Постанова від 13.08.2008 по справі 2-а-40/2008

2-а-40/2008

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2008 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі : головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судового засідання Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради, 3 особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про виплату одноразової щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивні частини постанови.

Керуючись ст.22 Конституції України, ст. 12 п.5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст.2, 11, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради, 3 особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про виплату одноразової щорічної грошової допомоги задовольнити частково .

Зобов»язати Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 9 травня за 2004 рік в сумі 342(триста сорок дві) грн. 25 коп.

В частині позову ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про виплату одноразової грошової допомоги до 9 Травня за 2003,2005 роки відмовити за необгрунтованістю.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня її проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.

Суддя:

2-а-40/2008

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2008 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі : головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судового засідання Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради, 3 особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про виплату одноразової щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2006 року позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон) він має право на одноразову щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак у 2003-2005 роках допомога виплачувалась не у повному обсязі, оскільки розмір щорічної допомоги нараховувався відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, недоплачена сума допомоги складає 1898,75 грн., тому він просить стягнути з відповідача недоплачену суму матеріальної допомоги до 5-го травня у розмірі 1898,75 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у позові, пояснивши , що розмір виплаченої йому щорічної допомоги у 2003-2005 роках суперечить розміру допомоги, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Недоплачена сума допомоги за 2003-2005 роки складає 1898,75 грн., яку просить стягнути з відповідача. Раніше до суду не звертався, бо йому не було відомо про розмір належної йому допомоги, встановлений Законом. У 2005 році йому стало відомо, що розмір допомоги , яка йому виплачувалась не відповідає Закону, сам не міг скласти позов. Просить поновити йому строк звернення до суду з позовом за 2003,2004 роки.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що протягом 2003-2005р.р. позивачем отримана належна йому допомога до дня Перемоги у загальній сумі 460 грн., тобто у розмірах, встановлених державними бюджетами України на відповідний рік. Виключно законами України про Державний бюджет на відповідний рік визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Заявила про застосування строку звернення до адміністративного суду щодо вимог про стягнення допомоги за 2003-2004 роки.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, суду усно та письмово пояснила, що відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою КМ України №1231 від 21.12.2005р., Державне казначейство України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Рахунки по виплаті матеріальної допомоги учасникам бойових дій відкриті на ім'я відповідача, який і є розпорядником цих коштів. Державне казначейство контролює цільове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Відповідальність за взяті зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.

Судом досліджено наступні докази: копія посвідчення учасника бойових дій.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (а.с.14), перебуває на обліку у відповідача, що не заперечується сторонами.

Як учасник бойових дій позивач має право на щорічну грошову допомогу до 9 травня (яка виплачується до 5 травня), що не заперечується сторонами.

Позивач фактично отримав щорічну грошову допомогу до 9 травня: у 2003 році у сумі 90 грн. відповідно до ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", у 2004 році - 120 грн. відповідно до ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", у 2005 році - 250 грн. відповідно до ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 17-1 Закону встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення, які є відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 12 ч. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( далі Закон) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, ст. ст. 28, 44, 34 Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік встановлено інші, ніж передбачено Законом, розміри такої допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. за №20-рп визнано такою, що не відповідає Конституції України ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 9 травня у розмірах, менших, ніж передбачено Законом.

Таким чином, нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 9 травня у 2004 році у розмірі 120 гривень є протиправним. Недорахованою у 2004 році є допомога у розмірі 342,50 гривень (92,50х5-120), згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003р.

Проте, ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України, а тому підлягають застосуванню до даних правовідносин. З огляду на це, підстави задоволення позовних вимог про стягнення недорахованої щорічної допомоги за 2003 рік та 2005 рік відсутні.

Представником відповідача заявлено про застосування строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про стягнення щорічної грошової допомоги за 2003-2004 роки, а позивач просив поновити йому строк для звернення по суду за 2003-2004 роки.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд вважає можливим поновити позивачу строк звернення до суду за 2003, 2004 роки.

Керуючись ст.22 Конституції України, ст. 12 п.5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст.2, 11, 159-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради, 3 особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про виплату одноразової щорічної грошової допомоги задовольнити частково .

Зобов»язати Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 9 травня за 2004 рік в сумі 342(триста сорок дві) грн. 25 коп.

В частині позову ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про виплату одноразової грошової допомоги до 9 Травня за 2003,2005 роки відмовити за необгрунтованістю.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня її проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.

Суддя:

Попередній документ
2355867
Наступний документ
2355869
Інформація про рішення:
№ рішення: 2355868
№ справи: 2-а-40/2008
Дата рішення: 13.08.2008
Дата публікації: 24.11.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Лисичанський міський суд Луганської області
Категорія справи: