ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 6/286
22.09.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства з обмеженою
відповідальністю «Акціонерна компанія «Київводоканал»
До відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалпроект»
До відповідача-2 Київської міської ради
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Патюк Т.Й. (за дов.)
Від відповідачів не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалпроект»та Київської міської ради про розірвання договору про умови фінансування будівництва нової насосної станції в місті Києві, укладеного 03.06.2003 між позивачем та відповідачами.
Ухвалою суду від 26.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/286 та призначено розгляд останньої на 10.07.2008.
Відповідачі на виклик суду не з'явились. Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено до 11.09.2008.
11.09.2008 відповідачі не з'явились до суду повторно.
Позивачем подано суду довідку Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві від 25.06.2008, відповідно до якої місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалпроект»є: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Судом було відкладено розгляд справи, направивши ухвалу відповідачу-1 за новою адресою.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. За твердженням позивача, відповідачами було порушено вимоги трьохстороннього договору про умови фінансування будівництва нової насосної станції в м. Києві, внаслідок чого ставиться під загрозу якісне та безперебійне водозабезпечення мешканців Солом'янського та Шевченківського районів м. Києва. Позивач просив розірвати договір.
У ході судового розгляду позивач змінив предмет спору та просить зобов'язати відповідачів виконати умови договору. Нормативно позивач посилається на ст. 629 Цивільного Кодексу України.
Відповідачі відзиву на позов не надали, представників у судове засідання не направили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.06.2003 сторонами було укладено договір про умови фінансування будівництва нової насосної станції в м. Києві (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору з метою розгляду Київською міською радою питання передачі відповідачу-1 в оренду земельних ділянок, відповідач-1 приймає на себе зобов'язання замовити та забезпечити повне фінансування усіх робіт по проектуванню комплексу споруд нової насосної станції в місті Києві по вул. Жилянська, 160 та забезпечити повне фінансування будівництва комплексу споруд цієї насосної станції, передати об'єкт у власність позивача.
Згідно з п. 4.1 Договору відповідач-1 приступає до виконання своїх зобов'язань не пізніше одного календарного місяця з дати одержання документів, що посвідчують його права на оренду земельних ділянок, та виносу меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що відповідач-2 в порядку, визначеному Земельним кодексом України та нормативно-правовими актами Київської міської ради, передасть відповідачу-1 земельні ділянки в оренду.
Позивач просить зобов'язати відповідачів виконати умови Договору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів того, що уповноваженим органом прийнято рішення щодо передачі в оренду відповідачу-1 земельної ділянки.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок, що перебувають у державній, або комунальній власності в оренду здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»рішення щодо укладення договору оренди або відмову приймається органом, уповноваженим управляти майном.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
При цьому під комунальною власністю розуміється право територіальної громади володіти, доцільно, економічно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через місцевого самоврядування.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, що передбачено ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Рішення про передачу, або не передачу земельної ділянки в оренду приймається виключно радою, виходячи з потреб територіальної громади.
Враховуючи викладене, суд немає підстав для зобов'язання Київської міської ради приймати рішення щодо передачі в оренду земельних ділянок, оскільки прийняття такого рішення є його правом, а не обов'язком відповідача-2.
Оскільки зобов'язання у відповідача-1, як було зазначено вище, згідно з умовами Договору виникають за умови виникнення в нього права оренди земельної ділянки, а відповідачем-2 рішення про надання земельної ділянки в оренду не приймалось, підстави для задоволення позовних вимог до нього також відсутні.
Отже, позивачем не доведено порушення його прав діями відповідачів. Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачем у позовній заяві, суду не надано.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 12.11.2008