Кіровоградської області
"19" квітня 2012 р.Справа № 9/36
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/36
за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська Друга селищна рада Кіровоградської області, Кіровоградська область, смт. Знам'янка Друга, вул. Леніна, 51
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про визнання недійсною угоди,
Представники сторін участі не брали.
Знам'янський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська Друга селищна рада Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою від 01.01.2008 року, укладеної між Знам'янською Другою селищною радою Кіровоградської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Провадження у даній справі зупинялось згідно ухвали суду від 14.04.2009р. до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи №2-а-3541/09/1170, що розглядається Кіроворадським окружним адміністративним судом.
В подальшому, провадження у справі №9/36 поновлено ухвалою від 02.04.2012р., в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав, про що подав відповідні письмові пояснення від 17.04.2012р.
Позивачем 18.04.2012р. подано клопотання про припинення провадження у даній справі. Дане клопотання мотивоване тим, що спірна угода припинила свою дію.
Відповідач 19.04.2012 р. подав клопотання про закриття даної справи з огляду на те, що нежитлове приміщення, яке було розміщене на земельній ділянці, що є предметом спірного договору, згідно договору купівлі-продажу продане ОСОБА_3.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд
01.01.2008 р. між Знам'янською селищною радою Кіровоградської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (землекористувач) укладено угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою (надалі - угода від 01.01.2008 р.), за умовами якої землекористувач, що фактично користується земельною ділянкою, на якій розміщена будівля магазину, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею в межах існуючих землекористувань 278 кв.м., в тому числі 278 кв.м. землі комерційного використання, в період до дати видачі правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку зобов'язується сплачувати щомісячно на обумовлений в угоді рахунок кошти в сумі 147,91 грн.
Додатком №1 до угоди від 01.01.2008 р. позивачем здійснено розрахунок плати за користування земельною ділянкою (а.с. 11).
Рішенням двадцятої сесії п'ятого скликання Знам'янської Другої селищної ради №162 від 30.01.2008 р. "Про затвердження "Угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою" із приватним підприємцем ОСОБА_2." вирішено затвердити укладену угоду від 01.01.2008 р. із приватним підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 278 м.кв. по вул Леніна, 66 для розміщення магазину із щомісячною платою за користування 147,91 грн. та зобов'язано відповідача в термін до 01.09.2008 р. виготовити документацію із землеустрою та заключити із селищною радою відповідний договір оренди земельної ділянки.
За висновком прокурора, укладена між сторонами угода про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою від 01.01.2008 р. не відповідає вимогам земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною.
Вимоги прокурора підлягають задоволенню в силу наступного.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.
Згідно з пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Отже повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до компетенції Знам'янської Другої селищної ради Кіровоградської області.
Із змісту спірної угоди від 01.01.2008 р. вбачається, що Знам'янська Друга селищна рада фактично надала в користування відповідачу земельну ділянку, на якій розміщена будівля магазину, за адресою: АДРЕСА_2 площею в межах існуючих землекористувань 278 кв.м.
При цьому рішення про надання в користування відповідачу такої земельної ділянки, як то передбачено ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України не приймалось.
Угода від 01.01.2008 р. була затверджена рішенням двадцятої сесії п'ятого скликання Знам'янської Другої селищної ради №162 від 30.01.2008 р.
Але постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі 1170/2а-1337/11, яка набрала законної сили 11.10.2011р., п. 1 рішення сесії Знам'янської Другої селищної ради "Про затвердження "Угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою" із приватним підприємцем ОСОБА_2." №162 від 30.01.2008 р., скасоване як незаконне.
В силу вимог частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди) визначено перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Зокрема, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Порядок надання земельних ділянок у власність, в постійне користування, а також в оренду визначено нормами Земельного кодексу України, зокрема, статтями 118, 123, 124 та Законом України "Про оренду землі".
При цьому, нормами чинного законодавства не надано повноважень органам місцевого самоврядування по передачі земель державної та комунальної власності юридичним чи фізичним особам в користування без дотримання, зокрема, положень ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
За земельні ділянки державної та комунальної власності власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 15 Закону України "Про плату за землю").
Інші платежі користування землею Законом України "Про плату за землю" не передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За правилами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки угода від 01.01.2008 р. укладена з порушенням вимог ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", вона не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнана недійсною.
За викладених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню господарським судом з огляду на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повноваження суду щодо закриття господарських справ.
Розглядаючи клопотання позивача про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд враховує наступне.
За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Тому припинення дії правочину чи припинення зобов"язань за правочином, який укладено з порушенням вимог чинного законодавства, не позбавляє сторони (прокурора) права на звернення з позовами про визнання такого правочину недійсним.
Таким чином, припинення дії спірного договору не дає підстав стверджувати про відсутність предмету договору у справі про визнання його недійсним, а тому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою без номера від 01.01.2008 року, укладену між Знам'янською селищною радою Кіровоградської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на площу 278 кв.м.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31115095700002, МФО 823016, код 24145329) - державне мито в сумі 85,00 грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31214264700002, МФО 823016, код 24145329) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити позивачу за адресою: АДРЕСА_2 відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, Знам'янському міжрайонному прокурору за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Чапаєва, 5 та прокуратурі Кіровоградської області за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 4.
Суддя О.Б. Шевчук