Справа № 1-669/11
Номер провадження 1/1109/35/2012
19 квітня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Поступайла В.В.,
при секретарі Долі О.Є.,
з участю прокурора Лебедєвої Р.С.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
підсудної ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Буглів Лановецького району Тернопільської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої вихователем Кіровоградського будинку дитини, заміжньої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України,
Підсудна ОСОБА_2 вчинила: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство); заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, - за таких обставин.
Мешканка м. Кіровограда ОСОБА_2, керуючись корисливими спонуканнями, з метою особистої наживи в 2007 році вирішила займатись злочинною діяльністю, шахрайством, підшукуючи осіб, які мають намір працевлаштуватися за кордоном, вводячи в оману останніх, пропонувала свої послуги в сфері працевлаштування, створюючи враження про свою належність до приватних підприємств, які забезпечують працевлаштування за кордоном, а також запевняла про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, відповідних зв'язків з іноземними працедавцями, у ВГІРФО, консульських установах.
Таким чином, ОСОБА_2 з метою викликати у потерпілих впевненість щодо правомірності її дій, 03.09.2008 року зареєструвалась в Кіровоградській ОДПІ підприємцем фізичною особою за видом діяльності, згідно з КВЕД 74.50.0 -підбір та забезпечення персоналом та 93.05.0 -надання інших індивідуальних послуг, що не надавало останній законних підстав для зайняття працевлаштуванням за межами України та оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон. Введені в оману потерпілі укладали усну угоду з ОСОБА_2 щодо передачі останній грошових коштів за надання з її боку послуг по працевлаштуванню та на оформлення документів, а ОСОБА_2, не маючи наміру виконати покладені на неї зобов'язання, отримані грошові кошти привласнювала та взяті на себе обов'язки не виконувала.
Так, у 2007 році, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, шляхом обману та зловживання довірою під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала знайомій ОСОБА_3 роботу в Чехії, пообіцявши законне працевлаштування та високий рівень заробітної плати в розмірі 1000 доларів США на місяць, на що остання дала свою згоду. У подальшому ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, повідомила ОСОБА_3, що вартість її послуг, вартість оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон та працевлаштування, в сукупності коштує 1000 доларів США. ОСОБА_3 погодилась на пропозицію ОСОБА_2 та уклала усну угоду з останньою щодо оформлення документів по працевлаштуванню в Чехії та через декілька днів, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, за місцем проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 гроші в сумі 2000 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав 505 грн. за 100 доларів США, в рахунок оплати вищезазначених послуг при оформленні документів на неї та її доньку, яка також дала свою згоду на виїзд до Чехії з метою працевлаштування. У подальшому, ОСОБА_2, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 10100 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в березні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись на площі Б. Хмельницького м.Кіровограда, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала знайомим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 роботу в Чехії на заводі по переробці метала, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 2000 євро в місяць та безкоштовне житло у гуртожитку, на що останні надали свою згоду. Після цього ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що вартість її послуг, вартість оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон та працевлаштування, в сукупності коштує 2000 грн. У травні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрілися з ОСОБА_2 в приміщенні кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді та надали згоду на пропозицію останньої і уклали усну угоду з ОСОБА_2 щодо оформлення документів по працевлаштуванню в Чехії, після чого віддали ОСОБА_2 на її вимогу гроші в сумі 2180 грн. кожний, при цьому ОСОБА_5, не маючи власних коштів, віддав кошти, надані його матір'ю ОСОБА_7 Також, через декілька днів, у невстановленому досудовим слідством місці в м. Кіровограді, ОСОБА_6 передав з цією ж метою ОСОБА_2 гроші в сумі 2000 грн., в рахунок оплати вищезазначених послуг та оформлення документів на працевлаштування, але покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала. У серпні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, під приводом оформлення медичної довідки та посвідчення будівельника для працевлаштування за кордоном, а також довідки про судимість, страховки, знаходячись в приміщенні кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, отримала від ОСОБА_6 гроші в сумі 1100 грн., від ОСОБА_4 гроші в сумі 1650 грн., від ОСОБА_5 гроші в сумі 1650 грн., які фактично передала мати останнього ОСОБА_7, але покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала. Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 неодноразово вимагали від ОСОБА_2 працевлаштувати їх згідно з домовленостями, але ОСОБА_2, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, запропонувала працевлаштувати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в Республіці Польща, пояснюючи не виконання нею зобов'язання щодо працевлаштування в Чехії кризовою ситуацією у вказаній країні та, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 під приводом переоформлення документів по працевлаштуванню в Республіці Польща, обманним шляхом, наприкінці вересня 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись в приміщенні кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, заволоділа грошима ОСОБА_6 в сумі 150 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 доларів США 769 грн. 80 коп., тобто на загальну суму 1154 грн. 70 коп., який надав згоду на працевлаштування в Республіці Польща. У подальшому, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконала та діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4254 грн. 70 коп., потерпілому ОСОБА_4 - на загальну суму 3830 грн. та потерпілій ОСОБА_7, якій належали передані ОСОБА_5 кошти, - на загальну суму 3830 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в квітні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в телефонній розмові з ОСОБА_8, ОСОБА_9, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала останнім роботу в Чехії на автомобільному заводі «Шкода», пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1500 доларів США на місяць та безкоштовне житло у гуртожитку і харчування, на що останні надали свою згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила номер свого рахунку в «Приватбанку»та попрохала перерахувати гроші на її рахунок. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невстановленому досудовим слідством місці, перерахували на рахунок ОСОБА_2 гроші в сумі 800 грн. кожний., а ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, направленні на отримання грошових коштів шляхом обману, в грудні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці, зателефонувала ОСОБА_8, ОСОБА_9 та під приводом оплати посольського збору, попрохала перерахувати на її рахунок гроші в сумі 1200 грн., а також на оформлення медичних довідок гроші в сумі 250 грн., на що останні надали згоду та у невстановленому досудовим слідством місці перерахували на рахунок ОСОБА_2 гроші в сумі 1200 грн. кожний та 250 грн. кожний, але покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала та грошовими коштами незаконно заволоділа. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин ОСОБА_2 у вересні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлено, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, запропонувала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працевлаштувати їх в Республіці Польща на консервному заводі, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1000 доларів США на місяць та безкоштовне житло у гуртожитку і харчування, пояснюючи невиконання нею зобов'язання щодо працевлаштування в Чехії кризовою ситуацією у вказаній країні, на що останні погодились. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 номер мобільного телефону невстановленого слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_10, мешканця м. Луцька, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, власником якого є вказана особа та яка забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_10 буде займатися подальшим їх працевлаштуванням. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою власної наживи, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2250 грн. та потерпілому ОСОБА_9 - 2250 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в травні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля площі Богдана Хмельницького у м.Кіровограді, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала ОСОБА_7 та ОСОБА_11 роботу в Чехії в готелі прибиральницею, запевнивши останніх про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, пообіцявши їм законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 600 євро на місяць, на що останні надали свою згоду та на оформлення закордонного паспорту ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 гроші в сумі 980 грн. Після цього у червні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, після отримання ОСОБА_11 закордонного паспорта, використовуючи довірливі стосунки, які склалися між нею та ОСОБА_11, повідомила ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що для оформлення візи необхідні гроші в сумі 2180 грн. Введені в оману щодо дійсного виконання зобов'язань по працевлаштуванню, покладених на себе ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 зустрілись з останньою біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, де передали ОСОБА_2 гроші в сумі 2180 грн. кожна, а ОСОБА_2, не маючи наміру виконувати покладені на себе зобов'язання, заволоділа їх коштами. У червні 2009 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, зателефонувала ОСОБА_11 та ОСОБА_7 і запропонувала зустрітися напроти торгівельного центра «Дитячий Світ»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді, де під приводом оформлення медичної довідки отримала від ОСОБА_11 та ОСОБА_7 гроші в сумі 850 грн. з кожної, але покладені на себе зобов'язання не виконала. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у вересні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, запропонувала ОСОБА_11 та ОСОБА_7 працевлаштувати їх в Італії прибиральницями, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1000 євро в місяць, пояснюючи невиконання нею зобов'язання щодо працевлаштування в Чехії кризовою ситуацією у вказаній країні, а також повідомила, що оформлення робочої візи буде коштувати 110 євро, на що останні погодились та передали ОСОБА_2 гроші в сумі 110 євро кожна, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1021 грн. 482 коп., тобто на загальну на суму 1123 грн. 63 коп. Через деякий час, який точно досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_11 та запропонувала зустрітись біля торгівельного центра «Дитячий Світ»по вул. К. Маркса в м.Кіровограді, де шляхом обману під приводом оформлення візи та плати за її послуги отримала від ОСОБА_11 гроші в сумі 650 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1021 грн. 482 коп., тобто на загальну на суму 6639 грн. 63 коп., а також зателефонувала ОСОБА_7 та у м. Кіровограді, точне місце досудовим слідством не встановлено, під приводом оформлення довідки про судимість, отримання диплому за спеціальністю перукар, шляхом обману отримала від останньої гроші в сумі 900 грн. Також ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_7, що вартість її послуг по працевлаштуванню коштує 150 євро і ОСОБА_7 передала ОСОБА_2 вищезазначену суму грошей, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1021 грн. 482 коп., тобто на загальну суму 1532 грн. 22 коп. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_7 та ОСОБА_11 номер мобільного телефону невстановленого досудовим слідством чоловіка, мешканця м.Чернівці, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, власником якого є вказана особа та яка забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману останніх, щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що вказаний чоловік буде займатися подальшим їх працевлаштуванням. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 10793 грн. 26 коп., а потерпілій ОСОБА_7 - на загальну суму 6585 грн. 85 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, у серпні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_12 роботу в Республіці Польща на консервному заводі, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1300 доларів США на місяць та безкоштовне житло, на що останній надав свою згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення документів разом з працевлаштуванням коштує близько 300 доларів США. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_12 у серпні 2009 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, прийшов за раніше зазначеним місцем проживання ОСОБА_2 передати гроші останній згідно з їх усною угодою, однак ОСОБА_2, побачивши у ОСОБА_12 гроші в сумі 700 доларів США, діючи шляхом обману під приводом оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон з метою працевлаштування, повідомила, що їй необхідна сума 700 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 доларів США 679 грн. 80 коп., тобто загальна сума 4758 грн. 60 коп., на що ОСОБА_12 погодився та передав вказану суму, але покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала та вказаними грошовими коштами заволоділа. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 приблизно у серпні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_12 номер мобільного телефону мешканки м. Луцька ОСОБА_13, представивши її як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює ОСОБА_13 та яка забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_12 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_13 буде займатися подальшим його працевлаштуванням. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 4758 грн. 60 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в жовтні 2009 року, точні дата та час слідством не встановлені, знаходячись за місцем проживання її знайомої ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_15 роботу в Республіці Польща на заводі, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1000 доларів США на місяць та безкоштовне житло, харчування, на що останній надав свою згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення документів разом з працевлаштуванням коштує 350 євро, а також повідомила, що строк виконання нею усної угоди складає 3 тижні з моменту отримання грошових коштів на оформлення вказаних документів. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_15 передав останній гроші в сумі 350 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1172 грн. 0257 коп., тобто на загальну суму 4102 грн. 09 коп., але покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала та грошовими коштами заволоділа. У подальшому після неодноразових вимог ОСОБА_15 щодо виконання ОСОБА_2 усної угоди з приводу його працевлаштування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, наприкінці серпня 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_15 номер мобільного телефону невстановленого слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_16, мешканця м. Луцька, який займається пасажирськими перевезеннями та номер мобільного телефону невстановленого слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_10, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює ОСОБА_10, та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману потерпілого ОСОБА_15 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_10 буде займатися подальшим його працевлаштуванням. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 4102 грн. 09 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, у січні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, в телефонній розмові запропонувала ОСОБА_17 роботу в Республіці Польща в сфері ремонтних послуг, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 1500 доларів США на місяць та безкоштовне житло, харчування, на що остання надала свою згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення документів разом з працевлаштуванням коштує 1200 грн. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_17 приблизно наприкінці січня -на початку лютого 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись за раніше вказаним місцем проживання ОСОБА_2, передала останній згідно з їх усною угодою гроші в сумі 1200 грн., однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та повторно незаконно заволоділа грошима потерпілої. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин ОСОБА_2 07 липня 2010 року, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_17 номер мобільного телефону ОСОБА_18, представивши його як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює останній та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману останню, щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_18 буде займатися подальшим її працевлаштуванням, однак в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами, наданими ОСОБА_17, ОСОБА_18 в наданні послуг щодо працевлаштування ОСОБА_17 відмовив. Таким чином ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, наприкінці лютого 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_19 роботу за кордоном у Норвегії, Нідерландах, Швеції та інших країнах Європи, на його вибір, запевнивши останнього про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі від 2500-3000 євро на місяць, на що останній надав свою згоду та на оформлення закордонного паспорту ОСОБА_19 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 750 грн. Після цього ОСОБА_19 запропонував своєму знайомому ОСОБА_20 працевлаштуватися за кордоном на умовах, зазначених ОСОБА_2, на що останній дав свою згоду та в свою чергу також запропонував вказане своєму брату ОСОБА_21, які за надання послуг щодо оформлення закордонного паспорту передали ОСОБА_2 гроші в сумі по 1000 грн. кожний. Після цього в лютому 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2 по телефону призначила зустріч ОСОБА_19 біля торгівельного центра «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, де продовжуючи свої злочинні дії, повідомила ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20, що вартість оформлення документів коштує 150 євро, зазначивши дату виїзду за кордон 01 квітня 2010 року, на що останні погодились та передали ОСОБА_2 гроші в сумі по 150 євро кожний, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1117 грн. 1403 коп., тобто на загальну суму 1675 грн. 71 коп., однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала, повторно незаконно заволодівши вказаними коштами. У подальшому, після неодноразових вимог ОСОБА_19 щодо виконання усної угоди, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, у період з квітня по липень 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, зателефонувала останньому та запропонувала зустрітися біля торгівельного центру «Дитячій Світ»по вул. К Маркса в м.Кіровоград, де під приводом оформлення трудового договору, довідки про доходи та страхового полісу отримала від кожного з потерпілих, тобто ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 гроші в сумі по 200 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1117 грн. 1403 коп., тобто на загальну суму 2234 грн. 28 коп., а також від ОСОБА_19 950 грн., а від ОСОБА_21 та ОСОБА_20 по 750 грн., та не маючи наміру виконати покладені на себе зобов'язання ОСОБА_2 повторно незаконно заволоділа вказаними коштами. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у липні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, запропонувала ОСОБА_19 та ОСОБА_20 їхати до Норвегії працювати на заводі металоконструкцій, пообіцявши заробітну плату в розмірі 3000 євро на місяць, на що останні надали згоду, після чого ОСОБА_2, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_19 та ОСОБА_20 номер мобільного телефону невстановленого досудовим слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_22, мешканця м. Тернополя, представивши його як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, власником якого є вказана особа та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що вказаний чоловік буде займатися подальшим їх працевлаштування, однак по прибуттю до м. Тернополя ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_19, що вартість його послуг щодо працевлаштування за кордоном коштує 1000 євро, які ОСОБА_19 передав вказаному чоловіку та отримав закордонний паспорт на своє ім'я з туристичною візою. Таким чином, ОСОБА_2 незаконно повторно заволоділа грошовими коштами, наданими ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, та діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 4859 грн. 99 коп., потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 4659 грн. 99 коп., потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 4659 грн. 99 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в травні 2010 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала ОСОБА_23 роботу в Республіці Польща за спеціальністю маляр, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 2500 доларів США на місяць та безкоштовне житло, харчування, на що останній надав згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення робочої візи складає 1000 грн. та мито польського роботодавця 150 доларів США. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_23 в травні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, через свою сестру ОСОБА_24 передав ОСОБА_2 згідно з їх усною угодою гроші в сумі 1000 грн. та 150 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 доларів США 792 грн. 59 коп., тобто на загальну суму 1188 грн. 88 коп., однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та грошові коштами заволоділа. У подальшому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 в серпні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_23 номер мобільного телефону невстановленого досудовим слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_10, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює останній та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_23 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаного з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_10, мешканець м. Луцька, буде займатися подальшим його працевлаштуванням. Однак в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 присвоїла грошові кошти, ОСОБА_23 по прибуттю до м. Луцька був вимушений оплатити посольський збір в сумі 35 євро та вартість страхового полісу в сумі 244 грн., та виїхавши до Республіки Польща не отримав роботу і оплату, яку пропонувала ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 2188 грн. 88 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в травні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, в м. Кіровограді, точне місце досудовим слідством не встановлено, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_25 роботу в Республіці Польща на консервному заводі, запевнивши останнього про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі від 1500 доларів США на місяць, на що останній надав згоду. Після цього ОСОБА_2 з метою виконання свого злочинного умислу повідомила, що вартість оформлення документів, необхідних для працевлаштування коштує 1500 грн. 23.05.2010 року ОСОБА_25 запропонував ОСОБА_2 зустрітися біля торгівельного центра «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, де виконуючи умови усної угоди щодо працевлаштування за кордоном передав ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 грн., та ОСОБА_2 повідомила, що на оформлення вказаних документів потрібно 3 тижня, однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та незаконно повторно заволоділа вказаними грошовими коштами. У подальшому, після неодноразових вимог ОСОБА_25 щодо виконання ОСОБА_2 покладених на неї зобов'язань по працевлаштуванню, остання, діючи шляхом обману та зловживання довірою, повідомила ОСОБА_25, що їй необхідні гроші в сумі 960 грн. для оформлення запрошення роботодавцем, на що ОСОБА_25 погодився та в червні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, зустрівшись з ОСОБА_2 в обумовленому місці біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м.Кіровограді, передав ОСОБА_2 гроші в сумі 960 грн. Однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та незаконно повторно заволоділа вказаними грошовими коштами. У подальшому ОСОБА_25, дізнавшись від свого знайомого ОСОБА_26 про умови працевлаштування за кордоном, які не відповідали дійсним умовам, зазначеним ОСОБА_2, відмовився від послуг останньої. Таким чином, ОСОБА_2 повторно незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_25 з корисливих мотивів, розпорядившись ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_25 матеріальну шкоду на загальну суму 2460 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в червні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, знаходячись у сквері навпроти торгівельного центра «Дитячий Світ»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді, запропонувала ОСОБА_26 роботу в Республіці Польща на консервному заводі, запевнивши останнього про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі від 1500 до 1800 доларів США на місяць. Також ОСОБА_2 з метою виконання свого злочинного умислу повідомила, що вартість оформлення документів, необхідних для працевлаштування, коштує 1500 грн. та посольський збір 35 євро, а оформлення закордонного паспорта коштує 600 грн. Крім того, ОСОБА_2 повідомила, що на оформлення вказаних документів потрібно 3 тижня. ОСОБА_26 погодився на пропозицію ОСОБА_2 та у червні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, у раніше зазначеному сквері передав ОСОБА_2 гроші в сумі 480 грн. для оформлення закордонного паспорту. Після отримання ОСОБА_26 закордонного паспорту ОСОБА_2, виконуючи свій злочинний умисел, під приводом оформлення документів по працевлаштуванню, повідомила, що вартість таких послуг коштує 2500 грн. ОСОБА_26 в липні 2010 року у невстановленому досудовим слідством місці в м. Кіровограді передав ОСОБА_2 гроші в сумі 2500 грн., однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та повторно незаконно заволоділа вказаними грошовими коштами. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у жовтні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру виконати покладені на себе зобов'язання, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_26 номер мобільного телефону невстановленого досудовим слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_10, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює останній та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_26 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_10, мешканець м.Луцька, буде займатися подальшим його працевлаштуванням, однак в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами, ОСОБА_26 по прибуттю до м. Луцька був вимушений оплатити посольський збір в сумі 35 євро та вартість страхового полісу в сумі 150 грн., після чого ОСОБА_26 зрозумівши, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа належними йому грошовими коштами обманним шляхом, виїхав до Республіки Польща, не скориставшись послугами ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно незаконно заволоділа отриманими грошима та розпорядилась ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 2500 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в липні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля торгівельного центра «Дитячий Світ»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала ОСОБА_27 роботу за кордоном у Норвегії, Нідерландах, Швеції та інших країнах Європи, на його вибір, запевнивши останнього про наявність у неї ліцензії Управління політики зайнятості та трудової міграції на працевлаштування за кордоном, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 2500 євро в місяць, а також повідомила, що вартість її послуг складає 300 євро, на що останній надав згоду. Наступного дня, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_27, зустрівшись з ОСОБА_2 біля торгівельного центра «Дитячій Світ»за вищевказаною адресою, передав останній гроші в сумі 300 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 євро 970 грн. 0594 коп., тобто на загальну суму 2910 грн. 17 коп. У подальшому ОСОБА_27, дізнавшись про шахрайські дії ОСОБА_2 щодо працевлаштування за кордоном, відмовився від працевлаштування та вимагав від ОСОБА_2 повернути гроші, але остання, повторно незаконно заволодівши грошовими коштами ОСОБА_27, відмовилась повертати кошти та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в серпні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, повідомила ОСОБА_27 номер мобільного телефону невстановленого слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_22, мешканця м. Тернополя, представивши його, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, власником якого є вказана особа та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_27 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаного з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що вказаний чоловік буде займатися подальшим його працевлаштуванням, однак по прибуттю до м. Тернополя ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_27, що вартість його послуг щодо працевлаштування за кордоном коштує 700 євро, які ОСОБА_27 передав вказаному чоловіку та виїхавши до Республіки Польща не отримав роботу і оплату, яку пропонувала ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 з корисливих мотивів незаконно повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_27, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_27 матеріальну шкоду на загальну суму 2910 грн. 17 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, в липні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_28 роботу в Республіці Польща на будівництві, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 2000 доларів США на місяць та безкоштовне житло, на що останній надав згоду. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення документів по працевлаштуванню складає 1550 грн. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_28 в липні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, передав останній, згідно з їх усною угодою, гроші в сумі 1550 грн., та через декілька днів, точна дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, під приводом доплати за оформлення документів, за місцем свого проживання за вищевказаною адресою заволоділа грошима в сумі 760 грн., які передав їй ОСОБА_28 Однак, ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання не виконала та грошовими коштами повторно незаконно заволоділа. У подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у серпні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_28 номер мобільного телефону невстановленого досудовим слідством чоловіка на ім'я ОСОБА_10, представивши його як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює останній та який забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_28 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_10, мешканець м. Луцька, буде займатися подальшим його працевлаштуванням, однак в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 присвоїла грошові кошти, ОСОБА_28 по прибуттю до м. Луцька був вимушений оплатити посольський збір в сумі 35 євро та вартість страхового полісу в сумі 244 грн., та, виїхавши до Республіки Польща, не отримав роботу і оплату, яку пропонувала йому ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_28, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши вказаному потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2310 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.10.2010 року приблизно о 12 год., знаходячись біля торгівельного центра «Дитячий Світ»по вул. К.Маркса в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала ОСОБА_29 роботу водія вантажних автомобілів в Республіці Польща, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі до 2000 доларів США на місяць та безкоштовне житло з гарними умовами проживання. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила, що вартість оформлення документів по працевлаштуванню, а саме візи, медичного страхового поліса, її послуг складає 1000 доларів США та 30 євро консульського збору, запевнивши останнього про наявність у неї дозволу на підбір персоналу та кадрового забезпечення за кордоном. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_29 в жовтні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, зустрівся з ОСОБА_2 в обумовленому ними місці біля фірми «Авто Люкс»по вул.Виставочній в м. Кіровограді, де ОСОБА_29 передав ОСОБА_2 згідно з їх усною угодою гроші в сумі 200 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 доларів США 790 грн. 90 коп., тобто на загальну суму 1581 грн. 80 коп. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, в жовтні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, зустрілась з ОСОБА_29 в обумовленому місці біля торгівельного центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня в м.Кіровограді, де згідно з усною угодою ОСОБА_29 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 3500 грн. У подальшому, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживання довірою, 15.01.2011 року в денний час, який точно досудовим слідством не встановлено, у м.Кіровограді, в точно не встановленому досудовим слідством місці, зустрілась з ОСОБА_29, який передав ОСОБА_2 на оформлення документів по працевлаштуванню гроші в сумі 300 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 доларів США 790 грн. 90 коп., тобто на загальну суму 2372 грн. 70 коп. Однак ОСОБА_2 покладені на себе зобов'язання з приводу працевлаштування не виконала та незаконно повторно заволоділа грошовими коштами потерпілого. У подальшому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у лютому 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_29 номер мобільного телефону невстановленої досудовим слідством жінки на ім'я ОСОБА_30, представивши її, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює остання та яка забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_29 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_30, мешканка м. Тернополя, буде займатися подальшим його працевлаштуванням. У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа грошовими коштами, ОСОБА_29 по прибуттю до м. Київа був вимушений оплатити консульський збір в сумі 30 євро та 400 грн. за оформлення страхового полісу, тобто документів, які ОСОБА_2 повинна була оформити згідно з усною угодою. Проте, ОСОБА_29 в наданні згоди щодо працевлаштування відмовили. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_29, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши йому матеріальну шкоду на загальну суму 7454 грн. 50 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись в торгівельному комплексі «Лісова Пісня»по вул. Преображенській в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_31 роботу водія вантажних автомобілів в Республіці Польща, а також його співмешканці ОСОБА_32 роботу кухаря в ресторані, пообіцявши законне працевлаштування, високий рівень заробітної плати в розмірі 3000 доларів США на місяць та безкоштовне житло з гарними умовами проживання. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, повідомила, що вартість оформлення документів по працевлаштуванню, а саме візи, медичного страхового поліса, її послуг складає 7500 грн., запевнивши ОСОБА_31 про наявність у неї дозволу на підбір персоналу та кадрового забезпечення за кордоном. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 в жовтні 2010 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, зустрілися з ОСОБА_2 в обумовленому нею місці в кав'ярні приміщення «Колгоспного ринку»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді, де ОСОБА_31 передав ОСОБА_2 згідно з їх усною угодою гроші в сумі 200 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 доларів США 790 грн. 90 коп., тобто на загальну суму 1581 грн. 80 коп. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, 06.01.2011 року в денний час, який точно досудовим слідством не встановлено, зустрілась з ОСОБА_31 на зупинці громадського транспорту біля «Колгоспного ринка»по вул. 50 років Жовтня в м.Кіровограді, де згідно з усною угодою ОСОБА_31 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 2500 грн. та 500 доларів США, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 доларів США 795 грн. 33 коп., тобто на загальну суму 3976 грн. 65 коп. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, 12.01.2011 року в денний час, який точно досудовим слідством не встановлено, зустрілась із ОСОБА_31 в торгівельному комплексі «Лісова Пісня»по вул. Преображенській в м. Кіровограді, де згідно з усною угодою ОСОБА_31 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 2000 грн. У подальшому, ОСОБА_2 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами шляхом обману, в січні 2011 року в денний час, який точно досудовим слідством не встановлено, у телефонній розмові з ОСОБА_32 повідомила, що їй необхідна доплата по оформленню документів в сумі 400 грн., після чого того ж дня біля районної лікарні в районні Балашівка м. Кіровограда, ОСОБА_32 було передано гроші в сумі 400 грн. ОСОБА_2, якій передала гроші в сумі 400 грн. Однак ОСОБА_2 свої зобов'язання з приводу працевлаштування не виконала та повторно незаконно заволоділа грошовими коштами. У подальшому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_2 у січні 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, не маючи наміру на виконання покладених на себе зобов'язань, продовжуючи шахрайські дії, повідомила ОСОБА_31 номер мобільного телефону невстановленої досудовим слідством жінки на ім'я ОСОБА_30, представивши її, як свого компаньйона, створюючи враження про свою належність до приватного підприємства, в якому працює остання та яка забезпечує працевлаштування за кордоном, ввівши в оману ОСОБА_31 щодо дійсного роду її діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням за кордоном, та повідомила, що ОСОБА_30, мешканка м. Тернополя, буде займатися подальшим його працевлаштуванням, однак в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_31 по прибуттю до м. Києва був вимушений оплатити консульський збір в сумі 30 євро та 400 грн. за оформлення страхового полісу, тобто документів, які ОСОБА_2 повинна була оформити згідно з усною угодою з ОСОБА_31, та у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа його грошовими коштами, ОСОБА_31 в наданні послуг щодо працевлаштування відмовили. Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, отриманими грошима розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_31 матеріальну шкоду на загальну суму 10458 грн. 45 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, у січні 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів та повторно, шляхом обману та зловживання довірою під приводом надання послуг щодо працевлаштування, в телефонній розмові запропонувала ОСОБА_33 роботу в Швеції прибиральницею в готелі, пообіцявши законне працевлаштування та високий рівень заробітної плати в розмірі 2000 доларів США на місяць, безкоштовне житло та харчування, на що остання дала свою згоду, запевнивши останню про наявність у неї дозволу на підбір персоналу та кадрового забезпечення за кордоном. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, повідомила ОСОБА_33, що вартість оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон та працевлаштування, в сукупності коштує 1250 євро. ОСОБА_33 погодилась на пропозицію ОСОБА_2 та уклала усну угоду з останньою щодо оформлення документів по працевлаштуванню в Швеції та у лютому 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_33 рейсовим автобусом фірми «Автолюкс»передала ОСОБА_2 гроші в сумі 300 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1084 грн. 243 коп., тобто на загальну суму 3252 грн. 73 коп. Крім того, у лютому 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_33 рейсовим автобусом фірми «Автолюкс»передала ОСОБА_2 гроші в сумі 150 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1084 грн. 243 коп., тобто на загальну суму 1626 грн. 36 коп. У подальшому ОСОБА_2, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, діючи повторно, з корисливих мотивів, отриманими грошима незаконно заволоділа та розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_33 матеріальну шкоду на загальну суму 4879 грн. 09 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, у квітні 2011 року, точні дата та час досудовим слідством не встановлені, знаходячись біля супермаркету «Сільпо»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування, запропонувала ОСОБА_34 та ОСОБА_35 роботу в Італії на заводі по виготовленню деталей, пообіцявши законне працевлаштування та високий рівень заробітної плати в розмірі 1500 доларів США на місяць, безкоштовне житло, на що останні дали згоду, запевнивши ОСОБА_34 та ОСОБА_35 про наявність у неї дозволу на підбір персоналу та кадрового забезпечення за кордоном. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, повідомила ОСОБА_34 та ОСОБА_35, що для оформлення документів, необхідних для виїзду за кордон та працевлаштування їй кожним необхідно сплатити по 150 євро. ОСОБА_34 та ОСОБА_35 погодились на пропозицію ОСОБА_2 та уклали усну угоду з останньою щодо оформлення документів по працевлаштуванню в Італії та на початку травня 2011 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, приблизно о 19 год., ОСОБА_34 та ОСОБА_35 за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 передали останній гроші відповідно в сумах 1700 грн. та 150 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ по співвідношенню до гривні складав за 100 євро 1084 грн. 243 коп., тобто на загальну суму 1626 грн. 36 коп. У подальшому, ОСОБА_2, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, діючи з корисливих мотивів, повторно незаконно заволоділа вказаними грошовими коштами, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_34 матеріальну шкоду на загальну суму 1700 грн. та потерпілому ОСОБА_35 матеріальну шкоду на загальну суму 1626 грн. 36 коп.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, 12.04.2011 року приблизно о 15 год. біля магазину «Технополіс»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо працевлаштування запропонувала ОСОБА_36 роботу в Німеччині зварювальником, пообіцявши законне працевлаштування та високий рівень заробітної плати в розмірі 2000 євро на місяць, безкоштовне житло в гуртожитку та харчування, на що останній дав згоду, запевнивши ОСОБА_36 про наявність у неї дозволу на підбір персоналу та кадрового забезпечення за кордоном. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, не маючи наміру виконати взяті на себе зобов'язання, повідомила ОСОБА_36, що вартість оформлення документів необхідних для виїзду за кордон та працевлаштування в сукупності коштує 5500 грн., маючи єдиний умисел на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_36 у вказаному розмірі, на що останній погодився та уклав усну угоду з ОСОБА_2 щодо оформлення документів по працевлаштуванню у Німеччині та в той же день, знаходячись в кафе «Добріч»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді передав ОСОБА_2 гроші в сумі 3000 грн., яка ними незаконно заволоділа та розпорядилася на власний розсуд. Проте, продовжуючи свої злочинні дії із єдиним умислом направленим на незаконне заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_36 у сумі 5500 грн., з метою отримання решти 2500 грн., ОСОБА_2 зустрілася із ним 27.04.2011 року близько 20 год. біля магазину «Візит»по вул. Жовтневої Революції у м. Кіровограді, де під час передачі ОСОБА_36 решти суми за працевлаштування в розмірі 2500 грн. була затримана працівниками міліції, не довівши раніше зазначений єдиний злочинний умисел до кінця по незалежним від неї обставинам.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаних злочинів визнала частково та показала, що тривалий час вона займалася допомогою особам у виготовленні документів для поїздок за кордон та у зв'язку з цим у 2008 році зареєструвалася як фізична особа підприємець за видом діяльності: підбір та забезпечення персоналом та надання інших індивідуальних послуг. Тривалий час на її діяльність не було жодних нарікань та низка осіб залишилася задоволена її послугами. Проте, потерпілі у справі з низки об'єктивних та суб'єктивних причин залишились незадоволені її роботою, яка мала певні недоліки, а тому частково визнає провину у вчиненні злочинів.
Так, у травні 2007 року до неї звернулася знайома ОСОБА_3, з якою вона за місцем свого проживання домовилася, що допоможе їй оформити документи, необхідні для працевлаштування за кордоном, в Чехії, насамперед потерпілу цікавила віза. За оформлення документів ОСОБА_3 заплатила їй близько 5000 грн., що було еквівалентно 1000 доларів США, які були використані за призначенням. У грудні 2007 року ОСОБА_3 відмовили у відкритті візи, оскільки в неї були раніше порушення при поїздці до вказаної країни. Для оформлення документів на доньку ОСОБА_3 їй ніяких грошей не надавала. Вказує, що оформленням документів ОСОБА_3 фактично займалося підприємство із м. Києва, з яким вона співпрацювала, яке від неї отримало кошти потерпілої, про що було відомо ОСОБА_3, та намірів на незаконне заволодіння грошима потерпілої вона не мала.
У травні 2009 року вона у приміщенні кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді зустрілася із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які мали намір їхати на роботу в Чехію. Вона повідомила їм, що допоможе їм оформити документи, необхідні для виїзду за кордон для працевлаштування, за що кожен із вказаних потерпілих передав їй по 2180 грн. для початку оформлення документів. Також, через незначний проміжок часу гроші в сумі 2000 грн. за вказані послуги їй передав ОСОБА_6 -знайомий вказаних потерпілих. У подальшому також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали їй по 600 грн. за оформлення страхового полісу, а ОСОБА_6 -500 грн. Коли у жовтні 2009 року були зібрані для потерпілих усі документи, з'ясувалося, що поїздка у Чехію не була можливою, оскільки країна не приймала працівників з України. Через деякий час, влітку 2010 року, вона запропонувала ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 поїхати на будівництво в Республіку Польща, на що погодився останній, та передав їй кошти в сумі 150 доларів США для оформлення необхідних документів, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 категорично відмовилися. Восени 2010 року ОСОБА_6 були оформлені усі необхідні документи, про що вона повідомила потерпілому, але фактично той відмовився від поїздки. Вона одразу повідомляла ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про те, що працевлаштуванням за кордоном не займається, а це робить інше підприємство, на ім'я директора якого вона перерахувала усі кошти, отримані від потерпілих, а вона надає лише допомогу у підготовці документів.
Наприкінці 2008 року їй зателефонував ОСОБА_37, який поцікавився працевлаштуванням синів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за кордоном в Чехії. Вона повідомила йому, що там є завод «Шкода», де раніше працював її чоловік, де платять заробітну плату більше 1000 доларів США, безкоштовне житло. Вони погодилися на вказані умови та у березні 2009 року їй на рахунок було вислано 2 проплати за її послуги в сумі по 800 грн., а також копії документів на синів. У подальшому за її вказівкою також було додатково надіслано кошти по 1200 грн. та по 250 грн. за двох осіб та нею були виготовлені документи, необхідні для поїздки. Але у жовтні 2009 року Чехія відмовилася працевлаштовувати українців та потерпілі вирішили зачекати. У зв'язку з тим, що ситуація не змінювалася, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 весною 2010 року було запропоновано роботу в Польщі підсобними робітниками, які погодилися та нею були оформлені усі необхідні для цього документи через підприємство у м. Луцьк, яке очолював ОСОБА_38 У подальшому потерпілим вона залишила телефон вказаного підприємства, яке займалося їх подальшим працевлаштуванням. В оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона не вводила, а також їх грошовими коштами не заволодівала.
Наприкінці травня 2009 року вона зустрілася біля торгового центру «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді із ОСОБА_7 та ОСОБА_11, з якими раніше вказаного місяця домовилася про те, що може оформити їм необхідні документи для виїзду у Чехію для працевлаштування. Вони віддали їй необхідні документи для оформлення виїзду за кордон, а також кожна по 2180 грн. за її послуги, пов'язані із цим, а в подальшому кожна з них передала їй ще по 850 грн. для оформлення страховки. Оформленням документів займалося підприємство «Глобус»у м. Києві. Вказані потерпілі мали їхати у Чехію прибиральницями в готелі, але у зв'язку із кризою видача робочих віз до вказаної країни припинилася. У зв'язку з цим восени 2009 року вона запропонувала їхати ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за туристичною візою для працевлаштування в Італію на подібну роботу. Вказаним питанням займалося підприємство із м. Чернівці, з представником якого ОСОБА_39 вона контактувала по телефону. Вона повідомила потерпілим, що за оформлення документів необхідно сплатити ще по 110 євро, а також по 500 євро за проїзд. ОСОБА_11 віддала їй кошти у вказаному розмірі та нікуди не поїхала за сімейними обставинами, оскільки захворіла її мати, хоча усі документи були виготовлені та разом із коштами направлені до підприємства у м. Чернівці, а ОСОБА_7 передала їй 110 євро, на які були виготовлені документи на проїзд до Італії, а 500 євро сплатила безпосередньо у м.Чернівці особисто перевізнику. Її знайома ОСОБА_40 мала працевлаштувати ОСОБА_7 в Італії на роботі, але по приїзду останньої у січні 2010 року вони не порозумілися, тому у потерпілої нічого не вийшло та її вини у цьому немає. Усі отримані кошти від потерпілих нею були використані для оформлення документів для виїзду за кордон, передані у раніше зазначені підприємства та ними вона не заволодівала.
Приблизно у серпні 2009 року вона за місцем свого проживання зустрілася із потерпілим ОСОБА_12, який бажав працевлаштуватися на роботу у Чехії. Вона запропонувала йому, що він може поїхати у Республіку Польща підсобним працівником із заробітною платою від 1000 доларів США на місяць, в залежності від відпрацьованого часу. Також вона повідомила йому, що надасть інформаційні послуги з вказаного приводу та допоможе у виготовленні необхідних документів, що коштуватиме близько 700 доларів США, а безпосередньо працевлаштуванням буде займатися туристична фірма із м. Луцьк. Потім ОСОБА_12 за місцем проживання передав їй 700 доларів США, частину яких вона використала для оформлення документів, а іншу -переслала туристичній фірмі під керуванням ОСОБА_38 у м. Луцьк. У подальшому, після підготовки усіх документів та отримання виклику на роботу в Республіку Польща, вона направила ОСОБА_12 згідно із домовленістю до м. Луцьк до ОСОБА_13, яка працювала у ОСОБА_38 та в подальшому займалася безпосереднім працевлаштуванням ОСОБА_12 у Республіці Польща. Через деякий час вона дізналася, що ОСОБА_12 не захотів там працювати та повернувся до м. Кіровограда, але жодних претензій до неї він не пред'являв. Усі гроші потерпілого вона використала за призначенням та вважає, що ОСОБА_12 оговорює її, оскільки вона йому одразу повідомила, що не займається працевлаштуванням, а надає консультаційні послуги.
У жовтні 2009 року вона у квартирі тещі ОСОБА_15 по АДРЕСА_2 зустрілася із вказаним потерпілим, який бажав працевлаштуватися на роботу у Чехії, а потім Республіці Польща. Вона запропонувала йому, що він може поїхати у Республіку Польща працювати на заводі слюсарем, але вона працевлаштуванням не займається, а лише допоможе у виготовленні необхідних документів для виїзду за кордон, що коштуватиме 350 євро, а безпосередньо працевлаштуванням буде займатися туристична фірма із м. Луцьк. ОСОБА_15 одразу передав їй 350 євро, частину яких вона використала для оформлення документів, а іншу -переслала туристичній фірмі під керуванням ОСОБА_41 у м. Луцьк. У подальшому, після підготовки усіх документів та отримання виклику на роботу в Республіку Польща, наприкінці літа 2010 року вона направила ОСОБА_15 згідно із домовленістю до м. Луцьк, де раніше зазначене підприємство мало займатися його працевлаштуванням у Республіці Польща. Гроші потерпілого вона використала за призначенням та вважає, що ОСОБА_15 оговорює її, оскільки вона йому одразу повідомила, що не займається працевлаштуванням, а надає консультаційні послуги.
Наприкінці січня 2010 року вона за місцем свого проживання зустрілася із потерпілою ОСОБА_17 та ОСОБА_42, яких привела потерпіла ОСОБА_3 Вони хотіли працевлаштуватися на роботу за кордоном, але вона одразу попередила їх, що займається лише оформленням документів для поїздки, а працевлаштуванням займається ОСОБА_18, з яким вона поспілкувалася по телефону в присутності ОСОБА_17, та він запевнив її, що влаштує потерпілу на роботу в Польщі по проведенню ремонтів. ОСОБА_17 та ОСОБА_42 погодилися, привізши до неї додому у березні 2010 року кошти в сумі 1200 грн., з яких 200 грн. було за її послуги, а інші -для виготовлення візи. Після оформлення документів ОСОБА_42 поїхав самостійно на роботу в Польщу. У ОСОБА_17 виникли певні проблеми при оформленні візи, оскільки невірно було заповнено анкету, але переробивши її остання отримала польську робочу візу. У подальшому вона повідомила потерпілій, щоб вона їхала до ОСОБА_18 у м. Дубно в Польщі, але остання самостійно поїхала в Польщу, оскільки не бажала платити за послуги ОСОБА_18 Там вона не знайшла роботи та зателефонувала їй. Оскільки вона не займалася працевлаштуванням, то повідомила ОСОБА_17 телефон одного із заводів, де її могли прийняти на роботу. Причиною того, що ОСОБА_17 не влаштувалася не роботу, є те, що вона не поїхала до ОСОБА_18, а свої зобов'язання перед нею вона виконала у повному обсязі.
У березні 2010 року їй зателефонував ОСОБА_19 і домовився про зустріч біля ТЦ «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді з приводу повідомлення йому умов праці за кордоном. На зустріч з ОСОБА_19 прийшли також потерпілі ОСОБА_20 і ОСОБА_21, яким вона розповіла, що є приватним підприємцем та надає консультаційне послуги з приводу працевлаштування за кордоном, а також допомагає у виготовленні необхідних документів. Також, у неї є знайомі, які безпосередньо займаються працевлаштуванням за кордоном та сама вона цього не робить. Вона повідомила, що надає інформаційні послуги, знає, що у країнах Скандинавії можна працювати і мати заробіток 1500 євро на місяць, мати безкоштовне житло, зокрема, на заводі по переробці металу, а влаштуванням туди на роботу буде займатися підприємство із м. Тернопіль, яке представляє ОСОБА_22. Обміркувавши її пропозицію, зазначені потерпілі повторно зустрілися із нею та протягом незначного проміжку часу за декілька зустрічей у різних місцях в м. Кіровограді для оформлення необхідних документів кожний передав гроші в сумах по 150 євро (за митний збір у посольстві), по 200 євро (для оформлення шенгенської візи) та по 750 грн. (за страховий поліс). Кошти висилалися нею ОСОБА_22 та після повідомлення останнього у липні 2010 року вона сказала їхати потерпілим до вказаної особи, який мав здійснити їх працевлаштування та вона до цього ніякого відношення не має. Фактично її ввів в оману ОСОБА_22 та потерпілих вона не обманювала, оскільки із самого початку повідомила, що працевлаштуванням не займається.
У червні 2010 року вона зустрілася із сестрою ОСОБА_23, якій у ході розмови запропонувала роботу ОСОБА_23 в Республіці Польща на будівельних роботах. Вони домовилася, що за оформлення документів та працевлаштування їй необхідно заплатити 150 доларів США та 1000 грн. Отримавши вказані кошти через сестру ОСОБА_23 за місцем свого проживання, вона частину з них використала для виготовлення закордонного паспорту, а іншу частину -передала директору підприємства у м. Луцьк ОСОБА_38, який безпосередньо займався працевлаштуванням потерпілого та оформленням запрошення на роботу. У подальшому, після підготовки усіх документів та отримання виклику на роботу в Республіку Польща, наприкінці літа 2010 року вона направила ОСОБА_23 згідно із домовленістю до м. Луцьк, де раніше зазначене підприємство мало займатися його працевлаштуванням у Республіці Польща. Їй відомо, що у подальшому ОСОБА_23 працював на будівництві у Польщі, але згодом повернувся. Вважає, що усі домовленості із потерпілим вона виконала.
У травні 2010 року вона зустрілася біля ТЦ «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м.Кіровограді з ОСОБА_25, якому вона розповіла, що є приватним підприємцем та надає консультаційні послуги з приводу працевлаштування за кордоном, а також допомагає у виготовленні необхідних для цього документів. Також, у неї є знайомі, які безпосередньо займаються працевлаштуванням за кордоном та сама вона цього не робить. Вона повідомила, що надає інформаційні послуги, знає, що у Польщі можна працювати і мати заробіток 1500 доларів США на місяць, а влаштуванням туди на роботу буде займатися підприємство із м. Луцьк ОСОБА_38 Обміркувавши її пропозицію, на наступній зустрічі ОСОБА_25 передав на її вимогу 1500 грн. для оформлення необхідних документів, а в подальшому ще додатково 960 грн., на зустрічах, які відбулися у ТЦ «Плазма». Усі кошти вона переслала ОСОБА_38, яким були виготовлені необхідні для поїздки за кордон документи. Проте, у подальшому ОСОБА_25 відмовився їхати на роботу. ОСОБА_25 вона не обманювала, оскільки із самого початку повідомила, що працевлаштуванням не займається.
У травні 2010 року вона зустрілася біля ТЦ «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді з ОСОБА_26, якому вона розповіла, що раніше із чоловіком працювала за кордоном, у Польщі є посада на консервному заводі, на якій можна мати заробіток 1500 доларів США на місяць, вона може допомогти йому оформити необхідні для цього документи, а працевлаштуванням туди на роботу буде займатися підприємство із м. Луцьк ОСОБА_38 Обміркувавши її пропозицію, ОСОБА_26 передав на її вимогу гроші на загальну суму 2460 грн. для оформлення необхідних документів та, крім того, вона допомогла йому виготовити закордонний паспорт. Усі кошти вона переслала ОСОБА_38, яким були виготовлені необхідні для поїздки за кордон документи. У подальшому ОСОБА_26 за її вказівкою поїхав у м. Луцьк до представника зазначеної фірми ОСОБА_10, який допоміг йому в завершенні оформлення документів та мав вивезти його до Польщі, де працевлаштувати. ОСОБА_26 вона не обманювала, оскільки із самого початку повідомила, що працевлаштуванням не займається.
У липні 2010 року вона зустрілася біля ТЦ «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді з ОСОБА_27, якому вона розповіла, що допоможе з оформленням документів, пов'язаних із працевлаштуванням за кордоном. Вона повідомила, що його працевлаштуванням буде займатися підприємство із м. Тернополя, яким керував ОСОБА_22. На наступній зустрічі ОСОБА_27 заплатив їй за оформлення документів 300 євро, які вона надіслала ОСОБА_22 та у серпні 2010 року за вказівкою останнього направила до нього ОСОБА_27 Потерпілого вона не обманювала, оскільки із самого початку повідомила, що працевлаштуванням не займається та всім буде займатися підприємство із м. Тернополя, а повернення грошових коштів він не вимагав.
У липні 2010 року вона біля ТЦ «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді зустрілася із ОСОБА_28, який бажав працевлаштуватися на роботу на будівництво у Республіку Польща. Вона повідомила, що працевлаштуванням не займається, а лише допоможе у виготовлені необхідних документів для виїзду за кордон, що коштуватиме 1550 грн., а безпосередньо працевлаштуванням буде займатися туристична фірма із м. Луцьк, яка зможе надати йому роботу із оплатою близько 1500 доларів США, безкоштовним житлом та харчуванням. У подальшому під час зустрічей із ОСОБА_28, у тому числі за місцем її проживання, останній заплатив їй 1550 грн., а потім доплатив ще 760 грн. Основну частину коштів вона надіслала туристичній фірмі під керуванням ОСОБА_38 у м. Луцьк та наприкінці літа 2010 року вона направила ОСОБА_28 згідно із домовленістю до м. Луцьк, де раніше зазначене підприємство та його представник ОСОБА_10 мало займатися його працевлаштуванням у Республіці Польща. Гроші потерпілого вона використала за призначенням та вважає, що ОСОБА_28 оговорює її, оскільки вона йому одразу повідомила, що не займається працевлаштуванням, а надає консультаційні послуги.
У середині осені 2010 року вона зустрілася із ОСОБА_29 у центрі м.Кіровограда, який бажав працевлаштуватися на роботу у Республіку Польща водієм далекобійником. Вона повідомила, що існує така програма із працевлаштування, якою займається Тернопільське підприємство, а вона допоможе у виготовленні необхідних документів для виїзду за кордон. Вони досягли домовленості на вказаних умовах, згідно з якою у подальшому ОСОБА_29 тричі заплатив їй кошти у сумах 200 доларів США, 300 доларів США та 2800 грн., які вона переслала на Тернопільське підприємство його представнику ОСОБА_30, залишивши собі за роботу незначну суму коштів. У подальшому вона допомогла ОСОБА_29 оформити робочу візу у Києві та у середині лютого повідомила про необхідність виїзду до м. Тернополя та подальшої поїздки у Польщу. Але, у зв'язку із складними погодними умовами виїзд скасували. Виїзд мав відбутися на початку березня 2011 року, але ОСОБА_29 перестав відповідати на телефонні дзвінки, через це і нікуди не поїхав, а потім, коли йому додзвонилися, він повідомив, ще не має необхідних 300 доларів США на дорогу та відмовився їхати за кордон. Гроші потерпілого вона використала за призначенням та вважає, що ОСОБА_29 її оговорює.
Наприкінці осені 2010 року у приміщенні ТЦ «Лісова пісня»вона зустрілася із ОСОБА_31 та його співмешканкою ОСОБА_32, які бажали працевлаштуватися за кордоном. Вона повідомила їм, що існує програма із працевлаштування водієм-далекобійником у Польщі, а жінці запропонувала роботу кухарем в кафе. Безпосередньо працевлаштуванням займається Тернопільське підприємство, а вона допоможе у виготовленні необхідних документів для виїзду за кордон. Вони досягли домовленості на умовах, згідно з якими ОСОБА_31 та ОСОБА_32 при подальших зустрічах у місцях, вказаних у обвинуваченні, передали їй кошти в розмірах 200 доларів США, 2500 гривень, 500 доларів США та 400 гривень, які вона переслала на Тернопільське підприємство ОСОБА_30, залишивши собі за роботу незначну суму коштів. У подальшому вона допомогла ОСОБА_31 оформити робочу візу у м. Києві та у лютому повідомила про необхідність виїзду до м. Тернополя та подальшої поїздки у Польщу. Але у зв'язку із складними погодними умовами виїзд скасували. Виїзд мав відбутися на початку березня 2011 року, але ОСОБА_31 перестав відповідати на телефонні дзвінки, через це нікуди не поїхав, а потім, коли йому додзвонилися, він повідомив, ще не має необхідних коштів на дорогу та відмовився їхати за кордон. Гроші потерпілого вона використала за призначенням та вважає, що ОСОБА_31 її оговорює.
Наприкінці лютого 2011 року їй зателефонував ОСОБА_43 з проханням допомогти йому з працевлаштуванням за кордоном, у Скандинавії. Після того, як вона розповіла йому про те, що самостійно працевлаштуванням не займається, але готує документи для інших підприємств, які роблять таку роботу, ОСОБА_43 погодився на її послуги. При цьому вона повідомила, що заробітна плата для чоловіка за кордоном буде близько 2500 євро, а для жінки -1700 євро. У березні 2011 року вона отримала від ОСОБА_43 та ОСОБА_33 спочатку по 150 євро, а потім по 300 євро. Отримані кошти вона перерахувала на підприємство «Глобус»у м. Києві для оформлення необхідних документів, але у квітні минулого року стосовно неї порушили кримінальну справу, після чого її було затримано, а тому завершити розпочату роботу не змогла.
Вона знайома із батьками ОСОБА_34, які весною 2011 року просили її відправити сина на роботу за кордон. Під час спілкування із ОСОБА_34 та його товаришем ОСОБА_35 вона повідомила їм, що вони можуть поїхати на роботу в Італію по туристичній візі, а потім їх працю легалізують, пообіцявши щось підшукати. У подальшому їй стало відомо, що підприємство «Глобус»із м. Києва має офіційну студентську програму по працевлаштуванню у Німеччині на роботі з розносу преси. Потерпілі погодились та ОСОБА_35 особисто у квітні 2011 року у неї вдома передав їй необхідні для початку працевлаштування 150 євро, а ОСОБА_34 через свою матір ОСОБА_44 1700 гривень, які вона перерахувала підприємству «Глобус». Завершити розпочату роботу вона не змогла, оскільки працівниками міліції стосовно неї було порушено кримінальну справу.
12 квітня 2011 року біля магазину «Технополіс»по вул. Карла Маркса у м.Кіровограді вона зустрілася із ОСОБА_36, якому роз'яснила, що є приватним підприємцем, готує документи для працевлаштування, яким безпосередньо займається вже інше підприємство, яке забере його в Германію на роботу. Потерпілий передав їй 3000 грн. та вона розпочала виготовлення документів. 27 квітня 2011 року вона із чоловіком на автомобілі приїхала на чергову зустріч із ОСОБА_36, яка відбулася біля магазину «Візит»по вул. Жовтневої Революції у м. Кіровограді, під час якої потерпілий передав їй кошти для оформлення документів в сумі 2500 грн. Після цього, від'їхавши незначну відстань, їх затримали працівники міліції, які вилучили автомобіль, а у травні 2011 року оглянули його та вилучили з нього кошти, передані ОСОБА_36
Вона розкаюється у тому, що її діяльність завдала шкоди потерпілим у справі, яку обіцяє відшкодувати в повному обсязі, обіцяє виправитись, просить суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини, крім показань підсудної її вина у вчиненні злочинів доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала суду, що весною 2007 року вона зателефонувала ОСОБА_2, дізнавшись від своєї доньки ОСОБА_45, що підсудна займається працевлаштуванням за кордоном. ОСОБА_2 запропонувала їй роботу в Чехії із заробітною платою 1000 доларів США на місяць, а також відкриття робочої візи та повідомила, що вартість її послуг разом з оформленням документів та самим працевлаштуванням коштує 1000 доларів США. В свою чергу вона сказала ОСОБА_2, що хоче їхати із своєю донькою ОСОБА_45, а ОСОБА_2 сказала, що у такому випадку вона має заплатити їй 2000 доларів США, тобто по 1000 доларів з чоловіка. Вони домовилися та приблизно у квітні 2007 року вона, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, передала останній 2000 доларів США. Через деякий час ОСОБА_2 дала їй пакет документів і сказала, що вона має їхати в Київ у Чеське посольство відкривати візу. Вона поїхала в Київ у посольство, де її на прохання ОСОБА_2 зустріли чоловік з жінкою, які взяли з неї ще 100 євро за вхід у посольство, де вона проходила співбесіду. Вона заплатила мито у розмірі 90 євро та поїхала в Кіровоград. Через три місяці поштою прийшла відповідь, у якій було відмовлено у видачі візі. Вона з'ясувала у посольстві, що відмовлено в зв'язку з неправильним підбором документів. У подальшому підсудна тривалий час протягом 2008-2009 років її та доньку не відправляла за кордон на заробітки та постійно називала різні причини, які нібито від неї не залежать. Потім вже приблизно у 2010 році підсудна сказала їй, що в Чехію зараз нікого не пускають, а тому запропонувала роботу в Польщі на консервному заводі із заробітком 1000 доларів США, де їй та доньці буде надано безкоштовне житло в гуртожитку, що розташований на території заводу з триразовим харчуванням. Після чого ОСОБА_2 сказала, що як тільки «відкриється»Чехія, то відразу переведе їх на роботу в Чехію. Вона погодилась, але через тривалий час ОСОБА_2 їх нікуди так не відправила.
Протягом вказаного часу вона запропонувала поїхати на заробітки за кордон своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_17, яка на той час ніде не працювала. ОСОБА_17 погодилась і приїхала до неї разом зі своїм співмешканцем громадянином ОСОБА_42 та вона познайомила їх з ОСОБА_2, яка також розповіла їм умови працевлаштування за кордоном. ОСОБА_17 та ОСОБА_42 погодились і заплатили за це ОСОБА_2 приблизно по 1200 гривень кожний. Через деякий час ОСОБА_17 та ОСОБА_42 їздили на роботу в Польщу до тих підприємців, які указані у виклику на роботу, але останні повідомили, що їм робітники не потрібні та виклики були зроблені тільки для оформлення документів та перетину кордону, після чого повернулися до України. Таким чином, вона зрозуміла, що ОСОБА_2 зловживаючи її довірою та шляхом обману заволоділи її грошовими коштами у сумі 2000 доларів США;
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав суду, що у березні 2009 року із товаришем ОСОБА_5 збирався їхати в м. Київ на роботу та на площі Б. Хмельницького у м. Кіровограді зустріли ОСОБА_2, яку він знав раніше, оскільки працював із її чоловіком. ОСОБА_2 повідомила їм, що займається працевлаштуванням за кордоном, у неї є всі необхідні документи на заняття вказаною діяльністю, запропонувавши роботу в Чехії на заводі по переробці металу із заробітком 2000 євро на місяць, безкоштовним житлом у гуртожитку. Підсудна сказала, що на оформлення документів для виїзду за кордон з подальшим працевлаштуванням необхідно сплатити їй 2180 грн. Він та ОСОБА_5 довіряли ОСОБА_2, оскільки раніше працювали разом з її чоловіком та у травні 2009 року погодилися на її умови, призначивши зустріч у кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді. При зустрічі ОСОБА_2 сказала, що вони мають дати їй 2180 гривень, за які вона зробить чеські робочі візи на один рік, запрошення з чеського заводу на працевлаштування, а також у вказану суму входило безпосередньо і саме працевлаштування, тобто її послуги. Він із ОСОБА_5 передав підсудній гроші у розмірі 2180 грн. з кожного. Також, він повідомив своєму знайомому ОСОБА_6 про пропозицію ОСОБА_2, який погодився на неї та ОСОБА_6 передав гроші ОСОБА_2 приблизно через два тижні. У подальшому ОСОБА_2 влітку цього року повідомила, що їм необхідно сплатити ще всього 1650 грн. за виготовлення медичної довідки, видачу посвідчення в області будівельника та інші документи. Він передав указані кошти ОСОБА_2 та у подальшому підсудна повідомляла їм різні причини, через які затягується працевлаштування, а потім взагалі перестала відповідати на їх дзвінки та уникати зустрічей. Коли вони домоглися зустрічі із ОСОБА_2 та почали погрожувати зверненням до правоохоронних органів, то остання запропонувала роботу в Польщі. На пропозицію ОСОБА_2 він відмовився, оскільки домовлявся про працевлаштування на інших умовах, та наполягав на тому, щоб ОСОБА_2 повернула гроші, але підсудна його вимоги не виконала. У зв'язку із цим в подальшому він звернувся із заявою про шахрайство ОСОБА_2 до правоохоронних органів. Вважає, що ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволоділа його грошовими коштами у сумі 3830 грн., спричинивши йому збитки на вказану суму;
- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який показав суду, що у 2009 році, дату точно не пам'ятає, на площі Б.Хмельницького у м. Кіровограді разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вони зустрілися із ОСОБА_2, яка була знайомою останніх та запропонувала роботу у Чехії за заробітною платнею 2000 євро. З розмови він зрозумів, що ОСОБА_2 займається працевлаштуванням за кордоном. Він погодився на таку пропозицію та за послуги ОСОБА_2 по оформленню документів за працевлаштування заплатив їй 2000 грн. у вищезазначеному місці. У подальшому на прохання ОСОБА_2 за оформлення різних документів (мед. довідку, страховку, диплом) під приводом працевлаштування він протягом 2009 року заплатив 1100 грн. Під різними приводами після цього ОСОБА_2 почала повідомляти йому, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про неможливість працевлаштування, а у 2010 році запропонувала роботу в Польщі. Він погодився на це та приблизно у вересні 2010 року в кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді заплатив підсудній за вказані послуги ще 150 доларів США. Після цього підсудна домовленості не виконала, перестала спілкуватися із ним та він зрозумів, що вона його обманула;
- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями потерпілого ОСОБА_8, згідно з якими приблизно в квітні 2009 року від свого батька ОСОБА_37 він дізнався про те, що у м. Кіровограді є жінка, яка займається працевлаштуванням за кордоном та він з братом ОСОБА_9 вирішив взнати у вказаної жінки про умови працевлаштування, після чого його брат зателефонував ОСОБА_2, яка повідомила, що працевлаштуванням за кордоном займається протягом багатьох років і у неї вже є усюди зв'язки, запропонувавши їм роботу в Чехії на автомобільному заводі «Шкода»з безкоштовним житлом в гуртожитку на території заводу та харчуванням із заробітною платою від 1500 доларів США, а також сказала, що зробить їм необхідні документи для цього, у тому числі робочі візи на рік. Вони погодились та підсудна сказала, що оформлення документів з подальшим працевлаштуванням буде коштувати деяку суму, скільки саме він не пам'ятає, і відразу на її вимогу на названий ОСОБА_2 рахунок вони перерахували по 800 гривень кожний та переслали копії своїх паспортів. У грудні 2009 року на прохання ОСОБА_2 вони перерахували їй гроші по 1200 гривень кожний за посольський збір, а також гроші за медичні довідки -250 грн., страховки та інші документи. Загалом кожний із них ОСОБА_2 перерахував по 4500 грн. Через тривалий проміжок часу ОСОБА_2 сказала, що Чехія на даний час закрита для працевлаштування та запропонувала роботу в Польщі на консервному заводі на тих самих умовах, але із заробітною платою від 1000 доларів США, а в подальшому обіцяла перевести на роботу в Чехію. Він з братом погодився та після виготовлення усіх необхідних документів за вказівкою ОСОБА_2 у вересні 2010 року вони поїхали у м. Луцьк, де зустрілись із компаньйоном підсудної ОСОБА_10, який відвіз їх у Польщу на збір яблук, де вони пропрацювали з братом близько 2 тижнів і повернулися до України, оскільки іншої роботи не було. Він зрозумів, що ОСОБА_2 їх обманула, оскільки умови працевлаштування не відповідали домовленості із нею, їх заробіток склав по 370 доларів США та фактично підсудна нічого для них не зробила (т.4 а.с.24-25);
- аналогічними показанням потерпілого ОСОБА_8 показаннями потерпілого ОСОБА_9, який у судовому засіданні повністю підтвердив обставини передачі коштів ОСОБА_2 на загальну суму 4500 грн. ним та ОСОБА_8, а також працевлаштування за кордоном за допомогою підсудної, яка ввела їх в оману щодо умов праці;
- показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка показала суду, що весною 2009 року її син ОСОБА_5 випадково зустрівся із ОСОБА_2, яка запропонувала йому роботу в Чехії із гарною заробітною платою. У подальшому вона у сусідів позичила 2180 грн., які через сина передала ОСОБА_2 за його працевлаштування. Крім того, приблизно у травні 2009 року, вона мала розмову із ОСОБА_2 з приводу власного працевлаштування у Чехії, на що остання пообіцяла їй роботу у Чехії із заробітною платою від 600 до 800 євро на місяць у готелі. При розмові була присутня її знайома ОСОБА_11 Вони із ОСОБА_11 вирішили погодитись на пропозицію ОСОБА_2 та у подальшому протягом 2009 року декілька разів зустрівшись із підсудною біля магазину «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді та по вул. К.Маркса біля магазину «Дитячий світ»відповідно передали кожна по 2180 грн. та 850 грн. за оформлення різних документів, необхідних для виїзду за кордон, а також вона сплатила 900 грн. за диплом перукаря. Після цього ОСОБА_2 повідомила, що виїзд у Чехію є неможливим, але вона направить її разом із ОСОБА_11 до Італії, на що вони погодились. Але для цього протягом осені 2009 року у торговому центрі «Плазма»за раніше зазначеною адресою вони повинні були заплатити додаткові кошти за її послуги. Під час вказаного спілкування вона передала ОСОБА_2 спочатку 110 євро, а потім 150 євро. У січні 2010 року за вказівкою ОСОБА_2 вона виїхала до Італії, куди приїхала до жінки на ім'я ОСОБА_40, яка зі слів ОСОБА_2 була власницею готелю та повинна була її працевлаштувати із заробітною платою 1000 євро на місяць. Від ОСОБА_40 вона дізналась, що остання працює прибиральницею та про те, що ОСОБА_2 її обманула. Протягом місяця вона намагалася самостійно працевлаштуватися, але у неї цього не вийшло. За відсутності коштів та засобів для існування вона навіть намагалася покінчити життя самогубством. Після того, як їй допомогли, вона повернулася в Україну;
- показаннями потерпілої ОСОБА_11, яка показала суду, що у травні 2009 року через свою колегу по роботі ОСОБА_5 познайомилась із ОСОБА_2, яка запропонувала їм роботу у Чехії у готелі із заробітною платою 600 євро на місяць. Вони з ОСОБА_7 вирішили ризикнути та разом поїхати на заробітки, погодившись на пропозицію підсудної. У подальшому вона із ОСОБА_7 протягом 2009 року декілька разів зустрічались з підсудною біля магазину «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді та по вул. К.Маркса біля магазину «Дитячий світ»та особисто передавала останній гроші в сумі 2180 грн., 850 грн. як оплату за її послуги та оформлення необхідних документів, а також 960 грн. за закордонний паспорт, який було виготовлено. Тривалий час ОСОБА_2 нічого не робила, а потім повідомила їм, що працевлаштування у Чехії є неможливим, але можна поїхати працювати в готель в Італію. Вони знову погодилися та передали їй спочатку 110 євро, а потім вона віддала підсудній ще 150 та 500 євро. За два дні до поїздки в Італію на початку 2010 року у неї захворіла матір та вона не змогла виїхати із ОСОБА_7 як того вимагала ОСОБА_2, але у подальшому від ОСОБА_7 вона дізналася, що ОСОБА_2 їх обманула та ніякої роботи для них в Італії не було;
- показаннями потерпілого ОСОБА_12, який показав суду, що познайомився із ОСОБА_2, зателефонувавши їй з приводу працевлаштування. Зустріч із підсудною відбулася у серпні 2009 року в неї вдома по АДРЕСА_1, під час якої ОСОБА_2 повідомила, що особисто може працевлаштувати його на роботу в Республіці Польща на консервному заводі із заробітком 1300 доларів США на місяць, безкоштовним житлом та харчуванням, і вказані послуги з приводу працевлаштування та оформлення необхідних документів коштуватимуть йому близько 300 євро. Через кілька днів він позичив у сусідів гроші в сумі 700 доларів США та повторно зустрівся з ОСОБА_2 у неї вдома, погодився на її умови та за її вимогою в якості оплати віддав 700 доларів США, оскільки підсудна обіцяла повернути кошти, які залишаться. Протягом року ОСОБА_2 під різними приводами (у зв'язку з погодними умовами, святами тощо) повідомляла йому про неможливість працевлаштування, а у серпні 2010 року повідомила про необхідність поїздки до м. Києва, а у подальшому в м. Луцьк, де інше підприємство мало їх направити на роботу в Республіку Польща. Там він зустрівся із ОСОБА_28, ОСОБА_23 та ОСОБА_15, які також мали працевлаштуватися у Республіці Польща через ОСОБА_2 У м. Луцьк вони за вказівкою ОСОБА_2 зустрілися із ОСОБА_13, яка допомогла оформити додаткові документи та відправила їх на автобусі у Республіку Польща. У м. Варшава їх влаштували на будівництво, забрали документи, поселили у житло, за яке вони мали платити, примусили відпрацьовувати кошти за медичний огляд, який оплатив роботодавець. Тобто умови працевлаштування не відповідали тим, які були обумовлені із ОСОБА_2 Пропрацювавши там близько двох тижнів, він повернувся в Україну. Вважає, що ОСОБА_2 ввела його в оману та скористалась його довірою, оскільки із самого початку обіцяла, що всі питання із працевлаштуванням вирішить сама, за що він і передавав гроші, а не за надання інформаційних послуг та оформлення документів. Але в останній момент ОСОБА_2 повідомила, що працевлаштуванням займається підприємство із м. Луцьк. Якби він знав про це, а також умови праці, то ніколи б не передав підсудній за такі послуги 700 доларів США;
- показаннями потерпілого ОСОБА_15, який показав суду, що познайомився із ОСОБА_2 через батьків своєї жінки, які повідомили, що підсудна займається працевлаштуванням за кордоном. У жовтні 2009 року між ним та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 відбулася зустріч, під час якої підсудна повідомила, що особисто може працевлаштувати його на роботу в Республіці Польща на консервному заводі із заробітком до 1000 доларів США на місяць, безкоштовним житлом та харчуванням, і вказані послуги з приводу офіційного працевлаштування та оформлення необхідних документів коштуватимуть йому близько 350 євро. Він попередив ОСОБА_2, що за станом здоров'я не може підіймати важкі речі, але остання запевнила, що робота не буде пов'язана із цим. Після досягнення вказаних усних домовленостей він передав підсудній гроші в сумі 350 євро за її послуги по працевлаштуванню та оформленню необхідних для цього документів, а ОСОБА_2 пообіцяла йому, що вже через 2 тижні він буде працювати за кордоном. Протягом року на його неодноразові вимоги, у тому числі щодо повернення коштів, ОСОБА_2 під різними приводами (у зв'язку з погодними умовами тощо) повідомляла йому про неможливість працевлаштування, а наприкінці серпня 2010 року повідомила про необхідність поїздки до м. Луцьк, де інше підприємство мало їх направити на роботу в Республіку Польща. Там він зустрівся із ОСОБА_28, ОСОБА_23 та ОСОБА_12, які також мали працевлаштуватися у Республіці Польща через ОСОБА_2 У м. Луцьк вони за вказівкою ОСОБА_2 зустрілися із водієм ОСОБА_16, який перевіз їх на автобусі у Республіку Польща. У м. Варшава особа на ім'я ОСОБА_10, який спілкувався із ОСОБА_2, влаштував їх на будівництво стадіону, у них забрали документи, поселили у житло, за яке вони мали платити, примусили відпрацьовувати кошти за медичний огляд, який оплатив роботодавець. Тобто умови працевлаштування не відповідали тим, які були обумовлені із ОСОБА_2 та він взагалі не міг працювати на будівництві, на що ОСОБА_10 відповів, що іншої роботи немає. Пропрацювавши там близько тижня, він повернувся в Україну. Вважає, що ОСОБА_2 ввела його в оману та скористалась його довірою, оскільки із самого початку обіцяла, що всі питання із працевлаштуванням вирішить сама, за що він і передавав гроші, а не за надання інформаційних послуг та оформлення документів. Але в останній момент ОСОБА_2 повідомила, що працевлаштуванням займається підприємство із м. Луцьк;
- дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями потерпілої ОСОБА_17, згідно з якими наприкінці січня 2010 року вона дізналася від своєї двоюрідної сестри ОСОБА_3, що ОСОБА_2 займається оформленням документів для виїзду за кордон та працевлаштуванням. Вона зателефонувала підсудній, яка в ході розмови пояснила, що без будь-яких проблем може допомогти у отриманні робочої візи на півроку в Польщу та працевлаштувати її там. Вона повідомила, що хотіла б працювати на євроремонтах, на що ОСОБА_2 відповіла, що така робота у неї є та вона її влаштує на таку роботу в Польщі з заробітною платою в розмірі 1500 доларів США на місяць, з безкоштовним житлом та харчуванням. Також ОСОБА_2 повідомила, що її послуги коштуватимуть 1200 грн., з яких 1000 грн. йде на оформлення візи та 200 грн. на оформлення страховки, у вказану 1000 грн. також входить оплата її послуг, але яка саме сума підсудна не говорила. На початку лютого 2010 року вона приїхала до ОСОБА_2 додому, де остання почала розповідати про свої можливості щодо працевлаштування за кордоном, що у неї є всі необхідні документи на заняття працевлаштуванням за кордоном, та вони домовилися про працевлаштування на раніше зазначених умовах. Через незначний проміжок часу вдома у ОСОБА_2 вона передала підсудній за її послуги 1200 грн., ксерокопії необхідних документів, а остання пообіцяла їй, що офіційно працевлаштує її в Польщі та через два тижні вона отримає робочу візу. Але після отримання підсудною коштів та почала затягувати процес працевлаштування під різними приводами (потоп у Польщі, аварія літака, проблеми в посольстві та інше). Приблизно у квітні 2010 року ОСОБА_2 повідомила, що її підводить ОСОБА_46, який повинен був оформляти документи та відвезти її до Польщі за додаткову оплату, хоча до цього ОСОБА_2 говорила, що самостійно робить всі документи та відправляє її до Польщі. Пізніше вона казала, що всі документи у ОСОБА_46 і як тільки він набере групу людей, то відразу її відвезе до Польщі, також дала його номер телефону, але за вказаним номером телефону жодного разу ніхто слухавки не брав та вона з ОСОБА_46 не спілкувалась. 07 липня ОСОБА_2 поштою переслала їй пакет документів (закордонний паспорт, страховку та виклик до Польщі з адресою роботодавця), де також було указано, що вона їде в якості сезонного робітника. Побачивши вказаний виклик, вона запитала у ОСОБА_2, чому у виклику з Польщі не вказано, що вона буде працювати на євроремонтах, але ОСОБА_2 відповідала, що виклик лише для того, щоб перетнути кордон, а там вона буде працювати, де хотіла. Після цього, вона самостійно отримала робочу візу у посольстві Польщі, сплативши 35 євро, та 17.07.2010 року самостійно на потязі поїхала до Польщі в м. Варшаву, за адресою яка була вказана у виклику. Звернувшись до роботодавця, який вказаний у виклику, їй відповіли, що їм робочі не потрібні та коли вона показала свій виклик, то жінка відповідала, що вперше його бачить та це не її виклик. Після цього вона почала телефонувати ОСОБА_2 та висловлювати своє незадоволення, розповідаючи про те, що немає роботи. ОСОБА_2 у відповідь казала, що дуже здивована цим, але сказала, щоб вона не переживала та їхала на консервний завод в м. Блоні, де її візьмуть на роботу. Приїхавши до вказаного заводу, їй також відповіли відмовою в наданні роботи, тому що їм не потрібні робітники. Після цього вона самостійно шукала роботу, при цьому постійно ночувала на вокзалах, або в автомобілях чужих людей, які згодились їй допомогти. Знайшовши роботу на збиранні огірків, пропрацювавши там тиждень, вона повернулася до України (т.4 а.с.74-75);
- показаннями потерпілого ОСОБА_19, який показав суду, що через свого товариша ОСОБА_47, інші анкетні дані не знає, познайомився із підсудною ОСОБА_2, з якою декілька разів зустрічався з приводу працевлаштування у різних місцях в м. Кіровограді, найчастіше біля магазину «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді. Під час першої зустрічі ОСОБА_2 запропонувала йому легальне працевлаштування у Норвегії, Нідерландах або іншій європейській країні із гарною заробітною платою, не менше 2000 євро і більше, зокрема на заводі металоконструкцій у Норвегії, або типографії у Нідерландах. Він погодився на вказану пропозицію та на її вимоги за оформлення трудового договору та робочої візи передав ОСОБА_2 у період з лютого по липень 2010 року за декілька разів гроші в сумах 200 євро, 150 євро, а також за інші документи та для оформлення йому закордонного паспорта гроші в сумі 950 грн. Також, він запропонував влаштуватися на роботу за кордоном своїм товаришам ОСОБА_21 та ОСОБА_20, які поспілкувавшись із підсудною, погодились на її пропозицію та разом із ним сплачували кошти у вказаних розмірах. При цьому, під час розмов ОСОБА_2 викликала у них довіру, запевнила, що має необхідні дозвільні документи по зайняттю працевлаштуванням за кордоном та вони усі разом поїдуть працювати. Спочатку працевлаштування мало відбутися у березні-квітні 2010 року. Але під час останньої зустрічі ОСОБА_2 повідомила, що їм необхідно їхати у м. Тернопіль до її знайомого, з яким вона працює, який у подальшому буде займатися їх працевлаштуванням та йому необхідно сплатити 1000 євро. Із ОСОБА_21 він зустрівся у Тернополі з ОСОБА_22, який надав їм замість робочої візи гостьову у Польщу та пообіцяв, що їх працю легалізують вже за кордоном. Він разом із ОСОБА_21 за оформленими документами виїхав до Польщі, де їх мав зустріти чоловік та фактично нелегально переправити до Норвегії. Але той повідомив, що їх обманули щодо працевлаштування, у подальшому його ніхто не працевлаштував, а тому, пошукавши роботу самостійно, в тому числі в Нідерландах, він повернувся в Україну, а ОСОБА_21 повернувся одразу. Вважає, що ОСОБА_2, скориставшись довірчими стосунками, які склалися між ними, ввела його в оману та незаконно заволоділа його коштами. При цьому ні обіцяні йому підсудною умови працевлаштування, ні документи, пов'язані із офіційним працевлаштуванням, йому виготовлені не були. Крім всього, ОСОБА_2 обіцяла, що самостійно здійснить працевлаштування за кордоном, а не надасть інформаційні та консультаційні послуги, а про те, що їх працевлаштуванням буде займатися інше підприємство із м. Тернополя вони дізналися в останній момент, коли підсудній вже були сплачені усі кошти;
- аналогічними показанням потерпілого ОСОБА_19, показаннями потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які у судовому засіданні повністю підтвердили обставини заволодіння ОСОБА_2 їх коштами у сумах 150 євро, 200 євро та 750 грн., а не 950 грн., як зазначено в обвинуваченні, під приводом працевлаштування за кордоном, не виконавши будь-яких своїх зобов'язань та ввівши їх в оману. При цьому ОСОБА_20 показав, що взагалі не виїжджав за кордон для працевлаштування, на відміну від ОСОБА_21 та ОСОБА_19;
- показаннями потерпілого ОСОБА_23, який показав суду, що познайомився із ОСОБА_2 через свою сестру, дізнався, що підсудна займається працевлаштуванням за кордоном. Весною 2010 року між ним та ОСОБА_2 відбулася зустріч біля магазину «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді, під час якої підсудна повідомила, що особисто може працевлаштувати його на роботу в Республіці Польща по спеціальності муляр, яку він має, із заробітком до 2500 доларів США на місяць, безкоштовним житлом та харчуванням, і вказані послуги з приводу офіційного працевлаштування та оформлення необхідних документів коштуватимуть йому близько 1000 грн. та 150 доларів США. Він погодився на вказану пропозицію та через свою сестру ОСОБА_24 за місцем проживання ОСОБА_2 наприкінці весни цього року передав останній кошти у вказаному розмірі за її послуги по працевлаштуванню та оформленню необхідних для цього документів. Наприкінці серпня 2010 року після виготовлення необхідних для виїзду документів ОСОБА_2 повідомила йому про необхідність поїздки до м. Луцьк, де інше підприємство мало його направити на роботу в Республіку Польща. Там він зустрівся із ОСОБА_28, ОСОБА_15 та ОСОБА_12, які також мали працевлаштуватися у Республіці Польща через ОСОБА_2 У м. Луцьк вони за вказівкою ОСОБА_2 зустрілися із особою, яка перевезла їх на автобусі у Республіку Польща. У м. Варшава особа на ім'я ОСОБА_10, який спілкувався із ОСОБА_2, влаштував їх на будівництво, де він мав класти шлакоблоки замість малярства, поселив у житло, за яке вони мали платити, а також харчуватись за власний кошт, розмір заробітної плати був набагато менше обіцяного. Тобто умови працевлаштування не відповідали тим, які були обумовлені із ОСОБА_2 Пропрацювавши там близько двох тижнів, він повернувся в Україну. Вважає, що ОСОБА_2 ввела його в оману та скористалась його довірою, оскільки із самого початку обіцяла, що всі питання із працевлаштуванням вирішить сама, за що він і передавав гроші, а не за надання інформаційних послуг та оформлення документів. Але в останній момент ОСОБА_2 повідомила, що працевлаштуванням займається підприємство із м. Луцьк;
- показаннями потерпілого ОСОБА_25, який показав у суді, що у травні 2010 року працював у ТЦ «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді, де і познайомився із ОСОБА_2 Під час зустрічі ОСОБА_2 запропонувала йому легальну роботу у Республіці Польща на консервному заводі із заробітною платою в розмірі близько 1500 доларів США на місяць, запевнивши, що працевлаштуванням та оформленням документів займається особисто вона, оскільки має на таку діяльність відповідні дозвільні документи та знайома із керівником вказаного заводу. Він досяг таких домовленостей із ОСОБА_2 з приводу свого працевлаштування та спочатку у раніше зазначеному місці передав на її вимогу 1500 грн. за обумовлені послуги по працевлаштуванню, а потім ще 960 грн. для сплати мита, пов'язаного із працевлаштуванням. Підсудна обіцяла виготовлення документів та працевлаштування за два тижні. Але усе літо 2010 року він прочекав, допоки ОСОБА_2 направить його на роботу. Восени 2010 року він зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_26, який повідомив, що працевлаштовувався за кордоном через ОСОБА_2, яка ввела його в оману щодо умов роботи, а тому він повернувся. Потім ОСОБА_2 почала пропонувати йому роботу в Польщі на будівництві, але оскільки він не домовлявся на це та, зрозумівши від інших осіб, що ОСОБА_2 їх обманювала стосовно умов працевлаштування за кордоном, він відмовився від цього;
- показаннями потерпілого ОСОБА_26, який показав суду, що через свого товариша ОСОБА_25 познайомився із ОСОБА_2, з якою зустрівся 02.06.2010 року біля ТЦ «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді. Під час розмови підсудна повідомила йому, що може працевлаштувати його у Польщі на консервному заводі із заробітною платою в розмірі близько 1500 доларів США на місяць, запевнивши, що працевлаштуванням та оформленням документів займається особисто вона, оскільки має на таку діяльність відповідні дозвільні документи та знайома із керівником вказаного заводу. У подальшому влітку 2010 року у м. Кіровограді він за вимогою підсудної для оформлення необхідних документів передав їй для працевлаштування на оговорених умовах кошти на загальну суму 2500 грн., а також сплатив за її послуги по оформленню закордонного паспорту. Підсудна обіцяла виготовлення документів та працевлаштування за місяць. Але усе літо та початок осені 2010 року він прочекав, допоки ОСОБА_2 направить його на роботу. До останнього моменту він вважав зі слів підсудної, що усім займається вона, але у жовтні 2010 року вона його направила до свого компаньйона ОСОБА_10 у м. Луцьк, де він вимушений був сплатити кошти в сумі 35 євро за посольський збір при виготовленні візи, 150 грн. -за страхування. Там, зі слів ОСОБА_10 та знайомої останньої він зрозумів, що ОСОБА_2 його обманула щодо умов працевлаштування, оскільки вони набагато гірші, вони не зможуть йому їх надати, оскільки його мають везти у м. Варшава на будівництво. Тому, він відмовився їхати через ОСОБА_10 та поїхав у Польщу власним ходом, де спробував знайти належну роботу, але в нього це не вийшло, тому він повернувся додому. До поїздки у жовтні 2010 року він просив підсудну повернути гроші, але та насміхалася над ним і нічого не зробила. Розмови із ОСОБА_2 він записав на диктофон в mp-3 програвачі особисто для себе для того, щоб у подальшому не перепитувати підсудну та його вилучили працівники міліції. Підсудній він ніколи б не передав власні кошти за інформаційні послуги та про це вона нічого не казала;
- показаннями потерпілого ОСОБА_27, який показав суду, що через свого товариша познайомився із підсудною ОСОБА_2, з якою декілька разів зустрічався з приводу працевлаштування у різних місцях в м. Кіровограді, найчастіше біля магазину «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді. Під час першої зустрічі 05.07.2010 року ОСОБА_2 запропонувала йому легальне працевлаштування у будь-якій країні Європи із заробітною платою в розмірі 2500 євро на місяць. Він погодився на вказану пропозицію та на її вимоги за оформлення документів, пов'язаних із працевлаштуванням, на наступній зустрічі через незначний проміжок часу заплатив ОСОБА_2 300 євро. Потім, у серпні 2010 року ОСОБА_2 повідомила, що йому необхідно їхати у м. Тернопіль до її знайомого ОСОБА_22, з яким вона працює, який у подальшому буде займатися його працевлаштуванням. ОСОБА_22 направив його на роботу у сім'ю, де йому мали платити 900 євро на місяць у Нідерландах, сплативши витрати пов'язані з цим у сумі 700 євро. Але там виявилося, що фактично його направили на ферму із ще нижчими заробітками, у зв'язку із чим він повернувся на Україну. Вважає, що ОСОБА_2, скориставшись довірчими стосунками, які склалися між ними, ввела його в оману та незаконно заволоділа його коштами. При цьому ні обіцяні йому підсудною умови працевлаштування, ні документи, пов'язані із офіційним працевлаштуванням, йому виготовлені не були. Крім всього, ОСОБА_2 обіцяла, що самостійно здійснює працевлаштування за кордоном, а не надає інформаційні та консультаційні послуги, а про те, що його працевлаштуванням буде займатися інше підприємство із м. Тернополя він дізнався в останній момент, коли підсудній вже були сплачені усі кошти. Він почав здогадуватися, що ОСОБА_2 його обманює, просив повернути кошти, але та переконувала його, що необхідно їхати у м. Тернопіль, звідки його направлять на обумовлену роботу;
- показаннями потерпілого ОСОБА_28, який показав суду, що познайомився із ОСОБА_2 через своїх знайомих, які повідомили, що підсудна займається працевлаштуванням за кордоном. У червні-липні 2010 року між ним та ОСОБА_2 біля ТЦ «Плазма»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді відбулася зустріч, під час якої підсудна повідомила, що особисто може працевлаштувати його на роботу в Республіці Польща на будівництві із заробітком 2000 доларів США на місяць, безкоштовним житлом та харчуванням, і вказані послуги з приводу офіційного працевлаштування та оформлення необхідних документів коштуватимуть йому 1550 грн. Підсудна запевнила його, що особисто займається працевлаштуванням, демонструвала якісь документи, які з її слів мають відповідний дозвільний характер, але він їх не перевіряв. Повіривши словам підсудної, через незначний проміжок часу після досягнення вказаних усних домовленостей, він передав підсудній за місцем її проживання гроші в сумі 1550 грн. за її послуги по працевлаштуванню та оформленню необхідних для цього документів. У подальшому на вимогу ОСОБА_2 через деякий час вдома у останньої він знову передав їй кошти за послуги по працевлаштуванню та оформленню документів в сумі 760 грн. Проте, у серпні 2010 року підсудна його разом із ОСОБА_23 повідомила про необхідність поїздки до м. Луцьк, де інше підприємство мало їх направити на роботу в Республіку Польща. Там він зустрівся із іншими чоловіками, які також мали працевлаштуватися у Республіці Польща через ОСОБА_2 У м. Луцьк він за вказівкою ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_10 та за його вказівкою за оформлення візи у консульстві та страхування заплатив ще 35 євро та 244 грн. У подальшому їх перевезли на автобусі у Республіку Польща. У м. Варшава особа на ім'я ОСОБА_10, який спілкувався із ОСОБА_2, влаштував їх на будівництво стадіону, їх поселили у житло, за яке вони мали платити, примусили відпрацьовувати кошти за медичний огляд, який оплатив роботодавець, максимальна заробітна плата мала складати 1300 доларів США. Тобто умови працевлаштування не відповідали тим, які були обумовлені із ОСОБА_2 Пропрацювавши там близько двох тижнів, він повернувся в Україну. Вважає, що ОСОБА_2 ввела його в оману та скористалась його довірою, оскільки із самого початку обіцяла, що всі питання із працевлаштуванням вирішить сама, за що він і передавав гроші, а не за надання інформаційних послуг та оформлення документів. Але в останній момент ОСОБА_2 повідомила, що працевлаштуванням займається підприємство із м. Луцьк та він був працевлаштований на багато гірших умовах;
- дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями потерпілого ОСОБА_29, згідно з якими приблизно в середині жовтня 2010 року через свого знайомого він познайомився із ОСОБА_2, з якою 15.10.2010 року приблизно о 12 год. зустрівся у центрі м. Кіровограда. Він повідомив їй, що його цікавить робота водієм по Європі, а ОСОБА_2 розповіла, що може його працевлаштувати водієм на вантажний автомобіль у Польщі, при тому, що працювати він буде офіційно із заробітною платою до 2000 доларів США, у нього буде страховий медичний поліс, картка поляка, стаж роботи по Європі, безкоштовне житло з гарними умовами проживання та восьмигодинний робочий день. Також ОСОБА_2 повідомила, що загальна вартість його працевлаштування на вказану посаду складає 1000 доларів США, які витрачаються на отримання з Польщі виклику на роботу, для отримання візи, страховки, чип карти на автомобіль, картки побуту та вартість її послуг, плюс 30 євро консульського збору та оплата переїзду до Польщі. При цьому ОСОБА_2 показала йому свій паспорт та свідоцтво платника єдиного податку, в якому було вказано, що вона має право займатись підбором персоналу, та дуже швидко і впевнено розповідала як давно вона цим займається, як багато людей вже працевлаштувала за кордоном, які має зв'язки в консульстві та пояснила, що після того як він передасть їй ксерокопії свого паспорта громадянина України, закордонного паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення водія і завдаток в сумі 200 доларів США, то максимум через 45 діб річна робоча Польська віза з правом пересування по шенгенській зоні буде готова та він поїде на роботу до Польщі. Він повірив ОСОБА_2 та через незначний проміжок часу біля фірми «Автолюкс»по вул. Виставочній в м. Кіровограді передав їй всі необхідні ксерокопії своїх документів та гроші в сумі 200 доларів США. На початку грудня 2010 року він втретє зустрівся з ОСОБА_2 по вул. 50-років Жовтня біля торгівельного центру «Плазма», під час якої передав їй 3500 грн. Вона йому повідомила, що документи готуються та жодних проблем і перешкод немає. Після цього він неодноразово телефонував підсудній та цікавився, чому не їде до Польщі, але вона постійно відмовлялась якимись проблемами, спочатку тим, що Польща не висилає запрошення, потім говорила, що не зібрана група і постійно відтягувала час. Наступна зустріч відбулася 15.01.2011 року біля районної лікарні на мікрорайоні «Балашівка»у м.Кіровограді, під час якої він передав ОСОБА_2 300 доларів США, після чого отримав запрошення на роботу до Польщі на польській мові, в якому було вказано його прізвище, адреса роботодавця і посада -«водій», та повідомила йому, що через тиждень він має їхати до м. Києва з метою відкриття візи, а після її отримання їхати в м. Тернопіль з метою підписання договору на працевлаштування у Польщі, де жінці на ім'я ОСОБА_30, телефон якої йому дала ОСОБА_2, він мав заплатити ще 1200 грн. У м. Києві він оформив необхідні документи через фірму, яка вказала ОСОБА_2, сплативши ще 400 грн. та 35 євро, де отримав робочу національну Польську візу (D MULT). Приблизно 18.02.2011 року ОСОБА_2 повідомила йому про необхідність поїздки до м.Тернополя, але потім сама відмінила поїздку, повідомивши, що там зламався автобус, який мав везти його до Варшави. Приблизно через тиждень він зателефонував ОСОБА_2, яка сказала, що з'ясує ситуацію у м. Тернополі. Але вона так йому нічого і не сказала, а тому він почав вимагати від неї повернення сплачених коштів, на що ОСОБА_2 відповіла, що виконала свою роботу. Потім у присутності ОСОБА_2 він телефонував ОСОБА_30, від якої з'ясував, що його працевлаштуванням в Польщі займалася не ОСОБА_2, а Тернопільська фірма з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ПП «ОСОБА_48»та що його трудовий договір знаходиться безпосередньо у неї, а також жінка на ім'я ОСОБА_30 повідомила, що прибувши до Польщі він має заплатити 500 доларів США за оформлення усіх необхідних документів, а також 1200 грн. доплатити їй за їхні послуги з працевлаштування. Також в ході розмови йому стало відомо, що підсудна з суми, яку вона отримала від нього, перерахувала Тернопільській фірмі лише 2000 грн., а за інші грошові кошти там нічого не знали. Крім цього, йому повідомили, що офіційно ОСОБА_2 на Тернопільській фірмі не працює. Таким чином він дізнався, що ОСОБА_2 його ввела в оману і за гроші, які він їй виплатив, практично нічого не зробила, і щоб поїхати на роботу до Польщі йому доведеться знову платити гроші іншим фірмам. У зв'язку із цим він почав вимагати у ОСОБА_2 повернення грошей, погрожуючи зверненням до міліції, але ОСОБА_2 відповіла, що нікого не боїться та гроші не поверне (т.4 а.с.132-133);
- показаннями потерпілого ОСОБА_31, згідно з якими приблизно в середині жовтня 2010 року через свого знайомого він познайомився із ОСОБА_2, з якою зустрівся у ТЦ «Лісова пісня»по вул. Преображенській у м. Кіровограді. На зустрічі була його співмешканка ОСОБА_32, а ОСОБА_2 розповіла, що може його працевлаштувати водієм на вантажний автомобіль у Польщі, при тому, що працювати він буде офіційно із заробітною платою 3000 доларів США з гарними умовами, а ОСОБА_32 запропонувала їхати кухарем в кафе із заробітної платою близько 1000 доларів США. Також ОСОБА_2 повідомила, що загальна вартість його працевлаштування на вказану посаду складає близько 7000 грн., а дружини -2500 грн., які витрачаються на отримання всіх необхідних документів та вартості її послуг з приводу працевлаштування. Після зустрічі із ОСОБА_2 він порадився із ОСОБА_32 та вони вирішили погодитись на пропозицію підсудної, про що повідомили їй на зустрічі в кафе в районі Критого ринку у м. Кіровограді. За те, щоб ОСОБА_2 розпочала роботу по оформленню документів, вони передали їй 200 доларів США. ОСОБА_2 пообіцяла, що легально працевлаштує їх на вищезазначених умовах через місяць-півтора. У подальшому на прохання підсудної при неодноразових зустрічах у місцях, зазначених в обвинуваченні, вони передали їй 500 доларів США, 2500 гривень, 2000 гривень та 400 гривень. За вказівкою ОСОБА_2 він також їздив у Київ, де у Польському посольстві отримав візу та страховку, додатково сплативши ще 35 євро та 400 гривень. Він паралельно спілкувався з ОСОБА_29, який мав їхати за такою ж програмою, але після січня 2011 року від ОСОБА_2 він несподівано дізнався, що фактично для працевлаштування йому необхідно їхати у м. Тернопіль, де інше підприємство буде займатись цим питанням. У той день, коли підсудна сказала йому та ОСОБА_29 їхати до Тернополя, там раптово зламався автобус та поїздку відмінили. Після цього вони з ОСОБА_29 неодноразово безрезультатно намагалися додзвонитися ОСОБА_2, а в подальшому від представників підприємства з м. Тернопіль дізналися, що ОСОБА_2 фактично до їх працевлаштування не має жодного відношення та вказана процедура буде відбуватися у м. Тернополі, де необхідно буде сплатити ще не менше 700 доларів США та кошти за них підсудна не пересилала. Також нікуди не поїхала ОСОБА_32, якій взагалі не пропонувались будь-які конкретні пропозиції з приводу працевлаштування з боку підсудної. Таким чином, він вважає, що ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання його довірою заволоділа його коштами;
- показаннями потерпілої ОСОБА_33, яка показала суду, що взимку 2011 року із ОСОБА_43 вирішила поїхати на заробітки у Швецію та через знайомих взнала номер телефону та зателефонувала ОСОБА_2 У ході розмови підсудна пообіцяла їй та ОСОБА_43 працевлаштування у вказаній країні із заробітком не менше 2000 доларів США на місяць з безкоштовним житлом та харчуванням, а також зазначила, що вартість її послуг по оформленню документів та працевлаштуванню складає 1250 євро. Вони погодились та за вказівкою ОСОБА_2 вона у лютому 2011 року за два рази через фірму «Автолюкс»передала їй 300 євро, 150 євро та паспорт. Підсудна обіцяла їм працевлаштування за 3 місяці, але у подальшому із нею було втрачено зв'язок, а ще через деякий час вони дізнались, що її заарештовано;
- показаннями потерпілого ОСОБА_34, який показав суду, що у квітні 2011 року під час поїздки у автобусі з селища Нового м. Кіровограда до центра міста зустрів ОСОБА_2, з якою зайшла розмова про її змогу допомогти йому з працевлаштуванням за кордоном. У подальшому в м. Кіровограді він з товаришем ОСОБА_35 зустрівся з ОСОБА_2 у магазині «Сільпо»по вул. К.Маркса у м. Кіровограді, де остання запропонувала їм роботу в Італії на заводі по зборці деталей із заробітною платою в розмірі 1500 доларів США. У травні 2011 року вони втрьох зустрілися за місцем проживання підсудної по АДРЕСА_1, де ОСОБА_35 передав їй для початку оформлення документів та роботи із працевлаштування 150 євро, а він -1700 гривень. Потім підсудна їм казала, що все робить, але скоро вони дізналися, що стосовно ОСОБА_2 працівниками міліції порушено кримінальну справу та вона перебуває під слідством;
- аналогічними показанням потерпілого ОСОБА_34 показаннями потерпілого ОСОБА_35, який у судовому засіданні підтвердив, що у травні 2011 року за місцем проживання ОСОБА_2 передав їй 150 євро для оформлення документів та працевлаштування на заводі в Італії. Але підсудна, обіцяючи його виїзд та виїзд ОСОБА_34 до Італії у кінці червня 2011 року, свої обіцянки не виконала;
- показаннями потерпілого ОСОБА_36, який показав суду, що через свого товариша ОСОБА_49 познайомився із ОСОБА_2, з якою 12 квітня 2011 року зустрівся біля магазину «Технополіс»по вул. К.Маркса у м. Кіровограді. Вони пішли до кафе «Добріч», де під час зустрічі підсудна запропонувала йому роботу у Німеччині зварювальником з заробітною платою 2000 євро на місяць, безкоштовними житлом та харчуванням. За вказані послуги підсудній треба було заплатити 5500 гривень. Оскільки при собі у нього було лише 3000 грн., він віддав їй цю суму, але після цього він не відчув, щоб підсудна щось робила, перестала відповідати на його дзвінки. У подальшому в мережі «Інтернет»він знайшов форум, на якому обговорювались шахрайські дії ОСОБА_2 і зрозумів, що його обманули. У зв'язку з цим він звернувся до працівників міліції із відповідною заявою та останні йому повідомили, щоб він передав підсудній решту коштів. На зустрічі із ОСОБА_2 біля магазину «Візит»по вул. Жовтневої Революції у м. Кіровограді 27.04.2011 року він передав їй 2500 грн., після чого її було затримано працівниками УБОЗу, які вилучили у неї вказані кошти;
- показаннями свідка ОСОБА_45, яка показала суду, що потерпіла ОСОБА_3 є її матір'ю, а з підсудною ОСОБА_2 вона познайомилася через доньку останньої та дізналася, що підсудна займається працевлаштуванням людей за кордоном, у тому числі в Чехії. Про вказане вона повідомила матір, яка приблизно у квітні 2007 року домовилася із ОСОБА_2 про оформлення документів для виїзду в Чехію з метою працевлаштування, передавши із вказаною метою в якості оплати послуг усього 2000 доларів США (по 1000 за неї та ОСОБА_3). Їй відомо, що отримавши кошти ОСОБА_2 нічого не зробила, оскільки після цього ОСОБА_3 їздила до Києва у посольство Чехії, де отримала відмову в відкритті візи та так само відмовили їй. У подальшому ОСОБА_2 постійно обіцяла допомогти ОСОБА_3 у оформленні документів та працевлаштуванні за кордоном, але так нічого і не зробила. Вважає, що підсудна обманула її з ОСОБА_3, оскільки хизувалася знайомими у посольстві, нахвалювала себе, але фактично нічого не зробила;
- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав суду, що весною 2009 року на площі Б.Хмельницького у м. Кіровограді разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зустрілися із ОСОБА_2, з якою він був раніше знайомий. Підсудна запропонувала їм працевлаштування у Чехії із заробітною платою більше 1000 євро на місяць та безкоштовним проживанням, на що вони усі погодились. Згідно із домовленістю із ОСОБА_2 він разом з ОСОБА_4 біля кафе «Єврохата»по вул. 50 років Жовтня у м. Кіровограді заплатили по 2180 грн. за оформлення документів та працевлаштування. Також він у подальшому на додаткове прохання ОСОБА_2 заплатив їй загалом 1650 грн. за оформлення різних документів, пов'язаних із працевлаштуванням за кордоном. Після вказаного до 2010 року підсудна під різними приводами не виконувала свої обіцянки, а потім запропонувала працевлаштування у Польщі. Фактично ОСОБА_2 ніяких обіцянок стосовно нього не виконала, кошти, які він передавав ОСОБА_2, були надані підсудній для працевлаштування його матір'ю ОСОБА_7, а тому вона є потерпілою у справі та нею заявлено цивільний позов у справі. Крім цього, у вказаний час його мати ОСОБА_7 сплатила ОСОБА_2 за себе близько 1000 євро для працевлаштування в Італії в готелі, але коли мати поїхала туди, то з'ясувалось, що ОСОБА_2 для її працевлаштування у вказаній країні нічого не зробила, крім оформлення документів, необхідних для перетину кордону. Його знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_4, сплативши кошти ОСОБА_2 за працевлаштування у Чехії, також нікуди не поїхали. Наполягає на тому, що ОСОБА_2 обіцяла йому працевлаштування, а не надання консультаційних послуг та оформлення документів;
- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_37, згідно з якими він був знайомий з ОСОБА_3, яка повідомила йому про ОСОБА_2, яка займається оформленням документів та подальшим працевлаштуванням за кордоном. Обговоривши вказане питання із синами ОСОБА_9 та ОСОБА_8, він зателефонував ОСОБА_2, яка запропонувала синам роботу в Чехії на заводі «Шкода»із великою заробітною платою та безкоштовним житлом в гуртожитку на території заводу та його сини погодилися. Декілька разів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за вказівкою підсудної переводили на її рахунок кошти для оформлення документів та через тривалий час остання восени 2010 року повідомила, щоб його сини їхали в м. Луцьк, де їх зустріне її компаньйон та відвезе на роботу в Польщу, так як Чехія зараз закрита та в'їзд туди заборонений. Також, ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 будуть працювати на консервному заводі з правом на безкоштовне житло, харчування та заробітком 1000 доларів США. Його сини поїхали в Луцьк, звідки їх повезли в Польщу, а через деякий час вони зателефонували йому з Польщі та повідомили, що ніякого заводу немає і вони працюють у пана, де збирають яблука в саду. Також сказали, що вони вирішили попрацювати на яблуках так як іншого виходу немає, щоб хоч щось заробити. Він відразу почав телефонувати ОСОБА_2, яка повідомила, що саме зараз на заводі роботи не має і як тільки з'явиться, то відразу переведе хлопців на завод, але потім як він телефонував підсудній, то вона не брала слухавку. На яблуках ОСОБА_9 та ОСОБА_8 поробили три тижні, де їм заплатили по 370 доларів США та вони повернулись на Україну (т.4 а.с.33);
- показаннями свідка ОСОБА_32, яка у судовому засіданні надала пояснення абсолютно аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_31, підтвердивши, що у період з осені 2010 року до весни 2011 року ОСОБА_2 отримала від них за спільне працевлаштування за кордоном кошти у загальній сумі 700 доларів США та 2900 гривень, але у подальшому з'ясувалося, що за працевлаштування потрібно заплатити підприємству у м. Тернополі;
- показаннями свідка ОСОБА_43, який у судовому засіданні пояснив, що у лютому 2011 року спілкувався по телефону із ОСОБА_2, яка обіцяла йому та ОСОБА_33 роботу у Швеції із заробітною платою до 2000 євро та безкоштовним проживанням. Вони погодились на вказані умови та за два рази через фірму «Автолюкс»кожний переслав їй по 450 євро для початку процедури оформлення документів. Після цього спілкування між ними припинилось;
- показаннями свідка ОСОБА_50, який у судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 у його присутності під час зустрічі влітку 2010 року біля магазину «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса запевняла його та ОСОБА_26, що особисто займається працевлаштуванням, а у подальшому ввела їх в оману;
- показаннями свідка ОСОБА_51, який пояснив у суді, що він є чоловіком підсудної ОСОБА_2, разом із якою проживав по АДРЕСА_1. Його дружина працює вихователем в будинку дитини та є приватним підприємцем. 27.04.2011 року ввечері на власному автомобілі »він підвіз ОСОБА_2 на зустріч із ОСОБА_36 біля магазину «Візит»по вул. Жовтневої Революції у м. Кіровограді. Під час зустрічі ОСОБА_36 і ОСОБА_2 обмінялися грошима і документами та їх розмови він не чув. Гроші він поклав до бардачку автомобіля, а коли вони від'їхали, то автомобіль зупинили працівники ДАІ та в подальшому вилучили його, доставивши на штрафмайданчик. 04.05.2011 року він був присутній при огляді автомобіля працівниками міліції, де були вилучені отримані ОСОБА_2 кошти;
- показаннями свідка ОСОБА_52, яка у судовому засіданні повністю підтвердила показання, надані під час досудового слідства (т.4 а.с.233-234), згідно з якими ОСОБА_2 є її давньою знайомою та займається працевлаштуванням за кордоном. Приблизно на початку квітня 2011 року до їхньої родини в гості завітав приятель її чоловіка ОСОБА_49, який в ході бесіди сказав, що він нещодавно отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон і запитав у неї, чи не має у неї знайомих, хто міг би його працевлаштувати за кордоном. Вона повідомила ОСОБА_49, що знайома із ОСОБА_2, яка займається працевлаштуванням за кордоном. ОСОБА_49 зацікавився і вона відразу зателефонувала ОСОБА_2, яка повідомила, що без проблем може працевлаштувати ОСОБА_49, призначивши йому зустріч наступного дня об 11 год. біля ТЦ «Дитячий Світ»по вул. К. Маркса в м. Кіровограді. Вони з ОСОБА_49 пішли на зустріч, під час якої ОСОБА_2 сказала, що працевлаштуванням за кордоном займається протягом багатьох років, працює в телефонному режимі, має дозвіл на працевлаштування за кодоном. Дізнавшись, що ОСОБА_49 зварювальник, ОСОБА_2 сказала, що працевлаштує його в Німеччині зварювальником із заробітною платою 2000 євро у місяць, безкоштовним харчуванням і безкоштовним житлом. ОСОБА_49 погодився і підсудна повідомила, що оформлення документів разом з працевлаштуванням буде коштувати 5500 грн., 25-30 євро за посольський збір, а також копії документів, які їй необхідно надати. ОСОБА_2 дала ОСОБА_49 свій номер телефону і сказала, як тільки той збере гроші, то щоб він їй зателефонував і якщо він зараз дасть гроші, то вона відправить його за кордон до 1 травня 2011 року, тобто через 2-3 тижні. Також ОСОБА_2 сказала ОСОБА_49, що якщо він знайде когось з громадян, які також схочуть поїхати в Німеччину на заробітки, то власник німецької фірми буде платити йому додаткову премію за кожну робочу одиницю. Після цього ОСОБА_49 з ОСОБА_2 спілкувалися самостійно. Але через деякий час їй почав телефонувати ОСОБА_49 і питати куди поділася підсудна, так як він вже віддав гроші у розмірі 5500 гривень, а також привів свого друга, який також дав 3000 гривень, а ОСОБА_2 не відповідає на дзвінки. 23.04.2011 приблизно о 23 год. до неї додому приїхала ОСОБА_2 разом з чоловіком, повідомивши, що у неї в кафе вкрали сумочку, де був її мобільний телефон, і попросила передати ОСОБА_49, що все нормально, оскільки документи для виїзду за кордон готуються. Але потім 28.04.2011 вона дізналася, що у ОСОБА_2 виникли проблеми із працівникам міліції;
- дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_13, згідно з якими вона знайома із ОСОБА_41, з яким підтримувала дружні стосунки. Приблизно в серпні 2010 року до неї звернувся ОСОБА_41 з проханням допоки він буде в Польщі на роботі зустрічати людей з потягу або автобусу, за необхідності проводити їх до консульства, стояти з ними в черзі на отримання візи та проводити їх до банку для сплати консульського збору, проводити їх до транспорту, яким вони поверталися додому. Після цього, коли люди повторно приїжджали, вона повинна була проводити їх до польського консульства, де вони отримували закордонний паспорт з відкритою робочою візою, а потім - до чоловіка на ім'я ОСОБА_16, який на маршрутці відвозив їх до Польщі, де їх мав зустріти ОСОБА_41, який обіцяв платити їй до ста гривень за виконану роботу з однією групою людей, тому вона погодилась на його пропозицію. Після цього ОСОБА_41 привів її до офісу туристичної фірми в м. Луцьк та познайомив з чоловіком на ім'я ОСОБА_53, якому пояснив, що доки він буде в Польщі, вона буде зустрічати людей, тому ОСОБА_53 повинен буде їй телефонувати та казати кого і де зустрічати. Через декілька днів ОСОБА_41 по телефону познайомив її з жінкою на ім'я ОСОБА_2 та вони домовились, що саме вона буде їй телефонувати і повідомляти, кого та коли вона має зустрічати. Також ОСОБА_41 дав їй номер мобільного телефону чоловіка на ім'я ОСОБА_16 та сказав, що ОСОБА_16 займається пасажирськими перевезеннями до Польщі, тому вона повинна буде йому телефонувати та потім передавати людей, яких вона буде зустрічати. Приблизно у кінці серпня 2010 року їй зателефонував ОСОБА_53 та давши їй номер мобільного телефону ОСОБА_28 сказав зустріти його та ще двох хлопців з потягу, на що вона погодилась. Приблизно в обідній час вона на залізничному вокзалі зустріла ОСОБА_28, ОСОБА_23 та ОСОБА_12, яких провела до Польського консульства, де простояла разом з ними в черзі, потім ОСОБА_28 та ОСОБА_23 пройшли на територію консульства та отримали закордонні паспорти з робочими візами. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_16 та домовилась з ним, щоб він приїхав та забрав трьох осіб до Польщі. Потім вона разом з хлопцями біля однієї години чекали на ОСОБА_16 в центрі міста Луцьк, а доки вони його чекали їй зателефонувала підсудна і сказала, що треба ще зустріти ОСОБА_15 з м.Дніпропетровська, який разом з хлопцями також поїде до Польщі, тому дочекавшись ОСОБА_16 вони всі разом поїхали на залізничний вокзал, де вона зустріла ОСОБА_15, якого також посадила до маршрутки ОСОБА_16. Вказані чотири хлопці з ОСОБА_16 виїхали до Польщі, де їх мав зустріти ОСОБА_41, а вона поїхала додому та більше їй про них нічого не відомо. По приїзду в м. Луцьк ОСОБА_41 заплатив їй 100 гривень за роботу з вказаними хлопцями. Як їй стало відомо вищезазначені чоловіки їхали на заробітки до Польщі, куди їх направляла ОСОБА_2 Через деякий час, приблизно через тиждень, їй зателефонувала ОСОБА_2, яка сказала, що повинна приїхати друга група людей з м. Кіровограда, з яких вона пам'ятає: ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_50 та ще двоє чоловіків. Зустрівши на залізничному вокзалі вказаних п'ятьох осіб, вона провела з ними ті ж дії, провівши у консульство, передала їм оригінали запрошень до Польщі на польській мові, які перед від'їздом до Польщі їй залишив ОСОБА_41 Коли через 10 днів вони знову приїхали в м. Луцьк, вони отримали паспорти з візами та вона посадила їх на маршрутку до ОСОБА_16, який повіз їх до Польщі. Чоловіки сказали їй, що заплатили ОСОБА_2 дуже великі гроші для працевлаштування за кордоном на консервному заводі з заробітною платою по 1000 євро на місяць з безкоштовним проживанням та харчуванням, крім того вони заплатили їй гроші за різноманітні довідки та за перетин кордону, а в посольстві вони все одно платили гроші в касу за оформлення документів для візи, тобто скаржились, що ОСОБА_2 їх обманула. Вона була дуже здивована, так як жодного разу не чула, щоб хтось їхав на консервний завод працювати при таких умовах з такою високою заробітною платою та відразу зателефонувала ОСОБА_41 в Польщу і запитала куди насправді їдуть вказані люди, на що той відповів, що ці люди їдуть на будівництво стадіону для Євро 2012, та в телефонній розмові був дуже розлючений на ОСОБА_2 за те, що вона обманула людей та підставила його, так як ні про який завод мова у них не йшла. Вона відразу повідомила всіх хлопців, що вони їдуть на будівництво стадіону та повинні мати з собою певні кошти для проживання та харчування на перший час, на що вони всі були дуже обурені, так як ОСОБА_2 їм обіцяла зовсім інше. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_2 та запитала її, чому вона людям говорить зовсім на те, що є насправді, а у відповідь вона їй почала відговорюватись різними причинами та вона так нічого і не зрозуміла. Вказаних осіб вона все ж посадила до маршрутки ОСОБА_16, так як у них не було іншого виходу і вони хотіли заробити грошей, щоб повернути борги та витрачені кошти на працевлаштування, яке їм обіцяла ОСОБА_2 По приїзду з Польщі ОСОБА_41 розповідав їй, що з Польщі телефонував ОСОБА_2 з приводу того, що вона не віддала йому по 400 грн. за декілька договорів, які він робив для її людей та увімкнувши гучний зв'язок в присутності вказаних людей ОСОБА_2 відповіла, що у неї якісь проблеми і вона не може оплатити вказану суму. За роботу з другою групою ОСОБА_41 заплатив їй близько 150 грн., але точно вона не пам'ятає.
Крім того, за вказаний період ОСОБА_2 двічі через «Ощад Банк»пересилала на її ім'я гроші по 400 грн. для ОСОБА_41 на виклики п'ятьом чи шістьом особам та їй 100 чи 200 грн. на телефонний зв'язок і проїзд, так як у неї зовсім не було грошей. Також ОСОБА_2 пересилала для ОСОБА_41 якісь гроші через «Автолюкс», які вона також отримувала та двічі поповнила їй рахунок на телефоні в сумі по 30 грн. Скільки грошей підсудна переслала через «Автолюкс», вона не знає, так як не розпечатувала конверти, а передавала їх ОСОБА_41 особисто. За проханням ОСОБА_41 вона декілька разів телефонувала ОСОБА_2 та казала їй, щоб вона переслала ОСОБА_41 виготовлені трьом особам трудові договори в сумі по 400 грн. за кожний договір, на що підсудна відповідала їй про неможливість відправити ці кошти з причини тяжких сімейних обставини (хворобу доньки), але один раз підсудна прислала їй особисто через «Автолюкс»пакунок з продуктами харчування, так як у її доньки було весілля та підсудна бажала її пригостити. Приблизно у вересні чи жовтні 2010 року вона після дзвінка ОСОБА_2 зустрічала на вокзалі декілька разів ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, яким так само допомагала, як і попереднім чоловікам. Після цього вона відмовилась працювати на ОСОБА_41, так як люди, яких вона зустрічала, постійно скаржились їй на обман з боку ОСОБА_2 Приблизно наприкінці 2010 року їй з стаціонарного номеру телефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що в неї вдома був працівник прокуратури та попросила, щоб вона їй поки не телефонувала (т.4 а.с.186-188);
- дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_18, згідно з якими починаючи з 2005 року він є приватним підприємцем, має право на надання консультацій та допомоги у відкритті робочих віз для громадян України, крім того між ним та Чеською фірмою укладено договір про те, що він має право виконувати посередницькі функції у працевлаштуванні за кордоном. Приблизно в кінці 2008 року, точної дати не пам'ятає, його знайомий -ОСОБА_59, дав йому номер телефону ОСОБА_2 Приблизно в грудні 2009 року вона йому сама зателефонувала та запитала у нього, чи зможе він зробити документи, влаштувавши на роботу в Польщі її людей, так як у неї є декілька чоловіків, які є гарними будівельниками та їм треба підшукати роботу в Польщі. Він відповів, що дійсно зможе працевлаштувати на будівництві її людей і це буде коштувати біля 300 доларів США. У цю суму входить виготовлення запрошення на роботу, медичне страхування, допомога в отриманні робочої візи, перевезення в Польщу до роботодавця та влаштування на роботу. Він також з самого початку пояснив ОСОБА_2, що чоловіки, яких вона направляє, мають бути спеціалістами (каменщиками), так як на той момент у нього були вакансії на цю спеціальність. Він також пояснив, що в Польщі вони будуть мати безкоштовне житло, їм доведеться оплачувати лише вартість витраченої води, світла та газу, крім того вони будуть харчуватись за власний кошт та заробляти приблизно 800 доларів США при восьмигодинному робочому дні. Після вказаної розмови вони домовились, що вона направить йому документи на чотирьох хлопців, та дійсно приблизно в кінці січня 2010 року підсудна поштою надіслала йому копії закордонних паспортів на чотирьох чоловіків, але в даний момент він вже не пам'ятає їх анкетні дані. По копіям паспортів він зробив замовлення до польської фірми, яка займалась працевлаштуванням в Польщі, на виготовлення запрошення на роботу. Коли запрошення були готові та надійшли до нього 01.02.2010 року він зателефонував ОСОБА_2 та сказав, щоб працівники їхали до м. Львова для подачі документів в консульство Польщі та наприкінці березня він допоміг їм подати документи для отримання робочої візи. Приблизно через два тижні працівники знову приїхали в м. Львів, де він їх зустрів, провів до консульства, а після отримання ними на руки закордонних паспортів з робочими польськими візами на 180 днів самостійно, на власному автомобілі відвіз їх в м. Варшаву до роботодавця. У м. Львові біля консульства у нього з вказаними чоловіками виникла розмова про оплату його послуг в розмірі 300 доларів США з кожної людини, яку вони мали зробити після працевлаштування в Польщі, але чоловіки йому відповіли, що повністю розрахувались з підсудною та в них немає при собі коштів. Йому це не сподобалось, так як він пояснював ОСОБА_2, що клієнти з ним розраховуються особисто після того, як він їх працевлаштує, а вона свою частку може з них взяти коли завгодно, це його вже не стосується. У подальшому, коли він зв'язувався з ОСОБА_2, остання відповідала йому, що працівники їй також жодних грошей не платили. Приблизно в травні 2010 року до нього знову зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що в неї є ще люди, яких треба буде працевлаштувати в Польщі, на що він відповів їй, щоб вона висилала йому їх документи та він почне робити для них виклики. Приблизно в тому ж місяці ОСОБА_2 поштою направила йому документи ще на п'ятьох чоловік: ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_42 та ОСОБА_15 та він відразу пояснив їй, що чоловіків зможе влаштувати на роботу по будівництву, а жінок лише на виконання сільськогосподарських робіт. Після цього він знову замовив в одній з польських фірм запрошення на роботу на вказаних осіб, а коли запрошення були вже у нього на руках, тобто в червні 2010 року, він зателефонував ОСОБА_2 і сказав, щоб ці люди приїжджали в м. Луцьк, де він їх зустріне, допоможе в подачі документів до польського консульства та домовиться з ними про послідуючий виїзд до Польщі, але ОСОБА_2 відповіла йому, що їм дуже далеко їхати до Луцька і вони будуть самостійно в м. Києві та м. Харкові подавати документи до консульства та отримувати візи, а по отриманню віз приїдуть до нього і він їх відвезе до Польщі. Він поштою відправив на ім'я ОСОБА_2 готові документи для подачі в консульство для отримання польської робочої візи. Приблизно в серпні 2010 року він почав телефонувати ОСОБА_2 та запитувати про цих людей, так як йому необхідно було знати, чи отримали вони візи та планувати свою роботу далі, але ОСОБА_2 постійно затягувала час різноманітними відмовками, а потім сказала, що ОСОБА_42 самостійно виїде до Польщі шукати собі роботу, а інші четверо людей взагалі відмовляються їхати за кордон по різним причинам. Почувши це, він сказав, що йому все одно, чи хочуть вони їхати, чи ні, але вони повинні заплатити йому по 650 грн. за виготовлені запрошення та сплачену страховку, так як за страховку на 6 місяців він платив на той час по 150 грн., а за виклик, який виготовляла польська фірма, сплачував по 500 грн. ОСОБА_2 була не проти та відповіла, що обов'язково перешле йому вказані кошти, але так жодної копійки йому не переслала (т.5 а.с.202-203);
- дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_38, згідно з якими він є мешканцем м. Луцьк та протягом шести років займається підприємницькою діяльністю у сфері надання туристичних послуг, про що розміщені оголошення у газетах та мережі «Інтернет». У липні 2010 року йому на робочий телефон подзвонила ОСОБА_2, яка повідомила, що займається працевлаштуванням людей за кордоном та має на це відповідний дозвіл. Підсудна почала просити його у допомозі по оформленню викликів та працевлаштуванню людей за кордоном в Польщі, але він їй відмовив, оскільки такою діяльністю не займається. Але, зважаючи на наполегливість ОСОБА_2, яка обіцяла йому винагороду за кожну працевлаштовану за кордоном людину, він по телефону познайомив ОСОБА_2 із чоловіком на ім'я ОСОБА_10, який займався такою діяльністю. У подальшому з ОСОБА_10 він домовився, що буде допомагати останньому зв'язуватися із ОСОБА_2, отримувати від неї необхідні документи, а також гроші, які передавати йому, а в подальшому, після отримання запрошень на роботу, викликати людей до м. Луцьк для поїздки до Польщі, яких ОСОБА_10 буде там працевлаштовувати. ОСОБА_2 за вказану роботу мала пересилати по 780 грн. за кожного працівника, з яких 500 грн. залишалося ОСОБА_10, а 280 грн. -йому.
Після досягнення вказаних домовленостей він повідомив ОСОБА_2, щоб остання надіслала йому копію закордонного паспорту працівника, який бажає працювати на будівництві, 780 грн., а також те, що працівнику необхідно буде заплатити 30 євро консульського збору, 150 грн. за страхування, а також переїзд до Польщі. Також, зі слів ОСОБА_10 він розповів ОСОБА_2, що люди працюватимуть на будівництві із заробітною платнею 800-1000 доларів США на місяць, безкоштовним житлом, а харчуватись будуть самостійною. ОСОБА_2 цілком влаштували вказані умови та 05.08.2010 року вона факсом надіслала йому документи на 6 осіб, а також гроші в сумі 4680 грн., 3000 грн. з яких він одразу передав ОСОБА_10, який оформив виклики на роботу для цих осіб через підприємство у Польщі, решту залишивши собі. Потім він викликав працівників до м. Луцьк, але приїхало лише двоє чоловіків, яким він спільно з ОСОБА_10 допоміг в оформленні польських віз. 13.08.2010 року ОСОБА_2 переслала йому документи та гроші в сумі 780 грн. ще за одну особу, 500 грн. з яких він передав ОСОБА_10, а 280 грн. -залишив собі. Але наприкінці серпня 2010 року ОСОБА_10 повідомив йому, щоб він зателефонував ОСОБА_2 та сказав їй, що той відмовляється співпрацювати із нею, оскільки та направляє на роботу не кваліфікованих працівників, що він і зробив та перестав спілкуватися із підсудною (т.4 а.с.194-195);
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_38, дослідженими у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України (т.4 а.с.1941-95);
- долученою ОСОБА_38 копією ліцензії серії НОМЕР_1 від 12.07.2007 року на турагентську діяльність (т.4 а.с.200);
- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_2 від 16.08.2011 року, під час якої потерпіла у присутності ОСОБА_2 підтвердила власні показання (т.4 а.с.49-54);
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_2 від 16.08.2011 року, під час якої потерпілий у присутності ОСОБА_2 підтвердив власні показання (т.4 а.с.84-88);
- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_13 та ОСОБА_2 від 25.08.2011 року, під час якої ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_2 підтвердила свої показання (т.4 а.с.191-192);
- довідкою апеляційного суду Кіровоградської області від 02.09.2011 року №67, згідно з якою постановами апеляційного суду Кіровоградської області №471т від 23.06.2010 року, №472т від 23.06.2010 року та №731т від 17.09.2010 року працівникам УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області надавалися дозволи на проведення оперативно-технічних заходів стосовно ОСОБА_2 термінами по 90 діб (т.3 а.с.41);
- протоколом про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів з застосуванням технічних засобів від 30.08.2011 року із додатками: стенограмою, яка містить зміст телефонних розмов потерпілих та свідків у справі із ОСОБА_2, з яких вбачається, що підсудна запевняла потерпілих у тому, що займається працевлаштуванням за кордоном, та оптичним носієм інформації CD-R 52х»з аудіозаписами телефонних розмов ОСОБА_2, які згідно з протоколом огляду предметів від 03.09.2011 року оглянуто та долучено як речові докази у справі (т.3 а.с.а.с.4, 5-264, 265, 266);
- протоколом виїмки від 15.03.2011 року, під час якої в реєстраційній палаті Кіровоградської міської ради вилучено реєстраційну справу ФОП ОСОБА_2, яку оглянуто згідно з протоколом від 18.03.2011 року та визнано речовим доказом у справі (т.2 а.с.а.с.33-36, 37, 38);
- протоколу обшуку житла ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, від 18.04.2011 року, під час якого за місцем проживання останньої вилучені документи та ксерокопії документів потерпілих, у тому числі пов'язані із працевлаштуванням за кордоном, блокноти, в яких записано номери телефонів потерпілих, мобільний телефон «Самсунг Х200»з карткою мобільного оператора «Київстар», мобільний телефон «Самсунг GT-S3600i»з карткою мобільного оператора «МТС»(т.2 а.с.59-62), які оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 02.05.2011 року (т.2 а.с.64-67), частина з яких визнана речовими доказами та долучена до справи (т.2 а.с.68-78);
- копіями декларацій про доходи ФОП ОСОБА_2, згідно з якими сума доходів ФОП ОСОБА_2 складала в четвертому кварталі 2008 року - 1000 грн.; в першому кварталі 2009 року - 2000 грн., а протягом 2010-2011 року дохід відсутній (т.2 а.с.206-212);
- квитанціями «Приватбанку», згідно з якими потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перераховувалися грошові кошти на рахунок ОСОБА_2 (т.1 а.с.94);
- протоколом огляду наданих потерпілими документів від 15.09.2011 року, які визнано речовими доказами та долучено до справи (т.2 а.с.221-224);
- протоколом виїмки у потерпілого ОСОБА_26 від 11.05.2011 року, під час якої у потерпілого вилучено диктофон з записами розмов між ОСОБА_26 та ОСОБА_2, який оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 11.05.2011 року, визнано в якості речового доказу у справі, а також виготовленою стенограмою розмови (т.4 а.с.а.с. 118, 119, 120, 163-165, 166);
- актом огляду грошових купюр від 27.04.2011 року, під час якого оглянуто належні ОСОБА_36 грошові кошти на загальну суму 2500 грн., призначені для перевірки шахрайських дій ОСОБА_2 (т.1 а.с.222);
- протоколом вручення грошових коштів від 27.04.2011 року, згідно з яким ОСОБА_36 було вручено оглянуті грошові кошти в сумі 2500 грн., а також їх ксерокопіями (т.1 а.с.223, 224-236);
- протоколом огляду місця події від 27.04.2011 року, під час якого на дорозі по вул. Жовтневої Революції у м. Кіровограді навпроти ринку «Босфор»виявлено та вилучено автомобіль «КІА»державний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.244);
- протоколом огляду місця події від 04.05.2011 року із застосуванням відеозапису, під час якого на штрафмайданчику УДАІ УМВС України в Кіровоградській області по вул. Панфіловців у м. Кіровограді оглянуто автомобіль Magentis GE 2.0»державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_51, з якого вилучено грошові кошти в сумі 2500 грн., які ОСОБА_36 27.04.2011 року передав ОСОБА_2 (т.1 а.с.247), які оглянуті згідно з протоколом огляду предметів від 05.05.2011 року та визнано речовими доказами у справі (т.1 а.с.247, т.4 а.с.а.с.175, 176);
- довідкою управління Національного банку України в Кіровоградській області від 06.09.2011 року щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют у 2009-2011 року (т.5 а.с.44).
Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів, суд вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_2 у скоєнні:
- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства), по епізоду вчинення злочину стосовно потерпілої ОСОБА_3 -кваліфікуючи вказані дії за ч.1 ст.190 КК України;
- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства), вчиненого повторно, по епізодам вчинення злочинів стосовно: потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4; потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9; потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_11; потерпілого ОСОБА_12; потерпілого ОСОБА_15; потерпілої ОСОБА_17; потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21; потерпілого ОСОБА_23; потерпілого ОСОБА_25; потерпілого ОСОБА_26; потерпілого ОСОБА_27; потерпілого ОСОБА_28; потерпілого ОСОБА_29; потерпілого ОСОБА_31; потерпілої ОСОБА_33; потерпілих ОСОБА_34, ОСОБА_35, - кваліфікуючи вказані дії за ч.2 ст.190 КК України;
- закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, по епізоду вчинення злочину стосовно потерпілого ОСОБА_36, - кваліфікуючи вказані дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України.
При цьому, суд виходить із того, що органом досудового слідства невірно кваліфіковано дії підсудної при вчиненні злочинів за ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України саме з кваліфікуючою ознакою як шахрайство, вчинене у великих розмірах, тобто заволодіння грошовими коштами потерпілих на загальну суму 114255 грн. 04. коп. та закінчений замах на заволодіння грошовими коштами потерпілих у вказаному розмірі, виходячи із наступного.
Пленум Верховного Суду України у п.6 Постанови №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки»роз'яснив судам, що продовжуваний злочин складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб'єктивну сторону, зокрема, самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
При повторності злочинів відповідні кількісні показники обчислюються за кожен злочин окремо; розмір цих показників визначається в порядку, встановленому на час вчинення кожного злочину, і загальна їх сума на кваліфікацію злочинів не впливає.
Як вбачається із змісту пред'явленого обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів по справі не встановлено єдиного умислу ОСОБА_2 на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою коштами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 у загальному розмірі на суму 114255 грн. 04 коп., що підтверджується показаннями вказаних потерпілих та підсудної, згідно з якими встановлено, що ОСОБА_2 повторно вчинено тотожні злочини щодо вказаних потерпілих, котрі не охоплювались єдиним злочинним наміром, що підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, згідно з якими ОСОБА_2 в той період, коли вчинялися злочини стосовно потерпілих, також належним чином надавала свої послуги зазначеним свідкам, пов'язані із оформленням документів та працевлаштуванням за кордоном.
Таким чином, встановлений під час судового слідства розмір коштів потерпілих, якими шляхом шахрайства ОСОБА_2 заволоділа при вчиненні кожного із злочинів, оскільки у частині кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, зважаючи на її розміри у 2007-2011 роках, відповідно до пунктів 2 та 3 Примітки до ст.185 КК України кваліфікуюча ознака «значна шкода»та «великий розмір»підлягає виключенню із обвинувачення підсудної, а тому дії ОСОБА_2 щодо кожного з потерпілих мають кваліфікуватися окремо та перекваліфікації з ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України на ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України.
Аналізуючи доводи підсудної ОСОБА_2 про те, що вона не вводила потерпілих в оману та не зловживала їх довірою, одразу повідомляла їм, що надає інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані із працевлаштуванням за кордоном, допомагає у виготовленні відповідних документів, але безпосередньо не займається працевлаштуванням, отримувала кошти у менших розмірах від потерпілих, суд оцінює критично, як намагання уникнути визначеної законом відповідальності та пом'якшити її, спосіб захисту від обвинувачення, оскільки вони суперечать та спростовуються раніше дослідженими доказами, у тому числі показаннями усіх потерпілих, які логічно та послідовно протягом судового та досудового слідства вказували, що підсудна, обманюючи їх та зловживаючи довірчими стосунками, насамперед під приводом працевлаштування на вигідних для них умовах отримувала від них гроші в розмірах, встановлених судом, хоча таких послуг сама не надавала, а також показаннями свідків, речовими доказами, які покладені в основу вироку та узгоджуються між собою, а тому підстав ставити їх під сумнів судом не встановлено.
Також суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що вона не мала змоги завершити розпочату в 2011 році роботу з виготовлення документів потерпілим ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34 за незалежних обставин, оскільки стосовно неї було порушено кримінальну справу та доводи її захисника про провокацію дій підсудної працівниками міліції по епізоду стосовно потерпілого ОСОБА_36, оскільки як із достовірністю встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_34 під приводом їх працевлаштування за кордоном, що сама не робила та чим не мала права займатися згідно із чинним законодавством за відсутності відповідного дозволу. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинено низку тотожних злочинів у період з 2007 по 2011 роки жодних підстав вважати, що її дії були спровоковані працівниками міліції, у тому числі по епізоду злочину стосовно ОСОБА_36 суд не вбачає.
Таким чином, аналізуючи показання підсудної у сукупності зі всіма зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, які є допустимими, належними та об'єктивними, суд знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини справи, та вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України.
При призначенні покарання суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_2 вчинила умисні злочини, які відносяться до категорій невеликої та середньої тяжкості, як особа ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, офіційно працювала вихователем Кіровоградського будинку дитини, заміжня, на обліках в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері та Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває, осудна, хворіє на ішемічну хворобу серця та кісту правого яєчника, зі слів має на утриманні престарілих батьків, але останні проживають окремо від неї та мають і інших дітей (т.2 а.с.202), раніше не судима.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудної, суд визнає часткове добровільне відшкодування потерпілим збитків, завданих злочинами, та наявність у підсудної хронічних захворювань.
Обставини, які обтяжують покарання підсудної, відсутні.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи підсудної суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України покарання із дотриманням вимог ст.70 КК України у виді позбавлення волі, оскільки підсудна вчинила низку злочинів, завдавши шкоди 24 потерпілим, продовжувала свою злочинну діяльність після порушення відносно неї кримінальної справи, за рахунок якої задовольняла свої матеріальні потреби, а тому за глибоким переконанням суду її виправлення та попередження вчинення злочинів нею та іншими особами можливе лише у разі реального відбування ОСОБА_2 вказаного покарання та підстав до застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.95р. суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене цивільні позови:
- ОСОБА_3 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 2000 доларів США майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину, зазначений в обвинуваченні (100 доларів США еквівалентні 505 грн.), а також часткове відшкодування потерпілій 700 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 9400 грн. Оскільки у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 відмовилася від позовних вимог у частині стягнення з підсудної 190 євро, вказані вимоги судом не розглядаються;
- ОСОБА_6 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3650 грн. та 150 доларів США майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суми 3100 грн. та 1154 грн. 70 коп. (офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину - 100 доларів США еквівалентні 769 грн. 80 коп.), оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілого у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 необхідно стягнути 3254 грн. 70 коп.;
- ОСОБА_4 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3930 грн. майнової шкоди, завданої злочином, який потерпілий уточнив у судовому засіданні на суму 3830 грн., підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 2830 грн. Оскільки у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 відмовився від позовних вимог у частині стягнення з підсудної 10000 грн., в рахунок компенсації моральної шкоди, вказані вимоги судом не розглядаються;
- ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 на кожного із них по 4500 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягають задоволенню кожний на суми по 2250 грн., оскільки факт заволодіння підсудною коштами кожного із потерпілих у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілим по 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 необхідно стягнути по 1250 грн.;
- ОСОБА_7 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 8160 грн. та 260 євро майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суми 7760 грн. (з яких потерпіла передала підсудній за працевлаштування за кордоном за себе 3930 грн. та за сина ОСОБА_5 3830 грн.) та 2655 грн. 85 коп. (офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину - 100 євро еквівалентні 1021 грн. 482 коп.), оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілої у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілій 2500 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути 7915 грн. 85 коп.;
- ОСОБА_11 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3030 грн. та 760 євро майнової шкоди, завданої злочином, на загальну суму як зазначено потерпілою у розмірі 10789 грн. підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілої у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілій 1500 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 необхідно стягнути 9289 грн.;
- ОСОБА_12 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 700 доларів США майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину, зазначений в обвинуваченні (100 доларів США еквівалентні 679 грн. 80 коп.), а також часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 необхідно стягнути 3758 грн. 60 коп.;
- ОСОБА_15 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 350 євро майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину, зазначений в обвинуваченні (100 євро еквівалентні 1172 грн. 0257 коп.), а також часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 необхідно стягнути 3102 грн. 08 коп.;
- ОСОБА_17 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3700 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суму 1200 грн., оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілої у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений, а також враховуючи те, що витрати заявлені ОСОБА_17 у сумі 2500 грн. на візу, квитки, проживання та харчування в Республіці Польща документально належним чином не підтверджено і безпосередньо не пов'язані із пред'явленим обвинуваченням, підстав до стягнення вказаних коштів із ОСОБА_2 суд не вбачає. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілій 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 слід стягнути 200 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином. Позовні вимоги ОСОБА_17 з приводу стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1000 гривень, що відповідає принципу розумності та ступеню душевних переживань вказаної потерпілої, отриманих внаслідок злочинних дій підсудної;
- ОСОБА_19 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 15000 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суми 950 грн. та 350 євро (офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину - 100 євро еквівалентні 1117 грн. 1403 коп.), оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілого у вказаному розмірі становить обвинувачення, доведений та вона не відшкодовувалася підсудною, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_19 необхідно стягнути 4859 грн. 99 коп. (950 грн. + 3909 грн. 99 коп.);
- ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 на кожного із них відповідно по 9000 грн. та 14000 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягають задоволенню кожний на суми по 4659 грн. 99 коп., оскільки факт заволодіння підсудною коштами кожного із потерпілих у вказаному розмірі становить обвинувачення, доведений та вона не відшкодовувалася підсудною;
- ОСОБА_23 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 1000 грн. та 150 доларів США майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суми 1000 грн. та 1188 грн. 88 коп. (офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину - 100 доларів США еквівалентні 792 грн. 59 коп.), оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілого у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_23 необхідно стягнути 1188 грн. 88 коп.;
- ОСОБА_25 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 2400 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_25 необхідно стягнути 1400 грн.;
- ОСОБА_26 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 2500 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_26 необхідно стягнути 1500 грн. Позовні вимоги ОСОБА_26 з приводу стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 15000 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1000 гривень, що відповідає принципу розумності та ступеню душевних переживань вказаного потерпілого, отриманих внаслідок злочинних дій підсудної;
- ОСОБА_27 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3500 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суму 2910 грн. 17 коп., оскільки як встановлено судом підсудна незаконно заволоділа коштами потерпілого у розмірі 300 євро, курс яких згідно з довідкою НБУ у співвідношенні до гривні складав за 100 євро 970 грн. 0594 коп., тобто на загальну суму 2910 грн. 17 коп. Враховуючи те, що витрати заявлені ОСОБА_27 у сумі 7700 грн. на переїзд до м. Алкмар Нідерландів документально належним чином не підтверджено і безпосередньо не пов'язані із пред'явленим обвинуваченням, підстав до стягнення вказаних коштів із ОСОБА_2 суд не вбачає. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_27 слід стягнути 1910 грн. 17 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином. Позовні вимоги ОСОБА_27 з приводу стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1000 гривень, що відповідає принципу розумності та ступеню душевних переживань вказаного потерпілого, отриманих внаслідок злочинних дій підсудної;
- ОСОБА_28 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 2310 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_28 необхідно стягнути 1310 грн.;
- ОСОБА_29 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3500 грн. та 500 доларів США майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню на суми 3500 грн. та 3954 грн. 50 коп. (офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину - 100 доларів США еквівалентні 790 грн. 90 коп.), оскільки факт заволодіння підсудною коштами потерпілого у вказаному розмірі становить обвинувачення та доведений. При цьому, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_29 необхідно стягнути 6454 грн. 50 коп. майнової шкоди, завданої злочином. Позовні вимоги ОСОБА_29 з приводу стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 8000 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1000 гривень, що відповідає принципу розумності та ступеню душевних переживань вказаного потерпілого, отриманих внаслідок злочинних дій підсудної;
- ОСОБА_31 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 10430 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами, у тому числі іноземною валютою еквівалентної вказаному розміру, доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_31 необхідно стягнути 9430 грн.;
- ОСОБА_33 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 450 євро майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину, зазначений в обвинуваченні (100 євро еквівалентні 1084 грн. 243 коп.), а також часткове відшкодування потерпілій 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_33 необхідно стягнути 3879 грн. 09 коп.;
- ОСОБА_34 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 1700 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розміру доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_34 необхідно стягнути 700 грн.;
- ОСОБА_35 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 150 євро майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розмірі доведений. Проте, зважаючи на офіційний курс валют, визначений НБУ на момент вчинення злочину, зазначений в обвинуваченні (100 євро еквівалентні 1084 грн. 243 коп.), а також часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_35 необхідно стягнути 626 грн. 36 коп.;
- ОСОБА_36 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 3000 грн. майнової шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, оскільки факт заволодіння підсудною коштами у вказаному розміру доведений. Проте, зважаючи на часткове відшкодування потерпілому 1000 грн. підсудною, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_36 необхідно стягнути 2000 грн.
Речові докази відповідно до ст.81 КПК України:
- документи та їх копії, конверти, блокноти, записна книжка, зошит, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - необхідно знищити;
- свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 від 15.12.2009 року ОСОБА_2; звіт фізичної особи - платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року ОСОБА_2; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 серії НОМЕР_4; книга обліку доходів та витрат приватного підприємця платника єдиного податку №9394/1 ОСОБА_2, - вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - підлягають поверненню ОСОБА_2;
- мобільні телефони «Самсунг Х200»та «Самсунг GT-S3600i»з двома сім-картками, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - підлягають конфіскації як знаряддя злочину.
- документи, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2 (т.2 а.с.68-71), а також документи та їх копії, надані потерпілими (т.2 а.с.223-224), які долучені до матеріалів кримінальної справи, - необхідно зберігати у кримінальній справі;
- грошові кошти в сумі 2500 грн., передані на зберігання потерпілому ОСОБА_36, вилучені 04.05.2011 року в ході огляду автомобіля Magentis GE 2.0»державний номер НОМЕР_2 (т.4 а.с.176-177), - необхідно залишити потерпілому ОСОБА_36 як власнику;
- диктофон IFP-180TC»з двома записами розмов між ОСОБА_26, долучений до справи (т.4 а.с.120), - підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_26 як власнику;
- протокол із додатками про наслідки застосування оперативно-розшукових заходів, відеокасета формату Mini DV із записом слідчих дій, реєстраційна справа ФОП ОСОБА_2, які долучені до кримінальної справи, -підлягають зберіганню при матеріалах кримінальної справи.
Судові витрати у кримінальній справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України -у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;
- за ч.2 ст.190 КК України -у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України -у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання, тобто з 21 червня 2011 року.
Запобіжним заходом ОСОБА_2 залишити взяття під варту.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 3254 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2830 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 1250 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 1250 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 7915 грн. 85 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 9289 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 3758 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 3102 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 1000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_19 4859 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_20 4659 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_21 4659 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_23 1188 грн. 88 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_25 1400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_26 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 1000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_27 1910 грн. 17 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 1000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_28 1310 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_29 6454 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 1000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_31 9430 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_33 3879 грн. 09 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_34 700 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_35 626 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_36 2000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Речові докази по справі:
- документи та їх копії, конверти, блокноти, записну книжку, зошит, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - знищити;
- свідоцтво про сплату єдиного податку, серії НОМЕР_3 від 15.12.2009 року ОСОБА_2; звіт фізичної особи - платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року ОСОБА_2; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 серії НОМЕР_4; книгу обліку доходів та витрат приватного підприємця платника єдиного податку №9394/1 ОСОБА_2, - вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - повернути ОСОБА_2;
- мобільні телефони «Самсунг Х200»та «Самсунг GT-S3600i»з двома сім-картками, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2, передані на зберігання до камери речових доказів Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області (т.2 а.с.68-71), - конфіскувати;
- документи, вилучені в ході обшуку 18.04.2011 року за місцем проживання ОСОБА_2 (т.2 а.с.68-71), а також документи та їх копії, надані потерпілими (т.2 а.с.223-224), які долучені до матеріалів кримінальної справи, - зберігати у кримінальній справі;
- грошові кошти в сумі 2500 грн., передані на зберігання потерпілому ОСОБА_36, вилучені 04.05.2011 року в ході огляду автомобіля Magentis GE 2.0»державний номер НОМЕР_2 (т.4 а.с.176-177), - залишити потерпілому ОСОБА_36;
- диктофон IFP-180TC»з двома записами розмов між ОСОБА_26, долучений до справи (т.4 а.с.120), - повернути потерпілому ОСОБА_26;
- протокол із додатками про наслідки застосування оперативно-розшукових заходів, відеокасету формату Mini DV із записом слідчих дій, реєстраційну справу ФОП ОСОБА_2, які долучені до кримінальної справи, -зберігати при матеріалах кримінальної справи.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а засудженою, яка перебуває під вартою, у той же строк із моменту вручення їй копії даного вироку.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда В. В. Поступайло