Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-327/09/0112
08.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Горошко Н.П. ,
Ілюхіної Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, Державного казначейства України на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Зіньков В.І. ) від 12.06.09 у справі № 2а-327/09/0112
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа 1 а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)
треті особи:
Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9,м.Київ,01014)
Державне казначейство України (вул. Бастіонна, 6,Київ 14,01014)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.09 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні частково.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.09 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, третя особа Державне казначейство України подало на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.09 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подала на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.09 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач по справі має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується наявної в матеріалах справи копією паспорта позивача.
Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
Відповідач наполягав на застосуванні положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
З таких підстав судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що спір має бути вирішений в межах позовної давності, а саме, за період 2008 -2009 роки. Вимоги про стягнення підвищення пенсії за 2007 рік відповідно задоволенню не підлягають.
За даними позивача відповідачем у 2007 році позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, не виплачувалось, а в 2008 -2009 роках -виплачувалось частково у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.
Так, позивачу здійснювалась виплата спірного підвищення у наступному розмірі:
У 2008 році:
з січня по березень -47,00грн., щомісячно,
з квітня по червень -48,10грн., щомісячно,
з липня по вересень -48,20грн., щомісячно,
з жовтня по грудень -49,80грн., щомісячно,
У 2009 році:
з січня по червень - 49,80грн., щомісячно
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Отже, з травня 2008 року у позивача виникло право на підвищення пенсії у розмірі 30%. Позовні вимоги за період з січня по квітень 2008 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем спірна допомога в цей період виплачувалась у встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 розмір, якої був визначений неконституційним лише 22.05.2008.
Що стосується позовних вимог про стягнення грошової допомоги за 2009 рік, судова колегія також вважає можливим погодитися з висновками суду першої інстанції щодо їх задоволення, оскільки після визнання 22.05.2008 неконституційними змін, які обмежували право позивача на 30% підвищення мінімальної пенсії за віком, інших нормативно-правових актів та змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", обмежуючих права осіб, на яких розповсюджується його дія запроваджено не було.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, Державного казначейства України залишити без задоволення.
Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.09 у справі № 2а-327/09/0112 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України №1691-VI від 18.02.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Cуду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судді Н.П.Горошко
Г.П.Ілюхіна