Копія
Іменем України
Справа № 2а-11/09/0107
14.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;
представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 9 від 12.03.10 року;
представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
заявник апеляційної скарги - ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівським області 05.05.1998 року;
розглянувши апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Уржумова Н.В.) від 25.09.09 року у справі № 2а-11/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95051)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 5000)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Гагаріна, 14-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)
про спонукання до здійснення повторного перерахунку пенсії.
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Уржумова Н.В.) від 25.09.09 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про спонукання до здійснення повторного перерахунку пенсії, було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивача -ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та задовольнити його вимоги, а саме: 1. Визнати незаконними дії і рішення начальника УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя і інших посадових осіб по зобов'язанні позивачки -ОСОБА_2, здійснювати переклад з литовської мови довідки про її заробітну плату, отриманої з Литви по запиту УПФУ в Залізничному районі № 11274/05-05 від 15.08.2006 року; 2. Винести Постанову про відшкодування від УПФУ в Залізничному районі на користь ОСОБА_2, матеріальної шкоди в сумі 295 грн., завданої позивачці протиправними діями посадових осіб УПФУ в Залізничному районі за якими позивачка вимушена за свій рахунок здійснити переклад довідок надісланих в УПФУ в Залізничному районі; 3. Визнати протиправною бездіяльністю самоусунення від прийняття рішення Начальником УПФУ в Залізничному районі по заяві позивачки ОСОБА_2, на її ім'я від 26.01.2007 року; 4. Визнати протиправними дії заступника начальника УПФУ в Залізничному районі Т.Л. Кібалко (перевищення службових повноважень) прийняттям рішенням УПФУ в Залізничному районі № 22/с-7 від 01.02.2007 р. на заяву позивачки ОСОБА_2 від 26.01.2007 року на ім'я начальника УПФУ в Залізничному районі з застосуванням підробки офіційного документу Кабінету Міністрів України з метою створення перешкоди позивачці в реалізації її законних прав, а також незаконного прийняття нею рішення про невиконання Припису Прокурора Залізничного району від 25.07.2007 року про зобов'язання УПФУ в Залізничному районі проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за довідками про заробітну плату отриманими ПФ із Литви; 5. Визнати незаконним рішення УПФУ в Залізничному районі № 22/с-7 від 01.02.2007 року на заяву ОСОБА_2 від 26.01.2007 року; 6. Визнати незаконним рішенням УПФУ в Залізничному районі від 14.02.2007 року про призначення пенсії ОСОБА_2, без її згоди; 7. Визнати незаконним рішення УПФУ в Залізничному районі від 14.02.2007 року про призначення пенсії ОСОБА_2 не за 60 календарних місяців заробітної плати, а лише за 49; про взяття цим рішенням суми зарплати за період з 01.02.91 по 31.12.91; про виключенням цим рішенням із трудового стажу період з 01.01.92 по 8.01.92; 8. Визнати незаконними рішення УПФУ в Залізничному районі №1049/05-05 від 02.10.07 року Ю № 180с-7 від 17.10.07 року, № 180с-7 від 02.11.07 року по зобов'язанню ОСОБА_2 здійснити переклад з литовської на російську мову печатки і штампу на довідках № 11-82-9, № 11-83-9, № 11-84-9 від 27.08.07 року отриманих з Литви по запиту УПФУ в Залізничному районі № 8404/05-05 від 25.07.2007 року; 9. Визнати незаконним рішенням УПФУ в Залізничному районі № 73с-7 від 24.04.08 на заяву ОСОБА_2, від 16.04.08 року про проведення її перерахунок пенсії за період трудового стажу з 17.09.1979 по 29.01.1981 на підставі довідок № 11-82.S, 11-83-S, № 11-84-S, (отриманих УПФУ в Залізничному районі за його запитом № 8404/05/-05 від 25.07.07 року; 10. Визнати незаконною відмову УПФУ в Залізничному районі на заяву ОСОБА_2 від 26.12.08 року про проведення перерахунку її пенсії за її згодою і в її присутності після прийняття рішень Пенсійного фонду України № 21011/с-100 від 01.12.08 року, № 22578/02.20 від 18.12.08 року, прийнятими по скаргам ОСОБА_2, на ім'я Голови Правління Пенсійного фонду України від 24.10.08 року, від 08.12.08 року і від 11.12.08 року; 11. Зобов'язати УПФУ в Залізничному районі за заявою ОСОБА_2 від 26.12.08 року перерахунок її пенсії провести на підставі ст. 40 Закону України № 1058 від 09.07.03 року і ст. 18 Закону України «Про звернення громадян»за її вибором 60 календарних місяців заробітної плати і в її присутності; 12. Зобов'язати УПФУ в Залізничному районі в трудовий стаж ОСОБА_2 включити період з 01.01.92 по 8.01.92 з нарахуванням за цей період пенсії з моменту її призначення; 13. Визнати незаконним рішення ГУПФУ в АР № 160с-11 від 26.02.07 року на заяву позивачки - ОСОБА_2 від 29.01.07 року; 14. Визнати правовою бездіяльністю ухилення начальника ГУПФУ в АРК від прийняття законного рішення на заяву ОСОБА_2 від 29.01.97 року і її усне звернення до нього 31.01.07 року; 15. Визнати неправомірним клопотання ГУПФУ в АРК № 9184/03-10 від 11.12.08 року до Пенсійного фонду України за підписом заступника начальника ГУ ПФУ в АРК Н.П. Зубанової; 16. Визнати незаконним рішення ГУ ПФУ в АРК на заяву ОСОБА_4 від 26.12.08 року, яким вона була незаконно позбавлена права вибору 60 календарних місяців зарплати при проведенні перерахунку пенсії за рішенням Пенсійного фонду України № 21011/2-100 від 01.12.08 року, № 22578/02-90 від 18.12.08 року, прийнятими по скаргах ОСОБА_2 від 24.10.08 року, від 08.12.08 року і від 11.12.08 року на ім'я Голови Правління Пенсійного фонду України.
У судове засідання 14.07.2010 року позивач та представник Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення на апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2007 року (а.с.3-16 т.1) ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя, Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим та просить скасувати рішення першого заступника начальника Пенсійного фонду Залізничного району, яке викладене у листі за № 22/с-7 від 1.02.2007 року про відмову у нарахуванні пенсії за довідками органів влади держави Литва, зобов'язання начальника Управління Пенсійного фонду Залізничного районі прийняти рішення про нарахування пенсії на підставі вказаних довідок; визнання усного рішення начальника Головного Управління Пенсійного фонду в АРК -неправомірним, у випадку не нарахування пенсії до 14.02.2007 року відшкодувати усю суму пенсії за рахунок Пенсійного фонду Залізничного району.
У подальшому у ході судового розгляду справи у суді першої інстанції позивач неодноразово зміняла та доповняла заявлені позовні вимоги (а.с.51-52 т.1; а.с.68-74 т.1; а..с.85-95 т.1; а.с.121-142 т.1, а.с.143-146 т.1, а.с.62-68 т.2,а.с.142-146 т.2) які зводяться к тому, щоб визнати рішення № 22/с-7 від01.02.2007 року та дії посадових осіб пенсійного фонду Залізничного району щодо відмови у призначенні пенсії за період з 17.09.79 року по 29.06.81 рік, 10.01.1986 року по 08.01.1992 рік, щодо зобов'язання здійснювати переклад довідок, печатки і штампу неправомірними, стягнення 295 грн., за переклад документів з литовської на російську мову довідок про заробітну плату.
З матеріалів справи також вбачається, що 14.08.2006 року позивач -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до начальника Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя зі заявою про призначення її пенсії за віком з урахуванням середньомісячної заробітної плати із трудового стражу в 5 років, якій вона одержала у м. Каунасе Литовської Республіки, на Кауновському радіозаводі, де працювала з 10.01.1986 року по 01.10.1990 рік а також у Каунаській школі-інтернаті № 2 з 01.10.1990 року по 09.01.1992 рік, що підтверджується п.п.13,14,15,16 її трудової книжки.
За заявою ОСОБА_2, від 14.11.2006 року управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя їй була призначена пенсія за віком з 17.08.2006 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, при обчисленні розміру пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя не враховано довідки про заробіток ОСОБА_2, за період її роботи з 01.01.86 року по 31.01.92 рік на Каунаському радіозаводі і в Каунській школі-інтернаті (Литва)
26.01.2007 року (а.с.19-21 т.1) позивач повторно звернулася до начальника управління Пенсійного фонду Залізничного району м. Сімферополя з аналогічною заявою про призначення її пенсії з 12.11.2006 року згідно з її заявою і наданими документами.
29.01.2007 року позивач звернулася до начальника головного управління пенсійного фонду України в АР Крим з аналогічною заявою про призначення її пенсії (т.1 а.с.22-24).
Листом за № 22/с-7 від 01.02.07 року першого заступника начальника управління Пенсійного фонду в Залізничному районі с. Сімферополі (а.с.24 т.1) позивачці було повідомлено «що відповідно до п. 26 «Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у неї», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, що у випадку, коли ім'я, по-батькові, прізвище яки вказані в документі, що підтверджує трудової стаж, документи по заробітної плати, не співпадає з прізвищем, ім'ям або по-батькові особі вказаним в паспорти або свідоцтві про народження, факт приналежності такого документу особі може бути встановлений в судовому порядку».
Крім того, листом начальника управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополі Груніної М.В., за № 10491/05-05 від 02 жовтня 2007 року (а.с.248 т.1) позивач була повідомлена про те, що надійшли архівні довідки від 27.08.2007 року № 11-83-5 (ДВа), № 11-82-5 (ДВа), № 11-84-5 (ДВа) про підтвердження трудового стажу і довідки про заробітку плату. Оскільки, у довідках печатка і штамп підприємства на литовської мові, то необхідно здійснювати переклад печатки і штампа на російську або українську мову.
02.11.2007 року за № 187/с-7 листом начальника управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополі Груніної М.В., була надана відповідь ОСОБА_2 на її заяву від 24.10.2007 року щодо перекладу печатки і штампі у довідках про стаж і заробітну плату і що інформація про це питання була направлена на адресу позивача 17.10.2007 року за вих. № 180/С-7. У зв'язку з чим, на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян»не розглядаються повторні заяви від одного ж і того ж громадянина по тому ж питанню.
Листом за № 180/с-7 від 02.11.2007 року (а.с.86-88 т.2) начальник управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя на заяву ОСОБА_2 від 08.10.07 року повідомив про те, що законодавством України в сфері пенсійного страхування на громадян покладений обов'язок щодо надання в орган, який призначає пенсію, усіх необхідних документів. К заяві про перерахунок пенсії надається довідка про заробітну плату відповідно до додатку № 1 Порядку подачі і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 року № 22-1. Відповідно до вказаного Порядку, форма довідок про заробітну плату передбачає обов'язкове наявність печатки установи, організації яка надала довідку. Архівні довідки про заробітну плату скріплені печаткою, текст якої виготовлений на литовської мові. Для перерахунку пенсії пенсіонеру необхідно переклад печатки на російську або українську мову з нотаріальним посвідченням. Отже, бюджет Пенсійного фонду України не передбачає витрат на переклад документів для призначення.
На підставі листа заступника Голови правління пенсійного фонду України № 21011/с-100 від 01.12.2008 року щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, із урахуванням заробітної плати за період з 01.02.1991 року по 31.12.1991 рік відповідно до поданої довідки, з дати призначення пенсії, ОСОБА_2, був проведений перерахунок пенсії з 17.08.2006 року.
Листом за № 21011/с-100 від 01.12.2008 року головне управління пенсійного фонду України на звернення ОСОБА_5, повідомляло (а.с.124 т.2), що розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 25 років 11 місяців 29 днів, в тому числі до страхового стражу зараховані періоди роботи з 01.01.1986 року по 01.10.1990 рік на Каунаському радіозаводі та з 01.10.1990 року по 08.01.1992 рік в Каунаській школі-інтернаті. Період з 08.06.1980 року по 07.07.1981 року зарахований до страхового стажу, як період догляду за дитиною до 3-х річного віку. При розгляду її звернення було встановлено, що заробітна плата для обчислення розміру пенсії за період роботи в Каунаській школі-інтернаті з 01.02.1991 року по 31.12.1991 рік не врахована для обчислення пенсії за період роботи на Вільнюській Прибалтійській залізниці з17.09.1979 року по 29.06.1981 рік не зараховані до страхового стажу. Враховуючи наведене, головному управлінню Пенсійного фонду України в АР Крим дано доручення направити запит щодо підтвердження період її роботи на Вільнюській Прибалтійській залізниці з 17.09.1979 року по 29.06.1981 рік та провести перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 01.02.1991 року по 31.12.1991 рік відповідно до поданої довідки, з дати призначення пенсії
Порядок звернення за призначенням пенсії встановлений статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-1У), згідно з якою заява про призначення пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 16 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія за згодою особи призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.
Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N 22-1 (із змінами), довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000 року повинна надаватись за встановленою формою - помісячно згідно з додатком 1 до пункту 7 вищезазначеного Порядку.
Відповідно до п.п. 23, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стражу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (зі змінами та доповненням), документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою; якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
При зверненні в Управління з заявою про призначення пенсії ОСОБА_2 були надані документи -довідки на латиської мові про заробітну плату в Каунаській школі-інтернаті № 2, виданих Каунаською державною адміністрацією самоврядування № 24-4-12722, №24-4-12723, №24-4-12724, №24-4-12725, №24-4-12726 за 1986-1990 роки, 08.09.06 року № 35-14-1018 за період с жовтня 1990 року по січень 1991 року, в яких не вказано по батькові, а також загальну суму заробітку прописом, не вказана валюта в якій видана довідка. Таким чином, оскільки у вказаних документах фамілія, ім'я та по батькові, особи, яка звернулася за призначенням, перерахунком пенсії, не збігається з фамілією, ім'ям по батькові, вказаними в документах, які посвідчують особу -паспорту, то ОСОБА_2, було роз'яснено порядок та умови надання необхідних документів.
Згідно п. 3 Положення "Про Пенсійний фонд України" (надалі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 (зі змінами та доповненнями), одним із основних завданням Пенсійного фонду України є ефективне використання коштів ПФУ. При цьому відповідно до п. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління. Пунктом 9 Положення визначено вичерпаний перечень не включає в себе можливість витрачання коштів ПФУ, але даний перечень не включає в себе можливості витрачання коштів Пенсійного фонду на оплату переводу та нотаріального посвідчення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до п. 8 Положення бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Даний бюджет також не передбачає такої статті витрат, як оплата послуг по переводу та нотаріальному посвідченню документів для призначення (перерахунку) пенсій.
При цьому відповідно п. 10 Положення кошти Пенсійного Фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Аналогічні норми передбачені і Законом № 1058. Згідно ч. 5 ст. 18, ч. 2 ст. 73 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. При цьому вичерпаний перечень таких цілей встановлений ст. 73 Закону, якій також не передбачає можливості оплати послуг по переводу та нотаріальному посвідченню документів для призначення (перерахунку) пенсій. Відповідно до ч. 5 статті 18 Закону № 1058 кошти Пенсійного Фонду не підлягають вилученню.
З урахуванням викладеного, у позивача не має правових підстав для стягнення 295 грн. за переклад документів з литовської на російську мову довідок про заробітну плату.
Згідно п. 1 Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 (зі змінами та доповненнями), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, здійснює керування та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, та інших соціальних виплат, які відповідно до законодавства, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.
Пункт 2 вищезазначеного Закону передбачає, що Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Відповідно до Положення "Про управління Пенсійного фонду України" в районах, містах та районах в містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, є територіальним органом фонду, який входить в систему органів Пенсійного фонду. При цьому при управлінні своєї діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням "Про Пенсійний фонд України", постановами правління та наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь.
З урахуванням приписів вказаних норм законів, управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополі і зверталося до Пенсійного фонду України з відповідними запитами щодо призначення і перерахунку пенсії ОСОБА_2, на підставі наданих нею документів.
Відповідно до листа Пенсійного фонду України за № 22578/02-20 від 18.12.2008 року (а.с.90 т.2) до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим повідомляло, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 до страхового стражу гр. ОСОБА_2, зараховується період роботи з 17.09.1979 року по 29.06.1981 рік, відповідно до наданих документів. І, вважалося за можливе, як виняток, обчислити розмір пенсії гр. ОСОБА_2, із врахуванням довідок про заробітну плату, які видані Канаською міською адміністрацією самоврядування від 19.09.2006 року № 24-2-12722, № 24-4-12723, № 24-4-12742, № 24-4-12725, № 24-4-12726 за 1986-1990 роки.
Розпорядженням від 30.12.2008 року був проведений перерахунок пенсії за період з 01.02.91 року по 31.10.99 рік. Також колегія суддів зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення, не містіть вимоги щодо обов'язкової присутності особи при здійсненні перерахунку пенсії
Згідно зі ст. 40 Закону № 1058-VI для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стражу починаючи з 1 липня 2000 року.
Пенсія, перерахована позивачці із заробітної плати, виданою Канаською міською адміністрацією самоврядування від 19.09.2006 року № 24-2-12722, № 24-4-12723, № 24-4-12742, № 24-4-12725, № 24-4-12726 за 1986-1990 роки. Пенсія нарахована з більш вигідного заробітку за період з 01.08.1987 року по 31.12.1991 рік та за період з 03.10.1995 року по 30.04.1996 рік, відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійну страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV за 60 календарних місяців підряд, з урахуванням оптимизації з підстав програмного компьютерного забезпечення. Крім того, при нарахуванні страхового стажу ОСОБА_2, включені періоди з 17.09.1979 року по 29.06.1981 рік, з 10.01.1986 року по 08.01.1992 рік. При цьому вказаний перерахунок здійснений з 17.08.2006 року, розпорядженням № 140078 від 05.01.2009 тобто з моменту призначення пенсії. Таким чином всі вимоги ОСОБА_2, які грунтувалися на нормах пенсійного законодавства і яки були звернені до відповідачів, були задоволені останніми у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.182 т.2) ухвалою суду від 24 вересня 2009 року позивачці та її представнику було відмовлено у прийнятті до сумісного розгляду заяви з додатковою позовною вимогою до ГУ ПФУ в АРК про визнання неправомірним клопотання першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в АРК Н.П. Зубкової на ім'я заступника Голови правління ПФУ Нікітенка В.С. «просимо як виняток дозволити провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, по наявних довідках про заробітну плату по довідці, яка підтверджує період роботи ОСОБА_2 у Литві».
До апеляційної скарги на постанову суду надані заперечення на вказану ухвалу суду згідно до якої ставиться питання про скасування вказаної ухвали, та розглянути вказані додаткові вимоги по суті ( т.2 а.с.231-238).
Відповідно о ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Відповідно ч.1 ст.137 КАС України, позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднається до справи.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позову.
Таким чином судом першої інстанції правильно було відмовлено у прийнятті до сумісного розгляду заяви з додатковою позовною вимогою до ГУ ПФУ в АРК про визнання неправомірним клопотання першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в АРК Н.П. Зубкової на ім'я заступника Голови правління ПФУ Нікітенка В.С. «просимо як виняток дозволити провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 по наявних довідках про заробітну плату по довідці, яка підтверджує період роботи ОСОБА_2. у Литві».
Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свободі та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ч. 4 статті 71 КАСУ, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З аналізу вимог цієї статті слід, що суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дій чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для нього не доступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростовувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У рази невиконання цього обов'язку, суд повинен задовольнити вимоги позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач.
Тобто обов'язок по наданню доказів встановлення невідповідності позивача роботі, на яку його прийнято, покладено на відповідача, при цьому він має надати належні і допустимі докази, передбачені ч.1 ст. 69 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами доведена правомірність своїх дій і рішень щодо прийняття і розгляду чисельних заяв ОСОБА_2 стосовно призначення пенсії і подальшого її перерахунку, надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності вчинення даних дій з урахуванням норм чинного законодавства та у суду апеляційної інстанції не виникає сумнівів у їх переконливості.
Отже, відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у способів, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що права ОСОБА_2 не були порушені відповідачами, у зв'язку з чим відмовив їй у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, а саме, по всім вимогам -відмовив у їх задоволенні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення -без змін.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Уржумова Н.В.) від 25.09.09 року у справі № 2а-11/09, залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Уржумова Н.В.) від 25.09.09 року у справі № 2а-11/09, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська