19 жовтня 2006 р.
№ 5/339
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явились повідомлені належним чином ОСОБА_1, довіреність від 10.10.2006 року Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
на рішення від у справі
господарського суду Полтавської області 23.06.2006 року № 5/339
за позовом
Приватного підприємства “Арей»
до
Закритого акціонерного товариства “Фундатор»
третя особа
Дочірнє комунальне підприємство “Миргородтехінвентаризація»
про
визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію права власності
Приватне підприємство "Арей" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Фундатор", в якому просило визнати за Приватним підприємством "Арей" право власності на нежитлову будівлю, що складається з 536 приміщень загальною площею 5355,2кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов'язати Дочірнє комунальне
Доповідач: Гоголь Т.Г
підприємство "Миргородтехінвентаризація" (третя особа з боку відповідача)
здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену нежитлову
будівлю. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 17.08.2005 року між Приватним підприємством "Арей" та Закритим акціонерним товариством "Фундатор" укладено договір купівлі-продажу зазначеного приміщення. Зважаючи на те, що розрахунок за договором в повному обсязі було проведено, передача нежитлових приміщень відбулась, позивач вважає себе законним власником спірного майна.
Господарський суд Полтавської області рішенням від 23.06.2006 року ( суддя Гетя Н.Г.) позов задовольнив, визнав право власності за приватним підприємством "Арей" на нежитлову будівлю, що складається з 536 приміщень загальною площею 5355,2кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов'язано Дочірнє комунальне підприємство "Миргородтехінвентаризація" здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю. Рішення вмотивоване доведеністю позовних вимог.
З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернувся підприємець ОСОБА_2, який не є учасником судового процесу, проте стверджує, що даним рішенням зачіпаються його права і наполягає на касаційному перегляді рішення з підстав неправильного застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме 321 Цивільного кодексу, статей 43, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник просить рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Харківської області за ним визнано право власності на нежитлову будівлю, що складається з 536 приміщень загальною площею 5355,2кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1., рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим скаржник на підставі виданого наказу зареєстрував право власності на зазначений нерухомий об'єкт.
У поясненнях на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство “Фундатор» підтримало доводи касаційної скарги підприємця ОСОБА_2.
Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом Полтавської області, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом позову в даній справі є вимога Приватного підприємства “Арей» до Закритого акціонерного товариства “Фундатор» про визнання права власності на придбане позивачем за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу від 17.08.2005 року майно: приміщення загальною площею 5355, 2 кв.м. у нежитловій будівлі, що знаходиться за АДРЕСА_1 та зобов'язання Дочірнього комунального підприємства “Миргородтехінвентаризація» зареєструвати право власності на вказане майно. Доводи касаційної скарги підприємця ОСОБА_2 безпосередньо стосуються його прав власності на зазначене майно, тобто предмета спору, однак, до участі у справі скаржник залучений не був. До касаційної скарги додана копія рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2006 року у справі №29/202-06 за позовом Закритого акціонерного товариства “Фундатор» до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, третя особа - Дочірнє комунальне підприємство “Миргородтехінвентаризація» про визнання недійсним укладеного між названими сторонами договору купівлі продажу від 20.12.2005 року вказаної нежитлової будівлі та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства “Фундатор» про визнання спірного договору дійсним та зобов'язання товариства виконати умови договору. Вказаним судовим рішенням в задоволенні первісного позову відмовлено, а вимоги зустрічного позову задоволено повністю: договір купівлі -продажу від 20.12.2005 року 536 приміщень загальною площею 5355,2 кв.м., що знаходяться у будинку, розташованому за АДРЕСА_1 визнаний дійсним, за підприємцем ОСОБА_2 визнане право власності на зазначене майно.
Наведені обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішенні спору, підприємець ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі.
В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі (пункт 3 частини 2 статті 111-10 цього Кодексу).
З огляду на наведене, судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та прийняти обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2006 року у справі №5/339 скасувати. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
Л. Продаєвич