Справа №2-а-126/08
10 червня 2008 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Бакуменка А.С.
при секретарі Сиротенко О.М.
з участю позивача ОСОБА_1.
представника відповідача Штефієнко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богу славі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманої щорічної допомоги як учаснику бойових дій, -
Позивач ОСОБА_1. у позові до суду просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації на його користь недоотримані суми грошової допомоги як учаснику бойових дій, за 2005, 2006, 2007 роки в розмірі 4610 гривень, посилаючись на те, що він має статус учасника бойових дій і відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року йому повинна виплачуватися щорічно до Дня Перемоги, тобто до 5 травня разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Він отримав грошову допомогу в 2005, 2006, 2007 роках значно меншу, ніж це передбачено частиною 5 ст. 12 вищевказаного Закону, тобто 250 грн. у 2005 та 2006 роках та 280 грн. - у 2007 році і розмір цих виплат не відповідає вимогам ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.»
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1.. свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову суму недоотриманої допомоги в розмірі 4610 грн. як учаснику бойових дій.
Представник відповідача Штефієнко Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила суд відмовити ОСОБА_1.. в їх задоволенні, посилаючись на те, що виплати позивачу проводилися відповідно до вимог чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань, а також зазначила що позивач пропустив строки звернення до адміністративного суду по вимогах за 2005 та 2006 років і тому просила застосувати ст. ст. 99 та 100 КАС України до вимог за ці роки та відмовити в задоволенні вимоги за 2007 рік за необґрунтованістю позовної вимоги.
Суд вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з таких підстав:
Позивач у 2005, 2006та до 19 жовтня 2007 року мав статус учасника бойових дій що стверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 виданим 03 червня 1997 року.
Позивачу, як учаснику бойових дій у 2005- 2007 роках була виплачена одноразова допомога на оздоровлення у розмірах 250 грн. за 2005 та2006 роки та 280 грн. за 2007 рік.
Суд вважає, що розміри зазначених вище виплат не відповідають вимогам ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому що в цьому Законі, який діяв до 31.12.2007 року було зазначено, що виплати учасникам бойових дій виплачуються в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Посилання представника відповідача на те, що управління праці та соціального захисту населення нарахування та виплати проводило відповідно до чинного законодавства, бюджетних асигнувань на ці цілі, є недоречними, так як розміри виплат передбачені ч. 5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому нарахування та виплата відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України, суперечать зазначеному вище Закону.
Оскільки управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА при нарахуванні та виплатах керувалося підзаконними актами, а саме, постановами Кабінету Міністрів, які суперечили ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка до 31 грудня 2007 року містила в собі вказівку про виплату до 5 травня кожного року учасникам бойових дій п'ять розмірів мінімальних пенсій за віком, а тому, враховуючи пріоритетність Законів України над Урядовими постановами, суд вважає, що право ОСОБА_1. на отримання допомог було дійсно порушене, тому що замість п'яти мінімальних пенсій за віком, визначених в Законі, позивач отримав у 2005, 2006 роках по 250 грн., а в 2007 році 280 гривень, що не відповідало розміру п'яти мінімальним пенсіям за віком.
Але, враховуючи, що представник відповідача Штефієнко Г.М. заявила клопотання про застосування положень ст.ст.99, 100 КАС України, щодо вимог за 2005, 2006 роки, з відмовою в задоволенні позовних вимог за наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача і застосувати до заявлених вимог в частині стягнень за 2005-2007 роки положення ст.ст.99, 100 КАС України і відмовити у задоволенні за цей період позовних вимог з таких підстав:
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України "для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів."
Згідно частини 1 статті 100 КАС України, "пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача наполягає на застосуванні положень ст. ст. 99, 100 КАС України оскільки позивач пропустив строки звернення до суду з вимогами про перерахунок допомоги до Дня Перемоги за 2005, 2006 роки так як виплати були проведені позивачу до 5 травня цих років, а позов ОСОБА_1. подав до суду 26 березня 2008 року, тобто після спливу річних строків після отримання допомоги в 2005 та 2006 роках, після спливу строку на звернення до адміністративного суду.
Суд вважає що позивач не надав суду переконливих доказів про поважність пропуску строків на звернення до адміністративного суду, а тому задовольняє вимогу представника відповідача і відмовляє позивачу в задоволенні вимог за 2005,2006 роки про стягнення недовиплачених сум.
Із листа відповідача від 12.03.2008 року № 816 вбачається, що ОСОБА_1. проводилися виплати до Дня Перемоги в таких розмірах: у 2005 році 250 грн.; у 2006 році 250грн.; у 2007році - 280 грн.
Відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем разом грошова допомога ОСОБА_1. виплачена неправильно, оскільки така допомога визначалась не із розміру мінімальної пенсії за віком.
На 2007 рік Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 15.03.2007 року також затверджене поетапне підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Окрім того цим же Законом встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.
Відповідачем недовиплачено позивачу щорічну допомогу до Дня Перемоги за 2007 рік - 1770 гривень. ( 410 грн. х 5 - 280 = 1770 грн. ) і ця сума підлягає стягненню на користь позивача оскільки він не пропустив строку на звернення до адміністративного суду на дії відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги до дня Перемоги як учаснику бойових дій так позивач як звернувся до суду в березні 2008 року.
Вимоги з цих підстав за 2005, 2006 роки не підлягають задоволенню оскільки позивачем пропущені строки звернення до адміністративного суду і причини пропуску не є поважними.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, частиною 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції закону до внесення змін 31 грудня 2007 року), суд -
Адміністративні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1недоотримані суми щорічної допомоги як учаснику бойових дій в розмірі 1770 гривень до Дня Перемоги за 2007 рік.
Відмовити ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог про стягнення недовиплаченої допомоги за 2005, 2006 роки за пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Звільнити управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області від сплати державного мита на підставі рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Богуславської міської ради від 29 січня 2008 року "Про надання пільг по сплаті державного мита".
Заява про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційному порядку може бути подана протягом 10 днів з часу проголошення постанови.
Апеляційна скарга - протягом 20 днів з часу подачі заяви про оскарження.
Головуючий: суддя (підпис) А.Бакуменко