10 квітня 2012 р. Справа № 27228/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова компанія "КОДЕКС", на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Юридично-консалтингова компанія "КОДЕКС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010 року №0000991510/0,-
встановила:
У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0000991510/0 від 02.03.2010 року.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що податкове повідомленням-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0000991510/0 від 02.03.2010 року підлягає скасуванню, оскільки відповідачем 20.01.2010 року відмовлено в прийомі звітності, у зв'язку з чим звітність відправлена поштою.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року в адміністративному позові відмовлено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Приватне підприємство "Юридично-консалтингова компанія "КОДЕКС". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, 11.01.2010 року позивачем складено та підписано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року.
20.01.2010 року згідно квитанції рекомендованого відправлення, позивачем розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року надісланий до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова
22.01.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за вхідним № 906 отримано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року позивача, із штампом відповідача 25.01.2010 року.
02.03.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт № 24/15-1 про порушення податкового законодавства, на предмет порушення терміну подачі податкової звітності позивачем, яким встановлено порушення п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме, позивачем несвоєчасно подано розрахунок сплати єдиного податку за IV квартал 2009 року, граничний строк подання якого 19.01.2010 року, дата фактичного подання 25.01.2010 року.
02.03.2010 року, на підставі акту перевірки № 24/15-1 від 02.03.2010 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000991510/0, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем - єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 170,00, у тому числі, за основним платежем -0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -170,00 грн.
Згідно п.п. 4.1.4., п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.п. 4.1.7., п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього ж пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. «а» п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно п.п. 17.1.1., п. 17.1., ст. 17 цього ж Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Твердження апелянта щодо неприйняття податкової звітності не підтверджується заявою на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складеною у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. Апелянтом не оскаржено такі дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова компанія "КОДЕКС" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року у справі №2а-2439/10/1370- без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич