36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.06.2008 Справа №3/249
м. Полтава
По позову Госпрозрахункового підприємства «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина», юр. Адреса: смт. Козельщина Полтавської області, вул. Суворова, 8; фактична адреса: смт. Козельщина, вул. Горького, 13; адреса для листування: 39600, м. Кременчук, пров. Поштовий, 2 к. 82
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень КОДПІ від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157 та від 22.10.2007р. №0000192301/1/2401 і №0000222301/1/2402
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я Квіта Олена Тарасівна
Представники:
від позивача - Вигодський С.В. (див. журнал судового засідання)
від відповідача -Назаренко В.В., Малиш О.В. (див. журнал судового засідання)
Постанова винесена після перерви, оголошеної в судових засіданнях 3 квітня та 17 червня 2008 року в порядку ст. 150 КАС України в реагування на процесуальні клопотання сторін щодо надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в журналах судових засідань.
24.06.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
Суть справи: Розглядається позовна заява госпрозрахункового підприємства «Заготівельник»споживчого товариства «Козельщина»до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень останньої:
(1) від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 26 772,00грн., в тому числі 19 177,00грн. основний платіж та 7 595,00грн. штрафна санкція;
(2) від 22.10.2007р.: а) №0000192301/1/2401, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 26 772,00грн., в тому числі 19 177,00грн. основний платіж та 7 595,00грн. штрафна санкція; б) №0000222301/1/2402, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в вигляді штрафної (фінансової) санкції в 667,00 грн. ( в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 05.12.2007р. №9203).
Представник позивача наполягає на позовних вимогах.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях від 24.012008р. №1423/10, та на правомірність винесеного спірного акту ненормативного характеру.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд в с т а н о в и в :
За результатами виїзної планової перевірки госпрозрахункового підприємства «Заготівельник»споживчого товариства «Козельщина»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р. складено акт від 06.09.2007р. №538/23-120/30891070, за яким Кременчуцька ОДПІ констатувала про порушення з боку позивача п.п. 1.20.2. п.1.20 ст.1, п.4.1. ст. 4, п.5.9. ст. 5, п.п. 7.4.1., 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами і доповненнями, що привело до заниження податку на прибуток за 2006 рік на загальну суму 19 177, 00 грн., в т.ч. за 1 кв. 2006р. на суму 6 245, 00 грн., за 2 кв. 2006р. -325,00 грн., за 3 кв. 2006р. -5 797, 00 грн., за 4 кв. 2006р. -6 810,00 грн., та завищення податку на прибуток у 1 кварталі 2007року на 1 867, 00 грн. ( див. розд. 4 «Висновок», стор. 31 акту).
До висновку про порушення з боку позивача п.5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податкова служба дійшла, з огляду на те, що в податковій звітності ( р. 01.2 декларації) з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року приріст балансової вартості запасів був виведений в 39 603,00 грн., тоді як за даними головної книги дебет рахунку 26 «Готова продукція» на 01.04.2007р. складає 58 814,00 грн. ( див. стор. 15 акту).
Порушенням п.п. 1.20.2. п.1.20 ст.1, п.п. 7.4.1., 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з боку ГРП «Заготівельник» ( на думку ДПС) є те, що останнє реалізовувало субпродукти фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності Козаченко А.Ю. м. Кременчук та Суботіній І.В. смт. Козельщина (як пов'язаним особам з позивачем) по цінах нижчих в порівнянні з цінами для ТОВ ВКО «Кислород» м. Комсомольськ та ТОВ ТД «Полагросервіс» м. Полтава, що привело до заниження доходів підприємства ( див. стор. 15-17 акту).
Порушенням п. 1.32 ст. 1 та п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з боку позивача ( на думку ДПС) є те, що підприємство в періоді, що був охоплений перевіркою проводило реалізацію м'яса за ціною нижчою від середньої ціни придбання, що привело до заниження доходів підприємства ( див. стор. 17-19 акту).
Результатом зазначеного висновку КОДПІ стало прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157, за яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 26 772грн., в тому числі 19 177грн. основний платіж та 7595грн. штрафна санкція у розмірі 50%, відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 (із змінами і доповненнями).
Оскарження ГРП «Заготівельник» податкового повідомлення-рішення від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157 в адміністративно-апеляційному порядку стало результатом прийняття КОДПІ ( за рішенням від 16.10.2007р. №29714/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги) податкових повідомлень-рішень від 22.10.2007р., одне з яких - №0000192301/1/2401 повторило цифровий ряд донарахувань податку на прибуток, що і податковому повідомленні-рішенні від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157, а друге - №0000222301/1/2402 стало додатковим донарахуванням позивачу податку на прибуток в вигляді штрафної (фінансової) санкції в 667,00 грн., яка помилково не була нарахована первинно при прийнятті рішення КОДПІ від 18.09.2007р.
Висновки податкової-відповідача, що набрали форму оспорюваних податкових повідомлень-рішень не можуть бути розцінені судом як обґрунтовані та правомірні, з огляду на наступне:
І. Згідно з підпунктом 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо пунктом 1.20 не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
За змістом підпункту 1.20.8 Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано Законом (підпункт 1.20.2).
Відповідно до підпункту 1.20.10 Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватись органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Нормами законодавства передбачено як спеціальний порядок донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін шляхом застосування процедури, встановленої законом для нарахування зобов'язань за непрямими методами, так і застереження щодо покладення обов'язку доведення невідповідності ціни договору рівню звичайної ціни у випадках, передбачених Законом, на орган державної податкової служби (пп. 1.20.8, пп. 1.20.10 ст. 1 Закону N 334/94-ВР). Для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.
При цьому враховуються звичайні цини при укладанні угод... між непов'язаними особами надбавки та знижки до ціни, можуть застосовуватись знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів, маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Враховуючи викладене, відповідачем-КОДПІ недодержано процедури визначення податкових зобов'язань платника податку із застосуванням звичайних цін, а також має місце недоведення податковим органом невідповідності договірних цін на м'ясну продукцію рівню звичайних (ринкових) цін.
Позивачем у період, що перевірявся частково реалізовувалась м'ясна продукція за цінами, що є нижчими від її реалізації іншим контрагентам, але на рівні, що перевищує собівартість і має усі ознаки прибутковості.
Позивач надав суду акти про недопущення до реалізації продукції, складені лікарем ветеринарно-санітарної експертизи та вказана продукція підлягала утилізації (знищенню). Проте, позивач для недопущення балансових збитків реалізовував відбраковану м'ясну продукцію для годівлі тварин (собак), при цьому за ціною, що не була меншою собівартості її виготовлення.
ІІ. Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону N 334/94-ВР господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Тобто ця норма визначає господарську діяльність не як діяльність з одержання доходів, а як діяльність, направлена на отримання доходу від господарських операцій.
Пунктом 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з приписами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87, прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Отже, здійснювана позивачем діяльність є господарською діяльністю в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та діяльністю, направленою на отримання доходу.
Суми коштів отримані від реалізації відбракованої м'ясної продукції включені до складу валових доходів, на них правильно нараховані податкові зобов'язання та, які своєчасно позивачем сплачені до бюджету.
Таким чином, відповідачем не доведено порушення формування валового доходу, визначеного позивачем у податкових деклараціях за спірний період, що пов'язане із застосуванням цін, що нижчі за звичайні.
Не надані податковою службою і докази щодо пов'язаності осіб, що є першоосновою для застосування інституту звичайних цін.
ІІІ. Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів, оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів, оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
З наведеної норми вбачається, що податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів та відповідному включенню до складу валових доходів (витрат) підлягають лише ті запаси, які отримані (оприбутковані) покупцем платником податку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відбракована м'ясна продукція у І кварталі 2007р. на суму 19 211грн. оплачена, але з причин, що не залежали від волі позивача не відвантажена покупцю за договором, хоча відповідно до його умов право власності на товар виникає у момент оплати за нього. Таким чином, фактичні запаси м'ясної продукції на кінець І кварталу 2007р. правильно визначені позивачем, відображені у податковій декларації з податку на прибуток та складали на суму 39 603 грн.
Відповідач не надав належних і допустимих доказів фактичної наявності у позивача готової продукції станом на 01.04.2007р. на суму 58 814грн., а також на підтвердження порушення позивачем п.п.7.4.1., 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Інформація про цифру готової продукції на 01.04.2007р., що міститься на стор. 15 акту перевірки з посиланням на головну книгу не може бути прийняти до уваги, оскільки ці цифрові дані книги податковою не перевірялись на відповідність з первинною бухгалтерською документацією, чому підтвердженням є п. 2.10 розд. І акту, за яким первинні бухгалтерські документи перевірялись вибірково, а отже не можуть достовірними в повному обсязі.
Крім того, як було з'ясовано в процесі слухання справи, облік приросту (убутку) балансової вартості запасів у позивача за станом на 01.04.2007р. не вплинув на висновки за результатами перевірки, що оформлені актом №538/23-210/30891070 від 06.09.2007р. та лягли в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток, оскільки сама податкова зазначає в акті перевірки на стор. 21 про заниження валових витрат за 1 кв. 2007р. на суму 26 679, 00 грн., а в розділі «Висновок, стор. 31 -про завищення податку на прибуток за 1 кв. 2007р. на суму 1 867,00 грн.
Виходячи з наведеного, Кременчуцька ОДШ не мала законодавчих підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, п. 6 розд. УІІ «Прикінцеві та перехідні положення КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення КОДПІ:
- від 18.09.2007р. №0000192301/0/2157 та від 22.10.2007р. №0000192301/1/2401, за якими Госпрозрахунковому підприємству «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина», смт. Козельщина Полтавської області визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 26 772,00грн., в тому числі 19 177,00грн. основний платіж та 7 595,00грн. штрафна санкція;
- від 22.10.2007р. №0000222301/1/2402, за яким Госпрозрахунковому підприємству «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина», смт. Козельщина Полтавської області визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в вигляді штрафної (фінансової) санкції в 667,00 грн. 4. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
3. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині, в т.ч. позивачу -за фактичною адресою та адресою листування.
СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА
Примітка:
1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.