Копія
Іменем України
Справа № 2а-234/08/0121
11.10.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Дадінської Т.В.
секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача - Військової частини А 0156 м. Феодосія у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
прокурор м. Феодосії у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора м. Феодосії на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А.) від 22.04.09 року у справі № 6а-8/09/0121
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
до Військової частини А 0156 м. Феодосія (смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98175)
заявник апеляційної скарги Прокурор м. Феодосія (вул. Українська, 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
про стягнення заборгованості.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 22 квітня 2009 року у справі № 6а-8/09 заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 06 травня 2008 року у справі № 2-а-234/2008, було задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Феодосійського міського суду від 06 травня 2008 року у справі № 2-а -234/2008 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0156 Міністерства оборони України про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2а-234/08 на Міністерство оборони України.
Не погодившись з ухвалою суду від 22 квітня 2009 року прокурор м. Феодосії звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги зазначив, що військова частина А 0156, яка була відповідачем по справі при розгляді позову по суті, є самостійним суб'єктом правовідносин, має статус юридичної особи, а тому самостійно виконує свої зобов'язання. Позов був поданий до військової частини А 0156. Міністерство оборони є самостійною юридичною особою і не відповідає по зобов'язанням юридичних осіб, підпорядкованих їй, в тому числі військової частини А 0156.
У судове засідання 11.10.2010 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 06 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені: стягнуто з військової частини А 0156 на користь позивача заборгованість по грошовій компенсації за недоотримане речове майно після звільнення з військової служби у сумі 4777 грн.12 коп., компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості в сумі 3268 грн.00 коп., судові витрати -80грн.45 коп., а всього -8125,57 грн. (а.с.11).
Вищевказане судове рішення набрало законної сили та було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: виконавчого листу № 2 -а -234/08 та запропоновано боржнику -військової частини А 0156 добровільно виконати судове рішення (а.с.25). Але, постилаючись на брак коштів боржником рішення суду не було виконане, у зв'язку з чим, 15.12.2008 року позивач звернувся до Феодосійського міського суду АР Крим з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення за виконавчим документом на Міністерство оборони України (а.с.20-21).
Матеріалами справи підтверджується, що на момент постановлення ухвали суду від 22 квітня 2009 року, постанова суду від 06 травня 2008 року не була виконана, боржник посилався на брак коштів та відсутність бюджетних призначень на виплати за вищевказаним рішенням суду.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 06 травня 2008 року року, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог, вважаючи, що відповідно до статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»військова частина, як суб'єкт господарської діяльності, за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок за відповідними статтями кошторису, а у разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Судова колегія вважає не правильним висновок суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин норми Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», оскільки правовідносини забезпечення військовослужбовців продовольчими пайками, речовим майном та грошовим забезпеченням не є господарськими правовідносинами.
Апеляційна скарга містить обґрунтовані доводи, які спростовують висновки суду щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення від 06 травня 2008 року шляхом звернення стягнення за виконавчим документом на Міністерство оборони України, оскільки Міністерство України не є правонаступником військової частини А 0156, а є самостійним суб'єктом правовідносин, тому Міністерство оборони України не відповідає по зобов'язанням військової частини А 0156, як самостійної юридичної особи.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, правонаступникам (злиття, приєднання поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Проте, як свідчать матеріали справи, військова частина А 4489, майно, права та обов'язки іншим юридичним особам не передавала і ліквідована не була, запис до Державного реєстру про її припинення не вносився.
Позов був поданий до військової частини А 4489, яка є самостійною юридичною особою.
Міністерство оборони України не було стороною у справі, тому у даному випадку не має підстав для зміні сторони виконавчого провадження.
ОСОБА_2 не довід ні суду першої інстанції, ні судовій колегії апеляційної інстанції наявність виняткових випадків, які перешкоджають (ускладнюють) виконання постанови Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 року.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно задовольнив заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2008 року по справі № 2-а -234/2008 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0156 Міністерства оборони України про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2а-234/08 на Міністерство оборони України, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 22 квітня 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухала Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2009 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 6 ст. 199, ч. 1 п. 4 ст. 202, ч. 1 п. 3 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Прокурора м. Феодосії на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А.) від 22.04.09 року у справі № 6а-8/09/0121, задовольнити.
2. Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А.) від 22.04.09 року у справі № 6а-8/09/0121, скасувати.
3. Постановити нову ухвалу.
Заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 06.05.2008 року у справі № 2-а-234/08 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська