79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.04.12 Справа№ 19/405А
За позовом: Закритого акціонерного товариства "Сетвік", м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, м. Львів
про: скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №938/10/23-0 від 20.01.2007р.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Шевців В.І.
Представники:
Позивача: ОСОБА_1 -предст. (дов. б/н від 24.05.2011р.)
Відповідача: ОСОБА_2 -гол. держ. под. інспектор (дов. №29/10 від 19.03.2012р.)
Представникам сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.
У судовому засіданні здійснено звукозапис розгляду судової справи за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним товариством "Сетвік" Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №938/10/23-0 від 20.01.2007р.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 29.12.2007р. порушено провадження у справі і призначено попереднє судове засідання на 11.02.2008р.
Ухвалою суду від 25.02.2008р. розгляд справи зупинено провадження у справі до набрання законної сили постанови господарського суду Львівської області від 02.08.2007р. у справі №5/1232-18/167А за позовом ДПІ у Франківському районі м. Львова до ЗАТ "Сетвік" та ТзОВ "Славутич" про встановлення (підтвердження) недійсності господарського зобов"язання, застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України та вирішення питання про відшкодування збитків у відповідності до вимог ст.216 ЦК України.
Господарським судом скеровувались запити від 22.12.2008р., від 16.06.2009р., від 08.12.2009р., від 19.08.2010р., від 11.02.2011р. про результати розгляду справи 5/1232-18/167А, наявності чи відсутності обставин, що зумовили зупинення справи, станом на 15.08.2011р. відповіді не надходило.
Ухвалою суду від 23.08.2011р. провадження у справі поновлено, у зв'язку із відсутністю у матеріалах відомостей щодо результатів набрання законної сили постанови господарського суду Львівської області від 02.08.2007р. у справі №5/1232-18/167А та призначено розгляд справи на 07.09.2011р.
Ухвалами суду від 07.09.2011р., від 05.10.2011р., від 26.10.2011р., від 14.11.2011р., від 30.11.2011р., від 13.12.2011р., від 11.01.2012р., від 24.01.2012р. попередній розгляд справи відкладався з підстав, викладених у вказаних ухвалах.
Ухвалою суду від 29.02.2012р. закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 27.03.2012р.
У судовому засіданні 27.03.2012р. оголошено перерву до 10.04.2012р.
У продовженому судовому засіданні від 10.04.2012р. представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р. необґрунтовано прийшов до висновку про неправомірне віднесення сум по податку на додану вартість в сумі 21338,00грн. до бюджетного відшкодування при фактичному здійсненні господарської операції із ТзОВ „Славутич".
В судовому засіданні 10.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що позивач отримав від Комерційного господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" послуги, які підтверджені податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками щодо оплати виконаних робіт та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та й відповідно включення сум до бюджетного відшкодування.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2012р. позов не визнав та зазначив, що наявність податкових накладних та актів приймання виконаних робіт отриманих позивачем від Комерційного господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" не може свідчити про реальність здійснення господарської операції. Крім того, у Комерційного господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності підприємства, а відтак такі послуги здійснені не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою заниження податку на додану вартість. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в
судовому засіданні 10 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини
Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова було проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р. -ЗАТ „Сетвік", за наслідком якої складено Акт від 18.01.2007р. №90/23-2/33073065, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.7.7.1 п.п.7.72. п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 21338,00 грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №938/10/23-0 від 20.01.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі в сумі 31338,00грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду про захист своїх прав.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі-Положення).
У ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, між ЗАТ „Сетвік" (Замовник) та КГ ТзОВ „Славутич" (Виконавцем) був укладений договір підряду №1/3/005/10 від 18.07.2005р. відповідно до якого КГ ТзОВ „Славутич", зобов'язувалося надати послуги позивачу щодо ремонту покрівлі цеху №28 за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1.
На виконання умов договору КГ ТзОВ „Славутич" виписало податкові накладні від 27.07.2005р. №437, від 08.08.2005р. №444, від 11.08.2005р. №448, від 23.08.2005р. №457, від 31.08.2005р. №463, від 22.09.2005р. №470, а позивач провів оплату, яка на думку позивача підтверджується банківськими виписками. Згідно поданих до матеріалів справи Актів приймання виконаних підрядних робіт №1 та №2 датованих 31.08.2005р. ЗАТ „Сетвік" отримав від КГ ТзОВ „Славутич" виконані роботи по ремонту покрівлі цеху.
Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з КГ ТзОВ „Славутич", позивачем отримано право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду.
Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до вимог п.3.2.1 ст. З Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.
Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети, крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).
Згідно із банківських виписок позивач проводив оплату КГ ТзОВ „Славутич", в призначені платежу зазначав: аванс за будівельні матеріали, проте жодних документів, які б свідчили про поставку будівельних товарів для ЗАТ „Сетвік" суду представлено не було.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи Договору підряду №1/3/005/10 від 18.07.2005р., згідно якого ЗАТ „Сетвік" (Замовник) повинен був передати КГ ТзОВ „Славутич" затверджену проектно-кошторисну документацію, дозвіл на початок виконання робіт по об'єкту. Водночас, на вимогу суду згідно ухвал від 24.01.2012р. та від 29.02.2012р. позивач не представив жодного документу, який підтверджував реальність господарської операції, а саме дозвіл на початок виконання робіт по об'єкту, проектно-кошторисну документацію, докази проведення перевірки прийняття виконаних робіт, докази введення в експлуатацію об'єкта із обов'язковим складенням відповідного документу та його затвердження.
Суд, у відповідності до вимог ст. 11 КАС України ,пропонував представнику позивача подати докази, які б підтверджували існування вищеперелічених документів, проте, позивачем не були долучено.
Контролюючими органами проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності КГ ТзОВ „Славутич" встановлено, що відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про відсутність реального характеру відповідних робіт, на підставі яких визначено суми податкового кредиту, а загалом і про відсутність факту надання таких робіт, з чим погоджується суд.
Однак, фактично такі роботи КГ ТзОВ „Славутич" не проводилися у зв'язку із відсутністю у підприємства економічних засобів та трудових ресурсів, відтак ці документи не можуть використовуватися позивачем для цілей ведення податкового обліку.
Отже, ЗАТ „Сетвік" оплачувались кошти КГ ТзОВ „Славутич" без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету.
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.
Таким чином, з метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).
Крім цього, згідно із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 № 668, які є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників), субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Даючи аналіз матеріалам справи, суд приходить до переконання, що операції із ремонту покрівлі цеху корпусу №28 за адресою м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 не мали реального характеру. Відповідно до наданих документів немає можливості встановити можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволені позову ЗАТ „Сетвік" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №938/10/23-0 від 20.01.2007р., слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст. ст. 7 - 14, 69 - 71, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст Постанови виготовлено і підписано 17.04.2012р. керуючись вимогами ст. 160 КАС України.
Суддя Левицька Н.Г.