Справа №2а-120
2008 р.
13 серпня 2008 року Первомайський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Пащенко Л.В.
при секретарі Кузьменко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області за участі його представника ОСОБА_2 про визнання дій відповідача з відмови в проведенні нарахування недовиплаченої частини щорічної грошової допомоги на оздоровлення та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він, згідно законодавства України, є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з ліквідацією її наслідків та має відповідне посвідчення. Він учасник ліквідації наслідків аварі її на ЧАЕС 1 категорії , інвалід 11 групи від захворювання, яке пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, і постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 11 групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Законодавчо встановлено, що виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке є відповідачем за даним позовом. Ст. 67 вказаного Закону передбачає, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя зростання мінімальної заробітної плати. Ст.62 Закону передбачено право Кабінету Міністрів України роз'яснювати порядок застосування закону, встановлює, що рішення КМУ обов'язкові для виконання всіма органами державної виконавчої влади, суб'єктами господарювання, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.
Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 р. всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений конкретний розмір щорічної допомоги у твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів 1-11 груп - 26,70грн. (за грошовою реформою 1996р). З моменту прийняття ПКМУ №836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення не змінювалися до 2005р., коли ПКМУ від 12.07.2005р. №562 для інвалідів 1-11 груп вона була встановлена у розмірі 120.00грн. В той же час Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної зарплати, щорічно затверджувався державний бюджет. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зазначеними Постановами КМУ №836 та №562, усупереч Закону №796-12, який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплат, установлені конкретні розміри такої допомоги твердій грошовій сумі, й зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії - 26,70грн. та 120.00грн.Ст.268 Цивільного Кодексу України серед вимог, на які позовна давність не поширюється, передбачає вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Законами України встановлено розмір мінімальної заробітної плати:
-«Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000р» №436 від 6.01.00р., що складала 118.00грн. і на протязі 2001р.,
-«Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002р» №2896 від 3.12.01р., що складала 140 грн. на початок року, таз 1.07.03р.- 165грн.,
· «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003р» №372 від 5.12.02р. у розмірі 185грн., аз 1.12.03р. у розмірі 205.00грн. (закон №1328 від 25.11.03р.),
· «Про внесення змін до закону «Про державний бюджет України на 2004р.» №1801 від 7.06.04р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня -205.00грн., а з 09.04р.-237.00грн.
· «Про державний бюджет України на 2005р.» №2285 від 23.12.04р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2005р.-262.00грн., а з 1.04.04р. - 290.00грн., з 07.04.-310.00грн., з 1.09.04р.-332.00грн.
· «Про державний бюджет України на 2006р.» №3235 від 20.12.05р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2006р.-350.00 грн., а з 1.07.06р. - 375.00 грн., з 12.06р. -400,00 грн.
· «Про державний бюджет України на 2007р.» № 489-У від 19.12.06р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007р.- 400.00 грн., а з 1.07.07р. 420.00 грн., а з 1.12.07р. - 450.00 грн. Даними Законами не виключалась можливість застосування розміру мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст.48 Закону № 796-Х11.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй постанови, положення готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента країни, актів КМУ, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра. Таким чином, нормативно-правові акти повинні відповідати актам вищої юридичної сили. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади повинні діяти в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В квітні 2008р. йому стало відомо, що в порушення вимог ст.48 Закону № 796-Х11 та частини 3 ст.22 Конституції України, у період з 2001 до 2007 року, грошова допомога, призначена йому законом, нараховувалась неповністю. Він звернувся до відповідача з письмовою заявою про доплату йому невиплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, в своїй відповіді від 25.04.08 р. №03-1600 відповідач повідомив йому, що він провадив оплати відповідно до ПКМУ №836 від 26.07.96р. та №562 від 12.07.05р. у зменшеному розмірі через відсутність фінансування. Відповідно до ст.48 Закону 796-ХП йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення як інваліду 2-ї групи у розмірі п'ять мінімальних заробітних плат, що складає, з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення на момент виплати:
-2001р. -118.00 х5 = 590,00 грн.-26.70грн.=563.30 грн.
-2002р. - 140.00грн. х5 = 700.00грн.- 26.70грн.=673.30 грн. -2003р. - 185.00грн.х5= 925.00грн.- 26,70 грн. =898.30 грн.
-2004р - 205.00 грн. х 5 = 1025,00 грн.- 26,70грн =998.30 грн.
-2005р - 262.00грн. х 5 = 1310.00грн.- 120,00грн. =1190,00 грн.
-2006р - 350.00грн. х 5 = 1750.00грн. -120,00 грн.= 1630,00 грн.
-2007р - 400.00грн. х 5= 2000.00грн. -120,00грн. = 1880,00 грн.
Таким чином, в період з 2001р по 2007р. його право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у повному обсязі було порушено, сума недоплати складає 7833,20 грн. 09.07.2007р Конституційний Суд України виніс рішення по справі №1-29/2007 в якому вказав, що «Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших Законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного и. 46,48 Конституції України 254к/96-ВР). Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України 254к/96-ВР). Зупинення дії положень законів, якими визначено права і ободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Конституційний Суд України одноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України 254к/96-ВР (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002р №5-рп/2002 2005р710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від березня 2004р №7-рп/2004 (2007р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від, 1 грудня 2004р №20-2004 А020р710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 р №8-рп/2005 (2008р710-05) (справа про рівень пенсії і тисячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995році, набула системного характеру, тоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій ст.95 Конституції України 254к/96-ВР, положення якої конкретизовано уст.38 Кодексу 42-14).
Встановлений ч.2 ст.95 Конституції України 254к/96-ВР, ч.2 ст.38 Кодексу (2542-14)
перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним. За змістом наведених положень Конституції України 254к/96-ВР та Кодексу 2542-14 вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання від інших законів України - він стосується виключно поновлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Вищевказаним рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційним п. 30 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007р», якою встановлено припинення виплат щорічної допомоги відповідно до ст.48 Закону України №796-Х11
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України « Про Конституційний Суд України» №422/96-ВР від 16.10.1996р «У разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».
Ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Ст.22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до інших законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Ст.55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Просить суд визнати дії Управління праці та захисту соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області з відмови у проведенні нарахування недовиплаченої частини щорічної грошової допомоги на оздоровлення та її виплати незаконними та такими, що порушують його Конституційні права та свободи; стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 7833,20грн.
В суді позивач повністю підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що відповідач відповідно до вимог ст. 54 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» є управлінням виконавчого комітету Первомайської міської ради, а також кінцевим розпорядником бюджетних коштів. Згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 на УПСЗН покладений обов'язок здійснення виплати пільговій категорії громадян щорічної грошової допомоги на оздоровлення. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону № 796, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які надходить на рахунок відповідного органу Державного казначейства, який, згідно Положення про Державне Казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 р., здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.
Стаття 117 Конституції України передбачає, що КМУ в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які обов»язкові до виконання. Ст.62 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 також встановлює обов»язковість виконання рішень КМУ міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, суб»єктами господарювання, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності. Тому відповідач в здійсненні своєї діяльності в частині виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення керується не тільки ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, який безпосередньо регулює правовідносини в даній сфера, а ще й ЗУ «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», постановами КМУ №836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та №562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В ст.2 Законів України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», які приймались на відповідні роки, зазначено, що до прийняття Верховною Радою України змін до х законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
Виходячи із існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату окремих видів компенсації і допомог у розмірах, визначених в зазначених постановах КМУ.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді прийнято без заперечень, що позивач є особою, віднесеною до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (с.5).
Позивачу встановлена 2 група інвалідності з 14.05.1997 року , що підтверджується довідками МСЕК. Він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в обсязі встановленому законом, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. Порядок надання щорічної допомоги регулюється цим Законом. Абз.2 ч.4 ст. 48 вказаного Закону передбачена виплата інвалідам 3 групи допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Оскільки дія абзацу 2 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинена на 2006 р. в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України №3235-4 від 20.12.2005 р., внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006. Зазначена норма протягом 2001,2002,2003,2004, 2005, 2007 р.р. була чинною і підлягає застосуванню.
Згідно ч.7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Розмір мінімальної заробітної плати складає:
З 01.07. 2000 року по 31.12. 2001 року - 118 грн. на місяць,
З 01.01.2002 року по 30.06. 2002 року - 140 грн. на місяць,
З 01.07.2002 року по 31.12.2002 року - 165 грн. на місяць,
З 01.01.2003 року по 30.11. 2003 року - 185 грн.,
З 01.12.2003 року 31.08. 2004 року - 205 грн. на місяць,
З 01.09.2004 року по 31.12. 2004 року - 237 грн. на місяць,
З 01.01.2005 р. - 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн.;
з 01.01.2007 р. - 400 грн., з 01.04.2007 р. - 420 грн., з 01.09.2004 р. - 440 грн., з 01.10.2007 р. - 460 грн.
Зі змісту вимог Законів України «Про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2004, 2005 та 2007 р.р.» не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що встановлений в 1996 р. постановою КМУ № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими Законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закони України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004, 2005, 2007 р.р.», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 р. №836.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області повинно виплатити позивачу щорічну допомоги на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати:
За 2001 р. - (118 х5) - 26,70 = 563,30 грн.;
За 2002 р. - (140х 5) - 26,70 = 673,30 грн.;
За 2003 р. - (185 х 5) - 26,70 = 898 30 грн.;
за 2004 р. - (205 х 5) - 26,70 = 998,30 грн.;
за 2005 р. - (262 х 5)- 120,00 = 1190,00 грн.;
за 2007 р. - (400 х 5)- 120,00 = 1880,00 грн.
Всього : 6203,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8,19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.ст.8, 9, 159-163 КАС України, -
Позов позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області доплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2007 роки в сумі 6203,20 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова у повному обсязі буде виготовлена 18.08.2008 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.
Суддя Пащенко Л.В.