ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
№ 25/177
06.11.08
За позовом Ттовариства з обмеженою відповідальністю «Трей ДЖИ»
до 1. Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «НРБ - Україна»
2. Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»
про визнання договору припиненим
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Чепурін В.О. (довіреність від 29.12.2007);
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трей ДЖИ»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про визнання припиненим договору іпотеки від 13.06.2005, укладений між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НРБ - Україна»(надалі - відповідач-1) і Відкритим акціонерним товариством «Агроекспорт»(надалі -відповідач-2).
Позовні вимоги обґрунтовані припиненням зобов'язання у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, яка була стороною договору іпотеки.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
В результаті розгляду справи, дослідження позовних вимог, обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги господарський суд, -
20.01.2007 між позивачем та ТОВ «Крат-296» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна -комплексу Андрієво -Зоренського ХПП.
Позивач посилається на той факт, що після укладення зазначеного вище договору купівлі -продажу йому стало відомо, що 13.06.2005 між відповідачами було укладено договір іпотеки № 141, згідно якого зазначене вище нерухоме майно було передане відповідачу-1 в іпотеку.
Під час розгляду справи господарським судом було встановлено, що з 29.12.2006 Відкрите акціонерне товариство «Агроекспорт»припинене у зв'язку з визнанням його банкрутом, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 612682 станом на 08.10.2007.
У відповідності до пункту 6 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
З урахуванням викладеного, провадження у справі відносно позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»підлягає припиненню у зв'язку з його ліквідацією.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи господарський суд прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання припиненим договору за своєю правовою природою є вимогою про визнання факту.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 3 ст.16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У відповідності до частини 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
1) визнання наявності або відсутності прав;
2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
5) присудження до виконання обов'язку в натурі;
6) відшкодування збитків;
7) застосування штрафних санкцій;
8) застосування оперативно-господарських санкцій;
9) застосування адміністративно-господарських санкцій;
10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
11) іншими способами, передбаченими законом.
Як встановлено судом, такий спосіб захисту цивільних права та інтересів як визнання договору припиненим сторонами в договорі не передбачено, а законом не встановлено. При цьому суд виходить з того, що позовні вимоги не містять такий спосіб захисту прав і законних інтересів, як припинення правовідношення, оскільки позивач не просить припинити правовідносини між відповідачами, які випливають із договору іпотеки, а зазначає у позовних вимогах саме про визнання договору іпотеки припиненим, тобто визнання того факту, що з 29.12.2006 (часу ліквідації відповідача-2) зобов'язання за цим договором є припиненими. При цьому статтею 609 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи. Вказаною нормою не визначається необхідність додаткового визнання цього факту в судовому порядку.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, які підвідомчі господарським судам. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Таким чином, згідно із ст.12 Господарського процесуального кодексу України, справа про визнання факту припинення договору іпотеки, що заявлена позивачем, не підвідомча господарському суду.
Посилання позивача на ту обставину, що Київським апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.12.2007 про відмову у прийнятті позовної заяви, вже досліджене питання підвідомчості справи господарському суду, не приймається до уваги, оскільки в постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 встановлено лише той факт, що право на звернення позивача до суду витікає з майнових прав на підставі договору купівлі-продажу з третьою особою та майнових прав відповідачів на той же об'єкт, вимог про припинення укладеного договору. Однак апеляційним судом не досліджувалося питання відповідності позовних вимог положенням ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України з огляду на положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суд припиняє провадження по справі.
Керуючись ст. 12, 77, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Припинити провадження у справі №25/177 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трей ДЖИ»про визнання припиненим договору іпотеки від 13.06.2005, укладений між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НРБ - Україна»і Відкритим акціонерним товариством «Агроекспорт».
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
С.М. Морозов