01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"05" квітня 2012 р. Справа № 4/253-07/14
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді Бацуци В. М.
суддів Горбасенка П. В.
Наріжного С. Ю.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 235 від 06.05.2011 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства „Агрофорт", м. Кагарлик
про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання права власності на урожай, відшкодування шкоди
ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Агрофорт" про витребування з чужого незаконного володіння відповідача та зобов'язання передати позивачу земельні ділянки, що знаходяться: на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 252 га, поле № 2 - 289 га, поле № 3 - 208 га, поле № 4 - 311 га, поле № 5 - 298 га, поле № 6 - 311 га, поле № 7 - 370 га, поле № 8 - 380 га, поле № 9 - 354 га, поле № 10 -110 га; на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1-2-Зк площею 156 га, поле № 1 - 156 га, поле № 2 - 160 га, поле № 6-7к - 107 га, поле № 4 - 160 га, поле № 3 -158 га, поле № 5 - 171 га, поле № 6 - 308 га, поле № 11 - 168 га, поле № 8а - 17 га, поле № 7а - 134 га, поле № 9 - 173 га, поле № 7 -208 га; на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 130, 5 га, поле № 2 - 93, 4 га, поле № 3 - 93,4 га, поле № 4 - 108,3 га, поле № 5 - 118, 4 га, поле № 6 -122, 6 га, поле № 7-8 - 60, 4 га, поле № 9 - 192, 2 га.; визнання права власності на урожай, вирощений на земельних ділянках, що знаходяться: на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 252 га, поле № 2 - 289 га, поле № 3 - 208 га, поле № 4 - 311 га, поле № 5 - 298 га, поле № 6 - 311 га, поле № 7 - 370 га, поле № 8 - 380 га, поле № 9 - 354 га, поле № 10 -110 га; на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1-2-Зк площею 156 га, поле № 1 - 156 га, поле № 2 - 160 га, поле № 6-7к - 107 га, поле № 4 - 160 га, поле № 3 -158 га, поле № 5 - 171 га, поле № 6 - 308 га, поле № 11 - 168 га, поле № 8а - 17 га, поле № 7а - 134 га, поле № 9 - 173 га, поле № 7 -208 га; на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 130, 5 га, поле № 2 - 93, 4 га, поле № 3 - 93,4 га, поле № 4 - 108,3 га, поле № 5 - 118, 4 га, поле № 6 -122, 6 га, поле № 7-8 - 60, 4 га, поле № 9 - 192, 2 га.; стягнення 22 457 280, 00 грн. збитків. Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам передавати у володіння та користування третіх осіб земельні ділянки, що знаходяться: на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 252 га, поле № 2 - 289 га, поле № 3 - 208 га, поле № 4 - 311 га, поле № 5 - 298 га, поле № 6 - 311 га, поле № 7 - 370 га, поле № 8 - 380 га, поле № 9 - 354 га, поле № 10 -110 га; на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1-2-Зк площею 156 га, поле № 1 - 156 га, поле № 2 - 160 га, поле № 6-7к - 107 га, поле № 4 - 160 га, поле № 3 -158 га, поле № 5 - 171 га, поле № 6 - 308 га, поле № 11 - 168 га, поле № 8а - 17 га, поле № 7а - 134 га, поле № 9 - 173 га, поле № 7 -208 га; на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 130, 5 га, поле № 2 - 93, 4 га, поле № 3 - 93,4 га, поле № 4 - 108,3 га, поле № 5 - 118, 4 га, поле № 6 -122, 6 га, поле № 7-8 - 60, 4 га, поле № 9 - 192, 2 га. та накласти арешт на посіви засіяні на вказаних земельних ділянках, накласти арешт на урожай, що буде зібрано на вказаних земельних ділянках, накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 22 457 280, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним володінням та користуванням відповідачем вищевказаними земельними ділянками, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що перебували у володінні і користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди землі, і вказані речові права щодо зазначених земельних ділянок, на думку позивача, не припинились, та безпідставним набуттям відповідачем урожаю та іншого майна, що знаходяться на вищевказаних земельних ділянках.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2007 р. (суддя Попікова О. В.) порушено провадження у справі № 4/253-07 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ТОВ „Агрофорт" про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання права власності на урожай, відшкодування шкоди і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 01.06.2007 р.
Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 31.05.2007 р. за наслідками розгляду відповідної заяви судді Попікової О. В. розгляд справи № 4/253-07 призначено колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя Попікова О. В., судді -Євграфова Є. П., Карпечкін Т. П.
01.06.2007 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив № 89 від 31.05.2007 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
01.06.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2007 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2007 р. за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, викладеної у позовній заяві, що задоволена судом частково, вжито заходів до забезпечення позову, а саме заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам передавати у володіння та користування третіх осіб земельні ділянки, що знаходяться: на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 252 га, поле № 2 - 289 га, поле № 3 - 208 га, поле № 4 - 311 га, поле № 5 - 298 га, поле № 6 - 311 га, поле № 7 - 370 га, поле № 8 - 380 га, поле № 9 - 354 га, поле № 10 -110 га; на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1-2-Зк площею 156 га, поле № 1 - 156 га, поле № 2 - 160 га, поле № 6-7к - 107 га, поле № 4 - 160 га, поле № 3 -158 га, поле № 5 - 171 га, поле № 6 - 308 га, поле № 11 - 168 га, поле № 8а - 17 га, поле № 7а - 134 га, поле № 9 - 173 га, поле № 7 -208 га; на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 130, 5 га, поле № 2 - 93, 4 га, поле № 3 - 93,4 га, поле № 4 - 108,3 га, поле № 5 - 118, 4 га, поле № 6 -122, 6 га, поле № 7-8 - 60, 4 га, поле № 9 - 192, 2 га. та відмовлено у задоволенні решти вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
22.06.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2007 р.
13.07.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.08.2007 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2007 р. за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, поданої у судовому засіданні від 13.07.2007 р., вжито заходів до забезпечення позову, а саме заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам відчужувати у будь-який спосіб (окрім передачі на зберігання спеціалізованим зерноприймальним підприємствам), урожай, вирощений та зібраний на земельних ділянках, що знаходяться: на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 252 га, поле № 2 - 289 га, поле № 3 - 208 га, поле № 4 - 311 га, поле № 5 - 298 га, поле № 6 - 311 га, поле № 7 - 370 га, поле № 8 - 380 га, поле № 9 - 354 га, поле № 10 -110 га; на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1-2-Зк площею 156 га, поле № 1 - 156 га, поле № 2 - 160 га, поле № 6-7к - 107 га, поле № 4 - 160 га, поле № 3 -158 га, поле № 5 - 171 га, поле № 6 - 308 га, поле № 11 - 168 га, поле № 8а - 17 га, поле № 7а - 134 га, поле № 9 - 173 га, поле № 7 -208 га; на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області: поле № 1 площею 130, 5 га, поле № 2 - 93, 4 га, поле № 3 - 93,4 га, поле № 4 - 108,3 га, поле № 5 - 118, 4 га, поле № 6 -122, 6 га, поле № 7-8 - 60, 4 га, поле № 9 - 192, 2 га.
17.08.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.09.2007 р.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 20.08.2007 р. змінено у складі колегії, яка розглядає справу № 4/253-07, суддю Карпечкіна Т. П. на суддю Маляренка А. В.
11.09.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.10.2007 р.
05.10.2007 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.10.2007 р.
26.10.2007 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.11.2007 р. Також даною ухвалою суду замінено відповідача - ТОВ „Агрофорт" його правонаступником - ЗАТ „Агрофорт".
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2007 р. скасовано вжиті ухвалою від 13.07.2007 р. у справі № 4/243-07 заходи забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2007 р. зупинено провадження у справі № 4/253-07 до вирішення пов'язаних з нею справ Кагарлицького районного суду Київської області за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до фізичних осіб -орендодавців та ЗАТ „Агрофорт" про визнання недійсними угод про розірвання договору оренди та визнання недійними договорів оренди землі, укладених із ЗАТ „Агрофорт".
09.11.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 09.11.2011 р. про відновлення провадження у справі, у якій він повідомив суд, що усунуто обставини, що зумовили зупинення провадження по зазначеній справі, а саме вже є судові рішення судів першої інстанції та судів апеляційної, касаційної інстанції, пов'язані з цією справою, за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до фізичних осіб - орендодавців. Зокрема, ухвала Верховного Суду України від 03.12.2008 р. по справі № 6-18168св08, ухвала Верховного Суду України від 27.06.2008 р. по справі № 6-13320ск08, ухвала Апеляційного суду Київської області від 14.05.2008 р. по справі № 22-Ц-1574/2008, ухвала Апеляційного суду Київської області від 18.04.2008 р. по справі № 22Ц-1478/2008, ухвала Апеляційного суду Київської області від 20.03.2008 р. по справі № 22ц-1205/2008, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05.02.2008 р. №2-82/2008 та інші.
У відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України справу 4/253-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Бацуца В. М., судді -Горбасенко П. В., Наріжний С. Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2011 р. прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Бацуца В. М., судді -Горбасенко П. В, Привалов А. І. справу № 4/253-07 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ТОВ „Агрофорт" про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання права власності на урожай, відшкодування шкоди та присвоєно їй № 4/253-07/14, поновлено провадження у справі № 4/253-07/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.11.2011 р.
29.11.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав документи, витребувані судом, а також письмові пояснення б/н від 28.11.2011 р. щодо заперечення проти позовних вимог ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" по справі № 4/257-07, у яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Крім того, представник відповідача повідомив суд про зміну свого найменування з Закритого акціонерного товариства „Агрофорт" на Приватне акціонерне товариство „Агрофорт", в підтвердження чого ним було надано суду свідоцтво серії А01 № 627167 про державну реєстрацію юридичної особи ПРАТ „Агрофорт", довідку серії АБ № 160097 від 11.05.2011 р. про включення до ЄДРПОУ ПРАТ „Агрофорт", статут ПРАТ „Агрофорт", затверджений рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ „Агрофорт", оформленим протоколом № 1 від 22.04.2011 р., та зареєстрований Кагарлицькою районною державною адміністрацією від 06.05.2011 р., виписку серії АЄ № 402494 від 23.11.2011 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ПРАТ „Агрофорт", що враховано і прийнято судом до уваги.
29.11.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.12.2011 р.
22.12.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.01.2012 р.
17.01.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 13.01.2012 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62 964 600, 00 грн. збитків та повернути у законне володіння позивача із незаконного володіння відповідача земельні ділянки в межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 789 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 013658, 4АА 000491); земельні ділянки в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 519 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000402); земельні ділянки в межах Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 277 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000401, 4АА 012894).
Заява б/н від 13.01.2012 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
19.01.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.02.2012 р.
02.02.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.02.2012 р.
16.02.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.03.2012 р.
01.03.2012 р. судове засідання у призначений судом час не відбулось у зв'язку із знаходженням судді Горбасенка П. В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2012 р. призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.04.2012 р.
05.04.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 04.04.2012 р. про відкладення розгляду справи, у якому він просить суд відкласти розгляд справи на два тижні, у зв'язку із хворобою його представника.
05.04.2012 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували вказані у клопотанні обставини щодо неможливості представника позивача прибути у судове засідання, та оскільки позивач не зазначив у клопотанні причини неможливості прибуття у судове засідання будь-якого іншого представника так, як позивач не обмежений у праві на направлення у судове засідання для представництва його інтересів будь-якого іншого представника. Крім того, неявка позивача та його уповноваженого представника не перешкоджає вирішенню спору.
Також, у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив.
При цьому представниками сторін будь-яких інших заяв і клопотань по даній справі до суду не подавались та у судовому засіданні не заявлялись.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
У 2005 р. між позивачем та орендодавцями - власниками земельних ділянок було укладено 924 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в с. Черняхів Кагарлицького району Київської області, строком на 5 років.
У 2006 р. зазначені договори були зареєстровані в Черняхівській сільській раді Кагарлицького району Київської області, що підтверджується витягом з книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).
Дія вказаних договорів достроково не припинялася, їх нечинність в судовому порядку не визнавалась.
У березні 2007 р. між відповідачем та орендодавцями - власниками земельних ділянок було укладено 631 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в с. Черняхів Кагарлицького району Київської області строком на 5 років.
У червні 2007 р. зазначені договори були зареєстровані у Кагарлицькому районному відділі Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Реєстрація вказаних договорів, укладених у березні 2007 р., була здійснена з урахуванням інформації, викладеної в листі Виконкому Черняхівської сільради Кагарлицького району Київської області від 31.03.2007 р. № 646. В ньому повідомлялося про розірвання договорів оренди землі у звязку із закінченням терміну дії договорів оренди земельних ділянок (паїв), укладених між Черняхівською селищною радою та ВСП „Агрофірма „Черняхівська".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 8/226 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено повністю та визнано незаконними дії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії щодо державної реєстрації договорів оренди землі, підписаних 28, 29, З0, 31 березня 2007 р. власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення (с. Черняхів, Кагарлицького району Київської області) з ТОВ „Агрофорт", зобов'язано ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 18, 19, 20, 21, 22 червня 2007 р., підписаних 28, 29, 30, 31 березня 2007 р. власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення (с. Черняхів, Кагарлицького району Київської області) з ТОВ „Агрофорт", судові витрати в сумі 3, 40 грн. присуджено на користь ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" за рахунок Державного бюджету України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 8/226 скасовано, провадження по справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені ухвалою Київського апеляційного адмінстративного суду від 04.10.2009 р. у справі № 8/226 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Також, станом на 2006 р. між позивачем та орендодавцями - власниками земельних ділянок (земельних паїв) було укладено аналогічні договори оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (579 договорів) та в межах Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області (284 договори), строком на 5 років (з 2002 р. по 2007 р.).
Зазначені договори були зареєстровані відповідно в Шпендівській та Сущанській сільських радах Кагарлицького району Київської області.
У 2006 р. між відповідачем та орендодавцями - власниками земельних ділянок було укладено 519 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області строком на 5 років та 277 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області строком на 5 років.
В подальшому зазначені договори були зареєстровані у Кагарлицькому районному відділі Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог, є його вимога до відповідача про зобов'язання повернути у законне володіння позивача із незаконного володіння земельні ділянки в межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 789 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 013658, 4АА 000491); земельні ділянки в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 519 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000402); земельні ділянки в межах Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 277 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000401, 4АА 012894).
Основним обґрунтуванням позивача зазначеної позовної вимоги є безпідставне володіння та користування відповідачем спірними земельними ділянками, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що перебували у володінні і користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди землі, укладених раніше між ним та орендодавцями - власниками земельних ділянок (земельних паїв) та зареєстрованих належним чином у вказаних сільських радах Кагарлицького району Київської області і вказані речові права щодо зазначених земельних ділянок, на думку позивача, не припинились, а володіння та користування відповідачем спірними земельними ділянками здійснюється на підставі відповідних договорів оренди землі, укладених пізніше між ним та орендодавцями - власниками земельних ділянок та зареєстрованих належним чином у Кагарлицькому районному відділі Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 125 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно ст. 152 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 212 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 18 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Статтею 20 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Статтею 27 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Як вбачається із матеріалів справи, у листопаді 2007 р. ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" звернулось до Кагарлицького районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ЗАТ „Агрофорт" про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі, мотивуючи вимоги тим, що ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" в особі ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності, 07.09.2005 р. були укладені з ОСОБА_5, ОСОБА_6 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 3, 05 га, кожна строком на 5 років. Позивач указував, що зазначені договори були незаконно розірвані від імені ЗАТ „МАК" ОСОБА_7, оскільки термін дії довіреності, виданої ОСОБА_7, закінчився 31.12.2005 р., а тому ЗАТ „МАК" просило визнати вказані угоди про розірвання договорів оренди землі, які він уклав 26.03.2007 р., недійсними, також просило визнати недійсними договори оренди землі від 03.03.2007 р., укладені ОСОБА_5, ОСОБА_6 з ТОВ „Агрофорт", ураховуючи, що ЗАТ „МАК" є орендарем указаних земельних ділянок у зв'язку з недійсністю договорів про розірвання договорів оренди землі.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали зустрічні позови, в яких просили визнати недійсними договори оренди спірних земельних ділянок, укладені ними 07.09.2005 р. із ЗАТ „МАК" посилаючись на те, що акти приймання-передачі цих земельних ділянок фактично не підписувалися та земельні ділянки не передавалися, а договори оренди цих земельних ділянок не зареєстровані відповідним органом і не скріплені печаткою ЗАТ „МАК".
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 18.01.2007 р. в задоволенні позову ЗАТ „МАК" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 22.04.2008 р. рішення районного суду скасовано, позов ЗАТ „МАК" задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.09.2008 р. рішення апеляційного суду Київської області від 22.04.2008 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" про визнання недійсними договорів оренди землі скасовано та залишено в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18.01.2007 р.
При цьому, скасовуючи рішення апеляційного суду Київської області від 22.04.2008 р. та залишаючи в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18.01.2007 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" про визнання недійсними договорів оренди землі Верховний Суд України у своїй ухвалі від 03.09.2008 р. зазначив, що договори оренди землі № 842 та № 862 від 07.09.2005 р., укладені між ЗАТ „МАК", в особі Віце-президента товариства ОСОБА_7, та ОСОБА_5, ОСОБА_6, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 3, 05 га кожна, які знаходяться на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, терміном на 5 років, належать ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі державних актів на право приватної власності на землю, були зареєстровані в Черняхівській сільській раді 20.04.2006 р., що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент укладення сторонами договорів оренди вони підлягали реєстрації структурними підрозділами Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України на підставі п. 33 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі" і Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. № 174. За таких обставин районний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказані договори укладені з порушенням порядку передачі земельних ділянок в оренду, передбаченого Законом України „Про оренду землі", без складання актів прйймання-передачі цих земельних ділянок та їх належної реєстрації. З урахуванням встановлених обставин, визнавши недійсними зазначені договори оренди, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ЗАТ „МАК", оскільки на момент укладення ОСОБА_5, ОСОБА_6 договорів оренди з ТОВ „Агрофорт" - 28 і 30 березня 2007 р. - були відсутні перешкоди для їх укладення.
Також, у березні 2008 р. ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії, в якому просило визнати незаконними дії відповідача щодо проведення ним державної реєстрації договорів оренди землі, укладених (підписаних) 28, 29, 30 та 31 березня 2007 р. власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення з ТОВ „Агрофорт" та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію вказаних договорів, що була проведена 18, 19, 20, 21 та 22 червня 2007 р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 8/226 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено повністю та визнано незаконними дії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії щодо державної реєстрації договорів оренди землі, підписаних 28, 29, З0, 31 березня 2007 р. власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення (с. Черняхів, Кагарлицького району Київської області) з ТОВ „Агрофорт", зобов'язано ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 18, 19, 20, 21, 22 червня 2007 р., підписаних 28, 29, 30, 31 березня 2007 р. власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення (с. Черняхів, Кагарлицького району Київської області) з ТОВ „Агрофорт", судові витрати в сумі 3, 40 грн. присуджено на користь ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" за рахунок Державного бюджету України.
Ухвалою Київського апеляційного адмінстративного суду від 04.10.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 8/226 скасовано, провадження по справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
При цьому, скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 8/226 Київський апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі від 04.11.2009 р. зазначив, що Державний комітет України по земельних ресурсах в особі Центру державного земельного кадастру та місцеві державні органи земельних ресурсів згідно із Типовими положеннями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 07.08.1996 р. № 930, здійснюють в межах своїх повноважень державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числі порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, а також, зокрема, здійснюють в межах державного земельного кадастру реєстрацію землеволодінь, землекористувань, договорів оренди земельних ділянок та забезпечують ведення відповідних реєстрів.
Крім того, у 2007 ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" звернулось в Кагарлицький районний суд Київської області із позовом до ОСОБА_8, ЗАТ „Агрофорт", в якому просило перевести з ТОВ „Агрофорт" на ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" права та обов'язки орендаря за договором оренди землі № 175-ш від 21.10.2006 р., зареєстрованим у державному реєстрі земель 22.11.2006 р. Кагарлицьким районним відділенням Київської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру".
Посилався на те, що на підставі договору оренди земельної ділянки (паю) № 162 від 01.12.2002 р. він орендував належну ОСОБА_8 земельну ділянку (пай) розміром 3, 4 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району. Даний договір оренди укладений до 31.12.2007 р. Орендована земля належала відповідачу на підставі сертифікату, виданого 21.08.1996 р. Кагарлицькою районною державною адміністрацією.
Згодом належна ОСОБА_8 земельна ділянка була виділена в натурі і йому був виданий державний акт від 26.12.2005 р.
21.10.2006 р. ОСОБА_8 уклав з ТОВ „Агрофорт" договір оренди вказаної земельної ділянки за № 175-ш.
У ході розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги. Вважав, що укладений між ОСОБА_8 та ТОВ „Агрофорт" договір оренди землі від 21.10.2006 р. слід визнати недійсним на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15.01.2008 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_8, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено у задоволенні позову повністю.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 04.04.2008 р. рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15.01.2008 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_8, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсним договору оренди землі залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 18.06.2008 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_8, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсним договору оренди землі
При цьому, залишаючи без змін рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15.01.2008 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_8, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсним договору оренди землі апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі від 04.04.2008 р. зазначив, що 01.12.2002 р. між ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" та ОСОБА_8 був укладений договір оренди земельної частки (паю) № 162 на земельну ділянку розміром 3, 4 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району на підставі сертифікату, виданого 21.08.1996 р. Кагарлицькою районною державною адміністрацією. Договір оренди укладено терміном до 31.12. 2007 року.
26.12.2005 р. ОСОБА_8 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.
21.10.2006 р. між ОСОБА_8 та ТОВ „Агрофорт" був укладений договір оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 32 га в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з часу отримання відповідачем ОСОБА_8 державного акту на право власності на земельну ділянку, він набув статусу власника земельної ділянки.
Відносно договору від 01.12.2002 р., змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди між ним та ЗАТ„Міжнародна агропромислова корпорація" слід вважати припиненим.
Положеннями п. 8 розділу Х „Перехідних положень" Земельного Кодексу та розділом ІХ „Прикінцевих та перехідні положень" Закону України „Про оренду землі" щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю), передбачено право власника земельної ділянки на переукладення договору оренди , а не його обов'язок.
Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що правомірність укладення у 2006-2007 роках відповідачем із орендодавцями - власниками земельних ділянок договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, строком на 5 років, і відповідно правомірність володіння і користування спірними земельними ділянками була встановлена Ухвалою Верховного Суду України від 03.09.2008 р. у справі за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" про визнання недійсними договорів оренди землі, Ухвалою Київського апеляційного адмінстративного суду від 04.10.2009 р. у справі № 8/226 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії за участю третьої особи ЗАТ „Агрофорт" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також рішеннями Кагарлицького районного суду Київської області, ухвалами апеляційного суду Київської області та ухвалами Верховного Суду України у справах за численними позовами ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до фізичних осіб - власників земельних ділянок, ЗАТ „Агрофорт", третя особа - ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі, про визнання недійсними договорів оренди землі, про переведення прав та обов'язків орендаря та у справах за численними позовами ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" до фізичних осіб - власників земельних ділянок про зобов'язання переукласти договір оренди землі, наявними у матеріалах справи.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, відповідач правомірно уклав у 2006-2007 роках із орендодавцями - власниками земельних ділянок договори оренди землі сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, строком на 5 років, і відповідно правомірно здійснював володіння та користування спірними земельними ділянками, а тому позовна вимога позивача до відповідача про зобов'язання повернути у законне володіння позивача із незаконного володіння спірні земельні ділянки, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути із відповідача на свою користь 62 964 600, 00 грн. збитків, що складаються із вартості безпідставно набутого майна у розмірі 3 543 700, 00 грн., вартості безпідставно набутої худоби у розмірі 2 416 800, 00 грн., вартості незібраного урожаю озимих зернових у розмірі 2 057 634, 00 грн., недотриманого доходу (упущена вигода) у період з 2007 р по 2010 р. у розмірі 54 946 500, 00 грн., завданих позивачу у зв'язку із безпідставним володінням та користуванням відповідачем спірними земельними ділянками, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що повинні були перебувати у володінні і користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди землі із орендодавцями - власниками земельних ділянок (земельних паїв).
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 1213 цього ж кодексу набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Статтею 1214 цього ж кодексу передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
У процесі розгляду справи судом встановлено, що на момент укладення відповідачем із орендодавцями - власниками земельних ділянок договорів оренди спірних земельних ділянок, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, позивачем було засіяно спірні земельні ділянки, що були у його володінні та користуванні і які в подальшому перейшли у володіння і користування відповідача, озимими культурами під урожай 2007 року, що був безпідставно набутий відповідачем, у зв'язку із чим позивачем було понесено збитки у загальному розмірі 8 018 134, 00 грн., що складаються із вартості безпідставно набутого майна у розмірі 3 543 700, 00 грн., вартості безпідставно набутої худоби у розмірі 2 416 800, 00 грн., вартості незібраного урожаю озимих зернових у розмірі 2 057 634, 00 грн., що підтверджується аудиторським висновком спеціального призначення по визначенню суми недоотриманих доходів ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація" від 15.08.2011 р., складеним ТОВ „Аудиторська фірма „Фаворит", фінансовою звітністю (звіт про фінансові результати за 2006 р., баланс станом на 31.12.2006 р., звіт про рух грошових коштів за 2006 р., тощо), річним звітом за 2006 р., відповідними товарно-транспортними накладними, авізо, книгами з оборотною відомістю з товарно-матеріальних рахунків, книга оборотних відомостей по товарно-матеріальних рахунках, книгами складського обліку, журналами обігових відомостей по товарно-матеріальних рахунках та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували відшкодування позивачу вартостей безпідставно набутого майна, безпідставно набутої худоби, незібраного урожаю озимих зернових.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків у розмірі 8 018 134, 00 грн. у зв'язку із безпідставним набуттям майна, худоби, урожаю озимих зернових є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення 54 946 500, 00 грн. недотриманого доходу (упущена вигода) у період з 2007 р по 2010 р., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога позивача до відповідача є похідною від його позовної вимоги до відповідача про зобов'язання повернути у законне володіння позивача із незаконного володіння земельні ділянки в межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 789 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 013658, 4АА 000491); земельні ділянки в межах Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 519 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000402); земельні ділянки в межах Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що знаходяться в незаконному користуванні ТОВ „Агрофорт" на підставі 277 договорів оренди землі (книга записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі 4АА 000401, 4АА 012894).
Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом, вимога позивача до відповідача про стягнення 54 946 500, 00 грн. недотриманого доходу (упущена вигода) у період з 2007 р по 2010 р. є похідною від його позовної вимоги до відповідача про зобов'язання повернути у законне володіння позивача із незаконного володіння спірні земельні ділянки, що в свою чергу є безпідставною, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Агрофорт" (ідентифікаційний код 34378735) на користь Закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація" (ідентифікаційний код 31925477) 8 018 134 (вісім мільйонів вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 00 (нуль) коп. збитків та судові витрати 3 315 (три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 15 (п'ятнадцять) грн. 34 (тридцять чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Головуючий суддя (підпис В. М. Бацуца
Судді П. В. Горбасенко
С. Ю. Наріжний
Повний текст рішення підписаний
18 квітня 2012 р.