01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" квітня 2012 р. Справа № 8/026-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙД», ідентифікаційний код: 36899012, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, адреса для листування: 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 31.12.2011 року;
від відповідача: не з'явився, -
товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙД»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 15.02.2010 року за № 1570-10 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 4712,58 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 58 коп.).
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 15.02.2010 року за № 1570-10 неповністю здійснив оплату придбаних у Позивача товарів, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість за Договором перед Позивачем на загальну суму 4712,58 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 58 коп.), яка включає в себе станом на 20.02.2012 року основний борг у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.), пеню у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штраф у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2012 року порушено провадження у справі №8/026-12 та призначено останню до розгляду на 20.03.2012 року.
20.03.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 24.02.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 24.02.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року.
17.04.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 24.02.2012 року та від 20.03.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.04.2012 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -
згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
15.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙД»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України укладено Договір поставки від 15.02.2012 року за № 1570-10, відповідно до умов п. 1.1. якого, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (Відповідача) алкогольні напої, надалі - Товар, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
За умовами ч. 3 п. 3.5. Договору, підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем (Відповідачем) від Постачальника (Позивача) за кількістю та за якістю.
Договір у п. 4.1. передбачає, що кількість, асортимент товару визначається Покупцем (Відповідачем) у замовленні та зазначається Постачальником (Позивачем) у видатковій накладній на товар.
Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору, ціна на товар визначена у прас-листі Постачальника (Позивача), який діє на момент здійснення Покупцем (Відповідачем) замовлення. Ціна на товар зазначається Постачальником (Позивачем) у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.
Згідно із п. п. 6.1., 6.2. Договору, розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника (Позивача) або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін -шляхом попередньої оплати. Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (Позивача).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Судом встановлено, що на виконання вимог Договору 28.12.2010 року Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 5778,96 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 96 коп.), що підтверджено видатковою накладною від 28.12.2010 року за №138131/144338 та актом звірки взаєморозрахунків, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Вказана видаткова накладна підписана Відповідачем, на виконання вимог п.п. 3.5., 3.7. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості поставлених товарів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого товару у обсягах, асортименті та вартістю, визначених в цій видатковій накладній, достовірність якої Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткова накладна та акт звірки взаєморозрахунків без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або незгоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.
Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 20.03.2012 року та 17.04.2012 року під час розгляду справи №8/026-12, видатковою накладною від 28.12.2010 року за №138131/144338 та актом звірки взаєморозрахунків підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 6.1., 6.2. Договору частково оплатив поставленні Позивачем товари, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 20.02.2012 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.).
Судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 17.04.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів, їх вартості та якості не надходило. Відповідачем суду не надано доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів або щодо їх якості чи оплати Відповідачем останніх.
Суд на підставі вищенаведеного дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.
В ході розгляду справи №8/026-12 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 20.02.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.
Перевіривши достовірність та правильність зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.
Одночасно в ході розгляду справи №8/026-12 встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи та Позивач у справі, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 20.02.2012 року складає 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.).
Таким чином, станом на 20.02.2012 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.).
Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів за Договором суду в ході розгляду справи не надано.
Станом на 17.04.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.) Відповідачем не погашена.
Суд приходить до висновку, що у Позивача будь-які порушення фінансової дисципліни при укладенні та виконанні Договору поставки від 15.02.2010 року за № 1570-10 відсутні та у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.).
У зв'язку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.).
Крім того, Позивач просить на його користь стягнути з Відповідача пеню у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штраф у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.).
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку порушення Покупцем (Відповідачем) строків оплати вартості одержаного від Постачальника (Позивача) товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Згідно із п. 9.2. Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманої від Постачальника продукції, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10.01.2002 року за №2921-III у ст. 1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті поставлених Позивачем товарів станом на 20.02.2012 року у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За розрахунком Позивача розмір пені становить 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), розмір 20% річних становить 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), розмір 7% штрафу становить 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та розмір інфляційних нарахувань становить 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.).
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.
Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. п. 7.1., 9.2. Договору, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штрафу у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки від 15.02.2010 року за № 1570-10 станом на 20.02.2012 року складає 4712,58 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 58 коп.).
Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати поставлених за Договором поставки товарів на загальну суму 4712,58 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 58 коп.), яка включає в себе станом на 20.02.2012 року основний борг у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.), пеню у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штраф у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.).
Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів на загальну суму 4712,58 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 58 коп.), яка включає в себе станом на 20.02.2012 року основний борг у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.), пеню у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штраф у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.), визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙД»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙД», ідентифікаційний код: 36899012, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, адреса для листування: 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42, заборгованість за Договором поставки від 15.02.2010 року за № 1570-10 у вигляді основного боргу у сумі 3328,96 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 96 коп.), пені у сумі 258,70 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 70 коп.), 20% річних у сумі 738,76 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 76 коп.), 7% штрафу у сумі 233,03 грн. (двісті тридцять три гривні 03 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 153,13 грн. (сто п'ятдесят три гривні 13 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 17.04.2012 року