Справа № 1-30 2007 року
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року Городищенський районний суд
Черкаської області в складі:
головуючого судді Голосія А. В.
при секретарі Горідько Г. О.
з участю прокурора Ракітіної Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця смт. Буча, Київської обл., жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_1 21 жовтня 2006 року, близько 23.30 год в смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області, керуючи автомобілем ЗАЗ - 1102 «Таврія», державкой номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом на в»їзді до станції технічного обслуговування, що по вул. Шевченка, порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку, чи перешкоду для руху, загрожувати здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який стояв на проїзній частині даного заїзду. В результаті дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки із зміщенням відломків, рани, визначеної лікарем як рваної, які згідно висновка експерта № 317 м\д від 11.12.2006 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя..
В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повістю і суду пояснив, що 21 жовтня 2006 року він приїхав автомобілем ЗАЗ - 1102 «Таврія» на станцію технічного обслуговування, що знаходиться в смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області. При виїзді, рухаючись заднім ходом, він почув крик та удар по боковому склу автомобіля. Він негайно зупинив автомобіль і вийшов на вулицю. На відстані 2-х метрів, позаду автомобіля стояв ОСОБА_2, якого підтримували двоє невідомих йому хлопців. Коли він до них підійшов,
ОСОБА_2 повідомив, що він скоїв на нього наїзд і при цьому поламав йому ногу. Він запропонував відвезти його до лікарні, на що той відмовився.
Крім повного визнання своєї вини вина підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується також:
- показами потерпілого ОСОБА_2 про те, що 21 жовтня 2006 року близько 22.30 год він приїхав на автомобілі ВАЗ 2107 до кафе - бару, що знаходиться по вул. Шевченка, смт. Вільшана, Городищенського району. Автомобіль він залишив на території СТО. Коли він мав намір від»їжджати, до нього підійшов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і в цей час він відчув поштовх у ноги. Коли озирнувся то помітив позаду себе автомобіль «Таврія», білого кольору, який рухався заднім ходом.
· свідченням свідка ОСОБА_5 про те що 21 жовтня 2006 року, близько 22.00 год, він прийшов до кафе - бару, що знаходиться по вул. Шевченка, смт. Вільшана, Городищенського району. Розмовляючи з ОСОБА_2, він помітив як ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля ЗАЗ «Таврія» білого кольору і почав рух заднім ходом. Від»їхавши декілька метрів, він бачив як ОСОБА_1 скоїв наїзд на ОСОБА_2, від чого останній відразу впав на асфальт. Коли ОСОБА_2 падав, то рукою стукнув по капоту автомобіля і ОСОБА_1 зупинив автомобіль. Підсудний ніякої допомоги не пропонував, лише зробив зауваження, після чого сів в автомобіль і поїхав у напрямку с Вербівки.
· висновком експерта № 317 від 11.12.2006 року про те, що виявлені тілесні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_2, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
· даними протоколу огляду речових доказів та фототаблицею від 02.11.2006 року;
- даними протоколу огляду місця події та схемою до протоколу від
22.10.2006 року;
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного і об»єктивного їх розгляду в судовому засіданні суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 доказане повністю.
Поскільки підсудний ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Суд враховує, що він свою вину в скоєному злочині визнав повністю, його щиросердне каяття у скоєному, що він сприяв слідству, наявність малолітньої дитини наутриманні, його позитивну характеристику, а також думку потерпілих, і вважає за можливе призначити йому покарання із
застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд, обговоривши цивільний позов, заявлений потерпілим по справі ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, вважає, що він обґрунтований, документально підтверджений і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд, вважає, що підлягають до задоволення, але частково, оскільки дійсно винними діями підсудного, що скоїв злочин порушилося його звичайне життя, організація діяльності, що створило йому моральний дискомфорт. Потерпілий довів в судовому засіданні, що в нього виникло право на відшкодування підсудним моральної шкоди, проте, суд, вважає, що її розмір необхідно зменшити, при цьому враховуючи матеріальний стан підсудного.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання по даній статті 3 ( три ) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися до нього для реєстрації.
Додаткова міра покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один - підлягає реальному виконанню.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити дотеперішню до часу вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 924 грн 24 коп матеріальних збитків та 5 000 ( п»ять) тисяч грн моральної шкоди.
Речові докази по справі: ЗАЗ - 1102 «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у засудженого ОСОБА_1 повернути йому ж за належністю, звільнивши його від зобов»язань по зберігальній розписці.
На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.