Справа № 1-24 2007 року
30 січня 2007 року Городищенський районний суд
Черкаської області в складі:
головуючого судді Черненка В. О.
при секретарі Сидоренко О. С.
з участю прокурора Новікова Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городище, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Городищенського районного суду № 2-335 від 12.05.2006 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь матері ОСОБА_3. З квітня 2006 року ОСОБА_1 умисно став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, ніде не працює, не перебуває на обліку в Городищенському районному центрі зайнятості як безробітний, іншої матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_2 не надає, в наслідок чого у нього виник борг по сплаті аліментів на загальну суму 1001 гривня станом на 01.11.2006 року.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що у жовтні 1996 року він одружився з ОСОБА_3, після чого остання стала носити прізвище ОСОБА_1 і в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилися дочка ОСОБА_2, яку вони разом виховували і ростили до 2000 року. Спільне життя не склалося і вона переїхала від нього з дитиною проживати до своїх батьків. З бувшою дружиною він не зустрічався близько року, а коли захворіла її мати, то перед смертю попросила його, щоб він не кидав її дочку. Після того він із ОСОБА_3 вже не офіційно прожили до 2004 року, але їх спільне життя не склалося і вони змушені були розлучитися. У травні 2006 року він викликався до Городищенського районного суду, як відповідач по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. Він знає, що згідно рішення Городищенського районного суду він зобов'язаний до сплати аліментів на утримання своєї дочки на користь ОСОБА_3, але аліментів не сплачує і ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає по тій причині, що бувша дружина не дає можливості бачитися і спілкуватися з дочкою. Він не проявляє належної наполегливості щодо працевлаштування та сплати заборгованості по аліментах, хоча знає, що така заборгованість є.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у скоєному злочині підтверджується доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ст. 299 КПК України, а саме:
· показами потерпілої ОСОБА_3.;
· свідченнями свідка ОСОБА_4 ;
- свідченнями свідка ОСОБА_5;
копією виконавчого листа Городищенського районного суду від 12.05.2006 року;
- розрахунком суми аліментів, відповідно до якого борг підсудного ОСОБА_1,
по сплаті аліментів станом на 01.11. 2006 року становить 1001 гривня за 07 місяців;
· пропозиціями Городищенського ДВС щодо сплати підсудним ОСОБА_1 суми заборгованості по аліментах;
· довідкою від 28.11.2006 року про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в районному центрі зайнятості як безробітний.
· заявою потерпілої ОСОБА_3 від 07.11.2006 року, в якій вона просить притягнути підсудного ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.
Таким чином суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 доказане повністю. Оскільки підсудний злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, те що він раніше не судимий, свою вину визнав повністю, щиросердно кається у скоєному, його характеристику з місця проживання, і вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, призначивши покарання із випробуванням.
Керуючись ст. ст. 72, 299, 323, 324 КПК України, суд, -
визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого ОСОБА_1 - з часу вручення йому копії вироку.