Рішення від 07.11.2006 по справі 3/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2006 р.

Справа № 3/175

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м.Київ,04116

до відповідача КП"ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" вул.Б.Хмельницького,14, смт.Богородчани,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77700

Cуддя Фрич Марія Миколаївна

При секретарі Толочко Інна Валеріївна

Представники:

Від позивача: Мицька Р. М. - головний юрисконсульт відділу, (довіреність № 258/10 від 18.09.06 р.)

Від відповідача: представники не з"явились,

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з відповідача 72 744,,83грн., в тому числі: 61 785,19грн. основного боргу за поставлений природний газ і штрафні санкції у вигляді пені в сумі 5 601,32грн., інфляційних в розмірі 3 861,13грн. та 3% річних в сумі 1 497,19грн.

Позивач, обгрунтовуючи заявлену вимогу посилається на :

- укладений між сторонами Договір на постачання природного газу № 06/05-751 ТЕ - 15 від 01.04.05року ( копія договору додається), відповідно до умов якого сторони взяли на себе відповідні права та обов"язки;

- невиконання Відповідачем - КП "Теплокомуненерго" взятих на себе зобоов"язань по виконанню умов договору;

- п.7.4 Договору, відповідно до якого Відповідачу нараховано штрафні санкції;

Представник відповідача у судове засідання не з»явився вдруге, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору на постачання природного газу № 06/05-751 ТЕ - 15 від 01.04.05року (далі - Договір), Постачальник (Позивач) зобов»язався передати у власність Покупцю (Відповідачу) в 2005 році природний газ, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Відповідно до п. 3.3 Договору, приймання-передача газу, поставленого, Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично переданого газу.

Як вказав представник позивача, ним умови договору виконані належним чином. Так, на протязі квітня-грудня 2005 року Відповідачу було передано газу на загальну суму 265 940,75грн., що підтверджується представленими в справі актами передачі-приймання природного газу за квітень-грудень 2005 року, підписаними обома сторонами, які відповідно до п. 3.4 Договору, є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем (Відповідачем) виключно грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10,20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, як вказав позивач, відповідач в порушення договірних зобов»язань за переданий природний газ розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 61 785грн. 19коп. (згідно поданого розрахунку), що і є предметом позову.

За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 61 785грн. 19коп. основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

Пунктом 7.2 Договору передбачено відповідальність Покупця (Відповідача) у випадку неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, встановлені п. 6.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідачу нараховано 5 601грн. 32коп. пені (розрахунок додається).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені в сумі 5 601грн. 32коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 3 861грн.13коп. інфляційних збитків та 1 497грн. 19коп. - 3 % річних.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов»язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3 861грн.13коп. інфляційних збитків та 1 497грн. 19коп. 3 % річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексуУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького,14, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 77716 (р№ 2600330075 у Богородчанському ВОБ м.Івано-Фрванківськ, МФО 336622, код ЄДРПОУ 22168970) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, (р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) - 61 785грн. 19коп. основного боргу, 5 601грн. 32коп.- пені, 3 861грн.13коп. інфляційних збитків та 1 497грн. 19коп. 3 % річних, 728грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

рішення підписане 08.11.06

Виготовлено в АС "Діловодство суду" 08.11.06року

________________ Сивак Ірина Михайлівна

Попередній документ
235627
Наступний документ
235629
Інформація про рішення:
№ рішення: 235628
№ справи: 3/175
Дата рішення: 07.11.2006
Дата публікації: 23.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії