ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 6/459
07.07.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»
До Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від позивача Шулятицький В.О. (за дов.)
Від відповідача Мицько Р.М. (за дов)
Від третьої особи Мельник В.В. (за дов.)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про зобов'язання відповідача повернути належним чином оформлені акти приймання-передачі за жовтень, листопад, грудень 2006 року за договором № 109-06/06-228 від 30.01.2006, а також надати за вказаний період податкові накладні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов вказаного вище договору та норм чинного законодавства, не повернув підписані позивачем акти приймання-передачі газу за спірний період та не надав відповідні податкові накладні, порушуючи тим самим інтереси позивача.
Ухвалою суду від 12.06.2007 було порушено провадження у справі № 6/459.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що ним не визнається факт постачання природного газу позивачу, а тому вимоги безпідставні. Крім того, законодавчо не передбачено такий вид захисту прав, як зобов'язання повернути належним чином оформлені акти приймання-передачі та надання податкових накладних.
Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 17.07.2007 до участі у справі було залучено як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»в порядку ст. 27 ГПК України.
Ухвалою суду від 18.09.2007 провадження у справі № 6/459 було зупинено до вирішення справи № 6/268.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 вказану ухвалу було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 15.04.2008 ухвалу господарського суду міста Києва від 18.09.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 було скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 19.05.2008 розгляд справи було призначено на 07.07.2008.
У вказаному судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові та доповненнях до нього.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
30.01.2006 між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - постачальником) та відкритим акціонерним товариством «Донецькміськгаз»(далі - покупцем) було укладено договір № 109-06/06-228 на постачання природного газу (далі -Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язується передати у власність покупцю в 2006 природний газ (далі -газ) для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що постачається імпортований природний газ отриманий НАК «Нафтогаз України»за зовнішньоекономічними контрактами укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз Україна»та постачальником.
Згідно з п. 3.3 приймання-передачу газу, поставленого постачальником покупцеві, оформлюється актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично спожитого газу.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5 числа місяця наступного за місцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу підписання та скріпленні печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків.
За твердженням позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, не підписавши акти приймання-передачі природного газу у жовтні-грудні 2006 року.
У той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 4 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»було передбачено, що реалізація природного газу в Україні здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживчім природним газом»(зі змінами та доповненнями), потреба населення в природному газі задовольняється з ресурсів газу власного видобутку; потреба забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу.
Отже, враховуючи п.п. 1 п. 2 вказаної постанови, забезпечення відповідача природним газом можливе лише за рахунок імпортованого природного газу.
Відповідно до п. 3 «Соглашения об урегулировании отношений в газовой сфере» від 04.01.2006, контракту купівлі-продажу природного газу в 2006-2010 роках, укладеного між компанією "РосУкрЕнерго АГ" та закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго», а також актів технічного приймання газу за червень та липень 2006 року, укладених між комунією "РосУкрЕнерго АГ", третьою особою та дочірньою компанією «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», єдиним постачальником та реалізатором імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України є закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 27-р від 24.01.2006 «Про питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом», пунктом 2 договору про створення ЗАТ «Укргаз-Енерго»від 01.02.2006 та пунктом 5.1 статуту третьої особи встановлено, що основною метою діяльності останньої є безперебійне постачання імпортованого природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення щорічного балансу природного газу.
Таким чином, для виконання умов спірного договору відповідач повинен був закупити у 2006 році природний газ у ЗАТ «Укргаз-Енерго».
Отже, відповідач не мав в жовтні, листопаді та грудні 2006 року права власності на відповідний ресурс природного газу для постачання його за договором купівлі-продажу № 109-06/06-228 від 30.01.2006 для позивача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, акт приймання-передачі природного газу за договором купівлі-продажу, який підтверджує здійснення передачі природного газу з власності однієї особи власність іншої є первинним документом.
Оскільки відповідач не мав права власності на необхідні обсяги природного газу, а отже, не міг передати таке право власності на користь позивача, то й акти приймання-передачі природного газу не можуть бути складені та підписані у зв'язку з нездійсненням відповідної господарської операції.
Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2007 у справі № 6/268 за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про зобов'язання документально оформити факт поставки природного газу, отриманого за договором № 06/06-146 від 31.01.2006 шляхом підписання актів приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2006 року, яке набрало законної сили, у позові було відмовлено, оскільки Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»не мала у вказаному періоді права власності на відповідний ресурс природного газу для постачання його за договором для дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 26.08.2008