Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-824/09/0122
30.04.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Щепанської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Андрєєв О.М.) від 23.07.09 року у справі № 2а-824/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 23.07.09 у справі № 2а-824/09 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо невиконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно з яким з 01.01.06 ОСОБА_2 повинна бути підвищена пенсія на 30% від мінімальної пенсії за віком протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману підвищену пенсію з 01.01.06 по 01.01.09 підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком в розмірі 4471 грн. 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, відповідач діяв виключно в межах повноважень, наданих Фонду законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема заявник посилається на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат відповідно до наведеного Закону проводиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорта серії ЕЕ НОМЕР_1 (а.с. 6), тобто на час закінчення Другої Світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність на 2008 рік, затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону "України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV.
Але, судова колегія враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні строку для звернення до адміністративного суду, тому судова колегія не може погодитися з доводами суду першої інстанції, стосовно поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, а вважає що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог у цієї частині.
Відповідно до ч. 1 п. 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 3 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Андрєєв О.М.) від 23.07.09 року у справі № 2а-824/09, задовольнити частково.
2. Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Андрєєв О.М.) від 23.07.09 року у справі № 2а-824/09, скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
"Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з червня по грудень 2008 року, протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з червня по грудень 2008 року у розмірі 684,20 грн.
4. В інший частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська