ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/1388-2012 17.04.12
За позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
дострахової компанії «Гарант Авто»
простягнення 12 568, 34 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивачане з'явився
відповідачане з'явився
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до страхової компанії «Гарант Авто»про стягнення 12 568, 34 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року порушено провадження у справі №5011-23/1388-2012 та призначено її розгляд на 21.02.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Відповідачем 28.02.2012 року надано відзив на позовну заяву, яким заперечені позовні вимоги повністю з огляду на невизначеність ступеня вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Додатково 03.04.2012 року суду надано письмові заперечення, якими Відповідач просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору на підставі формальних недоліків, які допущені Позивачем при оформленні страхової виплати своєму страхувальнику, відсутності заяви про виплату потерпілої особи або страхувальника Відповідача, невідповідності підписів страхувальника Позивача в первинних облікових документах Позивача тощо.
Позивачем 05.04.2012 року на вимогу суду надано письмові пояснення з викладених у запереченнях Відповідача обставин.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 08.10.2009 року по вулиці В.Великого у місті Львові, пошкоджено автомобіль Хонда (державний номерний знак НОМЕР_1), який належав страхувальнику Позивача.
Відповідно до довідки, виданої ВДАІ міста Львова №36/4835СК від 03.11.2009 року, подія відбулась в результаті порушення водієм ОСОБА_1, який керував автомобілем Фольксваген Джетта (державний номерний знак НОМЕР_2), пункту 13.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова у справі №3-841 2010 р. від 23.02.2010 року фактично підтверджено вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення та припинено провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, в момент нанесення шкоди майну страхувальника Позивача у водія автомобіля Фольксваген Джетта (державний номерний знак НОМЕР_2) виник цивільно-правовий обов'язок відшкодувати потерпілій особі збитки у повному обсязі.
Заперечуючи позовні вимоги Відповідач посилається на довідку ВДАІ міста Львова №8488082 від 21.04.2010 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26.04.2010 року, зазначаючи при цьому, що розмір позовних вимог належним чином не доведено, зважаючи, що протокол про адміністративне правопорушення також було складено і відносно четвертого учасника ДТП -водія автомобіля Mitsubishi Pajero Vagon.
З наведеними у відзиві доводами суд не може погодитись, оскільки відповідно до доданої Відповідачем до відзиву на позов постанови Апеляційного суду Львівської області від 26.04.2010 року (абзац перший описової частини) водій автомобіля Mitsubishi Pajero Vagon здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген Джетта, який перед тим здійснив зіткнення з автомобілем Джиллі, якого від удару відкинуло на автомобіль Хонда (автомобіль страхувальника Позивача).
Фактично, з невеликим проміжком часу на одному місці виникли дві дорожньо-транспортних пригоди.
Таким чином, зі встановлених судовим рішенням апеляційної інстанції обставин чітко вбачається відсутність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням правил дорожнього руху водієм автомобіля Mitsubishi та нанесенням шкоди автомобілю Хонда.
Додана Відповідачем до відзиву постанова суду апеляційної інстанції лише підтверджує, що шкода автомобілю Хонда була нанесена саме в результаті правопорушення, вчиненого водієм автомобіля Джиллі.
Висловлене Відповідачем на третій сторінці заперечень на позовну заяву твердження про те, що від удару автомобілем під керуванням ОСОБА_3 всі автомобілі «почергово повторно зіткнулись»є лише припущенням, яке не підтверджується належними доказами.
Крім того, суд приймає до уваги, що збитки страхувальнику Позивача були нанесені у жовтні 2009 року, тобто більше ніж за два роки до пред'явлення позову, що є предметом даного судового дослідження. Відповідач мав достатньо часу для з'ясування та документального підтвердження всіх своїх сумнівів в обставинах ДТП та у визначені розміру страхового відшкодування, яке мало бути здійсненим ним добровільно.
Позивач через представника у серпні 2010 року звернувся до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
04.10.2010 року листом №11225-21 Відповідач повідомив Позивача (шляхом направлення копії листа) про прийняття заяви та направлення її Львівській філії для врегулювання.
Документів, які б могли підтвердити неможливість розгляду цієї заяви через її невідповідність формальним вимогам в матеріалах справи не міститься. Відповідач не надав суду жодного доказу направлення Позивачу вимоги про усунення недоліків заяви, рішення про залишення заяви на виплату без розгляду, рішення про відмову у виплаті тощо.
Претензії Відповідача щодо особи, яка підписала заяву про виплату страхового відшкодування та щодо невідповідностей документів фактично виникли вже після подачі позову до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до пунктів 36.1, 36.2 та 37.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в чинній на час правовідносин редакції) після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 документів.
В матеріалах справи відсутні докази виконання Відповідачем визначеного наведеними нормами Закону обов'язків, у тому числі докази виплати страхового відшкодування, докази прийняття рішення про його виплату або відмову у виплаті та направлення відповідного рішення Відповідача Позивачу або уповноваженій ним особі.
Виходячи з цього, суд встановлює факт порушення Відповідачем у справі встановлених пунктами 36.1, 36.2 та 37.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в чинній на час правовідносин редакції) цивільно-правових обов'язків, що призвело до прямого порушення права Позивача на отримання страхового відшкодування від страховика винної у ДТП особи.
Відповідне право на отримання страхового відшкодування за укладеним винною у нанесенні шкоди особою з Відповідачем полісом №ВС/1054374 Позивач отримав на підставі статті 993 Цивільного кодексу України від свого страхувальника (потерпілої особи) з моменту виплати страхового відшкодування своєму страхувальнику (видатковий касовий ордер №1326 від 20.11.2009 року), розмір якого визначено Позивачем відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №382 від 30.10.2009 року.
Статтями 22 та 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(чинної на час правовідносин редакції) встановлено обов'язок Відповідача здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Оскільки встановлений Законом України обов'язок Відповідач добровільно не виконав, право Позивача на отримання страхового відшкодування в межах здійсненої ним страхової виплати підлягає примусовому захисту.
Виходячи з наведеного, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з страхової компанії «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 10, ідентифікаційний код 24745673) 12 568, 34 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 34 коп.) страхового відшкодування та 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
Суддя Т.Ю. Кирилюк