Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-1376/09/2703
25.12.09 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Проценко О.І. ) від 01.10.09 року по справі № 2а-1376/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Севастополь,99011)
до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, 16,Севастополь,99008)
про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги ветерану війни,
В травні 2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя в якій просив суд визнати дії відповідача в частині неповної доплати до пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком незаконними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з розрахунку підвищення в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком за 2007р., 2008 та з 01.01. по день розгляду справи в суді 2009 року та виплачувати доплату до пенсії в подальшому. Також просив поновити строк звернення до суду.
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.10.2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.10.2009 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12..2009р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно посвідчення серії АА № НОМЕР_1, виданого 28.07.2005 року Севастопольським ВМВК має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.4) та являється пенсіонером за віком, знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного: фонду України у Ленінському районі М.Севастополя.
Правовий статус ветеранів війни та прирівняних до них осіб регулюється Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551.
Відповідно до статті 12 Закону України від 22.10.1993р.№3551 (в редакції яка діяла до 01.07.2006р.) встановлювалось, що учасникам бойових дій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»від 05.10.2005р. № 2939 учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Цей закон набрав чинності з 01.07.2006р. та діє на дату звернення позивача до суду.
При цьому, згідно статті 17 Закону України від 22.10.1993р. №3551, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Відповідно до Закону Україні «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006р. № 489 - V. прожитковій мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. №107-VI, прожитковій мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня -4 98 гривень
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р. № 835 -1, передбачено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в 2007, 2008 р. та травні 2009 р. отримував, як учасник бойових дій, щомісячне довічне утримання, державну соціальну допомогу, що виплачуються замість пенсії в розмірі 25 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( а.с. 21,22)
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача не було законних підстав для виплати позивачу щомісячного довічного грошевого утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком в 2007, 2008, та в 2009 році.
Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог за 2007 рік у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Оскільки, відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія судів не вбачає.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст..200, п.1 ч.1 ст.205, ст..ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Проценко О.І. ) від 01.10.09 року по справі № 2а-1376/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко