01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" березня 2012 р. Справа № 6/010-12
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" до Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії "АЕРОСВІТ" про стягнення боргу,
представники:
позивача: ОСОБА_1 (дов. № 142/01 від 07.02.2012 року),
відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 138-2011-1 від 22.12.2011 року).
У січні 2012 року Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (далі -ДП "Український авіаційний метеорологічний центр", позивач) звернулося з позовом до господарського суду Київської області до Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії "АЕРОСВІТ" (далі -ЗАТ "АЕРОСВІТ", відповідач) про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 12-068 про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден (ПС) від 31.12.2010р., щодо сплати вартості наданих позивачем послуг протягом травня -вересня 2011 року, про що було встановлено у рішенні господарського суду Київської області від 04.10.2011р. у справі № 17/127-11 (суддя Горбасенко П.В.). У зв'язку з цим, на думку позивача, за відповідачем утворився борг у сумі 179 938,87 грн, з яких: 163 320,24 грн -штраф, 15 059,70 грн -3% річні та 1 558,93 грн інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2011р. порушено провадження у справі № 6/010-12 та призначено її до розгляду на 14.02.2012р.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
22.02.2012р. через загальний відділ господарського суду Київської області позивачем подано заяву № 182/06 від 21.02.2012р. про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат з 1 558,93 грн на 1 169,20 грн, право на що закріплено ст. 22 ГПК України.
Таким чином, враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, предметом спору є стягнення з відповідача 163 320,24 грн штрафу, 15 059,70 грн 3% річних та 1 169,20 грн інфляційних втрат.
Окрім того, позивачем подано обґрунтування щодо стягнення штрафу за невиконання грошових зобов'язань № 183/06 від 21.02.2012р.
Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
В свою чергу відповідачем подано заперечення № 1-081 від 06.03.2012р. на позовну заяву в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у даних запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
31.12.2010р. між Державним підприємством „Український авіаційний метеорологічний центр" (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством Авіакомпанії "АЕРОСВІТ" (Замовник) укладено договір про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з метеорологічного забезпечення польотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромі Київ/Бориспіль та за запитом метеопідготовки до польоту В ДП „УАМЦ" в порядку та на умовах, передбачених діючими національними керівними документами та міжнародними нормами і рекомендаціями ІКАО, а також договору (послуги з метеозабезпечення), а замовник -своєчасно в необхідному обсязі прийняти послуги з метеозабезпечення та оплатити їх у відповідності з діючим законодавством та договором.
Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору до 05 числа місяця, наступного за звітним. Виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним виконавець проводить остаточний розрахунок сум вартості наданих у попередньому місяці замовнику послуг з метеозабезпечення та складає акт здачі-приймання наданих послуг. Замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 3 банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти виконавцю. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця. Підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеозабезпечення є рахунок-фактура з прикладеними актами здачі-приймання послуг.
Доказом про отримання послуг з метеозабезпечення польотів є підпис командира екіпажу або іншого представника замовника та представника виконавця у відомості реєстрації передпольотної підготовки або інформація (відмітка) про виконання рейсу в добовому електронному плані. Кінцевим документом, який підтверджує об'єм наданих послуг з метеозабезпечення за договором, є акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний сторонами та реєстр обліку кількості рейсів з вартістю їх метеозабезпечення. Зокрема, в акті здачі-приймання наданих послуг вказується кількість виконаних польотів ПС замовника з аеродрому Київ/Бориспіль, екіпажами, яким виконавець надав послуги з метеозабезпечення. Акт готується виконавцем та направляється замовнику разом з платіжними документами (п.п. 4.1., 4.2. договору).
Окрім того, 31.12.2010р. між позивачем та відповідачем підписано протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеозабезпечення польотів в Державному міжнародному аеропорту „Бориспіль".
Так, на виконання п. 1.1. договору про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068 від 31.12.2010р. позивачем за період з травня 2011р. по вересень 2011р. надані, а відповідачем прийняті метеорологічні послуги на загальну суму 1 933 202,40 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 357 999 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 37 213,20 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 352 450 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 35 048,40 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 362 107 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 42 312 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 346 360 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 43 372,80 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 318 360 грн,
Акт № Б-0000427 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 37 980 грн.
Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки для їх оплати.
Однак, відповідач за надані позивачем метеорологічні послуги розрахувався частково на суму 300 000 грн, що підтверджується банківськими виписками:
Виписка по особовому рахунку від 28.09.2011р. на суму 100 000 грн та
Виписка по особовому рахунку від 13.10.2011р. на суму 200 000 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2011р. порушено провадження у справі № 17/127-11 (суддя Горбасенко П.В.) за позовом Державного підприємства „Український авіаційний метеорологічний центр" до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" про стягнення 1 345 493,98 грн заборгованості (1 218 863,40 грн боргу за договором про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068 від 31.12.2010р. та 126 630,58 грн пені).
Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2011р. у справі № 17/127-11 (суддя Горбасенко П.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" (код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства „Український авіаційний метеорологічний центр" (код ЄДРПОУ 23568810) 1 633 202,40 грн боргу за договором про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068 від 31.12.2010р., 26 887,31 грн пені, 16 600,90 грн державного мита та 222,62 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову -відмовлено.
Відповідно до інформації з діловодства господарського суду Київської області апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області у справі № 17/127-11 подано не було, а відтак на підставі ст. 85 ГПК України зазначене рішення набрало законної сили через десять днів з дня його підписання.
Таким чином, рішенням суду від 28.10.2011р. встановлено факт неповного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати наданих позивачем послуг за період з травня по вересень 2011р. згідно вищезазначених актів на підставі договору про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068 від 31.12.2010р. та стягнуто з останнього 1 633 202,40 грн основного боргу та 26 887,31 грн пені.
Відповідачем у добровільному порядку частково погашено суму боргу у розмірі 42 312 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 04.11.2011р.
На примусове виконання рішення суду у справі № 17/127-11 було видано наказ від 11.11.2011р. та пред'явлено до виконання.
Під час проведення виконавчих дій, у примусовому порядку було стягнуто з боржника лише 3 367,13 грн, що підтверджується випискою з банку (копія додається).
Як свідчать матеріали справи, рішення суду від 28.10.2011р., яким було встановлено факт невиконання відповідачем умов договору в частині розрахунку за надані позивачем послуги з метеозабезпечення польотів в Державному міжнародному аеропорту „Бориспіль" за договором, виконано відповідачем частково.
Відтак, неоплаченим залишилися такі акти:
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 37 213,20 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 352 450 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 35 048,40 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 362 107грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 42 312 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 346 360 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 43 372,80 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 57 999 грн (357 999 грн -300 000 грн),
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 318 360 грн,
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 37 980 грн.
Суд звертає увагу на те, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.
Враховуючи те, що рішення господарського суду Київської області від 28.10.2011р. у справі № 17/127-11 набрало законної сили у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та, беручи до уваги те, що сторонами у справі № 17/127-11 є ті ж самі юридичні особи, що і у даній справі, господарський суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість встановленого у рішенні від 28.10.2011р. факту прострочення відповідачем виконання свого обов'язку з оплати наданих позивачем послуг, що безпосередньо вказує на порушення відповідачем умови п. 3.1. договору (порядок розрахунків).
Звертаючись з позовом у даній справі (№ 6/010-12), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, позивач просить стягнути з відповідача 163 320,24 грн штрафу, 15 059,70 грн 3% річних та 1 169,20 грн інфляційних втрат.
Причиною виникнення спору, на думку позивача, є порушення відповідачем п. 3.1 договору про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068 від 31.12.2010р.
Як наслідок невиконання відповідачем вказаного пункту (3.1), договором передбачена відповідальність замовника, відповідно до умов якого (п. 5.1. договору) за прострочення понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі десяти відсотків від несвоєчасно внесеної суми.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно з ч. 1. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2. ст. 549 ЦК України).
Підстави припинення зобов'язання зазначені у статті 599 ЦК України.
Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем 163 320,24 грн штрафу, згідно поданого розрахунку позивача.
При цьому, сума у розмірі 42 312 грн основного боргу за рахунком від 31.07.2011р., що була погашена 02.11.2011р. у добровільному порядку та сума у розмірі 3 367,13 грн, що була стягнута у примусовому порядку 13.12.2011р. також включаються для нарахування штрафу, оскільки зазначені суми були сплачені відповідачем в порушення положень п. 5.2. договору, після спливу 30-ти днів з моменту виникнення обов'язку по оплаті.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на те, що питання з приводу стягнення штрафних санкцій вже вирішувалося у справі № 17/127-11 суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію судового рішення господарського суду Київської області від 28.10.2011р. у справі № 17/127-11 та встановлено, що за наслідками розгляду справи № 17/127-11, в якій є тіш самі сторони що і у даній справі № 6/010-12, судом було стягнуто з відповідача суму основного боргу та суму пені.
У справі № 6/010-12 позивачем заявлено до стягнення суми штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, що в своє чергу спростовує помилкове твердження позивача про однакову правову природу цих сум.
Окрім того, суд вваж є за необхідне зазначити, що заявлені позивачем вимоги про стягнення суми штрафу до стягнутої суми пені у справі № 17/127-11, господарський суд вважає правомірними та такими, що є цілком обґрунтованими та законними з наступних підстав.
Статтею 1 ГК України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, в тому числі і умови щодо відповідальності сторін, що не суперечать законодавству.
Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору, господарський суд відзначає, що договором передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.
При цьому, чинне законодавство не встановлює обмеження у випадку порушення виконання зобов'язання з оплати у встановлений договором строк, окрім стягнення пені, стягнення штрафу за прострочення оплати понад 30 днів.
Окрім того, відповідно до п. 10 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994 року № 02-5/293 якщо платник необґрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф, то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що зміст п. 5.2. договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати вартості послуг та встановлює відповідальність в даному випадку замовника у вигляді сплати пені за кожний день прострочки, а також передбачає сплату штрафу у випадку прострочки оплати понад 30 днів є таким, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи встановлення рішенням суду у справі № 17/127-11 прострочення оплати відповідачем 1 633 202,40 грн боргу, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду даного спору у суді борг відповідача перед позивачем є простроченим понад 30 днів, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 163 320,24 грн штрафу підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати за договором, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 15 059,70 грн за такі періоди:
11.06.2011-13.01.2012 на суму 37 213,20 грн, що складає 663,72 грн,
16.07.2011-13.01.2012 на суму 352 450 грн, що складає 5 272,27 грн,
16.07.2011-13.01.2012 на суму 35 048,40 грн, що складає 524,29 грн,
17.08.2011-13.01.2012 на суму 362 107 грн, що складає 4 464,33 грн,
17.08.2011-13.01.2012 на суму 42 312 грн, що складає 271,26 грн,
15.09.2011-13.01.2012 на суму 346 360 грн, що складає 3 444,62 грн,
15.09.2011-13.01.2012 на суму 43 372,80 грн, що складає 317,28 грн,
14.12.2011-13.01.2012 на суму 40 005,67 грн, що складає 101,93 грн,
та інфляційних втрат у загальному розмірі розмірі 1 169,20 грн за такі періоди:
з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. на суму 346 360 грн, що складає 1 039,08 грн інфляційних втрат,
з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. на суму 43 372,80 грн, що складає 130,12 грн інфляційних.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.
Відповідно до ст. 599 ЦК України грошове зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, прийняття рішення про задоволення вимог кредитора, у даному випадку у справі № 17/127-11, якщо таке рішення не виконане у встановленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договорами, періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, заявлені позивачем, частину 2 статті 625 ЦК України, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 169,20 грн та 3% річних у сумі 15 059,70 грн нарахованих за прострочені суму згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 163 320,24 грн штрафу, 1 169,20 грн інфляційних втрат та 15 059,70 грн 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (з 01.01.2012р. не менше 1073,00 *1,5= 1609,50 грн.).
Враховуючи, що позивачем зменшено позовні вимоги з 1 558,93 грн до 1 169,20 грн, тобто на 389,73 грн менше, тому ціна позову складає 179 549,14 грн, а відтак судовий збір який підлягає стягненню з відповідача складає 3 590,98 грн.
Враховуючи зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що судовий збір в цій частині повертається позивачу, згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір" та п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3598,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 13.01.2012р., а тому різниця сплаченої суми від стягнутої з відповідача повертається позивачу, що складає 7,82 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії "АЕРОСВІТ" (код 20048090) на користь Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (код 23568810) 163 320,24 грн штрафу, 1 169,20 грн інфляційних втрат та 15 059,70 грн 3% річних, а також 3 590,98 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Державному підприємству "Український авіаційний метеорологічний центр" (код 23568810) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7,82 грн у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.
Суддя А.Ф. Черногуз