Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-188/09/0115
13.09.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Нікіщенко М.І.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;
представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Климова Г.М.) від 19.05.09 року у справі № 2а-188/09/0115
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим (пер. Садовий, 4, Первомайське, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96300)
про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги.
Постановою Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги - задоволені частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за травень-грудень 2008 року у розмірі 780 грн. 40 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з зазначеною постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, відповідач діяв виключно в межах повноважень, наданих Фонду законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема заявник посилається на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат відповідно до наведеного Закону проводиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У судове засідання 13.09.2010 року позивач та представник відповідача не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 народилася 02 червня 1936 року, що підтверджується копією паспорта серії ЕС 430144 (а.с. 5), тобто на час закінчення Другої Світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність на 2008 рік, затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону "України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV.
Але, судова колегія враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні строку для звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог за відповідний період.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, помилково зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим нарахувати на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну допомогу, оскільки позивач, відповідно до положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення до пенсії, а не на соціальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 п. 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Климова Г.М.) від 19.05.09 року у справі № 2а-188/09/0115, залишити без задоволення.
2. Постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Климова Г.М.) від 19.05.09 року у справі № 2а-188/09/0115, змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим, задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 780,40 грн.
3. В інший частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 вересня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська