18 вересня 2007 року м. Малин справа № 1 -120/2007
Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Тарасенка М. П., з секретарем Ільніцькою С. В. за участю прокурора Сивець A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Малині справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області, жителя с Щербатівка Малинського району, українця, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 21.06.2006 Малинським районним судом за ст. 164 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт, 10.04.2007 року Малинським районним судом по ст. 164 ч.2 КК України до обмеження волі на 2 роки 6 місяців і 15 днів, війсковозобов"язаного, військового звання не має,
у вчиненні злочину передбаченого ст. .389 ч.2 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 19.07.2006 засуджений Малинським районним судом за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт за ухилення від сплати аліментів на утримання дитини згідно рішення Малинського районного суду Житомирської області від 25.12.2003 року та відповідно до п. 5.4. розділу 2 Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов"язаних із позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань" йому було вручено направлення для відбуття покарання в Слобідській сільській раді, Малинського району та приступити до відбуття покарання 24.07.2007 року, а також винесено постанову про встановлення явки на реєстрацію першої п"ятнцці кожного місяця, але 19.07.2006 року в сільську раду не з"явився до відбуття вироку суду не приступив, а 4.08.2006 року не з"явився на реєстрацію в кримінально виконавчу інспекцію у Малинському районі, за що 16.08.2006 року був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України.
16.08.2006 року ОСОБА_1 з"явився в Слобідську сільську раду, але до відбуття покарання згідно встановленого графіку без поважних на те причин не приступив, а також не з"явився до КВІ на реєстрацію 1.09.2006 року та за письмовими викликами до КВІ на 13.09.2006 року, 25.09.2006 року причину не явки не повідомив, у зв"язку з чим 2.10.2006 року до нього був застосований примусовий привід на 10.10.2006 року, який не був виконаний за відсутності останнього за місцем проживання і місце його перебування невідоме.
Продовжуючи ухилятися від відбуття покарання підсудний ОСОБА_1 6.10.2006 року та 3.11.2006 року на реєстрацію в КВІ Малинського району знову не з"явився а 7.11.2006 року він був доставлений в КВІ Малинського району, де повторно письмово був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 389 КК України, але і після цього попередження до відбуття покарання не приступив, а залишив місце проживання та виїхав на заробітки до м. Києва де і проживав, не повідомивши про це КВІ в Малинському районі, а також не з'явився на реєстрацію 1.12.2006 року, 5.01.2007 року, 2.02.2007 року, отже належних висновків для себе не зробив і до відбуття покарання у виді громадських робіт у Слобідській сільській раді не з"явився.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав в повному обсязі та пояснив, що 19.07.2006 він засуджений Малинським районним судом за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт за ухилення
від сплати аліментів на утримання дитини згідно рішення Малинського районного суду з 24 липня 2006 року, але не приступив до відбуття покарання у вигляді громадських робіт, незважаючи на те, що йому було видане направлення в Слобідську сільську раду, оскільки допомагав ОСОБА_2 будувати будинок в с Щербатівка, а потім працював в м. Києві щоб матеріально утримувати сім"ю, на неодноразові викликали в інспекцію кримінально -виконавчої служби не з"являвся у зв"язку з роботою в м. Києві, а 7.11.2006 року був у супроводі дільничного інспектора доставлений в інспекцію, де в черговий раз попереджений про кримінальну відповідальність, 1.12.2006 року, 5.01, 2007 року та 2.02.2007 року знову не з"явився на реєстрацію, оскільки працював, він усвідомлював, що його дії носять кримінальний характер, 27.02.2007 року був затриманий і утримується в СІЗО.
Крім визнавальних показів підсудного його вина підтверджується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких вони підтверджують обставини ухилення підсудного від відбуття покарання за вироком Малинського районного суду від 19.07.2006 року, а саме: 16.08.2006 року ОСОБА_1 з"явився в Слобідську сільську раду, але до відбуття покарання згідно встановленого графіку без поважних на те причин не приступив, а також не з"явився до КВІ на реєстрацію 1.09.2006 року та за письмовими викликами до КВІ на 13.09.2006 року, 25.09.2006 року причину не явки не повідомив, у зв"язку з чим 2.10.2006 року до нього був застосований примусовий привід на 10.10.2006 року, який не був виконаний за відсутності останнього за місцем проживання і місце його перебування невідоме.
Продовжуючи ухилятися від відбуття покарання підсудний ОСОБА_1 6.10.2006 року та 3.11.2006 року на реєстрацію в КВІ Малинського району знову не з"явився а 7.11.2006 року він був доставлений в КВІ Малинського району, де повторно письмово був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 389 КК України, але і після цього попередження до відбуття покарання не приступив, а залишив місце проживання та виїхав на заробітки до м. Києва де і проживав, не повідомивши про це КВІ в Малинському районі, а також не з"явився на реєстрацію 1.12.2006 року, 5.01.2007 року, 2.02.2007 року.
З оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_5. , ОСОБА_6, ОСОБА_7видно, що підсудний, будучи зобов"язаний до відбуття покарання, його не проходив, хоча мав таку можливість, оскільки виконувався різні роботи на замовлення.
Вина підсудного також підтверджується іншими доказами по справі, а саме; розпорядженням Малинського районного суду про виконання вироку, що набрав законної сили відносно підсудного у виді 120 годин громадських робіт /а.с. 39/, підпискою підсудному, якою він попереджений про умови проходження покарання у виді 120 годин громадських робіт /а.с. 48/, постановою про встановлення днів явки на реєстрацію /а.с. 50/, листком реєстрації засудженого у кримінально - виконавчій інспекції Малинського району /а.с. 51/, направленням ОСОБА_1 у сільську раду с Слобідка для проходження покарання /а.с. 52/, копією виклику ОСОБА_1 на 16.08.2006 року та попередженням останнього від цього числа з порядком проходження покарання /а.с. 53, 55/, графіком та табелем виходу на роботу в серпні 2006 року /а.с. 58-59/, , копіями викликів засудженого ОСОБА_1 на 13.09.2006 року та 25.09.2006 року /а.с. 60, 62/, рапортом дільничного інспектора Сотниченка О.М. про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання /а.с. 64/, попередженням ОСОБА_1 від 7.11.2006 року про порядок проходження покарання /а.с. 68/, довідками Малинського МРТМО про те, що ОСОБА_1 не перебував на лікуванні, /а.с. 75, 76/, довідками про не відбутий строк покарання з серпня 2006 року по березень 2007 рік /а.с. 85, 88-94/, актом судово -наркологічної експертизи в якій зазначено, що ОСОБА_1 не хворіє хронічним алкоголізмом та не потребує примусового лікування /а.с. 108/.
Виходячи з наведеного, дії підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Суд вилучає з обвинувачення обставину, про попередження про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 від 27.02.2007 року, оскільки у цей день до нього було застосовано запобіжний захід - взяття під варту за вчинення злочину передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України, а також обтяжуючу обставину про вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння, оскільки це не знайшло підтвердження у судовому засіданні.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України в межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч.2 ст. 389 КК України, є злочином невеликої тяжкості, підсудний щиро кається, є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, що є обставинами, які пом'якшують покарання, обставиною, що обтяжують покарання євчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин -рецидив злочину. По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, а тому вважає, що для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів слід призначити ОСОБА_1 покарання в вигляді обмеження волі та до набрання вироком законної сили запобіжний захід підписку про невиїзд змінити на утримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 343 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком - один рік.
Відповідно ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом складання не відбутого покарання за попереднім вироком призначити ОСОБА_1 три роки обмеження волі.
Строк покарання рахувати засудженому з часу звернення вироку до виконання, зарахувавши до нього період перебування ОСОБА_1 під вартою, починаючи із 27 лютого 2007 року на правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 запобіжний захід підписку про невиїзд змінити - утримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.