12 квітня 2012 р. Справа № 17607/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Носа С.П., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львіської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року у справі № 2а-3991/11/1329 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львіської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-
ОСОБА_1 16.05.2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львіської області нарахувати та виплатити на його користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з вересня 2010 року до часу постановлення судового рішення..
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова нарахувати та виплатити позивачу за період з 16.12.2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично проведених виплат.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач 20.12.19389 року народження, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Поряд з тим, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних виморг з 16 грудня 2010 року, оскільки відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється піврічний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом 16.05.2011 року.
Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску. Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав вона дізналася із засобів масової інформації, без зазначення конкретної дати, не є достатнім доказом того, що такий строк пропущено з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 15.11.2010 року необхідно залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010-2011 рік, суд вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 16.11.2010 року до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати, оскільки обмеження кінцевою датою періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок пенсії позивачу, суперечить самій правовій природі інституту призначення, перерахунку та виплати пенсії
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львіської області задовольнити частково.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року у справі № 2а-3991/11/1329 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 15.11.2010 року включно - залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львіської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.11.2010 року до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ С.П. НОС
А.І. РИБАЧУК