Постанова
Іменем України
Справа № 2а-246/09/0108
12.03.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Белоусов Е.Ф.) від 14.05.09 у справі № 2а-246/09/0108
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Кірова 5, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми державної допомоги
Постановою Керченського міського суду АР Крим (суддя Белоусов Е.Ф.) від 14 травня 2009 року у справі № 2а-246/09/0108 позов ОСОБА_2 задоволений частково та стягнуто на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради недоотриману суму допомоги з догляду за дитиною з лютого 2008 р. по травень 2009 р. включно у розмірі 8200,40грн., недоотриману суму допомоги при народженні дитини у розмірі 1963,80грн., а всього 10164,20 грн., а у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Керченського міського суду АР Крим.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Управління праці та соціального захисту населення забезпечує виплату державної допомоги у розмірах, встановлених Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Апелянт зазначає, що згідно з п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України обов'язки, які прийняти фізичними або юридичними особами за рахунок коштів державного бюджету України без відповідних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України і Законом України «Про Державний бюджет України» не є бюджетними обов'язками.
Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернулася до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради, просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, і відмови здійснити перерахунок; стягнути з відповідача недоплату сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку за період липень 2007 року по травень 2009 р.
Позивач -ОСОБА_2 має дитину -ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціальному захисту населення Керченської міської ради до догляду за дитиною з 16.08.2007р. як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного страхування.
Згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням від 18 січня 2001 року № 2240-Ш (в редакції станом на 28.12.2007.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованої особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням»було виключено згідно із Законом України від 28.12.2007. № 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Але зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу П Закону України від 28.12.2007. № 107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008. № 10-рп/2008.
При цьому, Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок -скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У відповідності до статі 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого , зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»як на підставу виплати позивачу допомоги у передбаченому ним розміру із застосуванням ч.2 ст. 95 Конституції України про те, що виключно законом про Державний бюджет визначаються витрати держави на соціальні потреби, розмір і цільове призначення, - не можуть бути прийняти до уваги, оскільки у Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008. № 10-рп/2008 визначено, що держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому, відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, збережені пільги, компенсації і гарантії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, і Верховна Рада не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
При розгляді справи «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Судова колегія вважає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету.
Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.
Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулася в суд з позовом 26 лютого 2009 року.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно застосування в розрахунку щомісячної соціальної допомоги розміру прожиткового мінімуму на 2008 рік для працездатних осіб, оскільки із змісту Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням", допомога нараховується саме у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності особою, що здійснює догляд за дитиною віком до 3 років, тому розмір допомоги повинен бути встановлений із розміру прожиткового мінімуму для осіб, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць у 2008 році встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007. № 107-У1 , у т. ч. для осіб у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.04.2008. по 30.06.2008. -481 грн., з 01.07.2008. по 30.09.2008. -482 грн., з 01.10.2008. по 31.12.2008. -498 грн.
Отже, позовні вимоги у частині стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 року підлягають задоволенню частково, а саме за період 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. з рахунком виплачених сум, що складає 2520,98 грн. із наступного розрахунку:
З 22 травня по 31 травня 2008 р. (10 днів) -(481 грн. : 31 дн. х 10 дн.) - (144,10 : 31 х10) = 108, 68 грн.
Червень 2008 р. 481 грн. -144,10 грн. = 336,90 грн.
Липень -вересень 2008 р. (482 грн. х 3) -(144,10 грн. х3) = 1013,70 грн.
Жовтень -грудень 2008 р. (498 грн. х 3) -(144,10 грн. х 3) = 1061,70 грн.
Всього з 22 травня 2008р. - 31 грудня 2008р. включно 2520,98 грн.
Судова колегія також вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо визнання права позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною віком до 3 років за січень -квітень 2009 року, оскільки згідно зі статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та «Закону України»«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом міністрів України.
Дані положення не були визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тому судова колегія вважає необхідним прийняти рішення про зобов'язання відповідача -нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що судом першої інстанції ухвалена постанова про часткове задоволення вимог позивача з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
При таких обставинах, апеляційна скарга Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим на постанову Керченського міського суду АР Крим від 14 травня 2009 року у справі № 2а-246/09/0108 підлягає частковому задоволенню, постанова суду -скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 195,196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205,207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим на постанову Керченського міського суду АР Крим від 14 травня 2009 року у справі № 2а-246/09/0108 задовольнити частково.
Постанову Керченського міського суду АР Крим від 14 травня 2009 року у справі № 2а-246/09/0108 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради щодо відмови доплатити ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу по догляду за дитиною віком до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 р.
Зобов'язати Управління правці та соціального захисту населення Керченської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 2520,98 грн.
В інший частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судді Г.П.Ілюхіна
Т.Р.Лядова