27 жовтня 2006 р. Справа № 16/275
За позовом
приватного підприємства «БСЛ», м. Ужгород
до відповідача
державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, м. Ужгород
про
скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
Від позивача
Цебрик Л.В. (дов. від 07.09.06)
Від відповідача
Товтин М.В. -начальник юридичного відділу (дов. від 10.01.06 №39/9/10)
СУТЬ СПОРУ: про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 від 19.01.06 та №0000192341/1/1364/3068592/23-0/8792 від 31.03.06
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач неправомірно донарахував податку в сумі 7,3 тис. грн. та 3,65 тис. грн. штрафних санкцій на підставі акту перевірки від 16.01.06 за №024/23-0/30685592, оскільки відповідачем не враховано факт включення до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2004 рік залишку - 33,2 тис. грн. витрат понесених по сплаті ліцензії в сумі 60,9 грн. у 2003 р.
Відповідач позов заперечує, що обґрунтовує тим, що як під час попередньої перевірки за період з 01.10.02 по 01.10.04 так під час перевірки за період з 01.10.04 по 30.09.05 не встановлено, що до скоригованих валових витрат не віднесені всі витрати, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності позивача, а тому позивачу правомірно зменшено валові витрати за ІV квартал 2004 року на 29,3 тис. грн. та донараховано податку на прибуток у сумі 7,3 тис. грн. і застосовано штрафну санкцію.
У судовому засіданні 28.09.06 відповідно до ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалася перерва.
Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.10.06 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлено 10.11.06.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:
Державною податкової інспекції у м. Ужгороді проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством «БСЛ» з 01.10.04 по 30.09.05, за результатами якої складено акт від 16.01.06 за №024/23-0/30685592, де зафіксовано перелік порушень з боку позивача, зокрема заниження податку на прибутку за ІV квартал 2004 року на загальну суму 7,3 тис. грн. Вказане порушення, як випливає із описової частини полягає в тому, зо
За наслідками розгляду вказаного акту державною податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.01.06 за №0000192341/0133/23-0/30685592/1226, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 10950,00 грн., в т.ч. 7300,00 грн. за основним платежем та 3650,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення в апеляційному порядку, подавши скаргу, за результатами розгляду якої державною податковою інспекцією у м. Ужгороді 10.08.06 за №8776/6/25-0115 прийнято рішення, яким податкове повідомлення -рішення від 19.01.06 за №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
31.03.06 державною податковою інспекцією у м. Ужгороді повторно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192341/0133/23-0/30685592/1226.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Протягом 2003 року позивач поніс валові витрати по сплаті за ліцензії на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами в сумі 60,9 тис. грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №2611 від 22.05.03, №2688 від 01.07.03, №2933 від 24.10.03, №3045 від 22.12.03, №3046 від 22.12.03 та копією виписки з банку.
Однак, у декларацію з податку на прибуток, подану за 2003 рік, позивач у валові витрати включив витрати за ліцензії лише на 27,7 тис. грн. (частина витрат з 60,9 тис. грн.).
Підпунктом 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. При цьому, відповідно до абз.2.3 п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі самостійного виявлення платником помилок у показниках раніше поданої декларації, він має право зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Таким чином, самостійно виявивши помилки у показниках валових витрат, позивач вніс відповідні уточнені показники у складі поданих декларацій з податку на прибуток: декларація за 9 місяців 2004 року на суму 3,8 тис. грн. (часткове коригування); декларація за 2004 рік на суму 33,1 тис. грн., у якій на повну суму (у т.ч. 3,8 тис. грн.), платником податку відкоригований показник валових витрат.
Обставини які наводить позивач підтверджуються висновками аудиту від 07.10.06 проведений товариством з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКОЮ КОМПАНІЄЮ ЗАКАРПАТ-БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ» (свідоцтво про внесення до реєстру аудиторських фірм №3556 виданого за рішенням Аудиторської палати України від 31.0305 №147/3), де зазначено, що до складу валових витрат, визначених у декларації з податку на прибуток за 2003 рік, не було включено в повній мірі витрати підтверджені в журналах бухгалтерського обліку, зокрема суми плати за ліцензії у розмірі 331560 грн.
Отже, доводи відповідача, з посиланням на попередню планову перевірку за період з 01.10.02 по 01.10.04, де у розділі 2.2. «Валові витрати» акту №584/23-4/10 від 25.11.04 не вказано, що платником податку (приватне підприємство «БСЛ») до складу валових витрат не віднесло всі витрати пов'язані із здійсненням господарської діяльності суд відхиляє, оскільки такий доказ не може бут достовірним підтвердженням факту порушення, яке зазначено в акті перевірки. Слід також вказати, що відповідач, хоч і спирається як на підставу заперечень, на висновки акту перевірки від 25.11.04, але при цьому частково врахував скориговані показники по валових витратах (вартість ліцензій) за 2003 рік у сумі 3,8 тис. грн.
У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, відповідач не довів обставин на яких ґрунтується його заперечення належними і допустимими доказами, відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 від 19.01.06 та №0000192341/1/1364/3068592/23-0/8792 від 31.03.06, підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 70, 71, 86, 158-163, ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити повністю.
Скасувати податкові повідомлень-рішень №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 від 19.01.06 та №0000192341/1/1364/3068592/23-0/8792 від 31.03.06.
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складання в повному обсязі відповідно до ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя О.В. Васьковський