26 червня 2006 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Барсукова В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 6 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним,
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 6 лютого 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2006 року, позов задоволено та визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між сторонами 30 грудня 2004 року.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи позов на підставі ст. 233 ЦК України, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що правочин вчинено позивачкою під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.