Справа № 2-а-128/08
10 червня 2008 року
Богуславський районний адміністративний суд Київської області в складі:
головуючого судді Бакуменка А.С.
при секретарі Сиротенко О.М.
з участю позивача ОСОБА_1.
представника відповідача Штефієнко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на його користь7393 грн. 30 коп. у вигляді недоотриманих сум на оздоровлення за 2003 - 2007 роки посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і має право отримувати щорічно п'ять мінімальних заробітних плат на оздоровлення, але у 2003 - 2007 роках йому відповідач проводив виплати не відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а значно нижче, ніж це передбачено цим Законом, чим були порушені його права на отримання допомоги на оздоровлення. Він звертався з листом до відповідача з проханням про перерахунок одноразових допомог на оздоровлення, але йому було відмовлено в перерахунках, а тому він просить стягнути з відповідача на йог користь недовиплачені суми в зазначеному в позовній заяві розмірі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі і стягнути з відповідача недовиплачену допомогу на оздоровлення в розмірі 7393 грн. 30 коп., оскільки у 2004, 2005 роках йому допомога не виплачувалася зовсім, а в 2003, 2006, 2007 роках він отримав одноразову допомогу на оздоровлення значно нижчі, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Представник відповідача Штефієнко Г.М. позовні вимоги позивача не визнала, і просила відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що виплати позивачу проводилися відповідно до вимог чинного законодавства і в межах бюджетних асигнувань на ці цілі. Представник відповідача просила суд застосувати до вимог за 2003 - 2006 роки положення ст.ст.99, 100 КАС України і відмовити в позові за пропуском строків звернення до адміністративного суду за ці роки, а за 2007 рік відмовити позивачу за необґрунтованістю позовної вимоги.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1., представника відповідача Штефієнко Г.М., дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково в межах 2007 року з таких підстав:
Позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням категорії 2 Серії НОМЕР_1 виданим 01 грудня 1992 року, яке приєднане до матеріалів справи і були досліджені в судовому засіданні.
Позивачу, як ліквідатору аварії на ЧАЕС у 2003 році було виплачено 26 грн.70 коп. допомоги на оздоровлення, а в 2006 та 2007 роках ці виплати були в розмірі по 100 гривень, що свідчить довідка відповідача № 890 від 19.03.2008 року. За період 2004 та 2005 роки допомога не виплачувалася..
Суд вважає, що розміри зазначених вище виплат на оздоровлення не відповідають вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що в цьому Законі, який діяв до 31.12.2007 року було зазначено, що виплати на оздоровлення ліквідаторам Чорнобильської катастрофи виплачуються в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на час виплати.
Посилання представника відповідача на те, що управління праці та соціального захисту населення нарахування та виплати проводило відповідно до чинного законодавства та бюджетних асигнувань на ці цілі, є недоречними, так як розміри виплат передбачені ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому нарахування та виплата на оздоровлення відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 р., суперечать зазначеному вище Закону.
Оскільки управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА при нарахуванні та виплатах керувалося підзаконними актами, а саме, постановами Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 р., які суперечать ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи пріоритетність Законів України над Урядовими постановами, суд вважає, що право ОСОБА_1. на отримання допомог на оздоровлення було дійсно порушене при виплатах за 2003-2007 роки, тому що замість п'яти мінімальних розмірів заробітних плат, визначених в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законах "Про державний бюджет на 2003-2007 роки", позивач отримав у 2003 році 26 грн. 70 коп. у 2004 та 2005 роках допомогу на оздоровлення він не отримав зовсім, а в 2006 та 2007 роках отримав по 100 гривень замість 5-ти мінімальних заробітних плат, встановлених законом "Про державний бюджет" за вказані роки.
Але, враховуючи, що представник відповідача Штефієнко Г.М. заявила клопотання про застосування положень ст.ст.99, 100 КАС України з відмовою в задоволенні позовних вимог за наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду за 2003-2006 роки, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача і застосувати до заявлених вимог є частині стягнень за 2003-2006 роки положення ст.ст.99, 100 КАС України і відмовити у задоволенні за цей період позовних вимог з таких підстав:
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України "для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів."
Згідно частини 1 статті 100 КАС України, "пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Що стосується нарахування та виплати одноразової допомоги на оздоровлення позивачу за 2007 рік, воно проведено також всупереч вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в значно нижчому розмірі ніж передбачено цим законом і строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, оскільки виплата проводилася 30 березня 2007 року і позивач не пропустив строку для звернення до адміністративного суду подавши заяву 26.03.2008 року, тобто в межах річного строку звернення.
На час виплати одноразової допомоги на оздоровлення позивачу в березні місяці 2007 року мінімальна заробітна плата відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" становила 400 грн. Таким чином, 26.03.2007 року виплата одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1. повинна була становити 2000 грн. Оскільки позивач отримав лише 100 грн., що підтверджується довідкою відповідача, і не оспорюється позивачем, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недовиплачену допомогу на оздоровлення в розмірі 1900 грн.
В задоволенні інших вимог суд вважає за необхідне відмовити позивачу за пропуском строків звернення до адміністративного суду відповідно до клопотання представника відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.99, 100 КАС України, суд,-
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 99, 100, КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА Київської області на користь ОСОБА_1 1900 (одну тисячу дев'ятсот) гривень недовиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
В позовних вимогах за 2003 - 2006 роки відмовити за пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Заява про оскарження постанови суду може бути подана до адміністративного Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів починаючи з слідуючого дня виготовлення постанови.
Апеляційна скарга - протягом 20 днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Головуючий: суддя (підпис) А.С. Бакуменко