29.06.06р.
Справа № 27/119
за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області, м. Павлоград
до Приватного підприємства фірми «Укрресурси», м. Павлоград
Приватного підприємства “Укр-Техноком», м. Донецьк
про визнання недійсним договору
Суддя Татарчук В.О.
Представники:
від позивача -Мельник В.В. дов. від 26.06.2006р. №15023/10
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
Суть спору:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області (далі Західно-Донбаська ОДПІ) звернулася з позовом до приватного підприємства фірми «Укрресурси» та приватного підприємства «Укр-Техноком» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №28 від 02.10.2002р. та стягнення з відповідача-1 на користь державного бюджету 7200грн. -суми вартості товару, отриманого за договором та з ПП “Укр-Техноком» на користь ПП фірма «Укрресурси» грошові кошти за отриманий товар у розмірі 7200грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.49 ЦК України. Зокрема, рішенням Київського місцевого районного суду м. Донецька від 13.09.2002р. по справі №2-7034/2002р. визнані недійсними рішення засновника ПП “Укр-Техноком» від 05.06.2002р. про створення підприємства, установчі документи підприємства з моменту державної реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість - з моменту видачі у зв'язку з реєстрацією підприємства на підставну особу. Невстановлені особи здійснювали протиправну комерційну діяльність з метою отримання прибутків та ухилення від сплати податків.
Відповідачі відзиви на позов не надали та не забезпечили явку представників в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, так як останні були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Так, відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить підпис на повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.06.2006р.
Також, згідно з довідкою Донецького обласного управління статистики №32036415адресою відповідача-2 є: м. Донецьк, вул.Аргунових,21. Саме за вказаною адресою направлялися ухвали суду від 26.05.2006р., 15.06.2006р.
В судовому засіданні 29.06.2006р. за згодою позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
В матеріалах справи містяться копії накладної №57 від 02.10.2002р., податкової накладної №57 від 02.10.2002р., виписаної ПП «Укр-Техноком» (продавець) на поставку товару (вугілля у кількості 30 тон) на адресу ПП фірма «Укрресурси» (покупець) на загальну суму 7200грн., а також платіжне доручення №86 від 25.10.2002р. щодо розрахунку ПП фірма «Укрресурси» за поставлене вугілля згідно договору №28 від 02.10.2002р. на суму 7200грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Відповідно до ст.49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.
Так, рішенням Київського місцевого районного суду м. Донецька від 13.09.2002р. по справі №2-7034/2002р. визнані недійсними рішення засновника ПП “Укр-Техноком» від 05.05.2002р. про створення підприємства, установчі документи підприємства з моменту державної реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість - з моменту видачі.
Рішенням встановлені факти реєстрації підприємства на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно пояснень засновника ПП “Укр-Техноком» Ємельянової Є.В. вона не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність і погодилася підписувати документи як засновник за винагороду. Після державної реєстрації Ємельянова Є.В. фінансово-господарською діяльністю не займалася, угод від імені підприємства не укладала, документи як директор не підписувала і нікого не уповноважувала керувати підприємством. Всі документи були передані невстановленій особі.
Підприємство за юридичною адресою не знаходиться, з моменту реєстрації не подає податкову звітність. Діяльність підприємства здійснювалась протиправно з порушенням ст.8 Закону України «Про підприємництво», ст.5 Закону України “Про підприємства в Україні».
Така діяльність суперечить інтересам держави та суспільства, порушує встановлений державною порядок дотримання законності в сфері оподаткування з моменту державної реєстрації ПП «Укр-Техноком».
Згідно з інформацією ДПІ у Київському районі м. Донецька від 07.07.2003р. №16535/7/19-113 ПП «Укр-Техноком» з листопада 2002р. не звітує та не сплачує податки.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.
Факти встановлені рішенням Київського місцевого районного суду м. Донецька від 13.09.2002р. по справі №2-7034/2002р. а також додаткові докази по справі в сукупності свідчать про наявність у відповідача-2 мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні спірного договору.
Наведене вище дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали договір з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. ПП «Укр-Техноком» здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать положенням ст.67 Конституції України.
Згідно з п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, до сторони, яка діяла умисно, застосовуються наслідки, передбачені ст.49 ЦК. При відсутності умислу застосовуються наслідки, передбачені ст.48 цього Кодексу.
Таким чином, за умови наявності в діях ПП «Укр-Техноком» мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з відсутністю товару, отриманого відповідачем-1 за спірним договором, суд вважає за необхідне стягнути кошти. Факт відсутності товару підтверджується поясненнями директора підприємства Аматова Б.В. та актом від 12.04.2005р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП фірми «Укрресурси» за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р.».
Згідно з інформацією ПП “Укрресурси» спірний договір був втрачений у зв'язку із зміною адреси.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2, оскільки саме в його діях при укладенні договору мала місце мета завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.
Керуючись ст.49 ЦК УРСР, ст.208 ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між приватним підприємством «Укр-Техноком» та приватним підприємством фірма «Укрресурси» згідно накладної №57 від 02.10.2002р., податкової накладної №57 від 02.10.2002р., платіжного доручення №86 від 25.10.2002р. на суму 7200грн.
Стягнути з приватного підприємства фірма «Укрресурси» (м. Павлоград, вул.Радянська,62, к.11, р/р 26008158738001 в філії КБ «ПриватБанк» в м.Павлограді, МФО 305727, код ЄДРПОУ 24615479) на користь держави (р/р 31119086800032 в управлінні державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Павлоград, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237540, код платежу 21080000) 7200грн., про що видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства “Укр-Техноком» (м. Донецьк, вул.Аргунових,21, р/р 2600130826 у ЗАТ КБ “Донкредитінвест», МФО 335162, код ЄДРПОУ 32036415) на користь приватного підприємства фірма «Укрресурси» (м. Павлоград, вул.Радянська,62, к.11, р/р 26008158738001 в філії КБ «ПриватБанк» в м.Павлограді, МФО 305727, код ЄДРПОУ 24615479) 7200грн., про що видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства “Укр-Техноком» (м. Донецьк, вул.Аргунових,21, р/р 2600130826 у ЗАТ КБ “Донкредитінвест», МФО 335162, код ЄДРПОУ 32036415) на користь державного бюджету (отримувач: відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, банк отримувача: Відділення банку УДКУ у Дніпропетровській області, ЗКПО24246786, МФО805012, р/р 3111195600005) 187грн. держмита, на користь ДП “Судовий інформаційний центр» 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати накази.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -05.07.2006р.