Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1684/09/0109
30.06.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Щепанської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Долгополов А.М. ) від 15.09.09 у справі № 2а-1684/09/0109
за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (Київська, 125-б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Долгополов А.М.) від 15.09.2009 року у справі № 2а-1684/09/0109 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про поновлення процесуального строку, визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок недотриманої пенсії, було задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 строк на звернення з позовними вимогами. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь відносно відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_2 недоплачену соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року у сумі 2312,8 грн.. Стягнуто за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, відповідач діяв виключно в межах повноважень, наданих Фонду законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема заявник посилається на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат відповідно до наведеного Закону проводиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 5), тобто на час закінчення Другої Світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні строку для звернення до адміністративного суду, тому судова колегія не може погодитися з доводами суду першої інстанції, стосовно поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом за 2006 - 2007 роки, а вважає що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог у цієї частині.
Що стосується позовних вимог за 2008-2009 роки, то судова колегія зазначає наступне.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10рп-2008 вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з момент прийняття рішення Конституційним судом України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум на 2009 рік на одну особу та для тих, хто не відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення було встановлено в розмірі, що діяв у грудні 2008 року.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України згідно до якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 3 ст. 198, ч. 1 п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Долгополов А.М..) від 15.09.09 року у справі № 2а-1684/09, задовольнити частково.
2. Постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Долгополов А.М..) від 15.09.09 року у справі № 2а-1684/2009, скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
"Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим щодо недоплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", протиправними
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.08.2008 року по 31.08.2009 року у розмірі 1288,40 грн.
4. В інший частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська