ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 4/273
26.06.08
За позовом Державного підприємства Державного проектного інституту
"Діпроверф"
до Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук
про визнання права власності
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Давидова Н.О. за довіреністю
Від відповідача Ананійчук О.А. за довіреністю
В засіданні приймали участь:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного проектного інституту "Діпроверф" до Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук про визнання права власності на будівлю сарай-гараж, розташовану по вул. Клінічній, 23-25 в Солом'янському районі м. Києва.
Відповідач подав до суду заяву від 11.06.2008 р. про визнання позову, в якій підтверджує, що дійсно позивач є власником сарай-гараж, розташований по вул. Клінічній, 23-25, площею 182,9 кв.м.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва,
Актом передачі будівлі від 27.04.2000 р. Відповідач у відповідності з Розпорядженням Київської міської держадміністрації від 31.01.1996 р. № 110 "Про погодження місця розташування будинку…" та пунктом 4.6 Архітектурно-планувального завдання на проектування житлового будинку по вул. Клінічній, 23-25, виданого ГоловАПУ м. Києва 12.03.1997 р., передав одноповерхову будівлю 1931 р. (гараж-сарай) оціночною вартістю 23040 грн., яка належала Відповідачу, Державному проектному інституту "Діпроверф" (Позивач).
За умовами Акту передачі будівлі передбачено, що після надходження вказаної суми вартості будівлі на рахунок відповідача - (гараж-сарай) переходить у власність позивача.
Платіжними дорученнями № 714 від 18.05.2000 р., № 767 від 26.05.2000 р., № 811 від 31.05.2000 р. позивачем відповідачу були перераховані кошти за гараж-сарай.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р. з цього моменту право власності на будівлю сарай-гараж перейшло до відповідача.
Згідно діючого на той час законодавства нотаріальне посвідчення такого договору не передбачалося (ст. 227 ЦК Української РСР 1963 р.).
Одноповерхова будівля сарай-гараж по вул. Клінічній, 23-25 в Солом'янському районі м. Києва площею 182,9 кв.м. зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації. На цю будівлю виготовлений технічний паспорт.
Будівля сарай-гараж знаходиться на балансі Позивача.
Право власності Позивача на вказану будівлю підтверджено посиланням на ці обставини в мотивувальній частині Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2005 р. (справ № 16/536).
На даний час Позивачем втрачені оригінали документів, які засвідчують його право власності на сарай-гараж по вул. Клінічній, 23-25 в Солом'янському районі м. Києва площею 182,9 кв.м., а саме Акт передачі будівлі від 27.04.2000 р.
За твердженням позивача, без документу, який засвідчує право власності на сарай-гараж по вул. Клінічній, 23-25 в Солом'янському районі м. Києва Позивач позбавлений права на укладання договору оренди земельної ділянки площею 355,10 кв. м. по вул. Клінічний, 23-25 в Солом'янському районі м. Києва, на якій розташований гараж-сарай, та яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру під кодом 72:254:028 за Державним проектним інститутом "Діпроверф".
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що: "1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. 2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності та відсутності прав".
Статтями 144 та 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання виникають, зокрема з угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що: 1.Кожна особа має право на захист свого інтересі, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що: "1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права…".
Статтею 392 ЦК України встановлено, що "власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності".
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за Державним підприємством Державний проектний інститут "Діпроверф" (03110, м. Київ, вул. І.Кліменка 25, код ЄДРПОУ 14311465) право власності на будівлю сарай-гараж, вартістю 27588грн., розташовану в м. Києві по вул. Клінічній, 23-25, площею 182,9 кв.м.
Стягнути з Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25 код ЄДРПОУ 00489780) на користь Державного підприємства Державний проектний інститут "Діпроверф" (03110, м. Київ, вул. І.Кліменка 25, код ЄДРПОУ 14311465) 276 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко