10 квітня 2012 р. Справа № 67162/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Довгополова О.М.,
Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-0770/835/11 за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» про стягнення заборгованості із орендної плати за землю,
У березні 2011 року Ужгородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області (далі - Ужгородська МДПІ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом та просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» (далі - ТОВ «Торгово-промисловий центр») на користь державного бюджету заборгованість за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 15821 грн. 96 коп.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржив відповідач ТОВ «Торгово-промисловий центр», який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин у справі, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивачем було неправильно проведено розрахунок податкового боргу зі сплати земельного податку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Також, згідно зі ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі ст.14 даного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач ТОВ «Торгово-промисловий центр» користується земельною ділянкою площею 0,6596 га відповідно до договору оренди земельної ділянки від 21 квітня 2009 року, укладеного між ним та Холмківською сільською радою; розмір орендної плати становить 17260,32 грн.
У зв'язку із цим у 2010 та 2011 роках відповідач подавав до Ужгородської МДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 та 2011 роки, якими задекларував податкові зобов'язання із орендної плати за вищевказану земельну ділянку в сумі по 17260 грн. 32 коп. кожна.
Відповідач сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 16.03.2011 року за ним рахується податкова заборгованість із цього платежу в сумі 15821 грн. 96 коп.
Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону, узгоджена сума податкового зобо-в'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Ужгородською МДПІ на підставі пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону на адресу відповідача направлялись податкові вимоги за № 1/103 від 05.05.2010 року та за № 2/289 від 05.11.2010 року. Суми податкового боргу, визначені у цих вимогах, не були самостійно ним погашені.
Згідно зі ст.27 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на час виникнення боргу), до компетенції органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Обов'язки платника податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, до яких, зокрема, належить й обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов'язання із орендної плати за землю самостійно визначене платником податків у податковій декларації і є узгодженим з дня подання такої податкової декларації, наявність боргу підтверджено достатніми доказами і на час розгляду справи відповідачем борг не сплачено.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисло-вий центр» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-0770/835/11, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді О.М.Довгополов
В.В.Святецький
Ухвала складена у повному обсязі 13 квітня 2012 року.