Справа № 2-а-167/08
23 червня 2008 року
Богуславський районний адміністративний суд Київської області в складі:
головуючого судді Бакуменка А.С.
при секретарі Сиротенко О.М.
представника відповідача Штефієнко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
Позивачка в позовній заяві просила суд стягнути з відповідача на її користь 4375 грн. 60 коп. у вигляді недоотриманих сум на оздоровлення за 2003 - 2007 роки посилаючись на те, що вона є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році і має посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1, виданим 10.12.1992 року, і мала право отримувати щорічно по три мінімальні заробітних плат на оздоровлення, але у 2003- 2007 роках їй відповідач проводив виплати не відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а значно нижче, ніж це передбачено цим Законом, тобто в 2003, 2004 роках виплатив по 15 грн. 70 коп., а в 2005-2007 роках виплатив по 75 гривень , чим були порушені її права на отримання допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 зазначеного закону. Управління соціального захисту населення відмовило їй у перерахунку допомоги на оздоровлення.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги обґрунтувавши їх вищенаведеними обставинами і просила стягнути з відповідача на її користь 4375 гривень 60 коп.
Представник відповідача Штефієнко Г.М. позовні вимоги позивачки не визнала, і просила відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що виплати позивачці проводилися відповідно до вимог чинного законодавства і в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а також, представник відповідача просила суд застосувати до вимог положення ст.ст.99, 100 КАС України і просила відмовити в позові за пропуском строків звернення до адміністративного суду за ці роки.
Суд, врахувавши доводи позивачки, заперечення представника відповідача Штефієнко Г.М., дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, в межах 2007 року з таких підстав:
Позивачка ОСОБА_1. є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, має посвідчення категорії 2 серіїНОМЕР_1, виданим 10.12.1992 року.
Позивачці, як особі евакуйованій із зони відчуження ЧАЕС у 2003, 2004 роках було виплачено було 15 грн.70 коп., а в 2005-2007 роках виплачено було по 75 грн., що підтверджується листом відповідача від 21.02.2008 року №601, а також підтверджується показами представника відповідача.
Суд вважає, що розміри зазначених вище виплат на оздоровлення не відповідали вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що в цьому Законі, який діяв до 31.12.2007 року було зазначено, що виплати на оздоровлення як особі, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році ЧАЕС виплачуються в розмірі 3 мінімальних заробітних плат на час виплати.
Посилання представника відповідача на те, що Управління праці та соціального захисту населення нарахування та виплати проводило відповідно до чинного законодавства та бюджетних асигнувань на ці цілі, є недоречними, так як розміри виплат були передбачені ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по три мінімальні заробітні плати, а тому нарахування та виплати на оздоровлення позивачу відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 р. суперечать ст.48 вищезазначеного Закону, який діяв до 31.12.2007 року.
Оскільки, Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА при нарахуванні та виплатах керувалося підзаконними актами, а саме: Постановами Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 р., які суперечать ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому суд, враховуючи пріоритетність Законів України над Урядовими постановами вважає, що право позивачки на отриманні допомог на оздоровлення було дійсно порушене при виплатах за 2003-2007 роки, тому що замість трьох мінімальних розмірів заробітних плат, визначених в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону "Про державний бюджет", позивачка отримувала допомогу на оздоровлення в 2003, 2004 роках по 15грн.70 коп., а в 2005-2007 роках по 75 грн.
Враховуючи, що представник відповідача Штефієнко Г.М. заявила клопотання про застосування положень ст.ст.99, 100 КАС України щодо вимоги за 2003-2006 роки, і просила відмовити в задоволенні позовної вимоги за наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне задовольнити це клопотання і застосувати до вимоги за 2003-2006 років положення ст.ст.99, 100 КАС України і відмовити у задоволенні вимог за ці роки з таких підстав:
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України "для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів."
Згідно частини 1 статті 100 КАС України, "пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін".
Що стосується нарахування та виплати одноразової допомоги на оздоровлення позивачці за 2007 рік, то воно проведено також всупереч вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в значно нижчому розмірі, ніж передбачено зазначеним вище законом, але строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, оскільки виплата була проведена 26.04.2007 року, що стверджується листом відповідача від 21.02.2008 року № 601 а позов поданий до суду 19.03.2008 року , тобто в межах строку звернення до адміністративного суду.
На час виплати одноразової допомоги на оздоровлення позивачці 26.04.2007 року мінімальна заробітна плата відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" становила 420 грн. Таким чином, виплата 26.04.2007 року одноразової допомоги на оздоровлення позивачці повинна була становити 1260 грн. Оскільки, позивачка отримала за цей рік 75 грн., що підтверджується довідкою відповідача, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1. недовиплачену допомогу на оздоровлення в розмірі 1185 грн.
В задоволенні вимог за 2003 - 2006 роки, суд вважає за необхідне відмовити позивачці за пропуском строку звернення до адміністративного суду відповідно до клопотання представника відповідача, оскільки позивачка не надала доказів про поважність причин пропуску строків про звернення до адміністративного суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.99, 100 КАС України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА Київської області на користь ОСОБА_1 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п'ять) гривень недовиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
В позовних вимогах за 2003 - 2006 роки відмовити за пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Заява про оскарження постанови суду може бути подана до адміністративного Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.
Апеляційна скарга - протягом 20 днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Головуючий: суддя (підпис) А.С. Бакуменко