метою подальшого перерахування продавцю комунальних послуг води в компенсацію її вартості.
Проте адміністративним судом розглядалося питання неправомірності дій керівництва колонії та зобов'язання її здійснювати певні заходи, пов'язані із взаємовідносинами керівництва колонії та особами, які подали такий адміністративний позов. Між тим, засуджені не є сторонами по даній господарській справі і їх відношення до будь-якої категорії платників не є предметом даного спору.
Більш того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами комунальної власності відповідної територіальної громади, належить до повноважень органів місцевого самоврядування, а саме, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міськради від 04.10.06 року № 802 "Про встановлення тарифів на послугу з централізованого водопостачання, яку надає КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", встановлені тарифи на послугу з централізованого водопостачання для трьох груп споживачів: населення -1,65 грн. за 1м3 з ПДВ, бюджетні установи -4,50 грн. за 1м3 з ПДВ , інші споживачі -5,00 грн. за 1м3 з ПДВ.
При цьому Олексіївська виправна колонія № 25 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області віднесена до групи "бюджетних установ", а особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення(обмеження) волі, не ввійшли до жодної групи.
Згідно п.1 ст. 6 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до цього ж закону та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.03 року, установи виконання покарань користуються правами юридичних осіб і мають печатку із зображенням Державного герба та своїм найменуванням.
Особи, які відбувають покарання у місцях, визначених у встановленому порядку, мають особливий статус (як спецконтингенту), їх права та обов'язки встановлені відповідними підзаконними (нормативними) актами, прийнятими уповноваженими державою органами. Крім того, Олексіївська виправна колонія № 25 є місцем відбування покарання засуджених, а не місцем їх проживання, а тому відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, до них застосовуються деякі обмеження, зокрема вони не можуть бути суб'єктами цивільно-правових відносин стосовно кількості та вартості житлово-побутових послуг, які позивач повинен їм надавати в силу специфіки своєї діяльності.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що предметом позову по даній справі являється врегулювання взаємовідносин між суб'єктами господарювання, які регламентуються нормами цивільного та господарського законодавства, а не положеннями кримінально-виконавчого кодексу України. Слід зауважити, що використання тарифів для категорії споживачів «населення» умовами спірного Договору не передбачено.
Переглядаючи прийняте у даній справі рішення колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що позивач за первісним позовом надає послуги юридичній особі, без врахування особливостей її діяльності, за тарифами, визначеними в установленому законодавством порядку. Взаємовідносини відповідача за первісним позовом з особами, які відбувають покарання на території, закріпленої за ним та яким надаються відповідні послуги по їх утриманню, підлягають врегулюванню в законодавчому порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду про те, що відповідач має за законом зобов'язання здійснювати збір та перераховувати позивачу кошти в оплату послуг водовідведення, спожитих засудженим, які проживають в житловій зоні, за тарифом, встановленим в м. Харків для населення, в зв'язку з чим виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
Отже, вимога позивача за зустрічним позовом щодо зобов'язання ДКП КГ "Харківкомуночиствод" проводити нарахування вартості послуг з приймання стічних вод за Договором № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р. від житлової зони Олексіївської виправної колонії № 25, що використовуються на господарсько-побутові потреби засуджених, з використанням тарифу, встановленому і затвердженому відповідно до чинного законодавства, для категорії споживачів «населення», а також вимога щодо визнання спірних платіжних вимог-доручень такими, що не підлягають виконанню, задоволенню не підлягають. Таким чином, колегія суддів вважає, що в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскарженого рішення від 21.05.2008р. по справі № 08/260-07 було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача за первісним позовом підлягає задоволенню, а вказане рішення - скасуванню.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача витрати з держмита, пов'язані з розглядом справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2008р. по справі № 08/260-07 в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення суми основного боргу в розмірі 48115,48 грн., пені в розмірі 2369,39 грн., індексу інфляції в розмірі 947,62 грн., а також відмови в зобов'язанні відповідача виконати п. 2.1.5. Договору на приймання стічних вод за № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р. та в частині задоволення зустрічного позову - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким первісний позов в цій частині задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Зобов'язати відповідача виконувати п.2.1.5. договору № 9438/00-Б-2 від 26.12.2002р., а саме щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця представити ДКП КГ "Харківкомуночиствод" відомості про обсяги фактичного водопостачання та водовідведення, підтверджені документально довідкою Комунального підприємства "Вода", згідно показань водолічильника.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Олексіївської виправної колонії № 25 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (61051, м. Харків, вул. Цезаря Кюї, 44, р/р 39219000000281 УДК у Харківській області, МФО 851011, код 08564541) на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 2600430114614 в АКБ «Золоті ворота», МФО 351931, код 03361715) суму основного боргу в розмірі 48115,48 грн., пені в розмірі 2369,39 грн., індексу інфляції в розмірі 947,62 грн., 299,66 грн. витрат по сплаті держмита по справі та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Такмаков Ю.В.
Судді Барбашова С.В.
Плужник О.В.